Автодорожню частину мосту через Керченську протоку Росії відкрили 16 травня 2018 року. Залізничну частину обіцяли запустити до грудня 2019 року. Чи достатньо надійний Керченський міст? Чи вплинув він на кількість туристів і ціни на товари після анексії? І чи варто розраховувати на залізничне сполучення з Росією? На ці та інші питання відповідають гості та експерти Радіо Крим.Реалії.
Про необхідність збудувати перехід через Керченську протоку президент Росії Володимир Путін повідомив відразу ж після анексії Криму, в березні 2014 року. Спочатку звести міст російська влада обіцяла до 2018 року, здати в експлуатацію ‒ влітку 2019 року, проте терміни істотно зрушили.
Інженер-мостобудівник Петро Коваль зазначає, що міст через Керченську протоку ще не можна вважати завершеним проектом.
‒ Я ще два роки тому говорив, що при достатньому фінансуванні міст збудують, бо Росія, завдяки великим грошам, має доступ до сучасних західних технологій, механізмів тощо. Треба розуміти, що це комплекс споруд, який складається з автодорожнього та залізничного проїздів. Оскільки останній не завершений, то ми можемо чітко сказати, що будівництво Керченського мосту також не завершене. Дійсно, як уже зазначалося, скельних ґрунтів у цій протоці немає, і проектувальники мали розраховувати опору на глину. Під час проектування мосту навіть ухвалили правки в російські будівельні норми й правила, які вимагали зводити арочні мости тільки на скельному підґрунті. Щодо надійності конструкції можна дискутувати.
Петро Коваль нагадує, що український проект Керченського мосту мав на увазі заглиблення паль в ґрунт на 10 метрів, тоді як у російському передбачене вдвічі менше заглиблення ‒ на 5 метрів.
‒ Мені здається, цього замало, краще було зробити на 10 метрів. Звичайно, спроб було багато: під час Другої світової війни його не добудували, конструкцію знесло льодом. Наприкінці 1940-х зробили новий проект, і, що цікаво, судноплавний проліт там навіть за тодішніх технологій був 40 метрів, а не так, як зараз ‒ 35 метрів. Умови будівництва ‒ дійсно дуже складні з сейсмічної та геологічної точок зору. Тому ухвалили низку технічних рішень, щоб уберегти цей міст від руйнування через сейсмічні впливи, наприклад, деформаційні шви, спеціальні домкрати. Зрозуміло, що при землетрусах у 9 балів руйнування можливі. Я думаю, що цей міст можна занести до Книги рекордів Гіннесса як єдиний міст, що не поєднав, а, навпаки, роз'єднав народи. З цієї точки зору він є унікальним.
Президент Росії Володимир Путін під час червневої «Прямої лінії» анонсував зниження цін у Криму завдяки Керченському мосту:
«Річ у тім, що на деякі товари, послуги в Криму ціни нижчі, ніж у сусідніх областях, ніж у Краснодарському краї та Ростовській області. На деякі ‒ в Криму все-таки ціни вищі, аніж у Ростові або Краснодарі. Розраховую на те, що після повноцінного запуску руху вантажного транспорту взаємні потоки товарів призведуть до того, що ціни стабілізуються й зрівняються між прилеглими регіонами Російської Федерації. До цього ми маємо йти. Думаю, це відбудеться після запуску вантажного автомобільного руху».
Депутат російської міської ради Сімферополя Степан Кіскін обережний в оцінках впливу Керченського мосту на зниження цін на півострові.
Міст добудують, бо це навіть не федеральна програма, а політична: якщо не закінчать, то виглядатимуть непривабливо перед усім світомСтепан Кіскін
‒ Говорити про ціни важко ‒ дивлячись на що. Якщо в 2017-му перед Новим роком вони підскочили, то зараз відносно є у межах ‒ якщо й підросли, то трошки. Вплив мосту заперечувати не можна, але я думаю, що ситуація буде змінюватися, коли відкриють залізничну частину. Все-таки кардинально автомобільний міст проблему не вирішив. Міст добудують, бо це навіть не федеральна програма, а політична: якщо не закінчать, то виглядатимуть непривабливо перед усім світом. Не тільки для Криму треба намагатися, для Росії, а й для всього світу, щоб був рух, позитивний момент. Інакше киватимуть головою й говоритимуть: ось не впоралися. Я сам проїхав машиною туди й назад, міст ‒ красень, він мені нагадує білого лебедя. Загалом, здорово.
Голова громадської організації «Курортний Крим», автор сайту kurortexpert.com Олександр Бурдонов стверджує, що завдяки Керченському мосту на півострів дійсно приїхало більше туристів.
‒ Десь 30% приросту можна фіксувати за минулий рік, але не від 4-5 мільйонів туристів за офіційною статистикою, а від 2-3 мільйонів. Найголовніше, що люди поїхали відпочивати автомобілем на 2-3 дні ‒ це Краснодар, Ростов. Колосальний стрибок навряд чи буде, поки не пустять потяги: 80% туристичного потоку йде залізницею. Коли припинилося сполучення через перешийок з материковою Україною, навантаження пішло на аеропорт у Сімферополі й на поромну переправу, а зараз ‒ на міст. Але я не думаю, що цим способом можна вийти на рівень, який спостерігався за наявності залізниці до 2014 року. Крим був внутрішнім туристичним регіоном для України з населенням близько 45 мільйонів, а зараз це внутрішній курорт для населення 150 мільйонів ‒ ємність ринку зросла в 3 рази, це очевидно.
Олександр Бурдонов зазначає, що в період економічної кризи, зі зростанням інфляції закордонний турпотік падає, а зростає внутрішній, так що передумови, на його думку, для Криму хороші.
(Текст підготував Владислав Ленцев)
