Російська влада обіцяє зробити комфортним та зручним «сухопутний коридор» з анексованого Криму до Росії, прокладений окупованим азовським узбережжям України. Поки Збройні сили України намагаються розрізати цей шлях доставки на фронт озброєння, техніки та живої сили РФ, російські чиновники витрачають у тилу мільйони на його облаштування. Крим.Реалії з'ясували, скільки вже коштували об'єкти на Кримському півострові, що перебувають під вогневим контролем ЗСУ.
Основні закупівлі російської влади, пов'язані з облаштуванням інфраструктури сухопутного коридору, припадають на весну цього року. Тендери проводилися, незважаючи на те, що ЗСУ тоді готували наступ на фронті та заявляли про намір повернути під контроль Києва окуповане Росією азовське узбережжя.
Закупівлі послуг з облаштування, зокрема російських пунктів пропуску в Криму, продовжилися і влітку, коли основні логістичні шляхи Росії на півострові почали успішно вражати ракети ЗСУ. За цей час російські відомства, за найменшими підрахунками, витратили 20 мільйонів рублів на облаштування та покращення пропускної спроможності своїх КПП у Криму, які під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну стали частиною «сухопутного коридору».
Крім того, вони встигли прокласти нове дорожнє покриття на 67 км траси в окупованій частині Запорізької області. Роботи російські чиновники обіцяють продовжувати, незважаючи на наступ ЗСУ на фронті.
Дороги, електрика, санвузли
У травні у філії державної казенної установи «Дирекція з будівництва та експлуатації об'єктів Роскордону» в Сімферополі витратили понад 15 млн рублів на підключення мобільних інспекційно-доглядових комплексів до зовнішнього джерела електропостачання на російських пунктах пропуску «Джанкой», «Армянськ» і «Перекоп».
Ці пункти пропуску з'явилися на адмінкордоні Криму з Херсонською областю у 2014 році – після того, як Росія анексувала півострів. Вони контролювали транспортні потоки з Криму на материкову частину України та назад. Під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну через них почали перекидати також військову техніку та живу силу РФ.
Цього року роботи над оглядовими комплексами виконують на всіх автомобільних вантажопасажирських пунктах зазначених КПП.
У липні в кримській філії «Роскордону» ще за 2,6 млн рублів купили послуги з ремонту дорожнього покриття на автомобільному вантажопасажирському двосторонньому оглядовому пункті «Перекоп». Роботи із заміни асфальтобетонного покриття доріг мали провести на 62-му кілометрі траси «Каховка-Армянськ». Згідно з умовами контракту, завершити їх мають не пізніше ніж 25 вересня цього року.
Майже в три мільйони рублів у червні обійшовся ремонт дорожнього покриття та пішохідних доріг на пункті пропуску «Армянськ» на 114-му кілометрі траси М17 «Херсон-Керч». У межах закупівлі там планують замінити санвузли, оновити навіси та павільйон пішохідного напрямку. Роботи мають завершити до 10 жовтня.
До кінця жовтня російська влада також планує завершити процес визначення меж територій усіх цих пунктів пропуску, що межують із Херсонською областю. Ці КПП продовжують діяти, незважаючи на те, що Росія окупувала частину Херсонської області та оголосила її своєю територією.
Такі ж КПП діють і на окупованих Росією теренах східних областей України. Їх наявність «наголошує, що російські чиновники не розглядають жителів окупованої частини України як російських громадян і керують ними як окупаційна влада, якою вони є, незважаючи на постійні заяви, що незаконно анексовані території є частиною Росії», зазначають в американському Інституті вивчення війни (ISW ).
Чотири смуги замість Керченського мосту
До осені російська влада також обіцяє розширити пропускний пункт «Джанкой», розташований неподалік Чонгарського перешийка.
Облаштування цих напрямків важливе для російської влади. Це дозволяє розвантажити Керченський міст, який постраждав від двох ударів. Ще в травні, коли біля під'їздів до мосту почали накопичуватися черги з автотранспорту, російський глава регіону Сергій Аксьонов (за документами – Аксенов) пообіцяв розширити прикордонні пункти пропуску та виділити там додаткові смуги для транспорту, що рухається «сухопутним коридором».
Роботи там активізувалися влітку. Російська влада розширює пропускну спроможність «сухопутного коридору» від пункту пропуску «Джанкой» на 525-му кілометрі траси М18 «Харків-Сімферополь-Алушта-Ялта» до Запорізької області. Віцепрем'єр уряду Росії Марат Хуснуллін пообіцяв, що цей транспортний шлях пролягатиме на 200 кілометрів територіями Херсонської та Запорізької областей.
У «Росавтодорі» прозвітували про завершення ремонту на 67 кілометрах автотраси вздовж Азовського узбережжя, окупованого армією РФ під час повномасштабного вторгнення в Україну.
«Дорога розширена до чотирьох смуг, завдяки чому проходження стало зручнішим та швидшим», – стверджують у відомстві.
Дорожники планували встановити там зупинкові павільйони та бар'єрну огорожу й відновити водопропускні труби. Скільки коштували Росії ці роботи, невідомо. Російська влада про це публічно не говорить.
З Криму до Росії: 400 км випробувань
Зусилля російської влади щодо розвитку інфраструктури «сухопутного коридору», проте, поки що суттєво не позначилися на швидкості та комфорті руху по ньому. Шлях у 400 км із Криму до Росії через окуповані території України залишається довгим і виснажливим – без заправок, магазинів, туалетів і зв'язку.
Не говорячи вже про те, що цей маршрут перебуває під вогневим контролем ЗСУ. Саме через побоювання їхати дорогою без інфраструктури в Криму наприкінці липня застрягли російські далекобійники після повторного удару по Керченському мосту. Замість того, щоб їхати «сухопутним коридором», вони тоді вирішили чекати на пороми.
Незважаючи на те, що російська влада витрачає мільйони на облаштування російських пунктів пропуску в Криму, процес проходження транспортних потоків там залишається складним. Найбільше часу займають заходи, пов'язані з безпекою, зазначає глава російської Асоціації вантажних перевізників та експедиторів Криму Анатолій Цуркін.
«За два тижні після теракту на Кримському мосту ми наполегливо моніторили всі транспортні потоки з новими територіями (так у Росії називають території України, окуповані російськими військами під час повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року – КР), а також підходи до Криму. Зі статистики сьогодні можна зробити висновки, що черги, накопичення за часом відносно встоялися. Всі пункти огляду вільні в нічний час і рано-вранці. У першій половині дня та до вечора черги починають зростати. Необхідно терміново робити під'їзні шляхи до КПП «Армянськ» та «Перекоп», а також розширювати ці пункти пропуску, тому що у разі будь-яких НП навантаження трафіку там кратно зросте», – повідомив він 2 серпня.
Вразливість «сухопутного коридору» наочно показали удари ЗСУ по автомобільних мостах через Чонгарський перешийок наприкінці червня. Повторний приліт туди був наприкінці липня. Удари по мостах, що з'єднують Крим із материковою частиною України, на думку військових експертів, необхідні для деокупації півдня України та, зокрема, азовського узбережжя. Якщо це стане реальним, російський «сухопутний коридор» до Криму разом із вкладеними у нього мільйонами може припинити існування.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
