Доступність посилання

ТОП новини

«Права корінних народів у Криму лякають Москву»: Рефат Чубаров – про ініціативи України щодо повернення півострова


Ілюстраційне фото

У 2021 році влада України ухвалила кілька законів для забезпечення реінтеграції Криму. У квітні Кабінет Міністрів України схвалив концепцію розвитку кримськотатарської мови. У липні Верховна Рада скасувала вільну економічну зону «Крим» та ухвалила закон «Про корінні народи України», а в грудні підтримала у першому читанні законопроєкт про соціальний і правовий захист осіб, позбавлених волі внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей.

Як змінюється українське законодавство на шляху реінтеграції Криму? Як ці зміни вплинуть на життя кримчан? Ці теми у ток-шоу «Крим.Важливе», у студії Радіо Крим.Реалії обговорили ведучий Сергій Мокрушин і голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.

Рефат Чубаров зазначає, що за всю свою політичну діяльність не пам'ятає таку негативну реакцію Росії на ініціативи України, як на закон про корінні народи.

– Російська влада дуже чітко розуміє, що цей закон визначає українську приналежність Кримського півострова, оскільки там є суб'єкт, який має право на самовизначення. Це кримськотатарський народ, караїми та кримчаки – корінні народи України. Не російські скріпи, не якась там міфічна приналежність Криму до Росії, а три корінні народи, які мають право на самовизначення у складі України. Це лякає Москву.

Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров
Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров

На підсумковій пресконференції 23 грудня 2021 року президент Росії Володимир Путін вкотре обурився цим українським законом.

«Ухвалили закон про корінні народи, оголосили росіян, які живуть на цій території, на їхній власній території, некорінним народом. Так само, як і поляків, угорців, румунів», – заявив він.

За словами Чубарова, кримські татари, які живуть на півострові, сприйняли закон про корінні народи України «із захопленням та з відтінком жалю, що так довго йшли до цього». Організації, які представляють караїмів і кримчаків на материковій частині України, «активно готуються до імплементації цього закону» разом із Меджлісом кримських татар, каже він. За інформацією Чубарова, розроблено проєкти нормативних актів, які планують подати в український Кабмін на початку 2022 року.

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.

– Ми завершили розробку кількох нормативних актів, які, сподіваємось, Кабінет міністрів (України – КР) ухвалить найближчим часом. Це документи щодо порядку проведення консультацій представників корінних народів з виконавчими та представницькими органами, а також щодо порядку наділення організацій корінних народів України статусом представницьких органів. Як тільки Кабінет міністрів України затвердить ці нормативні акти, ми зможемо перейти на наступний щабель, коли уряд України, міністерства та відомства при ухваленні рішень, що безпосередньо стосуються майбутнього Криму та його корінних народів, проводитимуть погодження з їхніми представницькими органами, включаючи і Меджліс кримських татар.

Уряд України схвалив Концепцію розвитку кримськотатарської мови на період з 2022 до 2032 року та затвердив перехід кримськотатарського алфавіту на латиницю. Голова Меджлісу кримських татар називає ці рішення надзвичайно важливими, оскільки знання рідної мови серед багатьох кримських татар, на його думку, «залишає бажати кращого». Чубаров пояснює це «катастрофічними наслідками» депортації кримськотатарського народу з Криму 1944 року та десятиліттями насильницької асиміляції.

2022-2032 роки – це десятиліття мов корінних народів, оголошене ООН. Україна серед перших держав у світі, ще до вступу в це десятиліття, підготувала для цього базу

– Кримськотатарська мова сьогодні внесена до списку ЮНЕСКО як така, якій загрожує зникнення. Повертаючись на свою батьківщину (після депортації – КР), кримські татари намагалися відкривати школи та класи з кримськотатарською мовою навчання. Але це було важко через опір (з боку місцевої влади – КР) та саботаж. Тепер, щоб врятувати мову і відродити її, необхідні системні заходи, які б підтримувалися державою. І в цьому випадку українська держава пішла на безпрецедентні заходи, щоб закласти основу для відродження і розвитку кримськотатарської мови. 2022-2032 роки – це десятиліття мов корінних народів, оголошене ООН. Україна серед перших держав у світі, ще до вступу в це десятиліття, підготувала для цього базу.

Рефат Чубаров сподівається, що Концепція розвитку кримськотатарської мови в Україні дозволить розвивати навчальну базу, створювати сучасні підручники, наукові праці та антології кримськотатарської літератури.

На його думку, нині в Криму неможливий розвиток кримськотатарської мови, оскільки підконтрольна Росії влада не створює для цього умов. Державний статус, наданий кримськотатарській мові на півострові, виступає «прикриттям знищення самобутності кримськотатарського народу», вважає Чубаров.

Законопроєкт № 6104 про соціальний і правовий захист осіб, які позбавлені волі внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей голова Меджлісу кримськотатарського народу називає довгоочікуваним.

Він вважає, що цей закон є спробою врегулювати питання, що виникають у громадян України, які постраждали від російської військової агресії. Документ передбачає можливість і порядок «моральної, правової та матеріальної підтримки» ув'язнених, яких тримають у в'язницях Криму та сусідньої Росії, каже Рефат Чубаров.

На шляху реінтеграції Криму в Україну важливого значення набула «Кримська платформа», вважає голова Меджлісу. Міжнародний саміт показав, що «очікування Москви щодо визнання міжнародною спільнотою приналежності Криму до Росії зазнали краху».

На думку Володимира Путіна, «Кримська платформа» загрожує цілісності Росії.

«Кримську платформу» навіщо підтримали (на міжнародному рівні – КР)? Якщо так у кулуарах кажуть: «Ну, гаразд, із Кримом усе, забули». Ні! Штовхають і туди також (на повернення Криму під контроль України – КР)», – сказав він.

«Кримські» закони, ухвалені в 2021 році, «посилили в українському суспільстві впевненість у неминучості відновлення державного суверенітету над Кримом». Київ дав зовнішньому світові «потужний сигнал: нікому не варто сподіватися, що з Україною можна домовлятися про кордони без Криму», - зазначив Чубаров.

  • 16x9 Image

    Сергій Мокрушин

    Народився в місті-герої Керчі. Отримав диплом Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського за спеціальністю «журналістика». Починав роботу на ДТРК «Крим», останні 4 роки до окупації вів тему бюджетних закупівель і корупції в Кримському центрі журналістських розслідувань. Виїхав з Криму через рік після окупації. 

  • 16x9 Image

    Олександра Шевченко

    Кримська тележурналістка (ім'я та прізвище автора змінені з міркувань безпеки). Співпрацює з Крим.Реалії з 2015 року.

XS
SM
MD
LG