Доступність посилання

ТОП новини
Війна Росії проти України

«Краще виїхати з Криму, поки міст ще стоїть». Про результати ракетних атак на Керченський (Кримський) міст


Дим над мостом через Керченську протоку після серії звуків вибухів над Керчю, 12 серпня 2023 року
Дим над мостом через Керченську протоку після серії звуків вибухів над Керчю, 12 серпня 2023 року

Міст через Керченську протоку в суботу 12 серпня двічі зазнав ракетної атаки, стверджують у російському Міністерстві оборони. Місцеві жителі повідомляли про гучні вибухи, що лунали над містом двічі протягом дня, а також масштабне задимлення на мосту. В Україні не брали на себе відповідальність за інцидент, але активно коментують те, що відбувається. Чи могли ЗСУ здійснити ракетну атаку на Керченський (Кримський) міст, чи допомагає задимлення від сучасних ракет та які висновки можна зробити з повідомлень про ймовірну атаку, читайте у матеріалі Крим.Реалії.

У суботу 12 серпня над Керчю лунали вибухи, міст через Керченську протоку огорнули клуби диму. Вибухи пролунали двічі, з різницею приблизно в годину, при цьому вдруге, за спостереженнями кореспондента Крим.Реалії, «це було схоже на канонаду». Міністерство оборони РФ заявило, що по Керченському мосту двічі намагалися завдати удару «зенітною керованою ракетою С-200, переробленою в ударний варіант».

Дым и взрывы у Керченского моста. Что случилось?
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:00:45 0:00

В Україні офіційно наразі не підтвердили причетність до інциденту в Керчі, але 13 серпня президент України Володимир Зеленський у своїй відеозаяві згадав задимлення на мосту через Керченську протоку.

«Кожен знищений окупант, усі одиниці спаленої російської техніки, вогонь замість їхніх штабів і складів, дуже промовисте задимлення на Кримському мосту і не лише – все це свідчення того, що ми жодного злочину Росії не залишимо без відповіді», – заявив Зеленський.

В американському Інституті вивчення війни (ISW) також приділили увагу події в Керчі 12 серпня, процитувавши Telegram-канал «Рыбарь», який пов'язують із Кремлем. Там повідомлялося, що «підрозділи 31 дивізії ППО ЗС РФ збили ще одну повітряну ціль в районі Керчі двома ракетами із зенітно-ракетного комплексу С-400».

Редакція Крим.Реалії не може підтвердити цю інформацію з огляду на окупацію Криму та бойові дії на півдні України.

Раніше міністр оборони України Олексій Резніков заявляв, що ЗСУ продовжать атакувати Керченський міст, оскільки «це нормальна тактика – руйнувати логістичні лінії свого ворога».

Повідомлень про пошкодження Керченського мосту немає. Увечері в суботу російська влада Криму повідомила, що рух транспорту Керченським мостом, зупинений через тривогу, було відновлено.

Керченський міст з боку Керчі, 12 серпня 2023 року, Крим
Керченський міст з боку Керчі, 12 серпня 2023 року, Крим

«Росіяни боялися високоточних ракет»

Аналізуючи інформацію з відкритих джерел про вибухи над Керчю, а також численні фото та відео очевидців, керівник проєктів безпеки Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Павло Лакійчук звертає увагу на те, що цього разу російська сторона зробила основний акцент на комбінованій повітряній атаці.

Павло Лакійчук
Павло Лакійчук

Він нагадав, як російські військові застосовували різні комбінації ударів по українських містах, постійно змінюючи свою тактику. Спочатку Росія завдавала ударів по Україні однією хвилею, потім російські військові почали спрямовувати атакуючі безпілотники з різних напрямків та у різний час, що ускладнювало роботу українських ППО. Потім Росія застосувала комбіновані атаки безпілотниками та крилатими ракетами по українських містах. Ці види озброєння переміщаються з різною швидкістю і потребують різних засобів ураження. Також армія РФ використовує балістичні ракети.

Росіяни використовували димову завісу – отже, боялися високоточних ракет
Павло Лакійчук

«Така комбінація дуже складна, і щось подібне роблять наші хлопці. Очевидно, що атака здійснювалася переважно безпілотними літальними апаратами і, ймовірно, було кілька ракет. Коли кажуть, що це були С-200, це цілком можна припустити. На жаль, ЗСУ досі не має високоточних далекобійних ракет, яких нам не обіцяють західні партнери, тому нам доводиться знаходити, скажімо так, ерзац. С-200 – заміна балістичних ракет. На фото та відео було видно, що росіяни використовували димову завісу – отже, боялися високоточних ракет, які ідентифікують зображення цілі з оптичним зображенням. Чим атакували насправді – сказати складно. Ймовірно, частина ракет, які використовувалися, діяли за іншим принципом ураження, – зазначив експерт.

Лакійчук виділив три пункти, важливі для аналізу того, що сталося:

  1. Міст через Керченську протоку, а також рух поромів на переправі двічі перекривали через тривогу, логістику російської армії було порушено.
  2. Українські військові отримали інформацію про роботу російської протиповітряної оборони Керченського мосту, в тому числі, як висловився експерт, «завдяки пильним керчанам», які публікували фото та відео систем російських ППО.
  3. Додаткова інформація допоможе ЗСУ скоригувати свої дії. За словами Лакійчука, «зараз буде «розбір польотів», успіхів, невдач. Рано чи пізно удар буде ефективним».
Пожежа після вибуху на Керченському мосту, Крим, 8 жовтня 2022 року
Пожежа після вибуху на Керченському мосту, Крим, 8 жовтня 2022 року

«Це дозволяє заплутати супротивника»

Безліч фото та відео, знятих очевидцями в Керчі 12 серпня, демонструють клуби диму, що піднімаються над Керченським мостом. Їхнім джерелом були спеціальні машини, які пригнали на міст і розташували в певному віддаленні одну від одної. Відповідаючи на запитання Крим.Реалії, наскільки ефективним є задимлення в умовах сучасної війни, Павло Лакійчук відповів, що це залежить від того, яке озброєння застосовується для атаки та який у нього спосіб наведення.

Росіяни осередилися на оптичних засобах ідентифікації
Павло Лакійчук

«Наприклад, якщо ЗСУ використовують безпілотники з онлайн-наведенням, то оператор має бачити ціль. Якщо ціль задимлена – ми її виявити не можемо. Щось подібне є у низки сучасних високоточних ракет, коли, крім GPS-наведення, використовується ідентифікація цілі за масою. Є ще радіолокаційне наведення. Наприклад, ракети Х-22, якими росіяни стріляють по мирних українських містах, призначені для знищення великих кораблів у морі – грубо кажучи, велика залізниця, яка добре «світиться» в радіолокації. Тому, коли росіяни їх запускають по містах, ракети часто влучають у великі споруди. В принципі, можна запускати ракети з радіолокаційним наведенням по таких цілях, як мостова переправа. Але росіяни, очевидно, вважали, що ймовірність цього відносно мала і зосередилися на оптичних засобах ідентифікації», – сказав він.

Щодо того, що вибухи лунали над Керчю з різницею приблизно в годину, Павло Лакійчук зазначив, що такий великий часовий інтервал між вибухами зафіксовано в районі Керченського мосту вперше.

«Було значно розведено в часі та, ймовірно, за напрямками. По-перше, це дозволяє заплутати супротивника, а по-друге, він під час першої хвилі використовує всі свої можливі засоби протидії, засоби ППО. Якби противник бачив, звідки йде друга хвиля атаки, він міг би розпочати її відповідно відпрацьовувати. Це хороший задум, ефективний», – зазначив експерт.

«Краще виїхати зараз, поки міст ще стоїть»

Щодо наявності у ЗСУ озброєння, здатного здійснювати удари по мосту через Керченську протоку, Павло Лакійчук зазначив, що українські військові широко використовують усі наявні засоби, застосовуючи творчий підхід до різних видів зброї. За його словами, відіграє роль не лише вид озброєння чи його дальність, а й ситуація на півдні України, де зараз відбуваються бої.

Taurus добили б до Керченського мосту. Але і Storm Shadow підтягнуться трохи ближче, коли ЗСУ дійдуть до узбережжя Азова
Павло Лакійчук

Наприклад, крилаті ракети дальньої дії Taurus, з приводу яких у Німеччині точаться дискусії, чи постачати їх Україні, мають трохи більшу дальність, за словами експерта, ніж їхні британські та французькі аналоги. Проте ЗСУ за певних обставин можуть використовувати те озброєння, яке вони мають, розповів експерт.

«Думаю, що Taurus добили б до Керченського мосту. Але і Storm Shadow (франко-британські крилаті ракети – КР) підтягнуться трохи ближче, коли ЗСУ дійдуть до узбережжя Азова. Звідти вони й полетять», – наголосив Лакійчук.

Павло Лакійчук
Павло Лакійчук

Експерт наголосив, що будь-які дії ЗСУ на Кримському півострові, у тому числі в районі Керченського мосту, необхідно розглядати у контексті наступальної операції українських сил на півдні країни. У міру просування ЗСУ на південному напрямку, українські військові отримуватимуть дедалі більше можливостей.

Тим, кого турбує доля Керченського мосту, рекомендується виїхати зараз, поки він ще стоїть
Павло Лакійчук

«Тим, кого турбує доля Керченського мосту, рекомендується виїхати зараз, поки він ще стоїть. А тим, хто вболіває за те, щоб ЗСУ звільнили Крим та зруйнували цей злощасний міст, потрібно стежити за подіями на півдні та за успіхами Збройних сил України», – наголосив Лакійчук.

У жовтні 2022 року Керченський міст отримав пошкодження після вибуху та пожежі. 17 липня 2023 року внаслідок вибуху на Керченському мосту один проліт автомобільного мосту зійшов з опори, другий був пошкоджений. У ніч на 5 серпня кримські та російські телеграм-канали також повідомляли про вибухи в районі Керченського мосту.

Починаючи з серпня 2022 року, в Криму та Севастополі майже щодня чути звуки вибухів. Російська влада пояснює це стріляниною по «українських безпілотниках», «роботою ППО» чи навчаннями військових РФ. Сергій Аксьонов називав безпілотники «основною загрозою» для Криму.

У Головному управлінні розвідки Міноборони України неодноразово закликали кримчан не перебувати поряд із військовими об'єктами РФ на території Криму.

Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.

Масштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.

На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».

Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.

  • 16x9 Image

    Олена Юрченко

    Кримська журналістка, радіоведуча. Жила і працювала в Керчі, залишила Крим після російської анексії півострова в 2014 році. Редакторка Крим.Реалії з 2014 року. Ведуча авторської програми «Міські історії» на Радіо Крим.Реалії. Авторка серії публікацій про Крим і міжнародну реакцію на анексію півострова. Учасниця програми медіа-партнерства UMPP з радіокомпанією KSGF (Спрінгфілд, Міссурі, США). Викладачка кафедри мультимедійних технологій і медіадизайну Інституту журналістики КНУ ім. Шевченка. Співавторка посібника з інформування та комунікації «Інформаційна азбука для неурядових організацій».

XS
SM
MD
LG