Після 2014 року в Криму почалися обшуки та арешти кримських татар, мусульман. ФСБ звинувачує їх в «участі або створенні осередку організації «Хізб ут-Тахрір» за статтею 205.5 Кримінального кодексу Росії («організація діяльності терористичної організації та участь у діяльності такої організації»). Зараз таких людей на півострові близько сотні. Серед них ‒ як мінімум п'ять сімей, в яких затримали не одну людину, а відразу декілька родичів. Це сім'я Фатіми Яникової, де були заарештовані її чоловік, брат і брат чоловіка; сім'я Фатми Ісмаїлової, в якій спочатку заарештували чоловіка, а пізніше рідного брата та батька; сім'ї Діляри Абдуллаєвої, в якій заарештували обох синів, та Зери Сулейманової, обидва сини якої перебувають у в'язниці. У героїв цієї історії співробітники ФСБ в один день, 11 березня 2020 року, забрали двох синів та їхнього рідного дядька. Це ‒ вже третя за рахунком бахчисарайська «справа Хізб ут-Тахрір».
На календарі була середа, ранній ранок. Час ранкової молитви в родині Сейтумерових. Шукрі Сейтумеров згадує, що у дворі початку сильно почав гавкати собака. Він вийшов подивитися, що відбувається, але, не помітивши нічого підозрілого, повернувся в будинок. Шукрі-аг'а вважає, що саме собака першим відчув, що хтось сторонній є біля будинку, і немов попередив господарів.
«Ми сиділи в залі й розмовляли з дружиною. Я почув якийсь незрозумілий стукіт. Не у двері й не в вікно, сторонній. Відкрив двері в коридор, побачив чужі голови та зрозумів, що прийшли «гості». Зайшов, кажу, мовляв, так і так, до нас люди прийшли, буди дітей. Середній та молодший сини спали нагорі. Вони (російські силовики ‒ КР) стали стукати у двері, кричати, ламати. Хтось, видно, смикнув за вікно. Воно в нас старе, на вікні стояло дзеркало, воно впало й розбилося», ‒ згадує Шукрі Сейтумеров. Вікно у Сейтумерова відчиняється назовні, мама заарештованих Сейтумера та Османа каже, що не розуміє, з якою силою потрібно було в нього стукати, щоб, окрім дзеркала, на підлогу з підвіконня полетіли кімнатні квіти в горщиках.
Згідно з матеріалами, у межах третьої бахчисарайської «справи Хізб ут-Тахрір» проходять п'ятеро фігурантів. Серед них ‒ Сейтумер Сейтумеров, фотограф, журналіст і ведучий кримськотатарського телеканалу ATR, який переїхав до Києва через тиск з боку російських силовиків у 2017 році. Його звинувачують за частиною 1 статті 205.5 Кримінального кодексу Росії («організація діяльності терористичної організації»). У березні 2020 року Сейтумер був у Києві, але в будинку його матері, яка живе в Криму, пройшов обшук. Ще один фігурант цієї справи ‒ його повний тезка (але не родич ‒ КР) Сейтумер Сейтумеров, історик за освітою. До арешту Марлена Асанова працював у його кафе «Караван-сарай Салачик», пізніше, аж до арешту, займався будівництвом. Через повний збіг імені та прізвища фігурантів у протоколах затримань була плутанина, розповідає Шукрі-аг'а.
Він каже, що у графі про роботу в протоколі його старшого сина було написано, що він ‒ журналіст і ведучий, хоча це не так. Російські силовики переплутали двох чоловіків, обидва з яких проходять фігурантами в одній і тій же справі. Рідний брат Сейтумера, середній син у сім'ї ‒ Осман, до арешту працював водієм, займався приватними перевезеннями містом. Його, як і брата, звинувачують за частиною 2 статті 205.5 КК Росії («участь у діяльності терористичної організації»). Окрім двох братів, 11 березня був заарештований їхній рідний дядько Рустем Сейтмеметов. «Коли до Рустема прийшли з обшуком, він здивувався. Потім намагався виправдовуватися. Але коли йому показали документ, і він побачив там прізвища племінників, він сказав усе. Мовляв, що вам потрібно? Обшукувати? Обшукуйте. Він просто зрозумів, що він не єдиний із цієї сім'ї, хто потрапив у таку ситуацію», ‒ розповідає батько Сейтумерових Шукрі-аг'а. І продовжує: «Коли він почав читати протокол, я поруч стояв з ним. Побачив, що там дуже багато прізвища Сейтумеров. Подумав, що за всіма нами прийшли відразу. Після цього я ще раз попросив, мовляв, дайте почитати протокол, він дав мені його. Коли я почав його читати, то зрозумів, що йдеться про старшого сина, середнього сина та молодшого брата моєї дружини. Усі троє ‒ в одній групі. Побачили, що там прізвище Сейтумеров, а от щодо Амета ‒ відразу не зрозуміли, хто це, Сулейманов. Тільки потім за прізвищем та ініціалами визначили».
Амет Сулейманов ‒ п'ятий фігурант цієї справи, його теж звинувачують в «участі у діяльності терористичної організації». Він ‒ перший в історії кримських переслідувань за аналогічною статтею, кому обрали запобіжний захід у вигляді домашнього арешту через стан здоров'я. «Захворювання Амета входить до урядового переліку захворювань, наявність яких перешкоджає триманню під вартою. Так вийшло, що слідчий не пішов проти закону й здорового глузду, сам вийшов з постановою про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту», ‒ розповіла після суду його адвокат Ліля Гемеджи.
Згідно з матеріалами справи, сторона обвинувачення називає «місцем злочину» Тахтали-Джамі (у перекладі з кримськотатарської ‒ «дерев'яна мечеть» ‒ КР). Мечеть була збудована у XVIII столітті. Дід Шукрі Сейтумерова деякий час жив на її території у двоповерховій будівлі. «Мій дід був імамом в одній з мечетей Бахчисарая, і 6 лютого 1938 року його затримали й звинуватили в терористичній діяльності та у прагненні приєднати Крим до Туреччини. Його звали Мустафа Муртаза. А у травні-червні 2017 року, там же, в мечеті по сусідству, була проведена зйомка, яка лягла в основу звинувачення моїх синів. Реальність сьогоднішнього дня поставила жирну крапку в цій історії», ‒ розповідає Сейтумеров-старший.
Кримські «справи Хізб ут-Тахрір»
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об'єднань, названих «терористичними».
Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.
