Доступність посилання

ТОП новини

Крим опріснить воду і не проситиме її в України?


Фотоколаж

Підконтрольний Росії глава Криму Сергій Аксенов повідомив, що на півострові усе ж зводитимуть опріснювальну установку і вже вирішено, хто саме цим займеться. Але назву компанії він тримає в таємниці, посилаючись на санкційний режим. Каже тільки, що це «організації всі з ім'ям».

«Усі організації розпочали роботи, навіть без укладання державних контрактів», – цитує Сергія Аксенова агентство ТАСС. «Багато отримували звернень і письмових. Але щойно доходить до питання технології будь-яких країн, питання санкційного режиму, хто далі обслуговуватиме, запчастини де виробляються, це викликає певну напругу», – сказав Аксенов.

Дискусійними досі залишаються три питання: транспортування води з узбережжя, енергозатратність установок та утилізація розсолу, що залишається після опріснення. Найскладніше питання для Криму – це транспортування опрісненої води, вважає фахівець геоінформаційних систем Світового центру даних із геоінформатики та сталого розвитку, кримчанин Сергій Гапон.

Воду потрібно транспортувати на десятки кілометрів
Сергій Гапон

«Проблеми, які можуть бути пов'язані з опрісненням води, стосуються саме не технології виробництва, а транспортування цієї води. Бо багато населених пунктів розташовані досить далеко від моря, воду потрібно транспортувати на десятки кілометрів і часто це досить незручно, тому що багато районів – гірські, і в ті частини Криму воду транспортувати буде особливо проблематично», – каже Сергій Гапон.

Сергей Гапон
Сергей Гапон

Друге питання, яке обговорюється в Криму, – чи вистачить енергоресурсів для опріснення.

«По-перше, всі опріснювальні заводи – це дуже енергомісткі виробництва. Чи є в Криму стільки енергії, чи немає – мені важко сказати. Але думаю, що знайти достатню кількість енергії досить важко буде», – вважає кандидат біологічних наук, провідний співробітник севастопольського Інституту біології південних морів Микола Шадрін.

Деякі кримські ЗМІ наводять цифри від російських експертів. «Якщо говорити про опріснення на зворотному осмосі, то це від 5 до 10 кіловат-годин на кубометр опрісненої води», – заявив програмі новин «Вести Крым» керівник проєктів інжинірингової компанії Олексій Ганнов.

Лідери технології

Ізраїль – провідна країна світу з опріснювальних технологій. Голова хімічної інженерної програми Ізраїльського технологічного інституту (Техніон), професор Рафаель Семіат стверджує, що заводи країни споживають менше електроенергії.

Ціна не така вже велика, врешті-решт, бо питання в тому, що ми втратимо, якщо не будемо цього робити
Рафаель Семіат

«Ціна не така вже велика, врешті-решт, бо питання в тому, що ми втратимо, якщо не робитимемо цього. Так, для цього потрібна енергія. Але витрати енергії в нашому випадку – це менш як 3,5 кіловат-години на кубометр. Оскільки підприємцю це коштує дешевше, то ми вчимося виробляти 65 – 70 % води уночі, дешевою електроенергією. Загальне споживання енергії на опріснення в Ізраїлі становить менше як 1,3 відсотка від національного споживання енергії», – розповідає професор Рафаель Семіат.

Рафаель Семіат
Рафаель Семіат

Ще одне важливе питання: що робити із розсолами, які залишаються після опріснення?

«Підходи теж є різні. Деякі країни скидають у море, мотивуючи тим, що в розмірах світового океану це не суттєво. Але при цьому виникають локальні проблеми, які призводять до негативних наслідків», – впевнений провідний співробітник Інституту біології південних морів Микола Шадрін.

Професор, завідувач кафедри екології та технології рослинних полімерів КПІ імені Ігоря Сікорського Микола Гомеля впевнений, що розсоли не завдають шкоди морю. До того ж, за його словами, ще до опріснення рідину глибоко доочищують.

Концентрат нічого поганого не робить, він складається з тих речовин, які були в морській воді
Микола Гомеля

«Концентрат нічого поганого не робить, він складається з тих речовин, які були в морській воді, але просто концентрація їхня там значно вища. У всьому світі так роблять – концентрат повертають назад у море, тому що фактично якщо порахувати об’єм моря і ту краплю солоної води, яку ми повертатимемо, то звичайно ніякої особливої шкоди він довкіллю не завдаватиме», – впевнений професор Микола Гомеля.

Микола Гомеля
Микола Гомеля

Професор Рафаель Семіат розповідає про досвід Ізраїлю. Там сіль після опріснення повертають у море і контролюють вплив розсолу. Кожен рік публікують результати досліджень.

«Концентрація солі у воді там становить менше як 4 відсотки. Оскільки вода з труб спрямована вгору, на поверхню моря, а не на дно, вона не зачіпає рослинність на дні моря. Якщо риба відчуває, що осмотичний тиск занадто високий, вона звідти тікає. Небезпека не була помічена, жодних проблем виявлено не було», – каже професор Рафаель Семіат.

Розсол тече в Середземне море після проходження через опріснювальну установку в прибережному місті Хадера, Ізраїль, 16 травня 2010 року
Розсол тече в Середземне море після проходження через опріснювальну установку в прибережному місті Хадера, Ізраїль, 16 травня 2010 року

Підконтрольні Росії чиновники Криму ще не повідомляють, як розв'язуватимуть ці питання. А про підвищення ціни на опріснену воду вже казали.

«Уся проблема – дорожнеча виробництва. Якщо на сьогодні вода коштує 31.55 рублів ($0,40; 11 грн – ред.), то при виробництві прісної води з морської вона коштуватиме приблизно 80 рублів ($1 або 29 грн – ред.)», – заявив 11 вересня голова підконтрольного Росії уряду Криму Юрій Гоцанюк в ефірі каналу «Крым 24».

Підконтрольний Росії глава Криму Сергій Аксенов пізніше запевнив, що серйозного здорожчання не буде.

«У середньому, у Південному федеральному округу вода сьогодні коштує 36 рублів, тобто ми сьогодні маємо найнижчі показники в Південному федеральному окрузі. Тому максимального зростання не буде. Навряд чи воно перевищить середню вартість по Південному федеральному округу», – заявив Сергій Аксенов журналістам 31 жовтня 2020 року.

Що кажуть кримчани?

Ми спитали кримчан, чи готові вони платити більше за опріснену воду?

Житель Феодосії
Житель Феодосії

«У кого вода по 30 рублів, буде незадоволений, якщо вона буде по 60, наприклад. А мені й по 60 добре, це буде дешевше, ніж ми зараз витрачаємо. Привезти машину води коштує півтори тисячі на місяць ($19 або 550 грн – ред.). Влітку навіть більше у нас виходить», – розповів житель феодосійського регіону, який має тільки привезену воду.

Жителька Сімферополя
Жителька Сімферополя

«Я не готова до підвищення цін. Я пенсіонерка, для мене дуже важко, я ледь-ледь пораюсь із цим життям», – скаржиться жителька Сімферополя.

Жителька Феодосії
Жителька Феодосії

«Від того, як ми до цього ставитимемося, нічого не зміниться. Розумієте, ми підкоряємося владі. В цій країні ми нічого не можемо зробити», – впевнена жителька Феодосії.

Житель Сімферополя
Житель Сімферополя

«Коли води не буде, я думаю, що це буде підйомна ціна. Будь-яка ціна буде підйомна, коли води не буде взагалі», – вважає ще один опитаний житель Сімферополя.

Українські вчені мають досвід будівництва опріснювальних установок. Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського розробив технологію очищення води для міста Алчевськ, там теж використали метод зворотного осмосу. Опріснювальний завод став єдиним постачальником для Алчевського металургійного комбінату і жителів міста. Якість води відповідала європейським стандартам, розповів професор Микола Гомеля.

Нам вдалось знизити собівартість води практично до 50 центів
Микола Гомеля

«Останнім часом і мембрани стають дешевшими, і технологія стає досконалішою. Ми розробили свою технологію з попереднього пом’якшення води перед зворотноосмотичним процесом. І це все дозволяє отримати високоякісну воду. І на початку собівартість кубічного метра була приблизно 90 центів, 80 центів. Нам вдалось знизити собівартість води практично до 50 центів», – каже професор Микола Гомеля.

Алчевський металургійний комбінат, 10 квітня 2018 року
Алчевський металургійний комбінат, 10 квітня 2018 року

Зараз вчені КПІ беруть участь у підготовці будівництва опріснювальної установки у Маріуполі. Професор Микола Гомеля вважає, що зведення таких заводів у Криму – це цілком реально, і це питання політичного вольового рішення. Перемовини щодо такого будівництва в Криму були. У 2011 році, розповідає Микола Гомеля, делегація фахівців України з водних питань взяла участь у нараді на півострові й обговорила його з урядом Криму.

«Ми представили свої матеріали та отримали підтримку. Потім так вийшло, що за два місяці Василь Джарти помер (Василь Джарти з 17 березня 2010 ​по 17 серпня 2011 року – голова Ради міністрів АР Крим – ред.). Потім війна, анексія Криму. І, звісно, ми до цього не поверталися», – згадує професор Микола Гомеля.

За розрахунками підконтрольного Росії глави Криму Сергія Аксенова, навесні в Сімферополь дадуть воду з нових свердловин, і це дозволить протриматися до моменту, коли будуть введені в експлуатацію опріснювальні установки. Призначений Москвою «куратором» Криму російський віцепрем’єр Марат Хуснуллін нові заяви Аксенова щодо залагодження питання будівництва опріснювачів поки що не прокоментував.

Водопостачання Криму

Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через Північно-Кримський канал, що з'єднує головне русло Дніпра з півостровом. Після анексії Криму Росією в 2014 році поставки води на півострів припинили.

Запаси води в Криму поповнюють з водосховищ природного стоку і підземних джерел. За заявами екологів, регулярне використання води з підземних джерел призвело до засолення ґрунту на півострові.

У 2020 році ситуація з водопостачанням в Криму стала критичною. Невелика кількість опадів і малосніжна зима призвели до посухи, стверджують кримські вчені.

З кінця серпня графіки подачі води були запроваджені в Сімферополі, а також у Сімферопольському і Бахчисарайському районах. Пізніше це торкнулося Білогірська і Білогірського району та частково Алушти.

Підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов не виключив, що Росія може визнати надзвичайною ситуацію з водопостачанням Криму. Він також стверджував, що 2020 рік став найбільш посушливим за 150 років спостережень.

Влада Росії виділила мільярди рублів на будівництво нових водогонів, водозаборів і на буріння свердловин.

Моніторингова місія ООН в Україні наполягає, що, згідно з міжнародним правом, Росія несе повну відповідальність за забезпечення населення Криму водою.

Офіційний Київ стверджує, що постачання води на півострів через Північно-Кримський канал відновиться тільки після деокупації Криму.

XS
SM
MD
LG