На 17 серпня в Криму призначили суд над настоятелем монастиря Святого Димитрія Солунського Кримської єпархії Православної церкви України. Російські силовики 8 серпня перервали богослужіння архімандрита Даміана в селі Балки та склали на нього адміністративний протокол «за незаконну місіонерську діяльність».
Російське Міністерство юстиції Криму відмовляє створювати православні релігійні громади, непідконтрольні УПЦ МП та РПЦ. Раніше підконтрольні Москві органи влади розірвали договір оренди на приміщення кафедрального собору святих рівноапостольних князів Володимира та Ольги в Сімферополі й ухвалили рішення про знесення храму ПЦУ в Євпаторії. Міністерство закордонних справ України повідомляє про навмисне витіснення православної парафії з півострова й порушення права на свободу віросповідання. Переслідування ПЦУ в Криму в ефірі Радіо Крим.Реалії обговорювали митрополит Сімферопольський та Кримський Православної церкви України в Криму Климент і голова Регіонального центру прав людини, юрист з Криму Сергій Мокренюк.
‒ Владико Клименте, як ви оцінюєте переслідування архімандрита Даміана з боку російських силовиків?
Це обурливий акт беззаконняМитрополит Климент
Климент: З його слів, вони приходили двічі: у першу неділю просто подивилися, а потім вже у другу неділю зірвали богослужіння, склавши протокол про незаконну місіонерську діяльність. Це обурливий акт беззаконня. Священника звинувачують у тому, що він просто молиться Богу в себе вдома. Адже територія монастиря приватна, будинок розділений на дві частини ‒ там, де він живе, і там, де він молиться. По суті, священника судитимуть за те, що він молиться у себе вдома.
‒ Що йому загрожує за цією адміністративною статтею?
Климент: З кримської практики імамів, які не увійшли до складу Духовного управління мусульман Криму і яких теж звинуватили в незаконній місіонерській діяльності ‒ це штраф від п'яти до семи тисяч рублів. Але сказати точно не можна, дочекаймося суду. При цьому всі релігійні організації, які перереєстрували у 2014 році, ‒ і мусульмани, і Кримська єпархія УПЦ МП, і римо-католицька церква ‒ почуваються чудово, входять до міжконфесійного союзу. Для них проблем немає, а нас не вважають ні церквою, ні релігійною організацією. Зараз адвокати працюють над тим, щоб подати інформацію до Європейського суду з прав людини в Страсбурзі, там справа вже відкрита.
‒ Як щодо позиції української влади?
Климент: Вони не діють, вони зайняли позицію: «Крим нам не належить, тому нічого ухвалювати щодо Криму ми не будемо». Тільки після того, як я розпочав голодування, Кабмін ухвалив постанову, яка захистила б ПЦУ в Криму, і передав її у Верховну Раду, щоб за неї проголосували депутати ‒ однак вони вирішили нічого не ухвалювати.
‒ Ми запрошуємо представників української влади прокоментувати оцінки владики Климента. Та постанова Кабміну передає собор святих рівноапостольних Володимира та Ольги в Сімферополі в державну власність України. Як це допоможе вам?
Климент: Це політичний крок, який покаже, що Україна дійсно вважає Крим українським.
‒ Втім, 23 серпня має відбутися позачергова сесія Верховної Ради з кримської тематики. Можливо, там справа зрушить з мертвої точки?
Климент: Жодних очікувань у мене від цього немає, теми ПЦУ я на «Кримській платформі» не побачив. У нас ситуація зараз напружена, є невизначеність щодо нашого перебування в Криму. Після цього інциденту в селі Балки священники налякані, всі дуже стурбовані. Страшно те, що ми нікому не потрібні в Україні ‒ ось і все.
‒ Сергію, чому Україні як державі важливо підтримувати ПЦУ в Криму?
ПЦУ – це необхідний елемент української ідентичності в КримуСергій Мокренюк
Мокренюк: Тому що це необхідний елемент української ідентичності в Криму. Однак щодо ПЦУ, як і щодо української мови, щодо культури, на жаль, активність нашої держави залишає бажати кращого. Мені здається, деякі чиновники не виділяють цю загрозу для 600 тисяч осіб української громади в Криму. Один із форпостів цієї ідентичності ‒ саме віра, яку представляє ПЦУ. Її потрібно захищати.
‒ Чому, на вашу думку, Верховна Рада досі не розглянула постанову Кабміну?
Мокренюк: Насправді це лише один з документів, спрямованих на захист ПЦУ в Криму. Він був підготовлений ще за минулого прем'єр-міністра, потім у зв'язку зі зміною уряду затверджений ще раз, потім пройшов парламентський комітет з гуманітарної політики і, по суті, з червня 2020 року перебуває у Верховній Раді, але не виноситься на голосування. Чому це відбувається, треба питати її голову Дмитра Разумкова.
‒ За результатами нашої бесіди журналісти Крим.Реалії надішлють йому інформаційний запит з цього приводу, і якщо отримають відповідь, то опублікують її пізніше.
Мокренюк: Є насправді ще один важливий документ, розроблений Крайовою Радою Українців Криму. Торік у серпні він був переданий міністру з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Олексію Резнікову. Це санкційний пакет проти чиновників російської окупаційної адміністрації в Криму, які своїми діями порушують права вірян ПЦУ: тих, хто ухвалював незаконні судові рішення, виконавців цих рішень, інших осіб. У списку ‒ більше ніж 30 осіб, причому встановлені їхні персональні відомості та зафіксовані всі докази. Цей пакет досі перебуває на розгляді в українському уряді й не ухвалений. Мені це здається щонайменше незрозумілим.
‒ Тим часом Міністерство з питань тимчасово окупованих територій 9 серпня повідомило, що підготувало санкційний пакет щодо осіб, які переслідують ПЦУ в Криму, його ухвалення Кабміном очікується «найближчими днями». Можливо, йдеться саме про той документ, який ви подавали торік?
Мокренюк: Так, судячи з формулювання, це саме він, але окрім заяв, мають бути наступні дії. Адже після затвердження Кабміном санкційний пакет передається до Ради національної безпеки та оборони й вводиться в дію за указом президента. Все це займає час. Деякі рішення РНБО проводив за лічені дні, а тут Кабмін за рік не може зреагувати. Мені здається, пріоритети тут розставлені не до кінця правильно.
(Текст підготував Владислав Ленцев)
Собор Володимира і Ольги Православної церкви України в Сімферополі
У Кафедральному соборі святих рівноапостольних Володимира і Ольги в Сімферополі проводить богослужіння громада Кримської єпархії УПЦ КП, яка перейшла в Православну церкву України (ПЦУ).
Російське Міністерство майнових і земельних відносин Криму в лютому 2019 року зажадало звільнити будівлю собору, пояснивши це закінченням терміну дії договору з Кримською єпархією УПЦ КП.
Підконтрольний Росії Арбітражний суд Криму 28 червня зобов'язав передати в користування російського Мінмайна Криму приміщення собору. Архієпископ Кримської єпархії Православної церкви України Климент повідомив, що оскаржуватиме це рішення.
У середині червня в будівлі храму почалися будівельні роботи, ініційовані Мінмайна Криму та без узгодження з Кримською єпархією.
