У ніч на 18 і 19 липня масованих атак російських крилатих ракет морського, повітряного та сухопутного базування, а також іранських дронів Shahed-136 зазнали Одеса й Одеська область. Як повідомили українські військові, більшість випущених російськими військовими ракет і безпілотників було збито. Що відомо про кримський полігон «Чауда», звідки, як повідомляють Повітряні сили ЗСУ, запускали дрони по Україні, читайте у матеріалі Крим.Реалії.
За інформацією пресслужби командування Повітряних сил ЗСУ, пуски ракет були здійснені з акваторії Чорного моря або з Кримського півострова. Зокрема, 6 крилатих ракет «Онікс», яких українським зенітникам не вдалося збити, запускали з російського берегового ракетного комплексу «Бастіон».
Найближчий до Одеси «Бастіон» під прикриттям підрозділу російської ППО розташований на заході Криму, в прибережній зоні мису Тарханкут (інформація про це – на мапі російських військових об'єктів у Криму, яку підготували журналісти Крим.Реалії).
Іранськими дронами росіяни атакували Одесу з полігону «Чауда» (Крим) та Приморсько-Ахтарська (Ростовська область РФ).
Кримський полігон «Чауда», як місце запуску ударних іранських БПЛА, фігурує в таких зведеннях вперше з початку цього року.
Минулого року аж до деокупації правобережної частини Херсонщини Росія атакувала дронами Shahed-136 південні та центральні регіони України, як правило, з північного Криму, точніше – з Джанкоя. За повідомленням New York Times (пізніше це підтвердили у Білому домі), у Джанкої працювали іранські інструктори, які допомагали російським військовим запускати БПЛА-камікадзе з Криму на материкову Україну.
Наразі немає відомостей, чи присутні іранські інструктори цього разу, щоб сприяти російським військовим при запусках дронів.
Полігон «Чауда» розташований на однойменному мисі на південно-східному узбережжі затоки Феодосії. Мис мальовничий, він привабливий для місцевих жителів та приїжджих туристів. Однак у період з 1 червня до 31 жовтня вхід цивільному населенню на цю територію суворо заборонено.
Така заборона діє у літньо-осінній період регулярно протягом останніх кількох років після російської анексії Криму. Цього разу, як сказано в офіційному повідомленні російської влади Криму, на полігоні проводитимуться «заходи щодо забезпечення випробувальних робіт і підготовки авіаційних частин із застосуванням авіаційних засобів ураження».
Заборонено також на «Чауді» збирати уламки бомб, снарядів, запальних баків, ракет і підривників, торкатися нерозірваних боєприпасів, косити траву, пасти худобу, збирати гриби, ловити рибу, полювати.
Ймовірно, на цьому режимному об'єкті працюватимуть військові льотчики-випробувачі місцевої філії російського державного льотно-випробувального центру імені Чкалова ЗС РФ. Цей центр дислокується в Ахтубінську Астраханської області РФ, а його кримська філія (в/ч 38651) – у селищах Приморське (штаб) та Кіровське (аеродром).
2016 року тодішній головнокомандувач російських ВКС генерал-лейтенант Віктор Бондарев визначив перспективи полігону «Чауда» у Криму.
«Тут проводитимуть випробування нової авіатехніки», – заявив генерал.
Полігон «Чауда» мав стратегічне значення задовго до російської анексії Криму. На початку 50-х років минулого століття, після приєднання Туреччини до НАТО, військове відомство СРСР почало активно облаштовувати мис Чауда, як і інші віддалені приморські та гірські місця півострова (Ай-Петрі, Фіолент) для своїх спеціальних потреб. Згодом суцільну мілітаризацію Криму в період «холодної війни» назвуть перетворенням півострова на «непотоплюваний авіаносець».
Для мису Чауда було відведено роль полігону для випробувань літальних апаратів морської авіації. Зокрема, там свого часу пройшли повний цикл випробувань і отримали добро на запуск у серійне виробництво гелікоптер-вагон Як-24, гідролітак Бе-12 «Чайка», протичовнові літаки Іл-38 і Ту-142, літак з вертикальним зльотом та посадкою Як-38, вертольоти морської авіації Ка-24,2 КР, МіГ-29К, Іл-76МДПС. На полігоні також тренувався на виживання у разі морського приводнення перший загін радянських космонавтів.
З моменту здобуття незалежності України у 1991 році аж до російської анексії полігон задіяли на користь державного науково-випробувального центру, а також зенітно-ракетних військ ЗС України. На «Чауді» також проводили спільні російсько-українські навчання зенітників, за якими спостерігали тодішні міністри оборони України Олександр Кузьмук та Росії Ігор Сергєєв.
Востаннє увагу кримських і російських медіа полігон «Чауда» привертав у 2019 році, коли там відбувся заключний етап російських змагань екіпажів військових літаків та гелікоптерів «Авіадартс-2019».
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
