Доступність посилання

ТОП новини

«Контракт не продовжуватиму». Що чекає на колишніх військовополонених із Криму?


Обмін військовополоненими «144 на 144» між Україною та Росією, 29 червня 2022 року, фото Головного управління розвідки МО України

У найбільший обмін полоненими між Україною та Росією на цей момент – «144 на 144», який було зроблено 29 червня 2022 року, російській стороні передали, зокрема, і вісьмох кримчан. Але в підконтрольних Росії ЗМІ Криму про їх обмін нічого не повідомляють, як і про їхню подальшу долю. Редакція Крим.Реалії проаналізувала інформацію з відкритих джерел про військових із Криму, які потрапили під обмін. Журналісти також спробували зв'язатися з ними через соцмережі, щоб дізнатися: чи вони повернулися до Криму і чи планують продовжувати службу в армії Росії. Серед них – військовий, засуджений в Україні за держзраду, і танкіст, якого ховав у себе мешканець Харківської області.

Крим.Реалії отримали від Головного управління розвідки Міністерства оборони України точну цифру про кількість кримчан, які потрапили в полон з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Редакція звернулася і до Моніторингової Місії ООН з прав людини в Україні: там стверджують, що зафіксували два випадки побиття військовополонених із Криму. Наразі з цього приводу в Україні проводяться досудові розслідування. Згідно з міжнародними нормами, військових після обміну зобов'язані звільнити з армії. Як бути з тим, що частина військовополонених із Криму – громадяни України і на що вони можуть розраховувати? Редакція Крим.Реалії спробувала з'ясувати це у самих військовополонених, у державних органах, гуманітарних організаціях двох країн, а також місії ООН.

Льотчик Головенський

Перед обміном у червні спецслужби України зібрали російських військовополонених і дозволили зафіксувати це на відео громадянському журналісту, з яким співпрацюють – Володимиру Золкіну. Дехто з військовополонених мають сторінки в соцмережах, Крим.Реалії спробували зв'язатися з ними, щоб з'ясувати, чи потрапили вони після обміну додому.

У соцмережі «ВКонтакте» вдалося зв'язатися з льотчиком, майором Олексієм Головенським із Сімферополя. Він був командиром 1-ї авіаційної ланки 1-ї авіаційної ескадрильї, військова частина 59882 ВМФ Росії. 5 березня його літак був збитий двома ракетами ППО у Миколаївській області, Олексій Головенський встиг катапультуватися.

За словами самого Головенського під час пресконференції 11 березня, він 5 березня злетів із аеродрому в Новофедорівці (Кримський півострів) і лише проводив розвідку над Миколаєвом. Хоча літак був заряджений фактично повним боєкомплектом, розповів льотчик. При цьому його мати і батько живуть на материковій частині України, родичі дружини мешкають у Харкові.

Враховуючи бойові дії та окупацію Росією частини півдня України, редакція не може отримати офіційного підтвердження озвучених свідчень чи незалежно їх перевірити.

Олексій Головенський
Олексій Головенський

Російські ЗМІ повідомляли про те, що збиті російські льотчики в Миколаївській області «здійснювали польоти з метою розвідки та завдання удару по силах українських ППО». Авіанальоти Росія здійснює проти України з усіх придатних аеродромів, про що писав проєкт Радіо Свобода «Схеми».

Станом на день обміну Олексій Головенський провів у полоні 116 днів. Через його сторінку «ВКонтакте» редакція Крим.Реалії звернулася до Олексія з питанням, чи вдалося йому потрапити додому після обміну. Олексій Головенський відповів, що він перебуває на лікуванні.

Колишні полонені зі 126 бригади

2 березня 2022 року біля міста Баштанка Миколаївської області в полон потрапили кілька військовослужбовців 126-ї окремої бригади берегової оборони Чорноморського флоту Росії (126-а обрбо), дислокованої в селі Перевальне в окупованому Криму.

Серед них – рядовий, гранатометник-снайпер 126-й обрбо Іван Темний із села Зарічне Сімферопольського району. Він був у списку обміну, що відбувся у форматі «144 на 144».

У полоні Іван Темний провів 119 днів.

Іван Темний
Іван Темний

За постами в соціальних мережах можна зробити висновок про те, що він повернувся додому до Криму. Іван Темний зараз активний у соцмережі «ВКонтакте» та постить фото з відпочинку в Севастополі.

На фото Івана Темного, окрім нього, у футболці із символом «Z» – єфрейтор, старший розвідник 126-ої бригади Станіслав Вахтеров із селища Первомайське.

Станіслав Вахтеров також перебував у списку обміну.

Сторінку Івана Темного закрито для повідомлень, зв'язатися з ним не вдалося. Станіслав Вахтеров сторінки в соцмережі «ВКонтакте» не має.

Колишні військовополонені розвідники 126-ї бригади, зліва направо: Іван Темний, Олег Сироватко, Максим Приходько (громадянин Росії, м. Єйськ, також брав участь в обміні), Владислав Слободенюк, Станіслав Вахтеров
Колишні військовополонені розвідники 126-ї бригади, зліва направо: Іван Темний, Олег Сироватко, Максим Приходько (громадянин Росії, м. Єйськ, також брав участь в обміні), Владислав Слободенюк, Станіслав Вахтеров

Ми спробували зв'язатися ще з одним військовослужбовцем зі 126-го обрбо, який був у списку на обмін. Це єфрейтор, стрілець Владислав Слободенюк із Бахчисарая. Його сторінка була відкрита для повідомлень. Прочитавши повідомлення від Крим.Реалії, Владислав Слободенюк одразу ж заблокував можливість писати йому.

І заблокував доступ до своєї сторінки.

Російський танкіст, якого ховав українець

У списку військовополонених для обміну, що відбувся у форматі «144 на 144», були інші кримчани.

Це житель Джанкойського району Олексій Недайвода, навідник танка, який служив не на території Криму, а у 138-ій окремій мотострілецькій бригаді Росії (Ленінградська область). Народився Олексій у місті Кривий Ріг, там і зараз живе його бабуся. Олексій Недайвода провів в українському полоні 41-й день.

Олексій Недайвода
Олексій Недайвода

За даними слідчого управління поліції Харківської області, 19-річного Олексія Недайводу понад місяць ховав у себе мешканець села Харківської області. Видавав за сина, стверджує – ховав від росіян, хотів передати СБУ.

Враховуючи бойові дії та окупацію Росією частини півдня України, редакція не може незалежно перевірити ці заяви. Зв'язатися з Олексієм Недайводою не вдалося, його сторінка в соцмережі давно не активна.

«У мене все гаразд, контракт продовжувати не буду»

Рядовий із розрахунку мінометної батареї мотострілецького батальйону 126-ої обрбо Олег Абрамов родом із Сімферополя. У полоні був із 2 березня.

Олег Абрамов
Олег Абрамов

Ми звернулися до Олега Абрамова через його сторінку в соцмережі «Одноклассники». Олег Абрамов відповів, що в нього все гаразд. На питання, чи залишиться він на військовій службі, Олег Абрамов повідомив редакцію Крим.Реалії, що у нього закінчився контракт і продовжувати його він не буде.

Рядовий, розвідник-телефоніст Олег Сироватко родом із Керчі. Також потрапив у полон 2 березня біля міста Баштанка Миколаївської області, він теж служив у 126-ій обрбо.

Олег Сироватко
Олег Сироватко

Його сторінка у соцмережі «ВКонтакте» виглядає як давно неактивна.

Був засуджений українським судом за держзраду

Старший сержант, водій-заправник 126 бригади берегової оборони Михайло Казаренко – із Сімферопольського району Криму. За деякими даними, його взяли в полон біля міста Баштанка, точну дату не встановлено. Він також потрапив до списку на обмін у рамках «144 на 144».

Михайло Казаренко
Михайло Казаренко

Приблизно за місяць до обміну, 26 травня, Михайла Казаренка було засуджено українським судом на 14 років за держзраду та дезертирство.

До окупації Криму він був військовослужбовцем 36-ої бригади берегової оборони ВМС України. Дніпровський районний суд Києва визнав його винним у дезертирстві та державній зраді (статті 408, 111 КК України).

Зв'язатися з Михайлом Казаренком не вдалося. Його сторінку в соцмережі «ВКонтакте» видалено. Ми готові надати можливість Михайлу Казаренку чи його адвокату прокоментувати вердикт суду.

У представництві ООН з прав людини в Україні повідомили Крим.Реалії, що їм відомо про кримінальні провадження за обвинуваченням у державній зраді (ч. 1 ст. 111 ККУ) стосовно трьох військовополонених родом із Криму: «Ми задокументували схожу тенденцію з військовополоненими з пов'язаних із Росією озброєних груп, які також переслідуються за злочини проти національної безпеки».

Місія ООН зафіксувала два випадки можливого побиття військовополонених із Криму

Експерти Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні провели інтерв'ю з шістьома військовополоненими родом із Криму, вони самі до місії не зверталися, повідомили в офісі ООН нашу редакцію.

«Ми спілкувалися з ними у СІЗО в кількох регіонах. У жодному з цих випадків ставлення до них не відрізнялося від ставлення до інших військовополонених. Ми зафіксували два випадки побиття таких військовополонених із Криму».

У Місії ООН стверджують, що ці випадки сталися у полоні та були задокументовані під час проведених шести інтерв'ю.

Ми зафіксували два випадки побиття таких військовополонених із Криму
Управління Верховного комісара ООН з прав людини в Україні

«Що стосується поводження з військовополоненими Збройних сил Росії та пов'язаних із Росією збройних груп, ми маємо підтверджені твердження про побиття, які здійснювали Збройні сили України одразу після захоплення або на шляху до місць інтернування, або меншою мірою під час допиту. Що стосується поводження у місцях інтернування, серйозних проблем не було задокументовано», – повідомили Крим.Реалії в Управлінні Верховного комісара ООН з прав людини в Україні.

У Головному управлінні розвідки Міністерства оборони України на інформаційний запит Крим.Реалії відповіли, що відомству не відомо про такі факти.

«Випадків побиття російських військовополонених під час утримання їх у дільницях південного регіону зафіксовано не було. Якихось відомостей про їх побиття, насильство, жорстоке поводження або катування відсутні», – відповів Департамент з виконання кримінальних покарань на інформаційний запит редакції.

Суд над російськими військовополоненими в Україні, ілюстраційне фото
Суд над російськими військовополоненими в Україні, ілюстраційне фото

В умовах повномасштабної російської агресії українська держава як сторона Женевських конвенцій 1949 року та протоколів до них «неухильно дотримується принципів ведення воєнних дій, зокрема з міжнародного гуманітарного права, що включає відповідні норми поводження з військовополоненими», зазначили в Департаменті.

Моніторингова місія ООН після документування випадків негуманного поводження військовослужбовців Збройних сил України з російськими військовополоненими спрямувала звернення до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

В офісі омбудсмена Крим.Реалії повідомили, що відправили відповідні акти у Міноборони України та в Офіс Генерального прокурора України. За інформацією Генпрокуратури, за вказаними випадками тривають досудові розслідування, процесуальне керівництво яких здійснюють прокурори Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері, повідомив редакцію представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Олександр Кононенко.

Будівля Офісу генерального прокурора, Київ, ілюстраційне фото
Будівля Офісу генерального прокурора, Київ, ілюстраційне фото

«Росія не мала права відправляти кримчан на війну в Україну проти своїх громадян»

За українськими законами, кримчани, які потрапили під обмін, є громадянами України. У Місії ООН зазначили, що спілкувалися з військовополоненими, які родом із Криму та, за повідомленнями, мають українське та російське громадянство. Виходить, що Україна обміняла українців на українців? І, можливо, не треба було кримчан включати до списків обміну? Ми адресували ці питання правозахисниці, кримчанці Ользі Скрипник. Вона наголосила, що питання складне, і тут є два аспекти.

Виходить, що кримчани, які перейшли на бік російської армії, беруть участь у бойових діях однієї зі сторін конфлікту
Ольга Скрипник

«Перше: ми говоримо про збройний конфлікт, повномасштабну війну. І це норми Міжнародного гуманітарного права, є конкретна конвенція, що захищає військовополонених. І щодо військовополонених, то тут не так питання громадянства, як питання сторони конфлікту. І виходить, що кримчани, які перейшли на бік російської армії, беруть участь у бойових діях однієї зі сторін конфлікту. Отже, одних полонених обміняли на інших, з різних боків конфлікту», – каже Ольга Скрипник, голова Кримської правозахисної групи.

Другий аспект – політичний, він стосується громадянства, бо серед полонених є кримчани, які залишаються громадянами України. Ольга Скрипник зазначає, що оскільки ці люди не зверталися із заявою про позбавлення громадянства і Україна не позбавляла їх цього права, то вони залишаються українськими громадянами.

Ольга Скрипник
Ольга Скрипник
Росія не мала права відправляти кримчан на війну в Україну проти своїх же громадян
Ольга Скрипник

«Російська Федерація не мала права призивати до своєї армії з окупованої території, це порушення норм Міжнародного гуманітарного права. Росія не мала права відправляти кримчан на війну в Україну проти своїх же громадян. Україна здійснює обмін на тих умовах, які сьогодні можливі. І використовує всі можливості, щоб звільнити з полону своїх військових. А те, що кримчани опинилися у цих списках обміну, це все одно відповідальність Російської Федерації», – каже голова Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник.

Законодавчо «колишніх військовополонених» у Росії немає

Як у Росії ставляться до колишніх військовополонених, чи можуть вони після повернення з полону розраховувати на грошову компенсацію, чи такі військові просуваються по службі або розривають контракти з армією Росії? Ми поставили ці питання російській правозахисній організації «Громадянин. Армія. Право».

Очевидно, після повернення з полону вони просто будуть комісовані з армії за станом здоров'я
Сергій Кривенко

Керівник цієї організації Сергій Кривенко каже, що до їхньої організації не зверталися кримчани стосовно своїх родичів, які потрапили в полон на території України. І наголошує, що для колишніх військовополонених жодних пільг не передбачено.

«У Російській Федерації немає законодавчо такої категорії. Очевидно, після повернення з полону вони просто будуть комісовані з армії за станом здоров'я», – каже Сергій Кривенко.

Сергій Кривенко
Сергій Кривенко

Після полону військовослужбовці не можуть служити в армії

Кримські військовослужбовці армії Росії чи їхні сім'ї не зверталися і в «Союз комітетів солдатських матерів Росії». Відповідальний секретар «Союзу комітетів солдатських матерів Росії» Валентина Мельникова нагадує, що згідно з Женевською конвенцією, військовослужбовці, які повернулися з полону, не можуть продовжувати службу в армії.

Військовополонений, який репатріюється, повертається на батьківщину, не має права перебувати на військовій службі
Валентина Мельникова

«За Женевською конвенцією про поводження з військовополоненими від 12 серпня 1949 року, військовополонений, який репатріюється, повертається на батьківщину, не має права перебувати на військовій службі. Він має бути звільнений, і це абсолютно жодних винятків не має. Тому треба попереджати тих, хто повернувся, треба попереджати їхніх родичів. Якщо вони контактують зі своїм командуванням, треба пояснити командуванню, що вони повинні бути звільнені. Ось у нас є такий досвід, хлопці, які за першим обміном поверталися, вони за контрактом. Ми їх попереджали, що ви можете написати рапорт, якщо вас просто так не звільнять, пишіть рапорт, що ви не можете перебувати на військовій службі відповідно до конвенції щодо військовополонених і просите розірвати контракт і звільнити вас».

Валентина Мельникова
Валентина Мельникова

Окремих виплат у Росії тим, хто був у полоні, не передбачено. Але військові армії Росії можуть розраховувати на страхові виплати, якщо їх звільнили за станом здоров'я. Як учасники бойових дій, згідно із законом, вони мають отримати статус ветерана бойових дій. Цей статус дає право отримання регіональних виплат і пільг, роз'яснює відповідальний секретар «Союзу комітетів солдатських матерів Росії» Валентина Мельникова.

«На жаль, перебування в полоні у нас за законодавством не є фактором, що травмує. Тому жодних окремих страхових виплат чи інших компенсацій нічого цього немає. Але якщо людина потрапляє до шпиталю та її звільняють за станом здоров'я, то, звичайно, вона отримує звичайну обов'язкову страховку відповідно до тяжкості захворювання чи поранення, травми, як звичайний військовослужбовець. Це ось таке медичне обов'язкове страхування. Оскільки вони всі учасники бойових дій, взагалі за законом вони мають набути статусу ветеранів бойових дій, посвідчення, яке в принципі має їм оформити військова частина. І тоді, залежно від регіону, є місцеві виплати, невеликі – дві-три тисячі рублів щомісяця. Безкоштовний проїзд тощо – залежно від регіону».

Також Валентина Мельникова розповіла, що їхній досвід роботи з колишніми військовополоненими показав: важливо лікувати посттравматичний синдром разом із психологом.

Якщо залишається невижитий цей особливий стан, то люди зберігають великий ризик алкоголізму, наркоманії, бродяжництва і самогубства
Валентина Мельникова

«Ті, хто повертається, та їхні родичі повинні розуміти, що деякі особливості поведінки хлопців – це і є прояв посттравматичного синдрому. Чому обов'язково треба відпрацювати із психологом? Тому що, на жаль, якщо залишається невижитий цей особливий стан, то люди зберігають великий ризик алкоголізму, наркоманії, бродяжництва і, найжахливіше – самогубства. Є навіть дати, роки від моменту, коли людина була у полоні, і є ризик суїциду. Важливо, щоб усі розуміли, що це не хвороба, це природна реакція людської психіки, людського організму на ту надсильну напругу, в якій він був», – каже Валентина Мельникова, відповідальний секретар «Союзу комітетів солдатських матерів Росії».

Скільки військових із Криму опинилися в українському полоні?

Редакція Крим.Реалії ідентифікувала вісім кримчан, які потрапили під обмін у червні 2022 року, і вже повернулися до Криму. Загалом же з початку повномасштабної агресії Росії проти України в полон потрапили 24 військові, зареєстровані в Криму, повідомили Крим.Реалії в Головному управлінні розвідки Міноборони України. У розвідці також уточнили, що ще 12 полонених (9 з них із кримською реєстрацією та троє – не з кримською) – це військовослужбовці 810-ї бригади морської піхоти ВМФ РФ (в/ч 13140). З чого можна зробити висновок про 33 військовополонених кримчан.

Крим.Реалії також спробували з'ясувати, скільки кримчан уже було передано за обміном раніше. Ми звернулися з інформаційними запитами до Національного інформаційного бюро з питань військовополонених (НІБ), Головного управління розвідки (ГУР) Міноборони України та Служби безпеки України.

Національне інформаційне бюро з питань військовополонених на запит Крим.Реалії повідомило, що веде реєстр військовополонених. Але доступ до нього може надавати лише членам Координаційної ради на їхній запит відповідно до рішення голови Координаційного штабу.

Запит Крим.Реалії, зазначає Національне інформаційне бюро з питань військовополонених – не у повноваженнях бюро. Пресслужба СБУ повідомила редакцію, що публічна комунікація з питань обміну військовополонених віднесена до компетенції ГУР Міноборони України. У ГУР Міноборони України відповіли, що не можуть назвати загальну кількість військових із Криму, які були обмінені, посилаючись на те, що це може стати на заваді майбутнім обмінам військовопоенними.

28 липня 2022 року Верховна Рада України ухвалила закон, що спрощує процедуру звільнення від покарання засуджених, підозрюваних, обвинувачених, якщо вони включені до списків на обмін як військовополонені.

Відповідно до Закону «Про внесення змін до Кримінального, Кримінального процесуального та Кримінально-виконавчого кодексів України про врегулювання процедури обміну осіб як військовополонених» засудженого звільняють від відбування покарання, підозрюваному, обвинуваченому скасовується запобіжний захід, вони негайно звільняються з-під варти. Надалі зазначені особи передаються під нагляд уповноваженого органу організації та проведення їхнього обміну як військовополонених. Закон передано на підпис президентові України.

Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://krymrgbcrlvrexoeaqjy.azureedge.net/. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.

Масштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.

На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».

Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.

Анексія Криму Росією

У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.

16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.

Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

  • 16x9 Image

    Анжеліка Руденко

    Редактор телепроєкту «Крим.Реалії» (проєкт Радіо Свобода) з 2017 року. Автор документального фільму «Балух», серії інтерв'ю. Автор ідей документальних фільмів для Радіо Свобода. Працювала креативним продюсером ток-шоу «Говорить Україна» (IVORYFilm, телеканал «Україна»). На телебаченні працювала випусковим редактором новин на телеканалах ТВі, «Перший національний», «Інтер», «К1», «5-й канал». У 2002 році працювала продюсером, редактором, журналістом на «Громадському радіо», яке очолював Олександр Кривенко. Була ведучою та кореспондентом на радіо «Континент» та радіо «Столиця». Працювала над соціальними ток-шоу в Internews Ukraina. Закінчила Інститут журналістики. Пройшла навчання в Internews Ukraina, закінчила курси Thomson Foundation (Велика Британія).

  • 16x9 Image

    Алексіна Дорогань

    Кримська тележурналістка. Працювала на провідних кримських телеканалах, була кримським власкором центральних телеканалів України. Співпрацює з Крим.Реалії з 2015 року.

XS
SM
MD
LG