Влада Китаю заперечила плани спільної з Росією побудови підводного тунелю неподалік Керченського мосту до окупованого українського Криму. Саму активізацію розмов про тунель експерти пояснюють відчуттям небезпеки, яке існує в Росії через загрозу для Керченського мосту з боку Сил оборони України. Також співрозмовники Радіо Свобода вказують, що Китай дуже обережно поставиться до будь-якої залученості до проєкту через санкційні побоювання, а сама Росія не має наразі технологій для реалізації такого масштабного і складного проєкту.

Наприкінці минулого тижня американська газета The Washington Post написала, що російські та китайські бізнесмени «зі зв’язками в своїх урядах» у жовтні таємно обговорювали плани будівництва підводного тунелю з Росії до окупованого нею Криму. Також нібито мова йшла про створення «консорціуму» для цього.

Свою статтю провідна американська газета спирає не перехоплення електронних листів, які їй могли надати неназвані українські представники.

Сама активізація ідеї побудови тунелю викликана, як пише газета, все більшим занепокоєнням в Росії щодо безпеки мосту через Керченську протоку.

«Події 2022–23 років показали вразливість Кримського мосту і активізували тунельну позицію. Мовляв, тунель буде надійнішим», – каже в інтерв’ю Радіо Свобода президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Михайло Гончар.

Вперше вибух на Керченському (Кримському, як його називають у Росії) мосту стався в жовтні 2022 року, коли через вибух вантажівки було зруйновано пару блоків автомобільного мосту і також через пожежу потяга з цистернами був частково пошкоджений залізничний міст.

Керченський міст був збудований Росією зі свого Краснодарського краю до окупованого Криму в 2018 році, а будівництво тривало понад два роки. Загальна довжина його становить 18 кілометрів.

«Якщо пригадати історію будівництва мосту, то тоді перед тим була конкуренція двох варіантів. Один – це, власне, мостовий перехід, який зараз є. А інший варіант – тунель. І якраз перевага, яку формували представники тунельної позиції, полягала в тому, що погодні умови не будуть заважати функціонуванню тунелю, на відміну від мосту. І що міркування безпеки є визначальними, оскільки уразити тунель під товщею дна практично неможливо, на відміну від мосту», – пояснює в інтерв’ю Михайло Гончар.

А що Китай?

В статті The Washington Post вказується, що жовтневі переговори нібито згадували можливість залучення з китайського боку залізничної компанії CRCC для побудови тунелю.

Це державна компанія, яка спеціалізується на будівництві залізниць та автошляхів у самому Китаї і має представництво в Росії.

«Тут має місце, думаю, тиха китайсько-російська співпраця. Бо названа китайська компанія – будівельно-залізнична CRCC – вона працює в Росії і виконувала, наприклад, контракт в Москві з будівництва метро. У Росії в цієї компанії знаходиться, як вони кажуть, унікальне тунеле-прокладальне обладнання. І хлопці шукають, де ще можна заробити», – каже Гончар.

Китайська сторона намагається все тримати в таємниці, а офіційні органи заперечують можливість участі в тунельному проєкті, якщо такий має місце.

Міністерство закордонних справ Китаю вважає повідомлення ЗМІ про нібито плани Росії та Китаю побудувати підводний тунель до Криму безпідставними і не коментує їх.

Про це на брифінгу заявив речник МЗС КНР Ван Веньбінь, відповідаючи на запитання кореспондента «Укрінформу».

«Це повідомлення позбавлене підстав, я не коментуватиму його», – сказав Ван.

Але що спонукало китайського представника до різкого заперечення можливої участі його країни в побудові тунелю до Криму?

Немає сумнівів, що китайцям, з технічної точки зору, це було б під силу. Та й в Європі є приклади побудови довгих тунелів – наприклад, між Данією та Німеччиною чи тунель під Ла-Маншем між Британією та Францією.

«Могли б зробити деякі європейські компанії – пригадуємо, наприклад, тунель під Ла-Маншем. Або могли б зробити південнокорейські компанії. Але, з точки зору нинішніх санкційних режимів, окрім китайців, ніхто не ризикне туди йти. Та й то на тлі того, що зараз вилізло, китайці, думаю, також будуть довго і добре міркувати, чи варто ув’язуватись у цю справу», – пояснює Гончар.

Річ у тім, що в разі участі китайської компанії чи компаній в проєкті «кримського тунелю» вони можуть потрапити під українські та міжнародні санкції. Київ міг, би, наприклад, усунути китайські компанії від повоєнної відбудови, яка дуже цікава китайцям.

Ясно, що не вдасться приховати залученість до будівництва тунелю.

«Я уявляю кримчан, які говорять китайською. Ось така «анонімність» вийде. Це ж навіть не тунель метро, це значно більша споруда. Звичайно, це неможливо. Для цього навіть супутникові знімки не потрібні, незалежно від того, правдива ця ситуація і чи планувалося все це», – сказав в ефірі телемарафону речник ВМСУ Дмитро Плетенчук.

Окрім того, ґрунти в Керченській протоці на дні дуже рухливі, мулисті (їх ще називають «рідкими ґрунтами»), там може бути і сейсмічна нестабільність – все це фактори, які треба враховувати.

Чи тунель справді безпечніший?

Як вже було зазначено, коли планувалась побудова Керченського мосту, то вже тоді в Росії велись дискусії: а чи не варто все ж тунель будувати?

«Але тоді взяв гору мостовий підхід, оскільки це дешевше і швидше. А тунель – це час, гроші, і в росіян немає ні технологій, ні досвіду будівництва такого роду тунелів. Такі технології є в інших країнах, зокрема в китайців. Але вже тоді було зрозуміло, що так просто залучити іноземні компанії до реалізації проєкту – неважливо міст чи тунель – буде нелегко, оскільки почався санкційний режим», – каже Гончар.

За його словами, побудова тунелю до Криму зайняла б від семи до десяти років. Для порівняння – найдовший тунель Європи між Данією та Німеччиною будується вже вісім років і коштує він 8,7 мільярда доларів.

Так, тунель мав би менше ризиків, з точку зору його безпеки, але і тут є «але».

«Побудувати такий тунель – не так просто. Це мільярди й мільярди доларів, і фахівці ж мають бути. А в них (в Росії) фахівців таких немає, – каже в інтерв’ю Радіо Свобода військово-морський експерт Володимир Заблоцький з Defense Express. – Вони визнають таким чином, що справи з мостом у них кепські. Якщо Україна щось пообіцяла – то вона зробить своє, і міст буде знищений».

Також, як зауважують експерти, навіть тунель не може бути стовідсотково захищений. По-перше, є вхід і вихід з тунелю, і вони можуть бути атаковані ракетами чи дронами. Так само і рух в тунелі – можна здійснити підрив автозасобу тощо. Тобто, методів протидії чимало.

«Якщо буде тунель – то будуть і заходи до його знищення. Це ж таке діло! Коли будували Керченський міст – то не знали ж, що і «малюки» (морські дрони) з’являться, і вантажівка з вибухівкою… Так само і тут може бути», – каже Заблоцький.

В публікації американської газети говориться, що Москва може розглядати тунель як довгострокову інвестицію, яка має гарантувати безпечне сполучення з українською територією, за яку суперечка може тривати десятиліттями.

Але з тунелем чи без, з Керченським мостом чи без – на Україну та її позицію це вплив не справляє. Як резюмує Михайло Гончар: «Україною і нашими партнерами загальновизнано, що Крим – це Україна!»

Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.