В анексованому Криму українські БпЛА збивають російські дрони-перехоплювачі – таких свідчень протягом останніх тижнів стає більше. Які безпілотники-перехоплювачі має Росія і наскільки масовим може бути їхнє застосування, з'ясовували Крим.Реалії.
Про застосування російською армією дронів-перехоплювачів для боротьби з українськими БпЛА у неділю повідомив український телеграм-канал «Крымский ветер».
«О 15.40 у Керчі над районом Аршинцеве був гучний вибух, збили дрон. За словами очевидців, БпЛА був збитий іншим дроном», – пише телеграм-канал із посиланням на інформацію від підписників.
Проросійські телеграм-канали з Криму у вересні кілька разів публікували повідомлення про російські дрони-перехоплювачі. Зокрема, «Инцидент Крым ДТП ЧП» згадував російський дрон «Сокол», публікуючи відповідні фотографії.
Російський сенатор і командир Центру спеціального призначення безпілотних систем «БАРС-Сармат» Дмитро Рогозін також регулярно публікує відео боротьби дронів-перехоплювачів з українськими БпЛА. 20 вересня він розмістив пост про такий поєдинок над морем біля Севастополя.
У своїх публікаціях Рогозін згадує дрони-перехоплювачі «Ласточка», «Пиранья», «Елка», «Рита-2», «Молния-ПВО», «Жмиль», легкий БпЛА-перехоплювач «Рита», який розвиває швидкість до 340 км/год. Пише він також про проведення випробування перехоплювача «Марфа», який «може пів години баражувати, чергуючи в зоні відповідальності, чекаючи на свою жертву, а потім наздогнати її на швидкості не менше ніж 350 км/год».
Сенатор стверджує, що є дрони-перехоплювачі ракетного, коптерного та літакового типу – повітряного, наземного та морського базування.
«Наші перехоплювачі здатні протистояти практично всій номенклатурі далекобійних БпЛА противника, за винятком реактивних», – стверджує Дмитро Рогозін.
Військовий розвиток «за Клаузевіцем»
У трактаті про військове мистецтво «Про війну», над яким із 1816 року і до самої смерті працював прусський офіцер Карл фон Клаузевіц, зазначається, що армія деградує у мирний час, коли зникає її головне середовище – реальна небезпека та практична боротьба.
«Ніколи не воюйте з одним противником занадто довго – він пристосується до вашої тактики», – писав фон Клаузевіц.
Два роки тому у росіян не було діючих дронів-перехоплювачів, тільки починалася розробка, зараз у них уже ціла лінійка таких БпЛАКапітан 3-го рангу запасу
«Російська армія у цій війні не стоїть на місці, у сучасній дроновій війні вона також розвивається. Російські військові та представники військової промисловості вивчають український досвід і досвід країн НАТО у цьому питанні. У військову науку та військпром вливаються колосальні кошти після того, як Росія розв'язала війну проти України, і це дає результати. Два роки тому у росіян не було діючих дронів-перехоплювачів, тільки починалася розробка, зараз у них уже ціла лінійка таких БпЛА», – розповів Крим.Реалії на умовах анонімності капітан 3-го рангу запасу, який раніше служив у військовій розвідці України.
Як зазначає фахівець, зенітні ракетні комплекси створювалися для ураження високошвидкісних пілотованих цілей – літаків, гелікоптерів, крилатих ракет. Вони добре дають собі раду з цілями на великих висотах і швидкостях. Проблема в тому, що малі БпЛА летять низько, повільно і у великих кількостях. Радіолокаційні системи мають труднощі з їх виявленням на тлі підстилаючої поверхні. Для зенітних комплексів ціна кожного перехоплення у десятки та сотні разів перевищує вартість самого БпЛА-мішені.
«Збивати дрон ціною 1–5 тисяч доларів ракетою за 200–500 тисяч доларів – економічно безглуздо при масовому застосуванні. Крім того, ЗРК обмежені у кількості цілей, що обробляються одночасно. При ройових атаках, коли одночасно летить кілька десятків БпЛА, системи не встигають обробляти потік загроз. Мобільні вогневі групи також не завжди дають собі раду з подібними завданнями – іноді не встигають реагувати та прицільно стріляти, іноді цілі перебувають вище межі стрілецької зброї», – пояснює колишній військовий розвідник.
Перехоплювачі різного призначення
Російські розробки дронів-перехоплювачів можна умовно розділити на кілька класів:
- FPV-платформи з управлінням за зображенням;
- багатороторні апарати з вертикальним зльотом;
- швидкісні перехоплювачі літакового типу;
- гібридні конструкції;
- кінетичні апарати прямого контакту;
- системи із сітковим захопленням;
- поворотні (поворотні) перехоплювачі;
- комплекси з дронопортом або транспортно-пусковим контейнером;
- апарати з автоматизованим супроводом після отримання цілевказання.
Одна модель може належати одразу до кількох груп. Наприклад, апарат буває гібридним за аеродинамічною схемою, кінетичним за способом впливу та контейнерним за способом базування.
Так, наприклад, російський дрон-перехоплювач «Елка» не використовує бойову частину. Ураження відбувається за рахунок кінетичного удару на високій швидкості.
Комплекс призначений для боротьби з різними типами цілей, серед яких FPV-дрони, розвідувальні безпілотники, ударні БпЛА літакового типу, важкі гексакоптери типу «Баба-яга». За даними з відкритих джерел, швидкість «Елки» становить до 230 км/год, дальність перехоплення – до 4 км, а маса – близько 1,3 кг. Швидкопідйомність перехоплювача – до 40 м/с, допустима швидкість цілі – до 110 км/год, дальність захоплення цілі розміром 100 см – до 1 км.
У комплексу відсутній канал управління, завдяки чому він стійкий до засобів радіоелектронної боротьби. Можливе встановлення бойової частини до 360 грамів.
«Ласточка» або «Ласточка-М» – це російський легкий безпілотний літальний апарат літакового типу, який використовується як розвідувально-ударний комплекс, а також адаптується у ролі дрона-перехоплювача.
Запускається за допомогою катапульти, має масу близько 4 кг, злітна вага модифікацій може досягати 7,5 кг. Радіус дії становить до 25 км, а час польоту – 1,5–3 години (залежно від навантаження). «Ласточка» споряджається малокаліберними адаптованими боєприпасами – осколковими, кумулятивними, термобаричними гранатами.
Російський дрон-перехоплювач «Молния-ПВО» – це спеціалізована модифікація безпілотника літакового типу «Молния», призначена для знищення великих українських ударних БпЛА, таких як «Лютий». Апарат наближається до цілі на дистанцію 2–3 метри і уражає її за допомогою спеціально розробленої бойової частини. Ціль уражає не сам дрон, а хмара осколків після вибуху. Стандартна дальність польоту «Молнии-ПВО» становить близько 15 км, швидкість – близько 120 км/год, при пікіруванні на ціль – до 300 км/год.
На початку вересня російські ЗМІ повідомляли, що новий зенітний дрон-перехоплювач ROI-F1 літакового типу почала використовувати російська армія. ROI-F1 створений на базі китайського дрона ZOHD Talon GT Rebel.
«Дрон з управлінням від оператора успішно використовується для перехоплення БпЛА, у тому числі проти дронів «Хорнет», – повідомляють російські ЗМІ.
Перехоплювач ROI-F1 оснащується бойовою частиною вагою 0,8 кг, його корпус виготовлений із пінопласту і випускається у двох версіях, що відрізняються швидкісними характеристиками. Стандартна модифікація дрона розвиває швидкість до 140 км/год. У модернізованій версії за рахунок встановлення нового двигуна та зміненого обтічника максимальна швидкість становить близько 200 км/год.
10 вересня російські ЗМІ повідомили про створення антидрона літакового типу «Кречет».
«Уперше представлено найшвидший у Росії антидрон літакового типу «Кречет» на двох електромоторах зі швидкістю до 450 кілометрів на годину. Запускається з катапульти, має підвищену маневреність за рахунок зворотної стрілоподібності крила, і за рахунок цього фактора зменшено його розмір», – повідомив генеральний директор науково-виробничого центру «Ушкуйник».
Можна не сумніватися, скоро застосування перехоплювачів зростатиме – у цьому відношенні Росія йде шляхом УкраїниКапітан 3-го рангу запасу
Він пояснив, що така швидкість потрібна для перехоплення БпЛА противника «навздогін». Як зазначив Чадаєв, зворотна стрілоподібність крила дає «Кречету» більшу маневреність, особливо на малих швидкостях. Дрон-перехоплювач має масу 2,85 кг і може перебувати у повітрі 20 хвилин, максимальна дальність польоту з типовим корисним навантаженням – 120 км.
«Поки немає відомостей про масове застосування дронів-перехоплювачів у Криму, частіше використовують стрілецьку зброю мобільних вогневих груп і ЗРПК «Панцирь-С1». Можливо, питання у навчанні операторів роботі з такими антидронами. Однак можна не сумніватися, скоро застосування перехоплювачів зростатиме – у цьому відношенні Росія йде шляхом України. Тому слід чекати появи нових українських БпЛА, здатних долати таку смугу оборони», – зазначає офіцер запасу ЗСУ, колишній розвідник.
Сергій Коваль – псевдонім фрілансера RFE/RL, який пише під цим ім'ям з міркувань безпеки
