Ірина Семенюта
Настрої російських ЗМІ щодо анексованого Росією Криму помітно змінилися після звільнення українською армією Херсона та заяв західних партнерів щодо постачання нового озброєння для ЗСУ. З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну російська преса намагається представити Крим як «фортецю», до якої ніколи не зможуть підступитися українські військові.
Російські ЗМІ також презентують Крим як особисте досягнення політики російського президента Володимира Путіна, зазіхання на яке нібито неминуче призведе до «судного дня», як стверджував заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв. Ці погрози не призвели до якихось помітних змін на фронті, проте в останні місяці російські медіа стали наголошувати на тому, що Україна не пожертвує Кримським півостровом і не піде на переговори з Росією. Як кількісно та якісно змінювалися згадки про Крим у російських ЗМІ – читайте у матеріалі Крим.Реалії.
Для аналізу ми обрали п'ятірку найбільш цитованих у Росії медіа, за даними російського видання «Медіалогія» за листопад 2022 року: газети «Известия» і «Коммерсантъ», а також три інтернет-ресурси: RT, Lenta.ru та Gazeta.ru.
У середньому, ці російські ЗМІ публікують по 5-10 новин про Крим на день. За нашими підрахунками, найбільша згадка про Кримський півострів у російських новинах була в жовтні – після вибуху на Керченському мосту. Взимку цей показник дещо знизився, проте Крим та інші окуповані Росією українські території залишаються головними темами російських медіа, витісняючи новини про події, що відбуваються в регіонах сусідньої Росії.
Загалом у риториці ЗМІ РФ за період нашого моніторингу можна виділити чотири ключові моменти:
- «спокій і впевненість» у перевазі сил РФ до перших вибухів у Криму в серпні;
- вибух на Керченському мосту в жовтні;
- вихід російських військ із Херсона;
- рішення західних партнерів щодо передачі Україні важких танків.
У березні 2022 року, коли російські війська ще були в Київській області, а влада Росії розраховувала на швидку перемогу, російські ЗМІ в основному писали про розвиток промисловості в анексованому Криму, про будівництво нових міст, спорт, освіту та «успішний курортний сезон на тлі спецоперації » (так у Росії називають повномасштабне вторгнення в Україну – ред.).
Також у російських ЗМІ була тема чергових санкцій проти РФ, пов'язаних з анексією Криму. На початок квітня стало зрозуміло, що про жодний «бліцкриг» не може бути й мови, тож головним словом весни-2022 можна назвати «переговори».
«Переговори російської та української сторін тривають, позиція Росії щодо Криму та Донбасу залишається незмінною. Про це заявив очільник російської делегації, помічник президента Росії Володимир Мединський», – Russia Today.
«Член української делегації на переговорах із Росією Михайло Подоляк сказав, що на перемовинах у Стамбулі російській стороні було запропоновано протягом 15 років домовлятися про статус Криму та Севастополя і не намагатися вирішити питання військовим шляхом», – «Коммерсантъ».
Напередодні літа 2022 року, окрім новин про підготовку до нового курортного сезону в Криму, російські медіа почали порушувати теми «гуманітарної допомоги» окупованим українським територіям, встановлення там російського зв'язку. Також почастішали звинувачення України у замінуванні Чорного моря та повідомлялося про «втому світу від України».
Показовим можна назвати матеріал Gazeta.ru «Україна чує в Європі одне – ви давайте там, закінчуйте», опублікований 28 травня 2022 року:
«Опитані Gazeta.ru експерти сходяться на тому, що частково Захід справді втомився від України. На думку експерта Міжнародного інституту гуманітарно-політичних досліджень Володимира Брутера, це розпочалося ще до ескалації конфлікту на українській території».
Також експерт каже, що «українці відмовляються обговорювати будь-які територіальні питання (Крим та інші окуповані території – ред.), тому що це вирішують у США».
Ще один експерт, з яким поспілкувалися російські журналісти – заступник директора Інституту країн СНД Володимир Жарихін. Але у виданні не згадали, що обидва ці інститути розташовані в Москві, фінансуються російською державою і навряд чи їхні представники можуть бути незацікавленою стороною.
«Захід відчув, що йому не вдасться перемогти Росію - тобто зрозумів, що акта капітуляції тут не буде», – каже Жарихін у коментарі Gazeta.ru.
Подібні заяви суперечать реальній ситуації на фронті та рішенням країн, які надають допомогу Україні. Наприклад, закон про ленд-ліз був підписаний президентом США Джо Байденом 9 травня 2022 року, а матеріал Gazeta.ru про те, що «захід втомився» вийшов на порядок пізніше – 28 травня 2022 року. З цього випливає, що мета публікації – не описати справжню картину світу, а сформувати у читача хибне відчуття переваги Росії у війні.
У Криму 9 серпня на території військового аеродрому «Саки» сталася серія вибухів. У Міноборони РФ повідомили, що це результат «детонації кількох авіаційних боєприпасів».
Перші вибухи в Криму спричинили багато гучних заяв у російських ЗМІ.
«Глава Криму Сергій Аксьонов (за документами – Аксенов) оголосив у низці міських округів регіону «жовтий» рівень терористичної небезпеки».
«Цей захід є виключно профілактичним, оскільки ситуація в регіоні перебуває під повним контролем виконавчих органів державної влади та органів місцевого самоврядування», – Russia Today.
Наприкінці серпня в Криму почали діяти обмеження на використання піротехніки та безпілотників, новини про вибухи вийшли у топ – Кримський півострів почав відчувати війну більш гостро.
«Президент України Зеленський заявив про плани повернути Крим після вибухів на півострові».
«Український лідер зазначив, що військовий конфлікт почався з Криму і має там же закінчитися. «Росія перетворила наш півострів, який завжди був і буде одним із найкращих місць у Європі, на одне з найнебезпечніших місць», – Lenta.ru.
«Крим перетворюється на порохову бочку», – «Коммерсантъ».
Вранці 8 жовтня 2022 року стався вибух на Керченському мосту. За версією російського слідства, спалахнула вантажівка з вибухівкою. В результаті цього обрушилася частина мосту та зайнявся потяг.
Міст через Керченську протоку – стратегічно важливий об'єкт як для постачання Криму з Росії, так і для поставок на півострів особового складу і техніки для бойових дій в Україні. Влада РФ назвала те, що сталося, терактом і операцією українських спецслужб. Після інциденту російська армія значно посилила обстріли цивільної інфраструктури України.
Водночас, в Україні заперечують причетність до вибуху на мосту через Керченську протоку. Президент України Володимир Зеленський в інтерв'ю телеканалу CTV News припустив, що підрив мосту міг стати результатом внутрішньої російської боротьби між військовими та ФСБ.
«Чорноморський флот посилить заходи протидії диверсантам у Криму».
«Глава Криму посилив охорону 45 об'єктів на території республіки», – «Известия».
«Київський режим вистрілив у ноги собі та західним покровителям», – Постпред РФ при ООН у Женеві Геннадій Гатилов «Известиям».
«Аксьонов запропонував нову схему перевірки вантажівок, що прямують до Криму», – Lenta.ru.
Російський глава Криму Сергій Аксьонов запропонував перевіряти вантажівки, що прямують до Криму, в російському Ростові-на-Дону. За його словами, це допоможе уникнути черг на в'їзді до Криму. Можна припустити, що насправді ця ініціатива викликана вибухом вантажівки, і таким чином фури оглядатимуть та пломбуватимуть ще на території РФ, до їх в'їзду на Керченський міст.
Кінець 2022 року та початок 2023-го були багаті на події: 11 листопада до Херсона увійшли частини Збройних сил України, а в січні США та низка європейських країн заявили, що поставлять Україні танки.
Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров в ефірі українського інформаційного телемарафону повідомив, що після деокупації частини Херсонської області жителі окупованого Криму і, зокрема, росіяни усвідомили, що півострів також буде звільнений.
«Якщо ще влітку вони говорили, що Крим є неприступною фортецею, ніхто не наважиться наблизитися до нього, а тим більше атакувати, то тепер вони кажуть, що по всьому периметру північного Криму проводять фортифікаційні роботи», – повідомив Чубаров.
Такий розвиток подій призвів до кричущих заголовків у російській пресі. Тепер усе частіше можна бачити словосполучення «ядерна загроза» та «третя світова війна».
«План Зеленського із захоплення Криму нездійсненний, але може обернутися світовою війною».
«Ідея української влади про «захоплення» Криму приречена на провал, оскільки абсолютна більшість жителів півострова хоче бути у складі Росії», – Russia Today.
«Заява Кірбі щодо Криму – це оголошення війни Росії. Зазіхання на російський Крим для нас, кримчан, рівноцінне заклику бомбити Вашингтон», – «Коммерсантъ» цитує Постпреда Криму при президенті РФ, віцепрем'єра уряду республіки Георгія Мурадова.
«Президент Росії Володимир Путін під час ознайомлення з відновлювальними роботами на Кримському мосту заявив про важливість сухопутної дороги, що з'єднує Крим із рештою країни», – «Коммерсантъ».
На початку року радник керівника Офісу президента України Михайло Подоляк заявив, що час для мирного повернення Криму вже минув, не існує жодних варіантів політичного врегулювання будь-яких питань із Росією.
Американський генерал у відставці Бен Годжес в інтерв'ю «Голосу Америки» озвучив свій прогноз, що ЗСУ увійдуть до Криму вже влітку 2023-го.
Голова управління української розвідки Кирило Буданов прогнозує такий самий результат, але трохи раніше – навесні цього року.
У російських ЗМІ на ці заяви також відреагували:
«У Держдумі попередили Україну про наслідки ракетного удару по Криму».
«План України із захоплення Криму приречений на провал, оскільки жителі півострова хочуть бути у складі Росії».
«У Криму оцінили ракетну загрозу Києва як «гавкання з-під дивану», – Lenta.ru.
Завдяки таким заголовкам у російських медіа, можна простежити, як згодом, залежно від ситуації на полі бою, змінюється інформаційний та пропагандистський порядок денний. Подібні публікації також дозволяють оцінити градус напруження мілітарних настроїв у Росії, зокрема у Кремлі.
Авторка статті – Ірина Семенюта, при підготовці публікації були використані матеріали телесюжету Крим.Реалії «Росія не має ресурсу втримати Крим?»
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
