Доступність посилання

ТОП новини

«Пропаганда нічого не змінить». Активісти ‒ про ставлення кримських татар до російських виборів


Голосування на російських виборах в Криму, архівне фото

Кримський проросійський телеканал «Миллет», орієнтований на кримськотатарську аудиторію, почав випуск сюжетів із закликом взяти участь у голосуванні під час вересневих виборів депутатів Держдуми сусідньої Росії.

Як повідомляє телеканал «Миллет», «загалом за сім років у російському Криму завдяки федеральній цільовій програмі власниками житла стали 623 сім'ї. Кримські спортсмени гідно представляють республіку на турнірах найвищого рівня. Для їх підготовки на півострові створюють всі умови. Належна увага приділяється також розвитку освіти».

Закликає кримчан голосувати й ректор Кримського індустріально-педагогічного університету імені Февзі Якубова Чингіз Якубов.

«Хочеться зробити ще більше. Я знаю, що сьогодні, за тих підходів у вирішенні завдань, ми можемо це зробити ‒ робити свій правильний вибір, іти голосувати й надалі займатися розбудовою нашого Криму», ‒ сказав ректор в ефірі телеканалу «Миллет».

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.

Кореспондентка телеканалу Гузель Мамбетова закликає телеглядачів «віддати свій голос заради майбутнього».

«Вектор розвитку країни на найближчі п'ять років зададуть вибори до Держдуми. Кримчанам важливо висловити свою громадянську позицію. Зміни в Криму за останні сім років видно неозброєним оком, але попереду ще багато роботи, і в інтересах кримчан ‒ подальший розвиток півострова в усіх сферах. Важливо віддати свій голос заради майбутнього. Вибори до Держдуми відбудуться восени з 17 до 19 вересня включно», ‒ розповідає Гузель Мамбетова.

Генеральний директор телеканалу «Миллет» та радіо «Ватан Седасы» Ліля Веджатова закликала кримських татар прийти на голосування й підтримати чинну російську владу.

«Створені ми для кримськотатарського народу... І, звичайно, важливо обрати активну позицію ‒ йти на вибори, тим самим ми підтримаємо нашого главу республіки, нашого президента», ‒ закликала телеглядачів Ліля Веджатова.

Заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умеров упевнений, що сюжети телеканалу «Миллет» не змінять позицію кримських татар.

Я впевнений, що й цього разу кримські татари, зорієнтувавшись у ситуації, у переважній більшості не підуть на «вибори»
Ільмі Умеров

«Новий вектор розвитку в Росії триває вже майже чверть століття, з тих самих часів, як країною править Путін. Порушення прав людини за національною та релігійною ознаками, терор проти власного народу, втручання та участь у багатьох міжнародних конфліктах під прикриттям найпотужнішої пропаганди давно стали нормою життя сучасної Росії. А кримські татари зі своїм принципом «не визнавати юрисдикцію Росії в Криму» стали «кісткою в горлі» для окупантів. Я впевнений, що й цього разу кримські татари, зорієнтувавшись у ситуації, у переважній більшості не підуть на «вибори». Звичайно, деяка частина людей, залежних від влади та бюджетного фінансування, під страшним тиском голосуватимуть, але їх буде не більше п'яти відсотків. Методи тиску, як правило, будуть колишніми. Кожен керівник буде зобов'язаний контролювати як явку, так і те, як проголосували всі його співробітники. Не пробачить кримськотатарський народ захоплення його Батьківщини й не буде голосувати на виборах влади окупантів», ‒ прокоментував ситуацію Крим.Реалії заступник голови Меджлісу.

Ільмі Умеров
Ільмі Умеров

Кримськотатарський громадський активіст Заїр Смедля в коментарі Крим.Реалії розповів, що російські вибори на півострові «перетворилися на фарс», в якому не хочуть брати участь не тільки кримські татари, а й багато виборців інших національностей.

Картинку малюватимуть, а циферки та імена переможців уже давно надруковані
Заїр Смедля

«Якщо говорити про активність на цих «виборах», враховуючи, що вони триватимуть три дні й можливості спостереження за їх перебігом майже дорівнюють нулю, адже практично на волі не залишилося тих, хто міг би ці спостереження організувати, можу припустити, що буде оголошена явка утричі вища, ніж колишня. По суті, можна було б і не морочитися з іншими заходами, спрямованими на підвищення активності виборця, але піплу потрібна картинка, її будуть всіляко малювати, в черговий раз виганяючи під рушницю, як військовополонених, працівників бюджетної сфери. Тому вже зараз зі всіх ЗМІ розноситься інформація про суперщасливе життя «кримчан» ‒ читай їхніх керівників, знайдуться й пара десятків щасливчиків з-поміж кримських татар, які говоритимуть про те, як їм добре. Загалом активності не очікується не тільки від кримськотатарського виборця, а й від інших жителів Криму, бо народ втомився від корупції, від свавілля чиновників і силовиків, від безперервного переділу власності, майна та земель, від варварського знищення природи Криму, тому картинку малюватимуть, а циферки та імена переможців уже давно надруковані», ‒ розповів громадський активіст.

Заїр Смедля
Заїр Смедля

Кримськотатарський громадський активіст Нурі Бейтулаєв також вважає, що участь у російському голосуванні на півострові візьмуть переважно бюджетники.

У майбутніх виборах візьмуть участь переважно люди підневільні
Нурі Бейтулаєв

«Дудка співає тому, хто платить», ‒ помічали наші мудрі предки. Телеканал «Миллет» та деякі його респонденти ‒ не виняток з цього правила. Росія дійсно вкладає в Крим грошей набагато більше, ніж Україна свого часу, і це, безумовно, якось впливає на уми й настрої його жителів. Вибори в Криму все одно відбудуться, і до російської Держдуми пройдуть ті, кому вже оформляються відповідні перепустки. Вся так звана передвиборча кампанія спрямована на те, щоб після виборів показати на кримському телебаченні якомога більше осіб, ощасливлених участю у виборах і наступним курсом партії і/або свого керівництва на облаштування раю на окремо взятому острові. Людей, які щиро вважають, що результати цих виборів можуть якось вплинути на ситуацію в країні, я не знаю. На мою думку, в майбутніх виборах візьмуть участь переважно люди підневільні (адмінресурс ніхто не скасовував), ті, хто знемагає від нудьги, й залишки тих, хто продовжує безоглядно вірити політиці партії та а-ля радянського уряду. Упевнений, що переважна більшість кримських татар до другої і третьої групи зазначених громадян не належать. Ну а наскільки барвисто опишуть перебіг голосування та його результати Криму й іншим територіям України, і Росії журналісти кримського громадського телебачення, побачимо незабаром», ‒ повідомив Крим.Реалії громадський активіст.

За словами кримськотатарського активіста Ролана Османова, позиція кримських татар у своїй більшості незмінна ‒ неучасть у російських політичних процесах на півострові.

Позиція кримськотатарського народу залишається незмінною, що яскраво виражається в неучасті в політичних процесах, що розгортаються в Криму
Ролан Османов

«Наприкінці березня 2015 року кримськотатарський телеканал ATR, не отримавши ліцензію в російському законодавчому полі, був закритий, а через кілька місяців ‒ перебрався до Києва, звідки веде мовлення до сьогодні. Відразу ж після закриття ATR на території півострова став мовити інший телеканал, тільки вже не кримськотатарський, а для кримських татар ‒ «Миллет», створений на гроші з російського бюджету. Його редакційна політика спрямована не на об'єктивне висвітлення ситуації в Криму, а на пропагування лояльності до окупаційної влади та зменшення градуса її неприйняття у кримськотатарського народу. Не стало винятком інформаційне опрацювання передвиборчої кампанії в Держдуму в вересні цього року. В якій, як завжди на цьому телеканалі, на репресії та придушення кримських татар натягується ширма добробуту в «російському» Криму. Однак, незважаючи на колосальні вкладення та зусилля Росії, у цьому питанні позиція кримськотатарського народу залишається незмінною, що яскраво виражається в неучасті в політичних процесах, що розгортаються в Криму. Звичайно ж, окупаційна влада знаходить персонажів для демонстрації співпраці, але вони абсолютно не мають підтримки народу. Це відбувається в результаті того, що кримські татари вже засвоїли свій історичний урок», ‒ розповів Крим.Реалії активіст.

Ролан Османов
Ролан Османов

Активіст громадського об'єднання «Кримська солідарність» Енвер Шерфієв зазначає, що телеканал «Миллет» робить те, що йому наказує російська влада, але це не впливає на загальне негативне ставлення кримських татар до анексії Криму Росією.

Кримськотатарський народ, як раніше не прийняв, так і надалі не прийме вибори у російські державні органи
Енвер Шерфієв

«Від таких каналів, як «Миллет», «Крым 24» і подібних до них ЗМІ, іншого очікувати й не варто. Перед ними поставлене завдання їхнім керівництвом ‒ показувати кримські події в яскравих фарбах. Поготів напередодні виборів до Держдуми Росії. Але, незважаючи на зусилля окупаційних ЗМІ, наш кримськотатарський народ, як раніше не прийняв, так і надалі не прийме вибори у російські державні органи. Яких би зусиль влада та ЗМІ не доклали для того, щоб завоювати симпатію нашого кримськотатарського народу. Для цього є безліч фактів: анексія Російською імперією Криму 19 квітня 1783 року й подальше винищення всіх тих кримських мусульман, які володіли знанням, асиміляція в російське суспільство. Також дата 18 травня 1944 року, коли режим Сталіна, брехливо звинувативши весь наш кримськотатарський народ у зраді Батьківщини, депортував на Урал і в країни Середньої Азії. Як після таких історичних подій щодо нашого кримськотатарського народу можна брати участь у виборах, у мене тут виникає велике запитання. У виборах до Держдуми Росії з-поміж нашого народу братимуть участь колабораціоністи, які з радістю прийняли окупаційну владу й у всіх своїх публічних виступах тільки й роблять, що дякують владі Росії за «хороше життя» з моменту «возз'єднання», а по суті ‒ окупації АРК Росією», ‒ зазначив у коментарі Крим.Реалії активіст.

Енвер Шерфієв
Енвер Шерфієв

Нагадаємо, ЦВК Росії ухвалила провести голосування на виборах депутатів Держдуми восьмого скликання упродовж декількох днів поспіль ‒ 17, 18 та 19 вересня 2021 року.

Після анексії Криму в 2014 році Росія з 2016 року почала проводити на півострові вибори до російського парламенту. Україна, США, Євросоюз та низка інших країн світу вважають ці голосування незаконними, вони неодноразово офіційно наголошували на невизнанні російських виборів у Криму, а проти осіб, які брали участь в електоральному процесі, запроваджували персональні санкції.

У матеріалі використовується термінологія, вживана на анексованому Росією півострові

Анексія Криму Росією

У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.

16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.

Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

  • 16x9 Image

    Павло Кривошеєв

    Кримчанин, журналіст (ім'я та прізвище автора змінені з міркувань безпеки). Співпрацює з Крим.Реалії з 2016 року. Пише про проблеми районів степового Криму, зокрема, про екологічну ситуацію, водопостачання, соціальні проблеми, економіку та порушення прав людини в регіоні.

XS
SM
MD
LG