Доступність посилання

ТОП новини

Севастополь: плюс «Новий Херсонес», мінус ЮНЕСКО?


Будівельні роботи та археологічні розкопки на території хори Херсонесу

СЕВАСТОПОЛЬ – У Севастополі за дорученням президента Росії Володимира Путіна повним ходом іде будівництво на території «Херсонеса Таврійського», включеного до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Перед зведенням будівель археологічні розкопки тут розпочинали за допомогою екскаваторів і бульдозерів. Вчені та громадські діячі вважають, що на території стародавнього городища взагалі не повинно бути жодного будівництва, що проводиться для так званих «духовних скріп».

Давньогрецький поліс Херсонес був заснований у V столітті до нашої ери і безперервно існував протягом двох тисяч років – до XV ст. Перші розкопки на цій території були організовані в 1827 році, але й до і після цієї дати камені та мармур зі стародавнього городища розтягувалися для зведення будинків у Севастополі. Більш-менш систематичні дослідження розпочалися у 1880-х роках, а 1892-го було організовано музей – так званий «Склад місцевих старожитностей». Вже за радянських часів досліджену територію обгородили парканом, створивши музей просто неба.

Проте історикам і археологам було відомо, що стародавній поліс займав набагато більшу територію, де в царський час і за СРСР були розміщені військові частини. Систематичних розкопок у цих місцях ніколи не проводили.

Будівельний паркан із колючим дротом вздовж вулиці Древньої
Будівельний паркан із колючим дротом вздовж вулиці Древньої

У попередні списки культурної спадщини ЮНЕСКО «Херсонес Таврійський» було занесено ще за СРСР, у 1989 році. Домагатися включення цього об'єкта до списку продовжила незалежна Україна, і це нарешті сталося 23 червня 2013 року на 37-ій сесії Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО в Камбоджі. До списку також було внесено і хору – сільськогосподарські округи навколо Херсонесу.

В'їзд на територію будівництва «Нового Херсонесу»
В'їзд на територію будівництва «Нового Херсонесу»

У 2015 році, вже після анексії Криму президент Росії Володимир Путін озвучив ідею будівництва в Херсонесі міжнародного православного центру. У березні 2019 року російським президентом було надано вказівку побудувати тут музей християнства, у серпні того ж року – вказівку щодо міжнародного археологічного центру. Через два роки, наприкінці літа 2021 року, презентували концепцію майбутнього історико-археологічного парку, який має з'явитися на території музею-заповідника «Херсонес Таврійський» до 2024 року. Йшлося про більш ніж 23 гектари, три з яких віддадуть під зведення нових будівель і споруд. Усе це – так зване Південне передмістя Херсонесу.

Колишній КПП військової частини, за ним – гора ґрунту з котловану, на задньому плані – Володимирський собор
Колишній КПП військової частини, за ним – гора ґрунту з котловану, на задньому плані – Володимирський собор

Згідно з концепцією, історико-археологічний парк включатиме три музеї: античності, Криму та християнства, а також археологічний центр, школу мистецтв «Корсунь», філію «Артека», ландшафтний парк і квартал-реконструкцію з музеєфікованими розкопками, сувенірними лавками та кафе. Розкопки на цій території стартували ще 2020-го року, 2021-го на їх проведення виділили 52,6 млн рублів. Вчені та громадські діячі забили на сполох, коли в соцмережах з'явилися численні фото і відео, як на території розкопок для прискорення робіт риють екскаватори та бульдозери. Організатори називали це зняттям «техногенного ґрунту», активісти показували знайдені в ньому артефакти і стверджували, що це культурний шар.

Територія будівництва
Територія будівництва

На думку багатьох севастопольських вчених та експертів, активний «благоустрій», що ведеться на території Херсонесу, прямо загрожує збереженню унікального історичного надбання, фактично знижує доступність Херсонеса для севастопольців, а також повністю спотворює початкове значення та зміст музею-заповідника «Херсонес Таврійський». На думку історика Павла Кузенкова, ексзаступника директора музею заповідника, під виглядом розвитку Херсонес зараз фактично знищують. «Це будується не просто поруч із городищем – це будується на самому городищі, причому у найдавнішій, не розкопаній та не дослідженій частині міста, де, власне, і народжувався Херсонес. Там для археологів є величезний фронт роботи. І все це геть-чисто перекривається цим нікому не потрібним майданчиком», – каже вчений.

Археологічні роботи проводяться в тому числі із застосуванням екскаваторів
Археологічні роботи проводяться в тому числі із застосуванням екскаваторів

За час розкопок, які можна назвати варварськими, на території Південного передмістя Херсонеса виявлено багато артефактів. Торік у жовтні повідомлялося про більш ніж 300 тисяч знахідок. З південної сторони Херсонеса було виявлено вирубані в скелі склеп елліністичного та римського періоду, господарські та виробничі приміщення, нові оборонні стіни, цистерни для води. Була зібрана велика колекція чорнолакової, червонолакової та поливної кераміки, металеві, скляні, кам'яні та кістяні вироби. Зокрема, фрагмент мармурового надгробка із зображенням жіночої голови (I–II ст.), перстень X століття, велика кількість монет і бляшок. До рідкісних знахідок належать свинцеві печатки візантійських чиновників, слов'янська сережка-лунниця, золоті монети візантійських імператорів-узурпаторів Артавазда (743 р.) та Костянтина X Дукі (1059–1067рр.), повідомляла пресслужба російського Державного Ермітажу.

Частину прилеглої до будівництва території музею «Херсонес Таврійський» закрили для відвідування, відгородивши парканом
Частину прилеглої до будівництва території музею «Херсонес Таврійський» закрили для відвідування, відгородивши парканом

Торік у грудні виявили поховання коня, який, найімовірніше, був принесений у жертву язичницьким богам чи духам. Буквально днями повідомлялося про знахідку надгробка римського періоду, на якому висічено рідкісний для того часу напис у віршах. Тим часом, будівництво триває повним ходом, а розкопки прискорюються. 14 лютого у Севастополі побував заступник міністра оборони Росії Тимур Іванов. Він перевірив перебіг робіт із будівництва будівлі Дитячого художньо-естетичного центру. Губернатор Михайло Розвожаєв розповів, що школу мистецтв і філію «Артеку» планують здати вже у вересні 2022 року. Цікаво, що до Дитячого художньо-естетичного центру (школа мистецтв «Корсунь») не пустять севастопольську художню школу, яка 60 років тулиться у старій будівлі.

Зведення будівлі Дитячого художньо-естетичного центру
Зведення будівлі Дитячого художньо-естетичного центру

Місцеві громадські діячі та вчені взагалі не розуміють, навіщо саме в цьому місці будують школу мистецтв і філію «Артеку». Знехотя погоджуються на музей Античності та Візантії, але не розуміють, до чого тут Музей християнства і музей Криму, а також кафе, сувенірні лавки, паркінг на 1400 місць та амфітеатр, які також планують збудувати тут у межах проєкту «Новий Херсонес». Втім, усе це укладається в рамки двох російських концепцій, перша з яких стосується сакрально-патріотичних скріп, а друга – банальний бізнес-проєкт зі створення зони розваг і відпочинку.

Навчальний водолазний центр ще продовжує діяти
Навчальний водолазний центр ще продовжує діяти

Для будівництва «Нового Херсонесу» з території вивели військові частини, одна з яких – навчальний водолазний центр – поки що чекає, коли для неї збудують нову базу в бухті Козачій. Тим часом унікальну будівлю школи водолазів початку XX століття вже знесли, інші старовинні будівлі, схоже, теж підуть під знесення, як і близько двох тисяч дерев. «Тепер, якщо будівлі кріпосної артилерії у школі водолазів будуть зруйновані, а дерева вирубані, ми станемо свідками чергового цинізму. Тільки «автором» стане не одіозний забудовник, а діячі, які хизуються турботою про нібито духовність та збереження історичної пам'яті», – сказав депутат російського парламенту Севастополя В'ячеслав Горєлов.

По сусідству з некрополем

Стародавнє місто Херсонес розташовувалося на північно-західному березі бухти, яку в XIX столітті назвали Карантинною. До бухти виходить Карантинна балка, в гирлі якої з початку нашої ери існував так званий «Заміський» цвинтар Херсонеса, де померлих ховали у вирубаних у вапняку склепах. Багато з них і зараз можна побачити як на схилах, так і на дні балки. Перші поховання були язичницькими, потім своїх померлих вже за християнським обрядом у язичницьких склепах ховали херсонесити.

Ділянка під будівництво індивідуального житлового будинку поряд із некрополем у Карантинній бухті
Ділянка під будівництво індивідуального житлового будинку поряд із некрополем у Карантинній бухті

За часів Римської імперії похоронний обряд змінився, але цвинтар продовжував виконувати свої функції. Поховали на заміському цвинтарі і перших єпископів Херсонеса, а згодом і засланого сюди через донос папу Римського Мартина Сповідника. Непогано зберігся побудований у VI або X столітті монастир Богородиці Влахернської, відкритий у 1902 році розкопками Карла Косцюшка-Валюжинича, у 1953-му досліджувався севастопольським археологом Олегом Домбровським. Незважаючи на різницю в датуванні храму, всі дослідники одностайно пов'язують його з пам'яттю св. Мартина Сповідника, папи Римського.

Житловий будинок поряд із некрополем, у лівій частині фото – руїни стародавнього монастиря Богородиці Влахернської
Житловий будинок поряд із некрополем, у лівій частині фото – руїни стародавнього монастиря Богородиці Влахернської

І за часів СРСР, і за української влади некрополь не охоронявся, така ж ситуація зберігається і після анексії Криму Росією. На території орудують «чорні археологи», у склепах живуть бомжі та збираються наркомани. Територію в порядку підтримують активісти, які раз-два на рік проводять суботники. 2019 року російська адміністрація музею «Херсонес Таврійський» оголосила, що територію некрополя обгородять парканом, але вхід залишать безкоштовним.

Стародавній склеп на території приватної ділянки
Стародавній склеп на території приватної ділянки

Проте замість «огорожі від вандалів» навколо некрополя виростають будівельні огорожі навколо приватних ділянок. Деякі будинки ще на стадії котловану, інші вже збудовані, деякі ділянки виставлені на продаж. Рідкісний випадок, коли громадські діячі випадково побачили в зоні будівництва похоронний склеп, і влада будівництво заборонила. Археологи припускають, що багато приватних будинків могли бути побудовані прямо на некрополі.

«Незабаром тут буде гарно»

Так звані «покращення» на території музею-заповідника «Херсонес Таврійський» тривають уже кілька років під загальним брендом «незабаром тут буде гарно». Севастопольці плюються від вигляду громіздкої трибуни та сцени посеред стародавнього городища, але нічого не можуть вдіяти: оперу там слухав сам Путін.

Фортечна стіна Херсонеса, за нею – трибуна для глядачів
Фортечна стіна Херсонеса, за нею – трибуна для глядачів

Біля нового входу на територію музею-заповідника на вулиці Древній прикріплено табличку з написом, що проєкт благоустрою музею-заповідника реалізовано Патріаршою радою з культури за підтримки фонду «Моя історія» та Міністерства культури Російської Федерації. Патріарша рада з культури – одна із синодальних установ Московського патріархату Російської православної церкви. Заснована 5 березня 2010 року. До завдань ради входить «здійснення діалогу та взаємодії з державними установами культури, творчими спілками, громадськими об'єднаннями громадян, які працюють у сфері культури, та іншими подібними організаціями у країнах канонічного простору Московського патріархату».

Вхід через рамки на територію, ліворуч – Башта Зенона
Вхід через рамки на територію, ліворуч – Башта Зенона

Відомий севастопольський реставратор і громадський діяч Анатолій Туманов 17 лютого вийшов до будівлі російського уряду Севастополя з одиночним пікетом. У його руках був плакат із написом «Stop vandal! Припиніть знищувати нашу історію!». Туманов пояснив, що його пікет викликаний небажанням міської влади чути севастопольців, які категорично не згодні з варварським ставленням до історичної спадщини міста.

Табличка на паркані біля нового входу на територію музею
Табличка на паркані біля нового входу на територію музею

«Чому уряд міста вирішує питання забудови у буферній зоні об'єкта культурної спадщини ЮНЕСКО? Як взагалі можна щось будувати на місці історичного Південного передмістя Херсонеса Таврійського? Вони б раділи, що там стояли будови початку XX століття і використали б їх для облаштування музейного простору. Натомість вони це все зносять, щоб побудувати таке саме, але вже новороб!» – пояснив місцевим ЗМІ свою позицію Анатолій Туманов.

Олена Майко, історик, кримчанка (ім'я та прізвище автора змінено з метою безпеки)

Думки, висловлені в рубриці «Блоги», передають погляди самих авторів і не обов'язково відображають позицію редакції

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.

Моніторинг ЮНЕСКО в Криму

Після анексії Криму Росія взяла під свою юрисдикцію всі об'єкти культурного та історичного значення, розташовані на території Криму. Київ наполягає на приналежності пам'яток українському народові та просить прийняти їх під захист ЮНЕСКО.

У вересні 2019 року було оприлюднено доповідь генерального директора ЮНЕСКО Одрі Азулай, де зазначається погіршення ситуації на півострові у всіх сферах компетенції організації.

Російська влада Криму не згодна з інформацією, викладеною в доповідях ЮНЕСКО. Російський міністр культури Криму Аріна Новосельська запрошувала представників ЮНЕСКО особисто побувати на півострові й «об'єктивно оцінити» стан об'єктів культурної та історичної ваги.

До списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО входить заповідник «Херсонес Таврійський». Також кандидатами на внесення до списку є Ханський палац у Бахчисараї, Генуезька фортеця в Судаку, Кримська астрофізична обсерваторія, Мангуп-Кале, Ескі-Кермен і Чуфут-Кале.

XS
SM
MD
LG