Доступність посилання

ТОП новини

«Навігатори дитинства»: для чого в севастопольських школах з'являться військові комісари


Школа в Криму, ілюстративне фото
Школа в Криму, ілюстративне фото

Спеціально для Крим.Реалії

Чиновники багатьох російських органів влади, від найвищих до місцевих, дуже налякані суспільними протестами, а особливо ‒​ несподівано великою участю в них молоді. Переляк цей існує ще з часів Революції Гідності в Україні, проте його значно посилили протести громадян у Білорусі, а також остання хвиля на захист Олексія Навального, що прокотилася Росією. Але, як завжди в тоталітарних режимах, замість реального аналізу причин цих подій, зусилля чиновників спрямовані на «патріотичне виховання», яке розуміється як посилення контролю та нагляду над усіма, множення нових заборон, більше поширення мереж доносів. Цей ажіотаж досяг уже органів місцевої російської влади й на окупованих територіях, які активніше розробляють усе нові й нові методи контролю поведінки та настроїв молодого покоління.

Наприклад, чиновники в Севастополі вважають, що «події 23 січня в Севастополі, Криму та Росії чітко позначили розрив між молоддю й тими, хто перебуває при владі. Експерти, чиновники та батьки раптом ‒ як завжди несподівано ‒ виявили, що підростає незрозуміле і незбагненне молоде покоління. Стало очевидно: щоб не втратити молодь і не втратити країну, потрібно подолати цю прірву! Як це зробити? Яка вона, наша молодь? Що не так з державною молодіжною політикою?» Отже, головне запитання поставлене ‒ розрив між молоддю й тими, хто перебуває при владі. Але навряд чи на нього знайдуть правильну відповідь, бо хто ж у Росії насмілиться сказати, що винна влада, скажуть ‒ винна молодь, тому що вона росте не така, як потрібно владі...

Звичайно, влада не стала шукати причину цих суперечностей у конфлікті між природним правом людини бути вільною та посиленням утисків цього права з боку тоталітарної держави. Для чиновників у такій ситуації, як виявилося, є тільки один вихід ‒ посилення пригнічення людини та всевладдя держави. У Севастополі ухвалені законодавчі рішення і вже оголошений набір кандидатів на нову посаду ‒ радник директора школи з виховання. «Це буде окрема ставка ‒ радники директора школи з виховної роботи. Подібна практика була за радянських часів», ‒ наводяться на сайті слова губернатора Михайла Развожаєва. Сайт міських новин ForPost розгадав таємний задум влади й прямо назвав нові кадри «замполітами» з виховної роботи, а містяни в коментарях називають майбутніх «воєнруків», як вони називалися в радянській школі, «комісарами».

Виявляється, Севастополь увійшов до числа десяти регіонів, які беруть участь у проєкті «Патріотичне виховання» російського національного проєкту «Освіта». У зв'язку з цим Міносвіти та Російський рух школярів до 15 березня проводять відкритий конкурс з відбору кандидатів на посаду радника директора школи з виховання ‒ їх називатимуть «навігатори дитинства». Кожен радник директора пройде дистанційне навчання, очні сесії на базі міжнародного дитячого центру «Артек» та отримає доплату в розмірі 15 тисяч рублів.

У бесіді з журналістами депутат російського парламенту Севастополя Євген Дубовик зазначив: «Перш за все, треба познайомитися з функціональними обов'язками цього фахівця. Виховна робота передбачає великий спектр політичної, ідеологічної й навіть естетичної роботи. Я поки не знаю, який фронт робіт буде у цих людей».

Це рішення викликало величезний резонанс. На його тлі всі згадують, що в місті ‒ значний дефіцит вчительських кадрів. Так, «учні сьомих класів білінгвальної гімназії №2 не вивчають один із базових предметів шкільної програми ‒ фізику, оскільки у школі немає профільного вчителя». І це триває вже більше ніж пів року. І взагалі, «про сумну перспективу нестачі вчителів у Севастополі йшлося не раз. У 2018 році про це говорив голова департаменту освіти Ігор Бєлозьоров, а ректор СевДУ Володимир Нечаєв підтверджував прогноз математичними розрахунками. У зв'язку з цим університет розширив перелік своїх освітніх напрямків низкою вчителів-предметників, зокрема математиків і фізиків, яких особливо бракує в Севастополі».

Жителі міста в обговоренні рішення влади про «замполіта» у школах пишуть, що ці посади, швидше за все, займуть відставники, які співпрацюватимуть зі спецслужбами. Так, користувач під ніком «Наш двор» пише: «Сумує замполіт на пенсії, марки клеїти нема на що. Пошукайте для колег що-небудь з охорони...» А користувач Conservative (Севастополь) припускає: «Ні, працюватимуть з дітьми... Навчать писати доноси на батьків і вчителів».

Читачка севастопольського сайту під ніком «Дальневосточница» помітила, що у школах і так вже повно різних «вихователів». Вона пише: «В усіх навчальних закладах є заступник директора з виховної роботи, психолог, соціальний педагог. Так це їхня функція. Може вийти, що ще один товариш, щоб виправдати свою посаду, накидає додаткової роботи для рядових. А ще є заступник з безпеки. Це тітоньки, які самі у разі небезпеки не знатимуть, куди бігти. Половина охоронців сидять і сумують. Виховувати треба прикладом, а не подвійною мораллю. І купа паперів і звітності не допоможе вирішити цю проблему».

При всьому цьому залишається відкритим питання: що чиновники російської та кримської влади роблять конкретного для задоволення потреб і зацікавленості молоді? Звичайно, знайдеться стандартна відповідь ‒ відкриті стільки-то клубів, спортивних майданчиків. Цифра справна. Їх не хвилює, що ці установи порожні й нецікаві своїм старим наповненням.

Днями керченський суднобудівний завод «Залив» спустив на воду патрульний корабель «Сергей Котов». Патрульні кораблі цього проєкту можуть перебувати в далекій морській зоні до 60 діб. Кораблі здатні розвивати швидкість понад 25 вузлів, на борту розміщуються до 60 осіб екіпажу. На кораблях передбачене базування 12-тонного вертольота. Окрім того, вони обладнані радіотехнічним і гідроакустичним озброєнням, засобами радіоелектронної протидії. Три кораблі цього проєкту вже на службі у складі Чорноморського флоту Росії. Це «Василий Быков», «Дмитрий Рогачев» та «Павел Державин». Як повідомив журналістів начальник Головного штабу Військово-морського флоту ‒ перший заступник головнокомандувача ВМФ Олександр Вітко, який командував Чорноморським флотом у 2013-2018 роках, тобто під час анексії Криму, до складу ВМФ Росії тільки цього року увійдуть понад 40 кораблів і військових суден, шість з них ‒ до складу Чорноморського флоту.

А як повідомив індустріальний директор «Ростех» Бекхан Оздоєв, російська держкорпорація розпочала науково-дослідні роботи зі створення бойового екіпірування четвертого покоління для солдата майбутнього. Це принципово новий комплекс. До складу екіпірування увійдуть останні досягнення російського ОПК, включаючи нові системи захисту та життєзабезпечення, роботизоване обладнання та інтегровані системи обміну інформацією.

Ось що турбує чиновників російської влади насправді ‒ війна, а не проблеми молоді. Саме для них ‒ і нове екіпірування, і нові комісари-замполіти.

«Почуття гордості за наш рідний Крим, місто-герой Керч, нашу країну ‒ Росію. Кожен спуск на воду корабля викликає величезні позитивні емоції: і те, що це взагалі робиться для обороноздатності нашої країни, і те, що це робиться в Криму...» ‒ сказав російський глава Криму Сергій Аксенов. А ви про якусь молодь. Аби в солдати під нове екіпірування годилися, але про це вже потурбуються замполіти, як і в давнину...

Микола Семена, кримський журналіст, оглядач Крим.Реалії

Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції

XS
SM
MD
LG