26 листопада у Криму розігрався сильний шторм. Увечері в окремих місцях фіксувалися пориви вітру до 40 м/с. Висота хвиль у морі, за різними повідомленнями, могла досягати 8-9 метрів. Штормове попередження діє досі, і, за прогнозами синоптиків, сильний вітер ще повернеться до Криму.
Про наслідки стихії та про те, як вона вплинула на військову інфраструктуру росіян у Криму, ведучий Сергій Мокрушин в ефірі Радіо Крим.Реалії говорив із севастопольською екологинею Маргаритою Литвиненко та військовим експертом, керівником програм з безпеки Центру глобалістики «Стратегія XXI» Павлом Лакійчуком.
Повідомлення про аварії та пошкодження інфраструктури надходили практично з усієї території Криму, зокрема з прибережних міст і районів, де дуже сильно постраждали морські набережні та прилеглі до узбережжя вулиці.
На заході Криму вода на кілька годин залила дорогу Євпаторія-Саки, на сході частково було підтоплено селище Ельтіген, яке належить до Керчі. За даними російського МНС, було підтоплено 195 житлових будинків у Євпаторії та Сакському районі. Евакуйовано 326 осіб.
У Міжводному Чорноморського району підтоплено 12 будинків, евакуйовано двох людей. Повідомлялося, що пів мільйона жителів анексованого Криму залишилися без електрики через шторм, що накрив півострів, за добу ця кількість скоротилася на 100 тисяч осіб. Підконтрольні Росії чиновники Криму обіцяли відновити енергопостачання протягом двох діб, і, за даними російського глави Криму Сергія Аксьонова (за документами – Аксенов), на ранок вівторка залишалося без електроенергії 93 тисячі осіб, відновлено роботу 52 котелень зі 125 знеструмлених. У 245 селах порушено водопостачання, 749 покрівель на будинках пошкоджено частково або повністю.
У Севастополі ситуація також досить складна. За даними російського губернатора Севастополя Михайла Развожаєва, у місті без електрики внаслідок шторму залишилося близько тисячі будинків. З берегів вийшла річка Бельбек і частково затопила селище Любимівка, там, за інформацією Розвожаєва, довелося евакуювати 10 людей. Четверо жителів евакуювали з підтоплених будинків на Качинському шосе, знадобилася також евакуація жителів військового містечка поряд із Херсонеським маяком.
У Севастополі постраждали, насамперед, прибережні райони міста. На набережній зірвало плитку, у місті повалило близько 200 дерев, зірвало дахи, пошкодило автомобілі, троє людей травмовані, розповіла в ефірі Радіо Крим.Реалії севастопольська екологиня Маргарита Литвиненко.
Місцеві ЗМІ повідомляють, що було зруйновано будівлю севастопольського дельфінарію, також серйозні пошкодження отримав міський акваріум-музей, загинули близько 800 прісноводних риб. Також повідомляється про те, що фактично знищено устричну ферму Інституту біології південних морів (ІнБЮМ). Загибель колекції севастопольського акваріума-музею – найбільша втрата, каже Маргарита Литвиненко. Вчені збирали її з позаминулого століття.
«Вийшла з ладу електропроводка, як з'ясувалося. Не було дотримано температурного режиму і через це загинули тропічні види тварин», – розповіла екологиня.
З цими штормовими хвилями, з поривами вітру акваріум був недостатньо захищенийМаргарита Литвиненко
Будівля акваріума розташована на березі, її часто заливає морською водою під час штормів. Литвиненко вважає, що адміністрація акваріума недостатньо підготувалася до урагану.
«Єдине, що сказав директор, за повідомленнями місцевої преси та співробітників акваріума, єдине, що вони приготували – це мішки з піском. Більше нічого суттєвого не було сказано. Мішки з піском, враховуючи, що акваріум розташований за кілька метрів від берега моря. З цими штормовими хвилями, з поривами вітру акваріум, на мою думку, був недостатньо захищений» – заявила Литвиненко.
Морське пасажирське сполучення в місті станом на вівторок не було відновлено. За повідомленнями міських служб, необхідно провести водолазне обстеження причалів і прилеглої акваторії. А це можливо лише за умови стабілізації погодних умов. Водночас великих екологічних збитків ураган не завдав, вважає Маргарита Литвиненко.
Схожий ураган у Криму був у 2007 році, згадує військовий експерт, керівник програм безпеки Центру глобалістики «Стратегія XXI» Павло Лакійчук.
«Тоді доводилося виганяти кораблі з місць стоянки в центр Севастопольської бухти та утримувати на буксирах. На 13 заводі плавкран навалився на російський МПК «Владимирец» і розчавив його. Тож нічого нового», – розповів Павло Лакійчук.
Така погода – період вимушеного перемир'я, зазначає експерт. Шквальний вітер йшов від узбережжя Криму далі на схід до Керченської протоки, на Новоросійськ та на Сочі, і це вплинуло на дії російського флоту, обмеживши його вихід на бойові завдання, каже Лакійчук. Вплинула погода і на його захищеність від українських морських дронів.
Росіяни через деякий час намагатимуться відновити ці загородження і в Севастополі, і навколо Керченського мосту, і в інших місцяхПавло Лакійчук
«Усі ті бонові загородження та інше, що вони виставляли для захисту від наших дронів, усе зірвало, змило в Севастопольській та Південній бухтах. Там зірвало і навіть окремі бочки. А бочки – це серйозна конструкція, розрахована на океанські шторми. Ефект хороший, тимчасовий. Зрозуміло, що росіяни через деякий час намагатимуться відновити ці загородження і в Севастополі, і навколо Керченського мосту, і в інших місцях, де вони чекають на наші морські дрони. Встигнуть, не встигнуть, не знаю», – зазначив військовий експерт.
Перебої з енергопостачанням, які також відбувалися на Кримському півострові – своєрідне вікно можливостей для ЗСУ. У цьому випадку можливі проблеми з енергоживленням для російської ППО. Але водночас застосування повітряних засобів ураження за такої погоди дуже обмежене, каже Павло Лакійчук.
Кримський міст був перекритий цього разу не внаслідок можливих ударів наших дронів, а внаслідок стихіїПавло Лакійчук
Цікаво в цій ситуації дізнатися, як шторм перенесли Керченський міст і судна, що перебували в Керченській протоці, каже Павло Лакійчук.
«Кримський міст був перекритий цього разу не внаслідок можливих ударів наших дронів, а внаслідок стихії. Ми не знаємо, як ця конструкція квола пережила таку стихію. Це було вперше. Те саме стосується і суден, які були в протоці. Скільки їх пішло на дно у протоці? Цифра явно більша за один», – упевнений військовий експерт.
Телеграм-канал «Крымский ветер» повідомив, що море буквально змило російські окопи, вириті вздовж узбережжя Донузлава, Сак, Новофедорівки та Євпаторії, й опублікував відео з того місця, де ці окопи нібито були.
Шторм у Євпаторії: екстрена евакуація людей із затопленої вулиці (фотогалерея)
На думку Павла Лакійчука, ці окопи і так не збереглися б після зимових штормів.
Навесні ритимуть нові окопи. Гроші у пісок – це свята справаПавло Лакійчук
«Той, хто їх будував, хтось гроші платив, хтось гроші брав, знали, що це справа ненадовго… Те, що пішло під пісок вздовж усього узбережжя – це сто-п'ятсот метрів – відновлювати сенсу немає. Але, я думаю, фінансування буде і навесні ритимуть нові окопи. Гроші у пісок – це свята справа», – зазначив Павло Лакійчук.
Тим часом у Криму оголосили нове штормове попередження – у найближчу добу прогнозуються зливи та посилення вітру, місцями до 25 м/c. Про це повідомляє пресслужба МНС. Як зазначається, на окремих річках Криму очікують підйоми рівнів води на 0,5-1,5 метра, проте без досягнення небезпечних позначок.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
