Наприкінці грудня 2022 року в Москві, в МЗС Росії, було проведено щорічну експертну нараду з представниками громадських і релігійних організацій. У ній взяли участь делегати від російської кримської громадської палати. На нараді підбивали підсумки та говорили про роботу в умовах «спеціальної військової операції» (так у Росії називають повномасштабну збройну агресію в Україні – КР), заявивши про необхідність активізації зусиль у міжнародних організаціях.
Хто на нараді в Москві представляв Крим, про що говорили, як Кремль збирається просувати «русский мир» із використанням «народної дипломатії» за етнічною ознакою на міжнародних майданчиках і чому поставлені завдання не можуть бути нереалізовані в сучасних умовах – у матеріалі Крим.Реалії.
Делегати від «кримських українців» та «кримськотатарських співвітчизників»
На підсумковий захід у МЗС Росії традиційно, як і роком раніше, виїхала група «громадських діячів», які є лідерами українців і кримських татар у «російському» Криму.
Це член російської Громадської палати Криму: Анастасія Гридчина, яка є керівником створеної російською владою «національно-культурної автономії» українців Криму, а також «кримськотатарські політичні діячі» Ібраїм Ширін та Заур Смирнов, які активно підтримують агресію Росії в Україні.
Компанію представникам національно-культурних автономій склали радник голови російської Громадської палати Криму, регіональний керівник «Асамблеї народів Росії», голова Громадської ради при російському Держкомітеті у справах міжнаціональних відносин Криму Одіссей Піппія, а також член Громадської палати Росії від кримської громадської палати, який називає себе лідером болгар Криму, Іван Абажер.
Очолив делегацію призначений Кремлем постійний представник Криму при президенті Росії та заступник глави російського уряду Криму Георгій Мурадов.
Росія планує збільшити тиск на міжнародні структури
«Пріоритетна увага була приділена (під час наради в МЗС Росії – КР) питанням нарощування активності російського громадянського суспільства на міжнародних правозахисних майданчиках ООН та ОБСЄ», – написала на своїй сторінці ВКонтакте Анастасія Гридчина.
За словами російського заступника міністра закордонних справ Сергія Вершиніна, також наведеними Анастасією Гридчиною, МЗС Росії відзначає «конфронтаційний порядок денний на полях ООН», що не дозволяє Кремлю «знаходити компроміси та долати протиріччя, що нав’язуються низкою західних країн».
У Криму транслюються зовнішньополітичні наративи сусідньої Росії: в умовах загострення протистояння із Заходом необхідно створювати нові міжнародні майданчики, що відповідають вимогам часу.
Зокрема, Іван Абажер запропонував використати можливості Міжнародної асоціації економічних та соціальних рад і схожих інститутів (AICESIS), в якій у 2023 році завершується трирічне головування Росії.
Ібраїм Ширін вніс пропозицію щодо зміцнення відносин із Туреччиною: «Пропоную подарувати столиці Туреччини Анкарі погруддя видатного просвітителя для всього тюркського світу Ісмаїла Гаспринського, який є одним із найщиріших прихильників і патріотів Росії, який мав неймовірний вплив на Туреччину та її розвиток». Чому він вважає кримськотатарського просвітителя Ісмаїла Гаспринського «тюркським» та «патріотом Росії», речник не уточнив.
Анастасія Гридчина у своєму виступі зазначила, що у Криму «сили громадянського суспільства» згуртувалися, підтримавши гуманітарні проєкти й ініціативи щодо допомоги жителям Донбасу та інших «звільнених територій» (так у Росії називають окуповані території Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей України – КР). Вона вважає, що «вимушені переселенці, переїжджаючи на материкову частину Росії», залишаються без підтримки громадських організацій і потребують всебічної підтримки.
Від політики геноциду до політичної ізоляції Кремля
Заступник голови Державної служби України з питань етнополітики та свободи совісті, дипломат, надзвичайний і повноважний посланець 1 класу Ігор Лоссовський у коментарях на прохання Крим.Реалії підкреслив, що низка країн офіційно вже визнали Росію терористом, державою-агресором, спонсором тероризму, державою, що здійснює геноцид. Частина держав визнала, що Росія проводить геноцид українців, інша частина говорить про проведення Росією геноциду національних меншин на її власній території.
«Росія проводить геноцид українців, оскільки вона не дає нам права на існування. Це фактично геноцид! У Кремлі та Росії кажуть, що українців не існує, їх «потрібно перевиховувати». На території федерації діють фільтраційні пункти за принципом «концентраційних таборів», є такі пункти й у Криму. У російських планах зазначається: після захоплення територій, певних людей, які не підкоряються, просто знищувати, а інших – перевиховувати. Особливу увагу приділяють молоді та нещасним дітям, яких сотнями тисяч вивозять до Росії. Доходить до якогось насильницького «соціального інжинірингу»: маленьких дітей виховують за принципами та в умовах «русского мира». Через це людина перероджується і вже не пам’ятає свою сім’ю та батьків, які залишаються на території України. Жахливі речі! У міжнародних юридичних колах це питання збираються порушити на рівні Гааги як окреме провадження. Тисячі кримських татар змушені були виїхати з Криму, багато хто зник безвісти, безліч кримських татар кинуто до в’язниць і відбувають терміни за сфабрикованими звинуваченнями. Меджліс кримськотатарського народу визнано в Росії екстремістською організацією, забороненою в країні. І лідер кримськотатарського народу, і керівник Меджлісу переслідуються у кримінальних справах, за якими заочно винесено надумані вироки. При цьому є рішення міжнародних судових інстанцій, що Росія зобов’язана скасувати заборону Меджлісу. Це – насильство та геноцид!» – заявив експерт.
Як вважає співрозмовник Крим.Реалії, геноцид українців і кримських татар відбувається на тлі того, що Росія вибірково мобілізує та посилає на фронт представників своїх національних меншин. На його думку, тенденцію можна побачити і за сьогоднішньою статистикою, не кажучи вже про статистику початку агресії, коли намагалися не брати етнічних росіян, а про мобілізацію в Москві та Санкт-Петербурзі взагалі не говорили.
Росія лише за назвою – «федерація», реально ж – авторитарна, а тепер уже й тоталітарна державаІгор Лоссовський
«Мобілізація триває по всій Росії, людей не вистачає, але все одно вичищають національні меншини. Водночас, там розуміють, що таке ставлення до національних меншин може призвести до розвалу самої федерації, оскільки «штучна імперія» утримується силою. Росія лише за назвою – «федерація», реально ж – авторитарна, а тепер уже й тоталітарна держава. Національні меншини виступають проти обмеження прав і свобод: на території Європи проводяться з’їзди представників вільних народів Росії. У Татарстані відкинули вимогу федерального центру про скасування посади президента», – уточнив він.
У міжнародних організаціях Росія абсолютно «токсична»
Існують базові міжнародні організації, які були створені після Другої світової війни. Організацію Об’єднаних Націй утворено відразу після війни. Вона уповноважена і є головною інституцією у забезпеченні миру та безпеки на планеті Земля. Далі – Організація з безпеки та співробітництва в Європі, Рада Європи, з якої Росію виключили одразу після відкритого вторгнення в Україну. Перша займається питаннями безпеки, друга – захистом прав людини у країнах-членах. У цих організаціях Росія є просто абсолютно «токсичною» сьогодні!» – зазначи експерт.
На його думку, еволюція світової підтримки України та засудження дій Росії пройшла кілька етапів. Це період, коли деякі країни їй ще довіряли, вважали її «складним партнером», але таким, з яким «можна працювати». Потім початок війни та спроба анексії Криму в 2014 році, коли країни Європи та Північної Америки зайняли чітку та однозначну позицію, демонструючи розуміння того, що Росія є агресором. При цьому ще залишалася низка країн, особливо в Азії та Африці, Латинській Америці, де з Росією продовжували «дружити».
Співрозмовник Крим.Реалії акцентував увагу на тому, що напередодні повномасштабного вторгнення Росію вже не підтримували в міжнародних організаціях навіть її традиційні сателіти – країни Євразійського союзу (ЄврАзЕС) та СНД, які зайняли позицію «мовчазного спостереження» за тим, як Україна виступає проти Росії. США, Канада та Європа при цьому відкрито заявили про російську агресію.
Експерт зазначив, що після 24 лютого підтримка України інтенсивно наростає, і загальна картина в міжнародних організаціях набула однозначності – абсолютно ясно, хто є агресором, – Росія.
Навіть серед тих країн, де Росія раніше аномально використала свій вплив та авторитет, поваги та довіри до Москви немаєІгор Лоссовський
«Існують ще спеціально створені Росією міжнародні організації: СНД, ЄврАзЕС; а також ініційовані Кремлем багатосторонні формати, де Москва відвела собі центральне місце. Проведений після російського вторгнення в Україну з ініціативи Кремля цикл самітів і публічних заходів у таких організаціях минулого року показав, що й тут Росія має великі проблеми. Деякі лідери відкрито вступили до риторики та дискусії з Володимиром Путіним. Наприклад, президент Таджикистану – країни, яка значно залежала і залежить від Росії, – дозволив собі публічно дорікнути Кремлю у відсутності поваги до країн колишнього СРСР і малих народів. Варто також згадати й демарш президента Казахстану на Петербурзькому економічному форумі. Вважаю, що вони висловили думку всіх членів СНД та ЄврАзЕС. Навіть серед тих країн, де Росія раніше аномально використала свій вплив та авторитет, поваги та довіри до Москви немає. Усі побачили, що російська армія – зовсім і не «друга армія світу», а також те, як Росія «виконує» свої зобов’язання перед своїми партнерами та найближчими сусідами», – зазначив Ігор Лоссовський.
Росії сьогодні ніхто не вірить і не довіряє
Підривна робота в малих міжнародних організаціях – це породження безвиході і штатних, і народних дипломатів РосіїІгор Лоссовський
«Колись Радянський Союз виключили з Ліги Націй, це сталося 1939 року через напад СРСР на Фінляндію. Сьогодні в ООН таких прямих механізмів, на жаль, немає, хоча триває кампанія з обґрунтування виключення Росії з Ради безпеки ООН. Озвучені керівництвом МЗС країни-агресора на грудневій нараді плани не можуть бути реалізовані за сучасних умов. А спроби проводити підривну роботу в малих і вузькопрофільних міжнародних організаціях, про які згадували в Москві, це породження безвиході і штатних, і «народних» дипломатів Росії, а також марна трата часу. Такі організації не мають масштабного впливу. На міжнародному рівні все зрозуміло – Росії тут ніхто не допоможе. Але публічне оголошення керівництвом МЗС Росії планів щось зробити має і другий бік – воно спрямоване на внутрішню аудиторію країни та працює як пропаганда. Кремль уже намагається подавати росіянам свої дії як показник того, що Росію нібито підтримують у світі. Росії сьогодні практично ніхто не вірить і не довіряє, вона самотня та ізольована», – так оцінив ефективність російської, зокрема «народної кримської», дипломатії Ігор Лоссовський.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
