Доступність посилання

ТОП новини

«Забирати на війну можна буде всіх». Марк Фейгін про загрозу запровадження та небезпеки військового стану в Криму


Проводи мобілізованих на війну в Україні, Севастополь, 27 вересня 2022 року. Ілюстраційне фото
Проводи мобілізованих на війну в Україні, Севастополь, 27 вересня 2022 року. Ілюстраційне фото

Президент Росії Володимир Путін оголосив воєнний стан на окупованих територіях України. Також «елементи» воєнного стану запроваджують в анексованих Криму та Севастополі. Так, наприклад, путінський указ наділяє російського главу Криму Сергія Аксьонова (за документами Аксенов) повноваженнями щодо відселення місцевих жителів «у безпечні райони», обмеження в'їзду та виїзду, посилення охорони інфраструктурних об'єктів та «громадської безпеки».

У свою чергу сам Сергій Аксьонов запевнив, що на житті в Криму це не позначиться, що він не планує найближчим часом запроваджувати комендантську годину чи обмежувати виїзд із Криму. Подібне ж заявив і російський глава Севастополя Михайло Развожаєв. Що означає режим середньої готовності? Що у зв'язку з цим може чекати на жителів Криму? Про це Сергій Мокрушин говорив в ефірі Радіо Крим.Реалії з російським правозахисником таіромадським діячем Марком Фейгіним.

«Якщо ЗСУ просуватиметься до Криму, там буде запроваджено воєнний стан»

– Оголошений у Криму «режим середнього рівня реагування» наділяє Сергія Аксьонова досить широкими повноваженнями, які цілком можна сплутати з порядками воєнного часу. Наприклад, він може ухвалювати рішення про тимчасове відселення жителів у безпечні райони, обмежити в'їзд та виїзд із Криму, встановити контроль за роботою засобів комунікацій та зв'язку, включаючи друкарні та «обчислювальні центри». То що це за «режим середньої готовності» такий?

– Щоб оцінити, що таке режим середнього реагування, потрібно відштовхуватися від режиму воєнного стану – а він уже запроваджений у чотирьох окупованих областях України, які Росія вважає своїми територіями.

Щодо «середніх заходів» – вони більшою мірою наділяють глав регіонів – так це в указі описано – додатковими повноваженнями щодо здійснення всіх тих заходів, які в указі викладено. По суті, це нічого не змінює, тому що ці заходи застосовувалися і насамперед у зв'язку з характером близькості до військових дій цих територій. Серед найсуттєвіших заходів можна назвати відселення.

Воєнний стан можуть запровадити одразу ж, якщо буде деокуповано частини територій поблизу Криму

Але я прогнозую, що ці укази можуть бути конвертовані у повноцінний воєнний стан. Його можуть запровадити одразу ж, якщо буде деокуповано частини територій поблизу Криму. Це питання насамперед мобілізації. Там, де буде запроваджено воєнний стан, там буде передбачено порядок загальної мобілізації.

Тому цей «середній рівень», неповний воєнний стан – він є репетицією для запровадження воєнного стану. Якщо припустити, що правий берег Дніпра буде деокупований і під загрозою буде лівий берег, а там практично поряд Перекопський перешийок (з'єднує український Кримський півострів із материковою частиною України – КР), то в Криму буде запроваджено те саме положення, яке апробується, зокрема у Херсонській області – із переміщенням цивільного населення, можливостями обігу майна людей, житлової площі, автотранспорту тощо. Якщо ЗСУ рухатимуться у бік Криму, там буде моментально запроваджено такий самий воєнний стан, переміщатиметься частина цивільного населення, буде встановлено блокпости, проведено мобілізацію – все те, що відбувається в інших місцях.

Марк Фейгін, російський правозахисник і громадський діяч
Марк Фейгін, російський правозахисник і громадський діяч

– Чи варто вірити словам підконтрольних Росії керівників Криму та Севастополя Аксьонова і Развожаєва, що та «надзвичайщина», в якій кримчани живуть досить довго, триватиме, а отже, нічого й не зміниться? І що змінить життя у Криму – укази Путіна чи дії ЗСУ?

Якщо буде запроваджено воєнний стан, тоді буде на цій території загальна мобілізація. Там не буде цих категорій: перша, друга і третя

– Зараз життя не змінюється, звісно, бо вони у цій «надзвичайщині» справді живуть. Але люди не готові опинитися в ситуації, що вони живуть в умовах воєнного стану. Тому що воєнний стан – він жорсткіший. Там не питатимуть, а виселятимуть, наприклад, громадянське населення мостом через Керченську протоку, забиратимуть автотранспорт, перекриватимуть кордони. Мобілізація відбувалась, але вона була частковою, а якщо буде запроваджено воєнний стан, тоді буде на цій території загальна мобілізація. Там не буде цих категорій: перша, друга і третя, які рятували другу і третю від негайного призову. Можна буде забирати всіх.

Тому повторюю, це більше схоже на репетицію.

Воєнний стан запроваджується в ситуації, коли ніякої війни не оголошено, триває «спеціальна військова операція». Якби війну було оголошено і запроваджено воєнний стан по всій території РФ, там передбачено й заходи забезпечення: тобто людям, яких переселяють, мають надати аналогічне житло тощо. Ця частковість заходів дає владі необхідний маневр. Вони можуть діяти вибірково: пільги чи допомогу можуть надавати, а можуть не надавати. Ось кажуть, сертифікати видаватимуть житлові. Але, знаєте, сертифікати – це не житло. А куди з цими сертифікатами? Піди на цей сертифікат купи собі на «Золотій милі» у Москві квартиру – хто ж тобі її там дасть? Зрозуміло, що тут багато можливостей для маневру.

Найгостріше було, що обговорювалося губернаторами – вони наввипередки почали робити заяви, що вони не перекриватимуть можливості виїзду між суб'єктами федерації. А саме цього бояться поряд із перекриттям державного кордону як такого. Але за фактом уже й державний кордон так просто не перетнеш. Потрібно надати тисячу довідок.

Блокпост на в'їзді до Севастополя, архівне фото
Блокпост на в'їзді до Севастополя, архівне фото

«Дорога в один кінець»

– Ми бачимо, що російська влада вивозить жителів правобережжя Херсонської області до Криму та сусідньої Росії. Враховуючи, що подібні повноваження Путін дав і Аксьонову, чи спіткає та сама доля жителів Криму?

Головних дві небезпеки: що ви можете залишитися без дому, тобто вас можуть перемістити на територію РФ, друге – вас можуть мобілізувати

– Це дорога в один кінець. Якщо ви поїдете з Херсона, то повернутися туди українському громадянину, якщо ця територія не буде деокупована і якимось кружним шляхом людина з Росії не перебереться назад до України, буде дуже важко. Звичайно, і в Криму всі ці 8 років йшла, хай і не надто активна, але кампанія із заміщення населення. Нелояльне населення видавлювалося в Україну (материкову її частину – КР), відбувалися переміщення всередину Росії, приїжджала якась частина, купувала чи отримувала житло. Немає сумнівів, що такий процес буде й у Херсонській та Запорізькій областях. Просто зараз (на це впливають – КР) умови війни, без них це швидше відбувалося б.

Згадаймо, що референдуми (референдуми на новоокупованих територіях України, що суперечать міжнародному праву і статуту ООН – КР) та вся їх нікчемність полягає в тому, що референдум ти провів, а наступного дня – ось як із Лиманом – у тебе більше немає частини території. Як в анекдоті. У магазині запитують географічну карту РФ, а продавчиня запитує у відповідь: «Вам за яке число?» Бо ніхто ж не розуміє, який тепер кордон РФ.

Херсон. Рейсовий автобус до анексованого Криму
Херсон. Рейсовий автобус до анексованого Криму

– Давайте підіб'ємо підсумок. Нашим читачам і глядачам може бути складно розібратися в ситуації: з одного боку, вочевидь, йде війна, з іншого – війною її забороняють називати; з одного боку, життя більше схоже на життя під час воєнного стану, з іншого – це не воєнний стан. Заплутатися неважко. Що ж змінилося для жителів Криму та чого їм чекати у найближчому майбутньому?

– Насамперед, змінилися їхні права і можливості для проживання на території – їх тепер суттєво починають обмежувати. Головних дві небезпеки: що ви можете залишитися без дому, тобто вас можуть перемістити на територію РФ, друге – вас можуть мобілізувати, якщо підходите за критеріями. Інші небезпеки можуть дотично торкнутися прав громадян – вилучення майна чи автотранспорту. Але я не думаю, що зараз ці заходи форсуватимуть.

Проводи мобілізованих на війну в Україні, Севастополь, 27 вересня 2022 року
Проводи мобілізованих на війну в Україні, Севастополь, 27 вересня 2022 року

Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.

Масштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.

На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».

Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.

  • 16x9 Image

    Сергій Мокрушин

    Народився в місті-герої Керчі. Отримав диплом Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського за спеціальністю «журналістика». Починав роботу на ДТРК «Крим», останні 4 роки до окупації вів тему бюджетних закупівель і корупції в Кримському центрі журналістських розслідувань. Виїхав з Криму через рік після окупації. 

  • 16x9 Image

    Рустем Халілов

    Співпрацюю з Крим.Реалії з 2016 року. У журналістиці – з 2002 року. Починав у кримських виданнях, 2010 року переїхав до Києва для роботи в тижневику «Коментарі».

    До появи в команді Крим.Реалії працював у газетах, інформагентствах та на телебаченні. Писав новини та лонгріди, готував телесюжети. Їздив країною у пошуках хороших репортажів, займався журналістськими розслідуваннями, був парламентським кореспондентом, робив авторську програму, записував підкасти та керував роботою редакції.

XS
SM
MD
LG