Доступність посилання

ТОП новини

«У воєнних злочинів немає термінів давності. Росію чекає трибунал» ‒ Полозов


В Україні відкрили приблизно 400 кримінальних проваджень про порушення прав людини в Криму, майже сто з них ‒ за фактами порушень законів та звичаїв війни. Про це повідомила Генеральна прокурорка України Ірина Венедіктова. Вона зазначила, що розслідування цієї категорії справ – у пріоритеті. За словами Венедіктової, в Офісі генерального прокурора почала роботу Міжнародна рада експертів із питань злочинів, скоєних в умовах збройного конфлікту.

Про те, які порушення прав людини в Криму найчастіше фіксують правозахисники, як правоохоронні органи України намагаються притягнути винних до відповідальності та які перспективи домогтися правосуддя у таких справах, ‒ про все це говорили в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Генеральна прокурорка України Ірина Венедіктова обговорила з представниками Ради Європи порушення прав людини в Криму. Про це 7 жовтня повідомили в Офісі генпрокурора.

«Існує приблизно 400 (кримінальних ‒ КР) проваджень цієї категорії. З них майже сто ‒ за фактами порушення законів та звичаїв війни. У цих справах повідомлено про підозру 77 особам. Окрім того, розслідується систематичне переслідування проукраїнськи налаштованих активістів і порушення прав кримськотатарського населення окупаційною владою Криму», ‒ сказала Венедіктова.

Як повідомляє Офіс генпрокурора України, генеральний директор із прав людини та верховенства права Ради Європи Крістос Джакумопулос зазначив, що відстеження ситуації з порушеннями прав людини в Криму надзвичайно важливе, тому він розраховує на подальшу плідну роботу в цьому питанні.

У Росії та підконтрольному їй Криму поки не відреагували на заяви української генпрокурорки про 400 кримінальних проваджень через порушення прав людини на анексованому півострові.

Виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини (УГСПЛ) Олександр Павличенко каже, що органи української прокуратури «максимально ефективно» виявляють і розслідують злочини в Криму. Зокрема, кримська прокуратура, яка працює в Києві та Херсоні, відкриває кримінальні провадження, встановлює осіб, причетних до порушень прав людини, і сприяє внесенню їх у санкційні списки.

Олександр Павличенко
Олександр Павличенко

– Для громадянського суспільства дуже важливо те, що простежується постійна співпраця з людьми, які займаються моніторингом і документуванням порушень із метою подальшого притягнення (винних до відповідальності ‒ КР). Спільно з прокуратурою АРК ми готуємо інформаційні повідомлення (в офіс прокурора Міжнародного кримінального суду ‒ КР), працюємо над документами для інших міжнародних інстанцій щодо порушень, не пов'язаних із міжнародним гуманітарним правом. Ми розраховуємо на максимально повне використання тієї інформації, яку ми отримуємо в результаті моніторингових візитів та спілкування з джерелами на непідконтрольній території, і намагаємося, щоб у разі кримінальних порушень була реакція правоохоронних органів.

Український генпрокурор Ірина Венедіктова повідомляє, що в Міжнародний кримінальний суд надіслано 12 інформаційних повідомлень про порушення в Криму.

На думку Павличенка, для ефективнішого реагування на порушення прав людини в Криму Україні потрібно імплементувати в національне законодавство норми міжнародного кримінального права. Йдеться про закон про воєнних злочинців, ухвалений Верховною Радою у травні 2021 року, але досі не підписаний президентом України.

Правозахисник каже, що 438-а стаття Кримінального кодексу України («Порушення законів та звичаїв війни») не враховує, що в Криму та на Донбасі триває міжнародний конфлікт і відбуваються воєнні злочини.

‒ Уже ухвалений парламентом закон, який стосується змін у кримінальне законодавство України щодо воєнних злочинів, має бути підписаний президентом і набути чинності. 438-а стаття Кримінального кодексу не дає кваліфікаційну характеристику воєнним злочинам і не може бути використана на практиці для того, щоб притягувати (до відповідальності ‒ КР) тих, хто підозрюється у скоєнні таких злочинів.

Раніше в інтерв'ю Радіо Крим.Реалії керівник прокуратури АР Крим та Севастополя Ігор Поночовний зазначив, що набуття чинності закону про воєнних злочинців дозволить чіткіше кваліфікувати та ефективніше розслідувати порушення прав людини в анексованому Криму.

‒ Законопроєкт, ухвалений Верховною Радою, значно спрощує роботу. У ньому всі ці серйозні міжнародні правопорушення виписані як норми Кримінального кодексу. В його межах ми зможемо звинуватити, скажімо, суддів і прокурорів, які незаконно переслідують мирне населення в Криму.

Фату Бесунда
Фату Бесунда

Прокурорка Міжнародного кримінального суду (МКС) в Гаазі Фату Бенсуда у грудні 2020 року відзвітувала про завершення попереднього вивчення ситуації в Україні в контексті анексії Криму та війни на Донбасі. Бенсуда вказала на такі порушення статуту МКС у Криму, як жорстоке поводження, примусовий призов до збройних сил Росії, порушення права на судочинство, переміщення населення Росії до Криму, захоплення громадського майна, утиск і залякування кримських татар, серед іншого й заборона Меджлісу. Російська влада відкидає юрисдикцію міжнародних інстанцій у цих питаннях.

Аналітик КримSOS Євген Ярошенко виділяє нові види порушень прав людини, зафіксовані в Криму останнім часом:

  • переслідування «Свідків Єгови» (після рішення Верховного суду Росії про визнання цієї релігійної організації «екстремістською» у 2017 році);
  • вилучення земельних ділянок, не пов'язане з військовою необхідністю (після указу президента Росії від березня 2020 року щодо розширення прикордонних територій, де іноземці, зокрема й українці, не можуть володіти землею);
  • «позасудова страта» Набі (Аюба) Рахімова (11 травня 2021 року під час обшуку в Сімферопольському районі Криму російські силовики застрелили громадянина Узбекистану ‒ КР); станом на початок жовтня 2021 року сім'я загиблого Рахімова не змогла забрати його тіло для поховання.

Коментуючи загибель Рахімова, Ярошенко зазначив, що вона, швидше за все, не була випадковістю.

‒ Багато правозахисників та адвокати, які займаються цією справою на місці, вважають, що це була інсценована спецоперація ФСБ. Оскільки чоловік, до якого прийшли з обшуком, ніяк не використав зброю, і все це було розігране.

У ФСБ Росії цю версію не коментували. У травні цього року російські силовики повідомляли, що Рахімов нібито стріляв у співробітників ФСБ, які виконували «оперативне завдання», і був «ліквідований».

Ярошенко каже, що через низку обставин українським правоохоронним органам складно притягнути до відповідальності винних у порушенні прав людини в Криму.

‒ Перша обставина ‒ це очевидна відсутність контролю над територією Кримського півострова, в результаті чого українські правоохоронні органи не можуть зібрати потрібні докази, не можуть належним чином опитати потерпілих і свідків. Друга обставина ‒ це те, що багато жертв і свідків бояться говорити (повідомляти про злочини ‒ КР) не лише так званим кримським правоохоронним органам, а й органам на материковій частині України. В результаті останні не можуть отримати цінні факти, які могли б допомогти розслідувати випадки насильницьких зникнень. А це одне з найгрубіших порушень прав людини, яке спостерігалося з 2014 до 2016 року в Криму. Тим більше (українське слідство не може ‒ КР) встановити місце перебування та долю цих (зниклих ‒ КР) осіб.

Аналітик КримSOS зазначив, що, за його інформацією, українські правоохоронні органи не співпрацюють із російськими ‒ у Криму, щоб не легітимізувати їх, не визнавати анексію та не підривати позицію України в міжнародних судах.

Адвокат Микола Полозов вважає, що поки Україна не відновила контроль над Кримом, можна тільки фіксувати злочини, пов'язані з порушенням прав людини, і збирати щодо них докази.

‒ Фактично, чинити який-небудь тиск на російську владу досить складно, перш за все, через відсутність політичної волі у західних інститутів та особливості міжнародного права. Ми пам'ятаємо рішення Міжнародного суду ООН, яке зобов'язало Росію відновити діяльність Меджлісу (кримськотатарського народу ‒ КР). Росія проігнорувала це. Але існує й позитивний досвід. Це рішення Міжнародного трибуналу з морського права, яке зобов'язало Росію звільнити моряків, і Росія була змушена це зробити. Якщо говорити про ситуацію в Криму, то дієвих важелів на цей момент немає, але воєнні злочини не мають терміну давності. При зміні політичної ситуації у світі я не виключаю, що можливе навіть створення спеціального трибуналу (щодо дій Росії ‒ КР), як це було щодо колишньої Югославії або щодо Руанди.

Микола Полозов
Микола Полозов

Полозов називає такі поширені порушення прав людини в Криму, як незаконні обшуки, затримання та арешти, тортури, вбивства й позасудові страти.

‒ Це не спорадичні прояви окремих виконавців, це абсолютно системна адміністративна практика, яку російська влада проводить на окупованій території. Навіщо вона її проводить ‒ теж зрозуміло: це політика залякування того населення Криму, яке не погоджується з окупацією та її наслідками. Під ці репресії потрапляють етнічні українці та кримські татари, яких серед політв'язнів абсолютна більшість. Подібними репресіями та залякуванням російська влада намагається колонізувати Крим і витиснути з його території всіх тих, хто не згодний із такою політикою.

Підконтрольна Кремлю влада Криму публічно не коментувала масові порушення прав людини на півострові. Російський глава Криму Сергій Аксенов стверджує, що там «точно немає ніяких» політичних в'язнів. Про це він сказав в інтерв'ю «Россия-24», коментуючи передачу президентом України Володимиром Зеленським списку полонених у Криму та на Донбасі американському лідерові Джо Байдену.

За інформацією уповноваженої Верховної Ради України Людмили Денісової, на кінець вересня 2021 року Росія «незаконно утримувала з політичних мотивів» 121 громадянина України, 86 із них ‒ кримські татари.

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.

Анексія Криму Росією

У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.

16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.

Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

  • 16x9 Image

    Олена Ремовська

    Ведуча програм Радіо Крим.Реалії з 2018 року. До цього – кореспондент, редактор і ведуча на Радіо Свобода. Зокрема, брала участь у запуску проекту Радіо Донбасс.Реалії. Автор книги «Говорить Радіо Свобода: iсторія української редакції» (2014). Закінчила Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

XS
SM
MD
LG