Доступність посилання

ТОП новини

Справа про наклеп проти ялтинської активістки Пападопулу: «Зручний інструмент тиску»


Обшук у Криму, ілюстративний колаж

Російські силовики вночі 5 серпня затримали ялтинську активістку Людвіку Пападопулу на адміністративному кордоні між Кримом та материковою частиною України ‒ нібито вона перебувала в розшуку. Вже 6 серпня підконтрольний Росії Київський райсуд Сімферополя ухвалив рішення з обмежувальними заходами щодо активістки.

Пападопулу заборонено виходити з квартири з 20:00 до 8:00, спілкуватися телефоном та виходити в інтернет, а також контактувати зі свідками й потерпілими у кримінальній справі про наклеп, у якій вона є обвинуваченою (стаття 128.1 частина 2 Кримінального кодексу Росії). У лютому 2021 року російські силовики провели в активістки обшук, однак тоді вона проходила у справі як свідок. Сама Пападопулу назвала привід для обшуку «надуманим». В основу цієї кримінальної справи ліг пост у Facebook-спільноті «Доска позора чиновников Крыма» за 2019 рік, де йшлося про ймовірну причетність до захоплення санаторію «Парус» голови російського судового департаменту Криму Керіма Акуєва. Про те, чому переслідують ялтинську активістку, йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Російський адвокат Олексій Ладін, який захищає активістку, розповів Крим.Реалії, що Людвіка Пападопулу заперечує авторство поста, через який її звинувачують у наклепі.

Стаття про наклеп уже стала важелем тиску на блогерів і журналістів, щоб таким чином затикати їм рот
Олексій Ладін

– Позиція захисту – в тому, що Людвіка Пападопулу жодного стосунку до цієї публікації не має. Окрім того, цей пост був сформований на підставі статей федеральних ЗМІ, і це саме собою не може бути наклепом. Наклеп ‒ свідомо неправдива інформація про будь-кого, а ця інформація потребує перевірки з боку правоохоронних органів. Якщо вона підтвердиться, необхідно відкривати кримінальну справу на фігурантів. Так чи інакше, Людвіка Пападопулу не писала цей пост, але навіть якби вона це зробила, в її діях відсутній склад злочину. Взагалі, стаття про наклеп уже стала важелем тиску на блогерів і журналістів, щоб таким чином затикати їм рот. Діяльність Людвіки Пападопулу невигідна деяким особам у владі, і саме з цим пов'язане її переслідування.

Олексій Ладін
Олексій Ладін

Олексій Ладін також повідомив, що збирається клопотати про припинення кримінальної справи.

У лютому 2021 року російські силовики також спробували провести обшук у Москві за місцем реєстрації громадського активіста Володимира Гарначука, який адміністрував популярну у Facebook спільноту «Доска позора чиновников Крыма». Тоді він так відреагував на слідчі дії в ефірі Радіо Крим.Реалії:

«Усе це ‒ за пости якогось акаунта у Facebook, причому в них немає ніяких відомостей про те, хто, коли та звідки його опублікував. Я б сказав, що це гестапо нашого часу: замість того, щоб боротися з реальною злочинністю, вони починають затикати рот незгодним. Слідчий сказав мені, що його головною метою на допиті було домогтися від мене визнання авторства цього поста, і того, що спільнота «Доска позора чиновников Крыма» управляється від імені того акаунта на ім'я Володимир Гарначук. Взагалі цю спільноту заснував Олександр Громов, а я всього лише один з її адміністраторів ‒ і не більше. На мій погляд, Сергій Аксенов створив систему придушення опозиції й критики на свою адресу. Він уже не вперше намагається провести обшуки й допитати мене ‒ таке вже було у 2019 році. Я розцінюю це як акцію залякування й приниження ‒ терор чистої води».

Володимир Гарначук
Володимир Гарначук

Журналісти Крим.Реалії звернулися в російське управління судового департаменту Криму з проханням прокоментувати, чи звертався Керім Акуєв у правоохоронні органи з претензіями щодо Пападопулу та Гарначука, однак на момент публікації цього матеріалу не отримали відповіді. Ще в лютому журналісти російської «Новой газеты» поспілкувалися з колишнім директором керівної компанії санаторію «Парус» Світланою Назаричевою, яка за припущенням сайту Ura.ru, на який посилався автор того поста, могла «сприяти захопленню оздоровниці». Вона повідомила, що нічого не знає про кримінальну справу про наклеп та обшуки у квартирах активістів і що «санаторій «Парус» був переданий від прокуратури Республіки Крим в управління судового департаменту Республіки Крим, на чолі якого був Акуєв», наголосивши, що ніякого захоплення не було. Редакція «Новой газеты» також спробувала отримати коментар самого Керіма Акуєва, але безрезультатно.

Активіст із Криму Сергій Акімов вважає, що прецедент із Людвікою Пападопулу свідчить про страх російської влади перед осінніми виборами до Держдуми.

Тиск у Криму посилюватиметься, ми усі під ковпаком
Сергій Акімов

– Ми спілкувалися з Людвікою в інтернеті, вона займалася тим, що в нормальних країнах називається критикою влади. Але у нас, як тільки це стосується чиновників, відразу звинувачують у наклепі, екстремізмі тощо. Чим ближчі вибори, тим більше тиску з боку силовиків, адже цим людям потрібно утриматися при владі. Зараз чиновники бояться, що інформація про їхні дії вийде за межі Криму. Причому всіма цими справами займаються переважно колишні співробітники українських спецслужб ‒ СБУ та інших. Тиск у Криму посилюватиметься, ми усі під ковпаком. Громадські активісти, які два-три роки тому критикували владу, почали уникати цієї теми, тому що бояться. Треба бути обережнішими, не давати зачіпки, хоча, судячи з того, що зараз твориться, вже немає сенсу бути особливо обережним.

Сергій Акімов
Сергій Акімов

Тим часом директорка російського Центру захисту прав ЗМІ Галина Арапова вказує на те, що звинувачення в наклепі колись були декриміналізовані й до останнього часу використовувалися в російській судовій практиці досить нечасто.

Якщо ви пишете про те, що всі чиновники корумповані, цього достатньо для порушення справи про наклеп
Галина Арапова

– Ця стаття була адміністративною, потім, у червні 2019 року, повернулася до Кримінального кодексу, але справ було мало ‒ всього 700 на рік на всю Росію. Одиниці з них стосувалися журналістів і блогерів, переважно це були сварки між сусідами. Було багато цивільних позовів про захист честі та гідності ‒ приблизно 4-4,5 тисячі на рік, і 30-40% з них ‒ до ЗМІ та журналістів. Торік у грудні статтю про наклеп посилили, розмили межі, і тепер її можна використовувати щодо інформації про невизначене коло осіб. Словом, якщо ви пишете про те, що всі чиновники корумповані, цього достатньо для порушення справи про наклеп. Ми очікуємо, що цю статтю застосовуватимуть усе частіше. Зазвичай слідство замовляє лінгвістичну експертизу у навколодержавних експертів, які, як правило, пишуть те, що від них очікується. Це дуже зручний інструмент для тиску.

Галина Арапова
Галина Арапова

Галина Арапова наголошує, що криміналізація статті про наклеп дозволяє російським силовикам проводити обшуки, вилучати обладнання, проводити допити та інші слідчі дії ‒ це й виступає як засіб тиску.

Необхідно зважити свої слова й максимально підстрахуватися
Галина Арапова

– Щоб не підставлятися зі своїми постами в соцмережах, можна подивитися рекомендації медіа-юристів, зокрема, на нашому сайті. Є пояснення щодо наклепу: які формулювання будуть проблемними, як формулювати думку, щоб вам не висунули претензії. Якщо у вас немає доказів якогось факту, треба подавати це як оцінне судження або намагатися не вказувати пальцем на конкретну людину. Тобто необхідно зважити свої слова й максимально підстрахуватися.

Своєю чергою кримська політолог Євгенія Горюнова, яка живе та працює на материковій частині України, вважає, що саме кримські активісти стають легкими мішенями для кримінального переслідування з боку російських силовиків.

Головне ‒ щоб активісти не могли писати правду про те, що відбувається в Криму
Євгенія Горюнова

– Найпроблемніша тема сьогодні в Криму, окрім цін і зарплат, це, звісно, питання, пов'язані з землею. На півострові захоплюють ділянки, активно забудовують узбережжя, споруджують огорожі тощо. Владі дуже не подобається, що люди про це говорять ‒ тим більше вони пам'ятають, що при Україні такого не було ‒ і тому активістам, які намагаються висвітлити подібні проблеми, при можливості прагнуть закрити роти. Це може бути й залякування, і кримінальні справи, й обшуки, і заборона виходити в інтернет тощо. Головне ‒ щоб активісти не могли писати правду про те, що відбувається в Криму. Особливість півострова – в тому, що роки української незалежності та свободи зробили свою справу, і люди все одно говорять те, що думають, і не стримують себе. Виходить, саме тут застосовувати подібні статті про наклеп російській владі набагато легше.

Євгенія Горюнова
Євгенія Горюнова

Правопорушення згідно з частиною другою статті 128.1 Кримінального кодексу Росії карається штрафом у розмірі до одного мільйона рублів або в розмірі заробітної плати або іншого прибутку засудженого за період до одного року, або виправними роботами на період до 240 годин, або примусовими роботами до двох років, або арештом на термін до двох місяців, або позбавленням волі на період до двох років.

(Текст підготував Владислав Ленцев)

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.
  • 16x9 Image

    Олена Ремовська

    Ведуча програм Радіо Крим.Реалії з 2018 року. До цього – кореспондент, редактор і ведуча на Радіо Свобода. Зокрема, брала участь у запуску проекту Радіо Донбасс.Реалії. Автор книги «Говорить Радіо Свобода: iсторія української редакції» (2014). Закінчила Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

XS
SM
MD
LG