Доступність посилання

ТОП новини

«Активістів знищують у зародку». У Криму заборонені мітинги. Як люди виступають проти влади?


Колаж із зображенням Сергія Акімова та російського автозаку в Криму

У Криму зараз заборонені зібрання та мітинги. Утисків зазнають навіть одиночні пікети. Щоб боротися з незгодними, підконтрольна влада Криму зловживає «ковідними» обмеженнями і фактично викорінила поняття свободи мирного зібрання.

У мережі є десятки відеозвернень кримчан до Володимира Путіна та підконтрольного Кремлю глави Криму Сергія Аксьонова (за документами – Аксенов). Люди скаржаться на корупцію та беззаконня. І саме така форма протестів одна з небагатьох, що залишилися останнім часом в Криму.

Це як магазин без вітрини. Хоч вітрини й не видно, але магазин насправді є
Олександра Крилєнкова

«Це як магазин без вітрини. Хоч вітрини й не видно, але магазин насправді є. Акції, які ми бачимо, – це лише верхівка айсбергу і цієї верхівки зараз насправді не стало. Тепер активісти намагаються мігрувати до інтернету, намагаються вигадувати нові форми», – зазначила у коментарі Крим.Реалії координаторка польового правозахисного центру в Криму Олександра Крилєнкова.

Олександра Крилєнкова, координаторка польового правозахисного центру в Криму
Олександра Крилєнкова, координаторка польового правозахисного центру в Криму

За всі роки українського суверенітету над півостровом, у Криму ніколи не забороняли мітинги чи протести. Приміром, на відео 1996 року, де кримчани вийшли на мітинг з нагоди 5-річчя проголошення Республіки Крим, зі сцени лунали неоднозначні промови, щодо незалежності України. Проте силовики на цей протест не реагували і люди мирно провели своє зібрання.

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.

Не було перешкод з боку влади і вже під час проросійських мітингів у 2012 році. Тоді з нагоди «Дня народного единства», у Севастополі російські політичні та громадські організації влаштовували автопробіг та урочисту ходу. Організатори відкрито у гучномовці скандували антиукраїнські гасла, викрикуючи, мовляв, «що Крим – це російська земля». За ці дії нікого до відповідальності не притягували.

Сутички у Криму могли виникати скоріше між самими активістами, як от було під час Помаранчевої революції 2004 року чи Революції Гідності 2013-2014 роках.

Помаранчева революція у Сімферополі, 2004
Помаранчева революція у Сімферополі, 2004

Путін прийшов до Криму у 2014 році, український півострів окупували російські військові. Світ не визнав Крим російським. Одразу після цього свободи у кримчан стало менше

Рівень активізму у Криму не можливо порівняти з тим, що було до 2014 року
Олександра Крилєнкова

«Рівень активізму у Криму не можливо порівняти з тим, що було до 2014 року. Тому що всі громадські організації, різні рухи та люди – це все було задавлене. Більшість активістів виїхали з півострова», – прокоментувала Крим.Реалії координаторка польового правозахисного центру в Криму Олександра Крилєнкова.

В Ялті живе пенсіонерка, блогерка і громадська активістка Олена Гукова. Жінка часто виходить на одиночні пікети і не добирає слів у критиці російської влади. Путіна називає «фіктивним президентом фіктивної Російської Федерації».

«На це нерівноправ’я нестерпно дивитися, але цим «людоїдам», які нами правлять – їм наплювати на нас. Мені люди кажуть: навіщо я витрачаю свої нерви, вкорочую собі життя, мовляв «пошкодуй себе»? А я відповідаю, що якщо ми будемо себе шкодувати, то як тоді житимуть наші онуки? Адже наші батьки себе не шкодували, коли билися з Гітлером, тому ми й прожили чудове й безтурботне життя», – розповіла у інтерв’ю Крим.Реалії активістка Гукова.

Олена Гукова, на одиночному пікеті в Ялті
Олена Гукова, на одиночному пікеті в Ялті

Гукова стежить за благоустроєм, виступає проти фальсифікацій на виборах та корупції, критикує медичний експеримент в Ялті. Через свою активність вже має покарання і штрафи. Зокрема, начебто через порушення карантину.

Усіх активістів у зародку знищують
Олена Гукова

«Усіх активістів у зародку знищують. Я пенсіонерка, яку я можу заподіяти шкоду? За один відеоролик на мене вже заводили кримінальну справу. Два суди було, що я нібито когось із представників влади назвала образливим словом. А що стосується «адміністративок», то в мене вже їх п’ять. Навіть самій з папірцем не можна виходити постояти, от тільки сидіти вдома і не «вякати», – зазначила в розмові з Крим.Реалії ялтинська активістка Олена Гукова.

Свої штрафи вона називає абсурдними. Адже в російському законодавстві, за яким зараз живе Крим, є право на мирні зібрання. А одиночні пікети взагалі можна проводити будь-де, будь-коли і без попередження.

Ще один із механізмів, боротьби з активізмом у Криму – це звинувачення в екстремізмі чи тероризмі.

«На початку садили, затримували, заарештовували й порушували різні справи проти тих, хто говорив, що «Крим – це Україна». Та поступово, вже років зо два, ми бачимо, як з’являються кримінальні справи проти колишніх активістів, які у 2014 році підтримували Росію і розвішували її прапори», – зазначила у коментарі Крим.Реалії Олександра Крилєнкова.

Один із таких отаман «крымского казачества» Сергій Акімов. Він підтримував анексію Криму, а зараз відкрито критикує владу. Російські силовики його організацію підозрюють у тероризмі, триває слідство.

Нас просто душать. За часів України такого не було, щоб отак козаків утискали
Сергій Акімов

«Нас просто душать. За часів України такого не було, щоб отак козаків утискали. У мене неодноразово, тричі вже були обшуки. До того ж обшуки не лише в мене вдома, але й у магазині, у машині, у гаражі. Приходили навіть до тих людей, з якими я просто спілкувався. Я думав, що мені підкинуть якісь патрони, але пощастило. На сьогоднішній день опозиція, чи будь-які опозиціонери, які зараз є у Росії – будуть жорстоко каратись», – прокоментував Крим.Реалії кримський отаман і активіст Сергій Акімов.

Сергій Акімов, кримський отаман і громадський активіст
Сергій Акімов, кримський отаман і громадський активіст

Перший свій штраф, за несанкціонований мітинг, Акімов отримав у 2016 році. До цього, зі слів Сергія, не мав жодного правопорушення, навіть штрафів ПДР.

«Я вже збився з рахунку скільки у мене було адміністративних справ та судів з 2016 року. Мабуть, близько 20 процесів вже пройшло. А оштрафували мене десь на 200 тисяч рублів. У мене ще й досі, через ці штрафи, 60 тисяч боргу висить», – зазначив у розмові Акімов.

Та справжній пресинг від влади, як каже активіст, почався з 2019 року, коли Акімов, Большедворов і Мєшков планували акцію з нагоди візиту Путіна до Криму.

Тримали нас, аж до другої години ночі, поки Путін не поїхав з Криму
Сергій Акімов

«У нас був маршрут, де мав проходити Путін, ми планували з ним зустрітись, але нічого не вийшло – нас заарештували. Нас возили на алкогольне та наркотичне обстеження. Тримали нас аж до другої години ночі, поки Путін не поїхав з Криму, а тоді відпустили», – пригадує Акімов.

Сергій Акімов на одиночному пыкеті
Сергій Акімов на одиночному пыкеті

Та під російським пресингом опиняються й ті, хто не виходить на мітинги, як от захисник культурної спадщини Едем Дудаков.

Мовчати дуже складно, за 20 років ми звикли до свободи
Едем Дудаков

«Мовчати дуже складно. Тим більше, за 20 років ми звикли до свободи. А чим нижче опускається твоя спина – тим більше на неї тиснутимуть», – зазначив у коментарі Крим.Реалії кримськотатарський активіст Едем Дудаков.

Едем Дудаков, кримськотатарський активіст
Едем Дудаков, кримськотатарський активіст

Едем згадує, як допомагав непровладним журналістам знімати сюжет про Дім Хаваджі в Бахчисарайському районі.

«До нас тоді приїхали троє чоловік, один був у цивільний, а двоє поліцейських. Вони попросили наші документи. Я відповів, що я не приїжджий, а місцевий, але вони все одно вимагали надати їм мої документи. Тоді я їм сказав, що я не ношу із собою і взагалі на яких підставах вони вимагають у мене документи? Адже людей, які просто проходять повз чомусь ніхто не зупиняє і їх документів не вимагає», – пригадав у розмові з Крим.Реалії активіст Едем Дудаков.

Ця історія завершилася лише перевіркою документів. Та Едем зазначає, що регулярно помічає за собою стеження спецслужб, а від прокуратури отримує попередження про відповідальність за організацію незаконних мітингів та акцій.

Фасадний бік старої частини будинку Хаваджі
Фасадний бік старої частини будинку Хаваджі

Російська ж влада в Криму проблем зі свободою слова і правом на мирний протест не бачить. Ба більше, такий активізм вважає «західними провокаціями».

«Це все провокації, які через підставні громадські організації чи через недополітиків, намагаються вивести дітей на мітинги під різними гаслами. При цьому використовуються соціальні мережі. А ми чудово знаємо, де сидять люди, які керують цими соціальними мережами. Але так просто «русский мир» не зламати», – заявив у інтерв’ю провладному каналу «Крым 24» підконтрольний Росії депутат Державної ради Республіки Крим Олексій Черняк.

Олексій Черняк, підконтрольний Росії депутат Державної ради Республіки Крим
Олексій Черняк, підконтрольний Росії депутат Державної ради Республіки Крим

А колишній віцепрем'єр Дмитро Полонський, заявив, що свободи слова в Криму більше ніж достатньо.

На мою думку, у нас навіть надмірна свобода слова
Дмитро Полонський

«Такої кількості ЗМІ та такої свободи слова як у нас, мабуть, немає більше в жодній країні світу. На мою думку, у нас навіть надмірна свобода слова, яка іноді працює на шкоду державі та її громадянам», – зазначив підконтрольний Кремлю колишній віцепрем'єр Криму Дмитро Полонський.

Дмитро Полонський, підконтрольний Кремлю колишній віцепрем'єр Криму
Дмитро Полонський, підконтрольний Кремлю колишній віцепрем'єр Криму

Директор московського Інституту прав людини Росії заявляє, що в Криму, так само як і в Росії – право на мирний протест майже нівельовано. Він пропонував законодавчі зміни, щоб розширити ці права, але Держдума ці пропозиції не підтримала.

«Все дуже зручно: одні не хочуть чути, інші дають погодження, треті розганяють несанкціоновані мітинги, четверті в суді дають їм за це штрафи, ну і так далі. Кожен начебто робить свою частину роботи, а в результаті – це система, яка працює проти конституційного права», – прокоментував Крим.Реалії директор Інституту прав людини Росії Валентин Гефтер.

Валентин Гефтер, директор Інституту прав людини Росії
Валентин Гефтер, директор Інституту прав людини Росії

Та як зазначають експерти, активізм у Криму все ж таки ще є. Більша його частина мігрувала в онлайн. Але, як тільки влада зніме обмеження на зібрання – люди знову мають з'явитися на вулицях.

  • 16x9 Image

    Ігор Токар

    Журналіст телепроєкту Крим.Реалії з 2018 року. Протягом 2019 року був журналістом та телеведучим програми «Ньюзрум» від Радіо Свобода. Роботу на національних телеканалах розпочинав регіональним стрінгером. Співпрацював із такими телеканалами: ICTV, 5 канал, Еспресо, 112, Телеканал новин 24. Співзасновник громадської організації та веб-ресурсу «Центр медіарозслідувань Прозоро». Автор документального фільму «Чміль». Закінчив Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка, факультет філології та журналістики.

XS
SM
MD
LG