Паливна криза та проблеми з логістикою поставили на межу виживання аграріїв в анексованому РФ Криму. Зібравши зернові з витратами на дефіцитне пальне, вони зіткнулися з тим, що не можуть продати свій врожай за обґрунтованими цінами. Через удари Сил оборони України стало практично неможливо вивезти зерно за межі Кримського півострова. Чи є вихід із ситуації, з'ясовували Крим.Реалії.
Цього року в Криму, за даними підконтрольної Москві місцевої влади, зібрали близько двох мільйонів тонн зернових. Врожай, за їхніми оцінками, зростав більш ніж на 60% порівняно з минулим роком. Але для багатьох це не стало приводом для радості. Через повномасштабне вторгнення РФ в Україну реалізація цього врожаю опинилася під загрозою. Проблемна логістика та неадекватні ціни практично унеможливлюють це. Проблемою для Криму також є питання зберігання зерна, оскільки регулярні відключення електроенергії в регіоні призводять до зупинки роботи зернотоків. Це змушує багатьох залишати врожай на полях і сумніватися, чи варто далі сіяти зернові.
На ціну впливають «закриті причини»
Збір врожаю цього року багатьом у Криму дався нелегко. Через паливну й енергетичну кризу агровиробники змушені були нести додаткові витрати, переплачуючи за пальне та використовуючи генератори для технологічних процесів під час збирання, обробки та зберігання зерна.
«Щодо якості питань немає, це пшениця третього-четвертого класу, а не фуражне зерно, яке ми спостерігаємо на більшій частині країни (сусідньої Росії – КР) через кліматичні умови», – каже міністр сільського господарства російського уряду Криму Денис Кратюк.
Лідерами збирання зернових, за його словами, цього року стали Сімферопольський, Красногвардійський (Курманський) та Ленінський райони.
Але зусилля агровиробників не призвели до бажаного результату. Закупівельні ціни не дозволяють їм продати зерно без збитків.
Денис Кратюк визнає цю проблему. Закупівельні ціни регулярно змінюються через логістику, можливість формувати якісні партії, час надходження зерна на ринок та низку «закритих причин», пояснює він.
«Справедливо – хоча б 20 рублів за кілограм»
Власник кримських зоопарків і сільгосппідприємств у Білогірському районі Олег Зубков називає механізм формування цін на зерно цього року «абсолютно неадекватним».
«Не можна так ставитися до виробників, які вкладають у свою працю, ризикують усім і не отримують навіть відшкодування тих витрат, яких зазнали в процесі виробництва. Це не по-людськи, це ненормально. Я не перестану про це говорити від імені всіх сільгоспвиробників. Сьогодні продати пшеницю по 10 рублів – це удача й щастя для будь-якого сільгосптоваровиробника, який вклав 13-15 рублів у кожен кілограм, щоб вона виросла, і зібрати цей врожай», – каже він.
Олег Зубков нагадав, що торік зернові коштували 13-15 рублів за кілограм при вартості дизельного пального 70 рублів за літр. Цього року з урахуванням вартості пального, яка значно зросла через його дефіцит, а також на тлі інфляції справедливою ціною для аграріїв він називає «хоча б 20 рублів за кілограм».
«Але цього ніколи, напевно, не буде», – зазначає сільгоспвиробник.
У нього на токах зберігаються тонни зібраного зерна, але він сумнівається в доцільності продавати його в таких умовах. Олег Зубков не відкидає, що доведеться переробляти врожай самостійно та годувати ним тварин у зоопарках.
Інші кримські аграрії, за словами Олега Зубкова, «залишають на полях нинішній врожай і зарікаються мати справу із зерновими наступного року через нерентабельну ціну».
Приклад одного з таких аграріїв наводить українське видання «Cemaat.media». За його інформацією, Михайло виростив ячмінь під Джанкоєм, але вирішив улітку залишити його в полях, оскільки побоювався, що окупити витрати не вдасться через дорожнечу пального.
«Хто не ризикує, той не п’є шампанського, але я його й так не п’ю. Не ризикнув – і не шкодую. Сумнівався, звісно, чи правильно чиню. Але коли почав рахувати, у що мені це зерно обійдеться, зрозумів, що втратити його зараз вигідніше, ніж на останні гроші купити дизель – а потім усе одно втратити. Так хоч щось за душею залишилося», – цитує видання фермера.
«Бунти на колінах» ситуацію не змінять»
Єдиним способом для кримських аграріїв цього року хоч якось реалізувати своє зерно є співпраця з посередниками, «наближеними» до російської влади регіону, зазначають в українській «Асоціації реінтеграції Криму».
«Скуповують у виробників зерно виключно наближені до «республіканської влади» посередники, які мають можливість його «перекинути через міст» (вивезти за межі Криму в умовах регулярних українських обстрілів логістичних шляхів РФ – КР), але при цьому закупівельна ціна становить 10 тисяч рублів за тонну при собівартості її вирощування цього року в 13-15 тисяч. На цьому тлі досить несподівано вирішив «виділитися» сумнозвісний Олег Зубков, який вимагає підвищити закупівельну ціну до 20 тисяч за тонну. Втім, жодні «бунти на колінах» нинішню ситуацію для кримських аграріїв уже не змінять», – кажуть в організації.
Російська влада Криму публічно не відреагувала на заклики про підвищення закупівельних цін на зерно. Натомість аграріям пообіцяли заходи державної підтримки. Російська влада розглядає кілька її форм. Насамперед ідеться про фінансування логістичних витрат, пролонгацію кредитів і коригування лізингових платежів.
Чиновники також пообіцяли знайти альтернативні варіанти вивезення зерна з Криму, оскільки через обмеження судноплавства в Чорному та Азовському морях вивезення врожаю через порти фактично стало неможливим. Але поки що прикладів інших варіантів не назвали.
Кримським фермерам також пропонують скорочувати посівні площі під пшеницею та переходити на більш маржинальні та менш великотоннажні культури, які простіше транспортувати і вигідніше продавати: соняшник, ріпак і льон.
Але в нинішніх умовах кримські аграрії замислюються про те, чи варто взагалі сіяти озимі. Посівна кампанія в регіоні вже стартувала.
Проблеми з реалізацією зерна через наслідки повномасштабного вторгнення РФ в Україну виникли й у сільгоспвиробників півдня РФ. Експортні вантажопотоки Азово-Донським каналом і Керченською протокою виявилися фактично заблокованими через атаки безпілотників Сил оборони України.
Уряду Росії запропонували викупити 20 мільйонів тонн зерна за ціною, не нижчою ніж 20 тисяч рублів за тонну. Рішення щодо цього питання поки немає. Чи варто анексованому Криму сподіватися на подібну схему, наразі невідомо.
Вікторія Веселова – псевдонім журналіста RFE/RL, який пише під цим ім'ям з міркувань безпеки
