Доступність посилання

ТОП новини

«Кримське питання нікуди не зникає». Чи можлива «Ялта-2» після зустрічі Путіна і Байдена?


Володимир Путін (ліворуч) і Джо Байден у Женеві 16 червня 2021 року

У швейцарській Женеві 16 червня пройшла зустріч Джо Байдена і Володимира Путіна. Вона відбулася на віллі Ла Гранж – там, де в 1985 році зустрічалися генсек ЦК КПРС Михайло Горбачов і президент США Рональд Рейган. До цього лідери Росії і США бачилися в 2011 році, коли Байден був віцепрезидентом, а Путін – прем’єр-міністром. У 2014-му вони кардинально розійшлися в оцінках подій того часу. Остання зустріч Байдена і Путіна відбулася в 2018 році.

Чи підіймалась тема Криму на зустрічі в Швейцарії і чому її відкрито не обговорювали? Що означає саміт Путін – Байден для кримчан? І чи потрібно чекати на проведення «Ялти-2», аналогічної зустрічі Сталіна, Рузвельта і Черчилля в 1945 році? Усе це обговорив з експертами кореспондент Крим.Реалії.

Було це чи не було?

У квітні в Росії провели раптові масштабні військові навчання та перекинули до кордонів України і до анексованого Криму значні угруповання військ. Джо Байден відповів ствердно на питання журналіста про те, «чи вважає він Путіна вбивцею», після чого зателефонував до Кремля і запросив російського президента зустрітися. У відповідь Володимир Путін на пресконференції назвав Байдена «сам такий» та погодився зустрітися в третій країні.

Перед зустріччю в Женеві Джо Байден взяв участь у саміті НАТО, засіданні очільників країн-членів «Великої сімки» та двосторонньому діалозі США – Євросоюз. Основні сигнали, що були надіслані Кремлю: Захід не визнає окупацію і спробу незаконної анексії Криму, Україна отримає план дій для вступу в НАТО, а російській агресії буде надана колективна відсіч.

Напередодні саміту в Швейцарії Путін дав інтерв’ю американському NВС, в якому заявив, що США почали ескалацію першими. Російська влада відкинула факт присутності теми Криму в російсько-американських переговорах. У Москві заявили, що обговорюватимуть Україну, а перспектива її членства в НАТО стане «червоною лінією» для Кремля, наголосивши, що «анексії Криму не було».

Крим і Севастополь є складовою і невід’ємною частиною української держави – так проголошує Конституція країни, такою Україну визнала світова спільнота, це підтримують понад 100 країн світу. Вони підписали низку резолюцій ООН і відкрито заявили про свою позицію в ОБСЄ та інших міжнародних організаціях.

«Не допустити провокацій із боку офіційного Києва під час зустрічі в Женеві» – з такої причини в Москві 16 червня вирішили активувати весь комплекс радіоелектронних засобів боротьби на території Кримського півострова та на кордоні з Україною. Одночасно Кремль вдався до провокацій зі свого боку на кордоні з Литвою і Естонією.

За підсумками зустрічі в Женеві Джо Байден висловив підтримку територіальної цілісності України. Водночас він заявив, що Росія «перебуває в дуже скрутному становищі».

Володимир Путін прокоментував заяву про непередбачуваність політики Росії і згадав Крим.

Джо Байден (ліворуч) і Володимир Путін у Женеві 16 червня 2021 року
Джо Байден (ліворуч) і Володимир Путін у Женеві 16 червня 2021 року

«Росія робить усе, щоб Крим залишався на порядку денному США і НАТО»

Експерт незалежного аналітичного центру «Рада зовнішньої політики «Українська призма» Олександр Краєв заявив у коментарі кореспонденту Крим.Реаліі, що тема Криму все ж була присутньою на саміті Байден-Путін.

Росія вже «вгризлася» в півострів, перш за все з військової точки зору. Але кримське питання нікуди не зникає
Олександр Краєв

«Здається, що американці і Захід в цілому «грають довгу партію». Вони розуміють, що дуже швидко й оперативно, як би цього їм не хотілося, кримське питання вирішити не вдасться. Росія вже «вгризлася» в півострів, перш за все з військової точки зору. Але кримське питання нікуди не зникає. До цієї зустрічі в Женеві – і під час переговорів президента Джо Байдена з президентом Володимиром Зеленським, і під час контактів по лінії зовнішньополітичних відомств – постійно повторювалося, що, так чи інакше, але Крим – це Україна за будь-яких умов. Кримське питання залишилося частиною порядку денного зустрічі Байден – Путін у контексті обговореного українського питання в цілому», – вважає Олександр Краєв.

За словами експерта, сьогодні Крим залишається важливим для Північноатлантичного альянсу в контексті глобальної безпеки.

Чорне море і Крим залишаються в центрі уваги НАТО, хоче цього Росія чи ні
Олександр Краєв

«Де ми можемо це побачити конкретніше? Кілька останніх років при розробці всіх стратегічних документів НАТО, при передислокації військ, при розробці позиції акцентується на тому що Чорне море стало зоною стратегічної відповідальності Альянсу. Що таке зона відповідальності – це, перш за все, зона, звідки можуть виходити найбільші загрози, і, по-друге, зона, де НАТО має проявляти найбільшу активність. Таким чином, навколо Криму завдяки союзникам, які присутні в Чорноморському регіоні – Туреччині, Румунії, Болгарії, Великій Британії і США – формується комплекс безпеки. Додатково слід вказати на те, що Крим згадується і в проміжній стратегії національної безпеки США, яка була ухвалена в березні 2021 року. Ми це бачимо і в стратегічному договорі України з Великою Британією, підписаному в жовтні 2020 року. Велика частина договору стосується військово-морського співробітництва навколо Криму, тобто формування українського флоту. Таким чином, як би це не звучало дивно, Росія робить усе, щоб Крим залишався на порядку денному США і НАТО. Чорне море і Крим залишаються в центрі уваги НАТО, хоче цього Росія чи ні», – вважає Олександр Краєв.

Керівник Інституту чорноморських стратегічних досліджень, головний редактор інтернет-видання BlackSeaNews Андрій Клименко зазначив, що «тренд цього року полягає в тому, що у всіх документах, ухвалених на Заході, Росію називають ворогом та однією з основних актуальних загроз».

Сьогодні окупація Криму та війна на Донбасі – прояви протистояння між тоталітарними режимами і демократичними, цивілізованими країнами. Тому не говорити про це не можна
Андрій Клименко

«Зараз триває полеміка, кого вважати головною загрозою: Китай або Росію. І навіть Франція та Німеччина, які завжди були своєрідними адвокатами Росії в Європі, заявляють про загрозу, яка виходить із Москви для західної цивілізації і демократії. У цьому контексті я б дуже високо оцінив оновлену Атлантичну хартію, підписану Джо Байденом і Борисом Джонсоном. Сам документ був підписаний ще Черчиллем і Рузвельтом у серпні 1941 року, і він був не про війну. У тексті йшлося про демократію, про свободу судноплавства, свободу торгівлі – про принципи того світу, який США і Велика Британія хотіли бачити після війни. А ось оновлена хартія говорить про те, що західні країни бачать більше, ніж просто агресію Росії проти України, поглиблюється поділ між демократичним світом і авторитарними режимами. Саме цей конфлікт визначатиме майбутній світоустрій на перспективу. Тут не може бути оцінок про те, що про Україну не говорили, про Крим не говорили. Після російської агресії в Грузії і фактичної анексії Абхазії і Південної Осетії не було санкцій, а після 2014 року вони з’явилися. Сьогодні окупація Криму та війна на Донбасі – прояви протистояння між тоталітарними режимами і демократичними, цивілізованими країнами. Тому не говорити про це не можна», – сказав експерт.

Андрій Клименко
Андрій Клименко
На зустрічі в Женеві не обговорювали окупацію і спробу анексії Криму, тому що це питання марно обговорювати з тим, хто його окупував
Юрій Хрістензен

Політичний аналітик з Одеси Юрій Хрістензен солідарний із такою думкою і заявив кореспонденту Крим.Реаліі, що «на зустрічі в Женеві не обговорювали окупацію і спробу анексії Криму, тому що це питання марно обговорювати з тим, хто його окупував. Однак Крим обговорювали напередодні, на зустрічі голів-держав НАТО, і оприлюднили відповідну заяву».

Що думають кримчани?

Представник Крайової ради українців Криму (КРУК) Андрій Щекун в коментарі Крим.Реаліі заявив: «Очікування кримських українців від результатів зустрічі Байден – Путін пов’язані з тим, що завдяки встановленому прямому контакту з агресором відкривається можливість ставити перед ним прямі запитання: про порушення прав українців і кримських татар у Криму, про фактичне знищення української культури і цінностей на півострові».

Андрій Щекун
Андрій Щекун

У свою чергу, підконтрольний Росії глава Криму Сергій Аксенов опублікував коментар за підсумками саміту президентів Росії і США в Женеві. У ньому він зазначив, що вважає зустріч «найважливішою подією світового масштабу, від якої багато в чому залежить вирішення ключових питань глобального порядку». На його думку, «кримчани, звісно, не очікують швидких змін в американській позиції щодо Криму». Однак вибудовування діалогу між Росією і США, як вважає Аксенов, може сприяти зменшенню напруженості в регіоні Чорного моря, яка «створюється Америкою та її союзниками».

На завершення він припустив, що «сьогодні Крим міг би стати місцем проведення зустрічі лідерів «п’ятірки» країн – членів Ради Безпеки ООН», про яку говорив президент Росії, «точкою збирання» нового світопорядку, заснованого не так на ворожнечі та прагненні до домінування, як на співробітництві і взаємній повазі».

«Ялта-2» неможлива?

Юрій Хрістензен упевнений, що «Ялта-2» не може відбутися, оскільки «така угода» не відповідає цінностям і правовим нормам, прийнятим у 30 країнах, які підписали заяву про підтримку України від імені НАТО. Ці країни виробляють третину світового ВВП, що, за словами експерта, стало можливим завдяки цим цінностям. А у Кремля немає ніяких «смачних пропозицій», які б змогли змусити європейські країни і США відмовитися від благополуччя, створеного на основі демократичних норм, зазначив Хрістензен.

Юрій Хрістензен
Юрій Хрістензен

Олександр Краєв також вважає, що «Ялти-2» не буде.

Зустріч Байден – Путін це «Женева-2». Вони прийшли, подивилися один одному в очі, кожен в інтерв’ю сказав, що обов’язково переможе, і роз’їхалися для підготовки до наступного поєдинку
Олександр Краєв

«Зустріч Путін-Байден – це все ж зустріч «Женева-2». Абсолютно аналогічною була зустріч у 1985 році, коли Рейган зустрічався з Горбачовим. Простий приклад: якщо кілька років тому відбувалися зустрічі такого рівня, то говорили про те, які теми обговорюються на них, або давали список тем, або позначали, що відповідні теми стосуються кооперації і співробітництва. Зараз ми бачимо пошук сфер взаємного інтересу, в такому формулюванні подавалися і теми в 1985 році. Якщо перевести на зрозумілішу мову сигнали сторін, то вийде: ми не знаємо, про що нам говорити, але спробуємо не посваритися. Що стосується Ялти, то туди в 1945 році всі країни-учасниці їхали переможцями, у них був свій порядок денний, вони знали, про що вони говоритимуть. Однак на зустрічі в Женеві ми бачимо різні порядки денні у кожної зі сторін, ми бачимо дві різні пресконференції, ми бачимо абсолютно різні оцінки. Тобто це – не Ялта. Якщо з чимось порівнювати, то це зважування боксерів на рингу. Вони прийшли, подивилися один одному в очі, кожен в інтерв’ю сказав, що обов’язково переможе, і роз’їхалися для підготовки до наступного поєдинку», – вважає експерт.

«Українські офіційні джерела ще не повідомляли про терміни проведення навчань «Сі Бриз» цьогоріч, але російські ЗМІ вже називають конкретні терміни – наприкінці червня пройдуть навчання «Сі Бриз-2021», якщо вірити російським публікаціям. Тому є всі шанси, що ударний загін із трьох кораблів НАТО, який напередодні увійшов до Чорного моря, зможе дочекатися цього терміну, ставши учасником таких навчань», – зазначив Андрій Клименко.

За його словами, в такому випадку в Чорному морі буде створено потужне угруповання кораблів НАТО. Клименко каже: це означає, що «в найближчий місяць війни не буде».

Анексія Криму Росією

У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.

16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.

Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

XS
SM
MD
LG