Доступність посилання

ТОП новини

«Атмосфера страху»: кримчани ‒ про тиск ФСБ Росії


Російські спецслужби все глибше пробираються у приватне життя кримчан. Правозахисники та громадські активісти вважають, що на півострів повертаються традиції 1937 року: сусід доносить на сусіда, а за працівниками на підприємствах стежать «органи». Як результат ‒ звіт про роботу російських силовиків у Криму перед секретарем Ради безпеки Росії Миколою Патрушевим із понад півсотнею кримінальних справ і десятками рішень суду за статтею про екстремізм.

Самі кримчани все частіше зазначають напружену ситуацію довкола та стверджують, що співробітники ФСБ Росії отримали посади на підприємствах, у лікарнях та вишах.

«Зараз в усіх медичних установах запроваджена посада заступника лікаря з безпеки, з тероризму. Підкидають пакети, дивляться, через скільки часу люди повідомлять про цей пакет. Це все відбувається в реальності. Атмосфера залякування, страху», ‒ розповів Крим.Реалії на умовах анонімності лікар, який працює в одній із лікарень Криму.

У російських реаліях анонімної заяви досить, щоб ФСБ відкрила кримінальну справу проти людини, стверджують українські правозахисники. Для цього залучають так званих секретних свідків.

Ольга Скрипник
Ольга Скрипник

«Такий донос може бути стартом для кримінальної справи... Секретним свідком, як часто показує практика, може бути сам співробітник ФСБ. Річ у тім, що, якщо на вас донесли, то, по суті, в межах російського права, вам і не повідомлять, хто на вас доніс. А якщо ви не знаєте, хто на вас доніс, ви й спростувати цього не можете. Ви не знаєте, як вилаштовувати тактику захисту», ‒ розповідає керівник Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник.

Поскаржитись силовикам може сусід, колега, незнайомець. Написати можуть що завгодно

Поскаржитись силовикам може сусід, колега, незнайомець. Написати можуть що завгодно. У 2015 році в російських ЗМІ повідомляли про те, як громадянин Росії написав скаргу на водіїв севастопольського автобуса, які дивилися відео з українським гумористичним шоу, а пасажиру це не сподобалося.

«Вони лаяли приєднання Криму до Росії, вони знущалися з біженців зі Сходу, вони там полоскали особисте життя нашого президента», ‒ нарікав житель Таганрога Володимир Чичилов на зміст гумористичного шоу.

«Там, у принципі, такого, щоб антиросійського та антиполітичного, нічого не було. Просто посидіти, посміятися», ‒ захищав свою позицію водій.

Більшість кримчан, які підтримують російську анексію Криму, вважають, що подібне їх не торкнеться, стверджує російський журналіст Антон Наумлюк, який часто працює на півострові. На думку таких людей, для них захистом є відкрита підтримка дій Кремля.

Антон Наумлюк
Антон Наумлюк

«Головне завдання таких людей ‒ це демонструвати проросійські настрої. І тут тоталітарна система, яка насаджує обов'язковість публічної демонстрації своїх проросійських настроїв, вона виявляється навіть більше, аніж там, де вона намагається змусити когось замовкнути», ‒ говорить журналіст Радіо Свобода.

Добровільно-примусово?

За повідомленнями з Криму, скарги пишуть не тільки добровільно. Медсестра з Феодосії Ірина, яка просила не називати її прізвища, стверджує, що її «буквально змушували донести на колег». За її словами, якось Ірині зателефонували з ФСБ і викликали на так звану «бесіду».

«Змушували написати список кримських татар, з якими я спілкуюся на роботі. Які, усім відомо, незадоволені. Я їм сказала, що вони звернулися не до мене, може, вони мене з кимось сплутали? У відділ кадрів їм треба, а не до мене з такими питаннями. Ну, загалом, я відмовилася», ‒ говорить кримчанка.

За її словами, на зустрічі представники ФСБ «розігрували ролі хорошого та поганого поліцейського», тиснули на Ірину психологічно. Медсестра згадує, як співробітник ФСБ намагався змусити її нервувати.

Він почав запитувати: чому я часто виїжджаю, що я роблю, що затіваю?

«У традиції 37-х років було. Він мене посадив, сказав: «Я піду курточку повішу». Я засікала ‒ сорок хвилин я сиділа там одна. Це той момент, коли ти починаєш хвилюватися: «Що робити? Чому так?». Я поклала в сумку диктофон, увімкнула його, стерла запис і знову увімкнула... Потім прийшов він із якимось начальником, почав запитувати: чому я часто виїжджаю, що я роблю, що затіваю?» ‒ згадує Ірина.

Правозахисники стверджують: «доноси ‒ дієва технологія контролю, яку розвинули в Криму». Люди часто не знають, що за ними стежать.

«Мені завжди здавалося, що головне ‒ це пацієнт. А все інше... А зараз ‒ доноси на людей: ось він ‒ те, він ‒ се. Був у нас випадок, що один інтерн залишав телефон із диктофоном. А потім розповідав: «Вони там говорили: «Слава Україні!», ‒ розповідає лікар із Криму

З'явилася в Криму вже й перша кримінальна справа про так зване неінформування: коли людина щось знала, але не повідомила.

Через неінформування про дії або наміри терористичної спрямованості людину можуть покарати

У 2016 році в Росії ухвалили законодавчі зміни, які називаються «пакет Ярової». Ці зміни передбачають, що через неінформування про дії або наміри терористичної спрямованості людину можуть покарати штрафом або навіть ув'язненням на термін до року в'язниці. Зараз кримського татарина на ім'я Осман судять за те, що він нібито не доніс про те, ніби брат його дружини поїхав воювати в Сирію.

«Ми називаємо це пробною кулею. Я думаю, спецслужби, відкатавши цю кримінальну справу вперше на території Криму, відслідковуватимуть певну практику. Притягати до відповідальності осіб, чиї родичі, стосовно родичів яких або близьких порушені кримінальні справи за таким напрямком, терористичним», ‒ говорить кримський адвокат Еміль Курбедінов.

Він вважає, що переслідування за неінформування може стати масовим у Криму.

Законодавство і практику ФСБшну Росія вибудовує в Криму саме так, щоб придушити будь-яке інакомислення

Правозахисники впевнені: мета російських силовиків ‒ придушити протестні настрої в Криму, тому закони стають жорсткішими.

«І законодавство, і практику ФСБшну, і поліцейську, Росія вибудовує в Криму саме так, щоб придушити будь-яке інакомислення, будь-який спротив, як усний, так і фізичний цьому режиму. Тому зміни, які були в самій Російській Федерації, мені здається, були пов'язані з кримськими подіями, починаючи ще з кримінальної статті 280.1 за так званий сепаратизм», ‒ зазначила Ольга Скрипник.

Залякування зі зворотним ефектом

Тиск має і зворотний ефект, вважають кримські активісти. Коли почалися перші арешти кримських татар, на півострові виник громадський рух «Кримська солідарність». Чим більше залякують людей ‒ тим сильніший спротив, зазначають кримськотатарські активісти.

Абдурешит Джеппаров
Абдурешит Джеппаров

«Це тільки розвиває процес нашої активізації. Це не гальмує, а якось ‒ нехай цинічно буде сказано ‒ на користь... Ми можемо спостерігати як було в 2014 році, коли активістів було мало, якось розгубилися трохи, а зараз все більше й більше. Йде розвиток активності», ‒ зазначає кримський правозахисник Абдурешит Джеппаров.

На противагу практиці роботи місцевих ЗМІ, у Криму виникло нове явище ‒ громадянська журналістика. Активісти «Кримської солідарності» знімають і записують на телефон усе, що бачать, коли відбуваються обшуки або суди.

«Народні гості» в будинках кримських ув'язнених (відео)
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:04:38 0:00
Завантажити на комп'ютер

«Кримська солідарність» зростає. Виросла до того стану, що зараз хоч скільки ти саджай, там усе одно будуть люди. Ну ось взяли 20 осіб, на їхнє місце прийдуть ще 50 осіб. Ось у цьому ‒ сила. Відчуття того, що на зміну тобі прийдуть інші люди, ця справа не припиниться на тобі, вона дозволяє людям дивитися в майбутнє з великими надіями», ‒ вважає Антон Наумлюк.

За словами активістів, поширення інформації про утиск прав та єдність ‒ те, що можна протиставити залякуванням.

XS
SM
MD
LG