У серпні 2019 року, коли Південний окружний військовий суд був ще Північно-Кавказьким і розглядав справу севастопольця Енвера Сейтосманова по суті, з боку звинувачення був заявлений свідок. У залі суду він повідомив про те, що свідчення були дані під тиском з боку ФСБ, і він від них відмовляється. Свідок оголосив про подання скарги до Слідчого комітету. Військово-слідчий комітет у Криму провів дослідчу перевірку і не знайшов у діях співробітників російських спецслужб порушень. Це був житель селища Орлине Руслан Бекіров, якого зараз ФСБ звинувачує у свідомо неправдивих свідченнях.
Більше ніж рік тому, 29 березня 2019 року, близько десятої ранку Руслану Бекірову зателефонували. Незнайомий голос назвався співробітником міграційної служби і вимагав, щоб Бекіров з'явився у відділення поліції ‒ у зв'язку з тим, що у людей, які працюють на виробництві Руслана Бекірова, нібито відсутні документи (чоловік займається виготовленням і продажем самси ‒ КР). Сам він описував цю ситуацію так: «Орієнтовно через п'ятнадцять хвилин я прибув у відділення МВС селища Орлине. Вхідні двері були зачинені. Ззаду до мене підійшов невідомий мені раніше чоловік, зростом метр сімдесят ‒ метр вісімдесят, середньої статури, на голові ‒ сіра кепка, світлий колір волосся, одягнений у джинсову куртку темно-синього кольору, у джинсах, на ногах ‒ кросівки, на зап'ясті ‒ татуювання у вигляді ієрогліфів. Він привітався зі мною і зробив жест рукою у правий бік. До мене підійшли двоє озброєних осіб у балаклавах, у камуфляжній формі з шевронами «ФСБ», заламали мені руки, завели за спину, заподіявши мені больові відчуття і заштовхали в автомобіль, що поруч стояв».
Бекірова привезли до відділення ФСБ у Севастополі. За його словами, допит вів співробітник Юрій Андреєв. Потім до нього приєднався Пилип (Филипп) (прізвище невідоме ‒ КР), який раніше затримав Бекірова на вулиці. Андреєв цікавився, переважно, Енвером Сейтосмановим (фігурантом севастопольської «справи Хізб ут-Тахрір» ‒ КР). Співробітники ФСБ увімкнули аудіозапис, на якому нібито Енвер Сейтосманов розповідає Руслану Бекірову та людині на ім'я Аднан про те, що він є членом осередку «Хізб ут-Тахрір».
«Андреєв роздрукував якийсь документ і вимагав підписати. Цей документ містив відомості про те, що я нібито свідчу про те, що Енвер Сейтосманов є членом «Хізб ут-Тахрір». Я відмовився підписувати цей документ. Після чого Андреєв і другий співробітник ФСБ, який назвався Філіпп, стали мені погрожувати, мовляв, якщо я не підпишу, вони мене посадять на десять років. Що я більше не побачу батьків. Що мене посадять з інфікованими ув'язненими, які, зокрема, хворіють на туберкульоз, що мене відішлють відбувати покарання далеко від дому та батьків. Що я згнию у в'язниці, що мене оштрафують на двісті тисяч рублів. Це все супроводжувалося наполегливими вимогами підписати документ, в якому я наговорюю на Енвера Сейтосманова», ‒ розповідає він.
Допит Бекірова, наприкінці якого йому стало зле, тривав близько десяти годин. Адвокат кримського татарина, Еміль Курбедінов розповідає, що свідчення проти Сейтосманова Руслан Бекіров врешті решт підписав. Після чого відразу приїхав в офіс до адвокатів і розповів про це.
Пізніше зі Слідкому надійшла відмова про порушення кримінальної справи ‒ після свідчень, які Бекіров дав у судіЕміль Курбедінов
«Ми порекомендували йому написати заяву про злочин у слідчий комітет на цих співробітників ФСБ, пояснивши, що вони застосовували психологічний тиск для отримання певних свідчень. Пізніше зі Слідкому надійшла відмова про порушення кримінальної справи ‒ після свідчень, які Бекіров дав у суді. До речі, про відмову в порушенні кримінальної справи нам чомусь спочатку повідомив суд, а пізніше надійшов офіційний документ», ‒ каже адвокат.
Пізніше, у серпні 2019 року, коли справа Енвера Сейтосманова розглядалася по суті, Бекіров, заявлений, як свідок з боку обвинувачення, у суді відмовився від власних свідчень, пояснивши, що дав їх під психологічним тиском з боку ФСБ. Він спростував те, що чув, як Сейтосманов зізнавався у членстві організації «Хізб ут-Тахрір».
Після того, як Енвер Сейтосманов отримав 17 років колонії суворого режиму і вирок набув чинності, Руслану Бекірову знову зателефонували з незнайомого номера. Цього разу чоловік назвався покупцем автомобіля, який Бекіров нещодавно виставив на продаж.
«Йому телефонують і кажуть: мовляв, я ‒ покупець, приїжджай туди й туди. Він приїжджає з другом, там його знову скручують, везуть додому, проводять обшук. Вдома нічого не знаходять, тому його знову привозять до відділення ФСБ і там звинувачують у неправдивих свідченнях», ‒ розповідає адвокат обвинуваченого Еміль Курбедінов.
Наразі відносно тридцятип'ятирічного Бекірова порушили кримінальну справу за частиною 1 статті 307 Кримінального кодексу Росії. Незабаром буде проведена фонографічна експертиза, яка підтвердить або спростує наявність його голосу на аудіозапису. Слідчий ФСБ Пилип (Филипп) Рибалка (цей же слідчий вів справу Віктора Сташевського, підозрюваного в організації місцевої громади «Свідків Єгови» в Севастополі ‒ КР), обрав Бекірову запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд.
Адвокат Курбедінов каже, що стаття «лжесвідчення» не є поширеною у практиці судових справ у Росії.
«Там, де ця стаття буває, найчастіше люди визнають провину та їм ухвалюють штраф. Моя картина така: я абсолютно впевнений, що його переслідують за те, що мій підзахисний написав заяву у Слідком на цих співробітників ФСБ. Розкрив цей гнійник, показавши, як часом отримують потрібні свідчення. І, власне, кримінальне переслідування, яке зараз порушене проти нього ‒ це помста за певну частку сміливості. Що людина не промовчала і не злякалася», ‒ говорить адвокат.
Кримські «справи Хізб ут-Тахрір»
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об'єднань, названих «терористичними».
Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.
