У двадцятих числах травня 2018 року в селі Курське Білогірського району Криму почали зникати російські прапори. Загалом зникли три з них: із сільради, місцевого клубу та пам'ятника «Меморіал односельцям-учасникам ВВВ» біля сільської школи. У зникненні триколорів підозрювали групу підлітків: Азіза С., Азізмухаммеда А., Рустема та Едема К. й Абдурамана Абдувелієва.
Друзі ‒ свідки звинувачення
У травні 2018 року двом юнакам із компанії було по 14 років, а іншим ‒ по 16. Усі, окрім Абдурамана Абдувелієва, отримали в цій справі статус свідків, а шістнадцятирічний Абдураман ‒ покарання у вигляді шести місяців обмеження волі за статтею 329 Кримінального кодексу Росії («наруга над державним гербом Російської Федерації або державним прапором Російської Федерації»). Ось фрагмент свідчень неповнолітнього Едема К.: «На кутку стіни клубу висів на палиці прапор Російської Федерації, на висоті від землі приблизно три метри. Побачивши прапор, Абдувелієв сказав: Давайте знімемо прапор», на що його брат Рустем К. відповів, що цього робити не треба». За словами Едема, друг їх не послухав і попрямував до прапора, а вони відійшли в сторону.
Сам Абдураман стверджує, що його ніхто не відмовляв і прапори вони знімали разом: «Перший прапор ми зняли на клубі, просто гуляли з друзями того дня, ні про що не домовлялися. Йшли повз клуб і вирішили. Складно відповісти на запитання «навіщо», просто хотілося і все. Потім, 27 травня, ми зняли ще два прапори».
Абдураман визнав провину частково: він не заперечує, що знімав прапори, але говорить, що не спалював їх і не кидав у громадський туалет, як про це написане в матеріалах справи. У протоколах списку осіб, які підлягають виклику до суу, у графі «свідки звинувачення», окрім школярів, фігурують директор сільського клубу Наталія Кийик, голова сільради Оксана Крутова та голова ради ветеранів Курського сільського поселення Ніна Есауленко. Згідно зі свідченнями останньої, саме вона виявила зникнення прапора на пам'ятнику. Він був знайдений в урні на території школи, а пізніше ще один триколор виявили в громадському туалеті неподалік.
Навіть повторювати не хочу ті слова, які вони говорили. Зміст зводився до того, що якщо Абдураман зараз не зізнається у скоєному, то вони закриють його на добу й зроблять із ним таке, що він зізнається в чому завгодноОлена Абдувелієва
На першому допиті в Білогірському відділенні російської поліції була присутня мама Абдурамана Олена Абдувелієва. «Вони (силовики ‒ КР) розмовляли з нами дуже жорстко, незважаючи на те, що перед ними фактично дитина. Я навіть повторювати не хочу ті слова, які вони нам говорили. Зміст зводився до того, що якщо Абдураман зараз не зізнається у скоєному, то вони закриють його на добу й зроблять із ним таке, що він зізнається в чому завгодно», ‒ розповідає жінка.
Ми записували інтерв'ю з сім'єю Абдувелієвих за два місяці до оголошення вироку, яке відбулося 4 квітня. Тоді Абдураман говорив, що не спілкується майже ні з ким із друзів, які стали свідками звинувачення в його справі: «Я ні з ким не спілкуюся вже з цієї компанії, окрім свого брата троюрідного (Азізмухаммед А. ‒ КР), який теж там був. Просто на останній очній ставці була пара моментів, через які я б не хотів спілкуватися поки що більше з деякими хлопцями».
Абдураман навчається в судацькій кримськотатарській школі. Говорить, що перевівся з місцевого навчального закладу ще до історії з прапорами: «Я хотів саме до кримськотатарської школи, щоб мова викладалася на високому рівні».
На останній очній ставці була пара моментів, через які я б не хотів спілкуватися поки що більше з деякими хлопцямиАбдураман Абдувелієв
Згідно з вироком, який виніс суддя мирового суду Білогірського району Олександр Олейников, Абдураман півроку зобов'язаний перебувати в межах свого села, а про кожен виїзд повідомляти заздалегідь. Його старша сестра Есма непокоїться, що вирок може стати перешкодою для відвідування школи: «Ми ще не зовсім розуміємо, як бути зі школою. Його школа розташована в іншому районі ‒ Судацькому, ми живемо в Білогірському. Думаю, найближчим часом з'ясуємо це питання, як і питання з подачею апеляції на рішення суду».
«Та пішов ти зі своєю поліцією»: обшук в будинку Абдувелієвих
Батько Абдурамана Умер Абдувелієв говорить, що 28 липня 2018 року в їхньому будинку відбувся обшук, під час якого були знайдені патрони, а на горищі покинутого гаража ‒ ймовірно, наркотичні речовини. Абдувелієв-старший упевнений: їх підкинули російські силовики. Чоловік стверджує: це ‒ «історія про помсту». За його словами, на початку травня він на своєму полі побачив автомобіль УАЗ, завантажений дровами: «Це явно «чорні лісоруби». Я перегородив їм проїзд своїм трактором: пояснюю, що поле, яким вони їдуть, ‒ приватна власність. Почалася словесна перепалка, я загрожував викликати поліцію. «Та пішов ти зі своєю поліцією», ‒ прозвучало мені у відповідь. Вони попередили, що в мене будуть неприємності, які вони мені влаштують. Після чого трійця (в автомобілі, за словами Умера Абдувелієва, було три людини ‒ КР) поїхала».
Умер Абдувелієв записав номери машини, зателефонував до поліції й повідомив місцевому лісничому про те, що на території займаються незаконною вирубкою лісу й вивозять дрова через приватні поля, засіяні зерновими культурами. За його словам, поліція відреагувала на дзвінок тільки через п'ять днів. Чоловік стверджує, що лісорубів російські силовики не знайшли, а через кілька місяців, уже після звинувачень проти Абдурамана Абдувелієва в знятті прапорів, в їхньому будинку відбувся обшук. «Мені сказали, що шукають зброю, наркотики та літературу. Перевернули все в будинку, потім сказали, що подивляться в гаражі», ‒ згадує Умер Абдувелієв. Гараж у будинку Абдувелієвих розташований на в'їзді у двір, а вхід до нього розташований із боку вулиці. Гараж ‒ в аварійному стані, а горище не закривається.
«Вони (російські силовики ‒ КР) полізли на горище та знайшли рукавички. Я спокійно відреагував, ми зберігали на горищі сіно для корму худобі, подумав, що робочі рукавички залишилися там. З ними піднялася моя дружина й почала кричати: «Це не наші рукавички». Коли вони спустилися, я побачив, що в руках у співробітників дві абсолютно білі, чисті, нові рукавички, які вони витягли з покинутого брудного горища. В одній лежали сірникові коробки з сухою зеленою масою, схожою на наркотичні речовини. У другій ‒ п'ятдесят п'ять патронів: п'ятдесят від гвинтівки, ще п'ять від якогось пістолета», ‒ розповідає Умер-ага.
«Чесно? Я в якийсь момент перестав вірити своїм очам. Я точно знав, що цього не може бути у мене в будинку, і тут вони таке дістають із мого горища», ‒ згадує Умер Абдувелієв і додає, що після вилучення знайдених рукавичок російські силовики довго питали, де зберігається рушниця. «Вони побачили кітель мого батька з медалями й вирішили, що він ‒ військовий. Я кажу: він ніколи військовим не був і зброї в будинку в нас не було ніколи. Це ‒ медалі за досягнення в роботі», ‒ говорить Умер.
Під час екскурсії в гараж і на горище, де були знайдені патрони та, імовірно, наркотичні речовини, за нами по п'ятах слідує біла коза.
‒ Це у вас замість собаки чи що?
‒ На зразок того, ‒ посміхається Умер-ага. ‒ Скрізь за мною ходить, я ж багато років ветеринаром працював у Судаку. Після ситуації з сином мене скоротили. Не знаю, чи пов'язане це, але сам факт: у мене 29 років стажу, я весь час працював. Зараз ось за домашнім господарством тільки стежу.
«Дуже хочу стати льотчиком»
В Абдурамана Абдувелієва велика кількість грамот і нагород. Він ‒ неодноразовий переможець олімпіад і конкурсів, учасник конференцій. Говорить, що найчастіше пише на краєзнавчі та історичні теми.
Це інтерв'ю було записане до того, як Абдураман почув вирок. Тоді він говорив, що поїде з Криму, якщо буде можливість: «Чекаю вироку. Якщо все закінчиться добре для мене, тоді поїду, напевно».
Абдувелієв навчається у випускному класі, через місяць йому виповниться 17 років. «Моя велика й далека мрія ‒ це стати пілотом, якщо чесно. Але там уже як вийде» ‒ розповідає школяр.
‒ Що мені тут робити, якщо буде кримінальна судимість?
‒ А якщо Вас визнають невинуватим?
‒ А якщо не буде, все одно поїду, але точно не назавжди.
