Доступність посилання

ТОП новини

Віталій Портников: Кримський фактор української політики Литви


Спеціально для Крим.Реалії

Учасники інавгурації нового українського президента Володимира Зеленського з особливим ентузіазмом вітали президента Литви Далю Грібаускайте, яка прибула до Києва. Грібаускайте за останні роки перетворилася на одного з найпопулярніших в Україні політиків, вона послідовно та жорстко підтримувала Київ після нападу Росії і навіть одного разу назвала цю країну «терористичною державою», що особливо не сподобалося Кремлю.

Однак поїздка до Києва ‒ одне з останніх дипломатичних турне Далі Грібаускайте як президента Литви. Незабаром після інавгурації Володимира Зеленського в Литві відбувся другий тур виборів глави держави, в якому упевнену перемогу здобув економіст Гітанас Науседа. У Литві його називають кандидатом, далеким від політичного істеблішменту, хоча упродовж багатьох років новий глава держави був радником попередника Грібаускайте Валдаса Адамкуса. Проте голосування за Науседа дійсно багато в чому відображає тренд пошуку «нових облич» у політиці ‒ проти конкурента Науседа, колишнього міністра фінансів Інгріди Шимоніте зіграв у першу чергу її зв'язок із партією консерваторів, а чинний прем'єр Саулюс Скверняліс, представник селянської партії, навіть у другий тур не пройшов.

Науседа у своїй бесіді з Зеленським уже повідомив про прагнення підтримувати Україну, одночасно виділивши головні проблеми країни ‒ корупцію та проблеми олігархічних структур. Разом із тим новий литовський президент уже сказав, що хотів би «більшої дипломатичності» у відносинах із Росією, щоб продемонструвати свою відмінність від попередниці.

Для Литви Крим став нагадуванням про власний зганьблений суверенітет. І застереженням, що Росія аж ніяк не відмовилася від своїх амбіцій

Проте я не перебільшував би практичний потенціал цих відмінностей. Ми вже забули, що й Грібаускайте на початку свого правління намагалася бути досить дипломатичною відносно до Москви та вмовляла Віктора Януковича підписати угоду про асоціацію на пам'ятному саміті у Вільнюсі. На зміну позиції литовського президента вплинули анексія Криму та війна на Донбасі. Для Литви, яка з таким зусиллям відновила свою незалежність після радянської окупації і яка має спільні кордони з Білоруссю та Калінінградською областю Росії, Крим став нагадуванням про власний зганьблений суверенітет. І застереженням, що Росія аж ніяк не відмовилася від своїх амбіцій. По суті, позиція завжди чутливої до суспільних настроїв Далі Грібаускайте корелювалася з тим запитом на жорсткість, який тоді склався в литовському суспільстві.

Новий литовський президент говорить, що хотів би покращити відносини з Росією, але водночас підкреслює, що це навряд чи можливо, поки Росія не змінить свою політику стосовно України. А оскільки таких змін у найближчому майбутньому, ймовірно, не передбачається, говорити про якісь серйозні зміни в литовській зовнішній політиці не доводиться. Упевнений, що Гітанас Науседа буде добрим другом України перш за все через природні національні інтереси своєї країни та її уявлення про свободу та пріоритет міжнародного права.

Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції

XS
SM
MD
LG