Кримська влада й «данайська» пропозиція для президента Зеленського

Спеціально для Крим.Реалії

Кремль і його ставленики на захопленому півострові в черговий раз дали зрозуміти президенту України Володимиру Зеленському, що чекають від нього повної і беззастережної капітуляції. Якщо частина президентської команди досі вважає, що Москві лише потрібно «допомогти» повернутися в цивілізоване товариство, то з цією небезпечною ілюзією доведеться розпрощатися.

Підконтрольний Кремлю голова парламенту анексованого Криму Володимир Константинов наголосив, що президенту України Володимиру Зеленському потрібно провести якийсь референдум про зміну державного кордону. На його думку, півострів і окупована частина Донбасу нібито ніколи не повернуться під контроль Києва, і, відповідно, владі України необхідно закріпити це на папері.

«Неможливо повернути Крим. Неможливо повернути Донбас, після того, як там убили людей. Це потрібно новій українській владі визнати й рухатися далі. Крим пора їм забути. Донбас ‒ це вже особлива територія, яку теж їм пора забути. Тому їм варто провести референдум і узаконити нинішні реальні кордони України», ‒ сказав Володимир Константинов російським журналістам.

Формально пан Константинов відповідав на заяви президента України Володимира Зеленського, який повідомив під час зустрічі «Ялтинської європейської стратегії» (YES), що українська влада розглядає «кілька форматів» повернення анексованого Криму.

«Найскладніша ситуація у нас буде саме з поверненням Криму. Скажу чесно: ми думаємо, у нас є кілька форматів, є кілька ідей, але я не можу вам про це говорити. Це буде зарано, як з обміном, тому я не хочу, щоб хтось використовував наші ідеї. У мене є важливі зустрічі й ті, про які я вам сказав (у «нормандському форматі» ‒ КР). Я чекаю на зустріч із президентом Сполучених Штатів. Ми думаємо над моделлю... Якщо можна, я зупинюся на цьому. Але ми будемо боротися, щоб повернути Крим, і не тільки словами», ‒ сказав президент Зеленський на форумі YES.

У реальності справа не обмежується лише словесними баталіями. Поведінка Володимира Константинова побічно підтверджує версію про те, що росіяни так і не змогли «висмикнути» Офіс президента Зеленського на кулуарні переговори з приводу Криму. В іншому випадку, Москва та її ставленики на півострові продовжили б випромінювати фальшиву добродушність, чекаючи від української влади «конструктивних підходів».

Пан Константинов озвучує не тільки свою думку, скільки старі «хотілки» Кремля. Російська влада неодноразово (безпосередньо або через політичних посередників) давала зрозуміти, що їх поки влаштує варіант мовчазної згоди з окупацією Криму. З тактичної точки зору, президенту Володимиру Путіну вигідно, щоб українці, європейці та американці взагалі не згадували тему півострова в публічних виступах. При цьому росіяни в колишньому темпі завозитимуть на українську територію лояльних європейських політиків, готових публічно назвати анексований Крим «російським».

Пропозиція Володимира Константинова провести якийсь референдум про державний кордон і «забути» про Крим та ОРДЛО ‒ заява, яка повністю вкладається в кремлівську концепцію поступового демонтажу української державності за допомогою військового шантажу та внутрішньополітичної дестабілізації.

Подібними заявами російська влада дає зрозуміти, що їм не потрібна ніяка «формула Штайнмайера», яка ніби є однією з умов для проведення чергової зустрічі «нормандської четвірки». Вона передбачає, що «особливий статус» на території Донбасу буде запроваджений у день місцевих виборів в ОРДЛО, а після звіту ОБСЄ він діятиме на постійній основі. Українське суспільство в цілому болісно реагує на політичну частину мінських домовленостей. Незважаючи на це, Володимир Зеленський висловив готовність обговорювати ці теми на майбутній зустрічі з російським керівництвом.

Різниця лише в тому, що російський МЗС неодноразово наполягав, щоб Київ і представники непідконтрольних територій Донбасу зафіксували «формулу Штайнмайера» до проведення саміту за участі керівництва України, Німеччини, Франції та Росії.

Володимира Путіна також не цікавить справжнє розведення сил і навіть проведення виборів на окупованій території. Москва там вже проводила «вибори», і особи, які обіймають керівні посади в так званих «республіках», повністю влаштовують російського президента.

Сам факт того, що підконтрольні Кремлю бойовики та російські «відпускники» продовжують стріляти на Донбасі, вбиваючи українських громадян, вказує на те, що ніякі переговори й компроміси Володимиру Путіну не потрібні. У Вашингтоні це прекрасно розуміють. Тому американська влада наполягає, що проведення виборів в ОРДЛО неможливе, поки учасникам виборчого процесу не буде гарантована безпека.

Як тільки Київ легалізує скандальну «формулу Штайнмайера», Москва тут же викотить чергову порцію ще більш абсурдних вимог. Пропозиції провести нібито референдум щодо державного кордону, «забути» про власні території або пустити в Крим воду з Дніпра цілком можуть опинитися у списку чергових кремлівських побажань. Події 2014 року чітко показали, що від російського керівництва та підконтрольної їм влади в Криму та в ОРДЛО можна очікувати чого завгодно.

Імітація переговорів і нібито взаємні поступки потрібні росіянам, у першу чергу, для того, щоб розгойдати українське суспільство, досягти падіння популярності глави держави, спровокувати політичну кризу. Володимиру Путіну важливо, щоб українські громадяни в питаннях Криму й Донбасу бачили суцільну «зраду». Президентське оточення деякими неакуратними заявами та діями дає російському начальству привід для оптимізму.

Володимира Константинова та інших представників російської влади в Криму, перш за все, цікавить хаос в Україні, часткове повторення ситуації 2013-2014 років. Кримська влада досі не може пробачити Володимиру Путіну того, що п'ять років тому він так і не ризикнув ліквідувати українську державність, відкрито пославши війська на Київ. У лютому 2014 року пан Константинов та його оточення були впевнені, що дні української держави полічені, але вони прорахувалися.

Пропонуючи президенту Зеленському провести якийсь референдум про територіальний устрій, кримський спікер озвучує особисте побажання чи навіть мрію про те, щоб в Україні якомога швидше почався політичний бардак. Адже одне тільки обговорення перспектив проведення такого референдуму може розбурхати українське суспільство.

Сергій Стельмах, кримський політоглядач (ім'я та прізвище автора змінені з міркувань безпеки)

Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції