Доступність посилання

ТОП новини

Китайські інвестиції в Україні: вікно можливостей чи ризик?


Інвестиції в інфраструктуру, зокрема в логістичні маршрути з Китаю до Європи, є одним із пріоритетів китайських інвестицій в Україні

Китай вкладає дедалі більше коштів в Україну: як через прямі іноземні інвестиції, так і через позики та участь в інфраструкрутних проєктах, стверджують експерти і дослідники китайського впливу, з якими поспілкувалося Радіо Свобода. Стрімке нарощування китайських інвестицій (уп'ятеро з 2016 року) вважають позитивом як українські урядовці, так і китайські дипломати в Україні. Однак експерти попереджають і про ризики: умови співпраці з Китаєм часто непрозорі та можуть мати як корупційну складову, приховані витрати, та і можливі політичні вимоги до України.

Обсяг китайських інвестицій в Україну за останні п'ять років збільшився вп’ятеро і сягнув 260 мільйонів доларів, ідеться у дослідженні «Центру економічної стратегії», яке комплексно оцінює економічний вплив Китаю на Україну.

Обсяг саме прямих іноземних інвестицій (ПІІ) Китаю – це лише 0,5% від загального обсягу ПІІ в Україні, однак вони зростають значно швидше, ніж загальних обсяг іноземних інвестицій в державі, зауважують дослідники. До того ж, попереджають вони, такі інвестиції здійснюються державними підприємствами і можуть мати політичні цілі, відтак українська влада мала б тримати їх «під пильною увагою».

Стрімке зростання спричинили лише кілька «точок росту», однак до них невдовзі додадуться й нові проєкти, пояснює Радіо Свобода співавтор дослідження, старший економіст «Центру економічної стратегії» Дмитро Горюнов.

Динамічне зростання інвестицій в останні роки пов’язане лише з кількома угодами
Дмитро Горюнов

«Динамічне зростання інвестицій в останні роки насправді пов’язане лише з кількома угодами, такими як отримання компанією CNBM сонячних електростанцій групи Active Solar та придбання компанією COFCO низки активів, які займаються логістикою сільськогосподарської продукції. Інші інвестиції теж переважно пов’язані з відновлювальною енергетикою та сільським господарством. Зараз говорять про активізацію в сфері будівництва інфраструктури, але це не будуть класичні інвестиції, радше кредити та власне участь (Китаю) в реалізації відповідних проєктів», – зауважив дослідник.

COFCO – китайська державна агропромислова компанія та світовий зернотрейдер, а також один з найбільших гравців на українському ринку агропродукції та продовольства. В Україні вона має власні елеватори, переробні комплекси та портові термінали. На неї припадає половина експорту кукурудзи з України.

CNBM – найбільша китайська державна будівельна компанія, підприємства якої виробляють низку матеріалів і обладнання: від цементу і до сонячних панелей. Окрім численних китайських підприємств, має низку активів за кордоном: крім України – в Єгипті, Іспанії, Монголії та інших країнах.

Інфраструктурна угода з Китаємдокумент, підписаний урядами двох країн 30 червня 2021 року. Про її підготовку говорили з 2017 року, але українська сторона повідомила про її підписання лише 6 липня, чим спонукала низку медіа говорити про спробу приховати цю домовленість Києва і Пекіна.

Угода передбачає, що Україна розбудовуватиме свою інфраструктуру за пільгові китайські кредити, а уряди обох країн всіляко сприятимуть компаніям, які долучаться до українсько-китайських інфраструктурних проєктів.

Що цікавить Китай в Україні

Інвестиційна співпраця між Китаєм та Україною має великі перспективи, зокрема і тому, що Україна працює над поліпшенням своєї інвестиційної привабливості, зауважив у ексклюзивному коментарі Радіо Свобода посол Китайської Народної Республіки в Україні Фань Сяньжун.

Китайські інвестиції є в сфері зеленої енергетики, в сільському господарстві, в портовій інфраструктурі України, в промисловості, збудовані склади та фабрики для переробки сільгосппродукції
Фань Сяньжун

«Україна – велика, гарна та важлива країна, її уряд в останні роки докладає чимало зусиль для поліпшення інвестиційних можливостей. І це сприяє привабленню інвестицій з інших країн, зокрема і з Китаю. Китайські інвестиції (в Україні) вже наявні в сфері зеленої енергетики, в сільському господарстві. Також є інвестиції в розвиток портової інфраструктури України, в українську промисловість, збудовані склади та фабрики для переробки сільгосппродукції. До того ж, лідери Китаю та України приділяють увагу розвитку відносин між двома країнами. І ми будемо нарощувати наші зусилля для того, щоб ще більше китайських інвестицій прийшли до України», – зазначає дипломат.

28 вересня, під час запуску першого контейнерного потягу з українською експортною продукцією до Китаю представники КНР провели переговори з посадовцями Мінекономіки та Мінінфраструктури України та з «Укрзалізницею» щодо нових інвестицій, розповів Радіо Свобода Фань Сяньжун.

«Ми говорили про те, щоб збудувати в Києві або в іншому зручному місці індустріальний парк, який би спеціалізувався, зокрема, на переробці продукції сільського господарства. Представники китайського бізнесу також виявили інтерес у розбудові терміналів, станцій, вокзалів на шляху, який веде до країн Східної та Північної Європи. Адже Україна в цьому розумінні дуже вдало розташована. Тому інвестиційна співпраця між Китаєм та Україною має гарну перспективу», – висловив сподівання посол Китаю в Україні.

За повідомленнями посадовців обох країн, а також недержавних експертів, Китай цікавлять такі напрямки інвестування в Україні:

  • Сільське господарство.
  • Переробка аграрної продукції.
  • Портова інфраструктура.
  • Залізнична інфраструктура.
  • Відновлювана енергетика.
  • Авіаційна галузь.

Останній напрямок відомий двома епізодами: скандальною спробою китайського приватного та державного капіталу отримати контроль над українським авіадвигунобудівним гігантом – компанією «Мотор Січ»: цю спробу зрештою заблокували Антимонопольний комітет, СБУ, суди та РНБО. І другий епізод – українсько-китайська угода про спільне серійне виробництво Ан-225 «Мрія», про яку стало відомо у 2016 році, але яка, проте, наразі не отримала свого розвитку.

Інформація про «збільшення китайських інвестицій уп'ятеро» виглядає красиво, проте сума цих інвестицій залишається мізерною, визнає український дипломат, колишній міністр інфраструктури Володимир Омелян. Окрім того, він згадує про те, що в минулому не всі китайські інфраструктурні проєкти, розпочаті в Україні, були успішно завершені, що виникали проблеми з китайськими кредитами, взятими в часи Віктора Януковича, а потім до цього додалася криза, пов'язана зі спробою китайців купити компанію «Мотор Січ».

«Пригадаймо величезні кредити часів Януковича на запуск «Бориспільського експресу», які зникли. Проблемним питанням залишається «Мотор Січ», але китайська сторона зняла це питання з публічного порядку денного. Проте «Мотор Січ» залишається темою двосторонніх переговорів», – пояснює ексміністр.

Україна гостро потребує іноземних інвестицій у низку галузей: від інфраструктури і сільського господарства до переробки та виробництва, визнає керівник секції Азійсько-Тихоокеанського регіону New Geopolitics Research Network Юрій Пойта. Однак він додає в коментарі Радіо Свобода, що характер іноземних інвестицій та ефект від них може бути різним, тож закликає ретельно оцінювати вплив китайського капіталу.

«Це може бути, наприклад, створення підприємств на нашій території та включення до світових виробничих ланцюгів, в чому Україна надзвичайно зацікавлена. З іншого боку, це може бути надання кредитних коштів на заздалегідь збиткові проєкти, які не принесуть вигоди українській економіці, проте будуть «освоюватись» потрібними фірмами, можуть створити макроекономічні ризики та навіть політичні, а розрахунок за них перед інвестором буде проведений із державного бюджету», – вважає аналітик.

Юрій Пойта пропонує оцінювати користь/шкоду від конкретних інвестицій, враховуючи такі їхні особливості:

  • економічний ефект, який отримає Україна;
  • можливість створення додаткових робочих місць;
  • умови отримання, реалізації та повернення кредиту;
  • наявність політичних умов для отримання коштів;
  • конкретні потенційні ризики від того чи іншого проєкту.

«Китайська кухня» інвестицій: платить уряд, схвалює –​ компартія

Іноземні інвестиції КНР в інші країни, особливо у молоді демократії – мають свою специфіку, яка суттєво відрізняє їх, наприклад, від того, як вкладає кошти Захід. Про це говорять експерти та свідчать профільні дослідження.

Експерти (Дмитро Горюнов, Юрій Пойта, Володимир Омелян, Артур Харитонов та інші) виділяють такі особливості китайських іноземних інвестицій в країни що розвиваються:

  • Інвестиційні (кредитні) угоди з Китаєм часто побудовані на непублічних домовленостях між посадовцями двох країн, можуть мати приховані умови, як економічні, так і політичні.
  • Деякі інвестиції Китаю зазвичай ідуть не напряму, а через Сингапур, Нідерланди та інші офшори.
  • Китай активно використовує боргові інструменти: багато китайських проєктів у світі передбачали позику значної суми грошей, і Україна тут не є винятком. Кредити зазвичай надають державні банки.
  • Найбільшими інвесторами є китайські державні підприємства, й такі інвестиції відбуваються лише зі згоди уряду КНР. Китайські компанії найчастіше працюють з українськими державними підприємствами, передусім в енергетиці та сільському господарстві.
  • Іноземні інвестиції Китаю мають не лише комерційні, а й політичні цілі.
  • Китай зазвичай не готовий брати на себе ризики. Більшість угод передбачають участь українського уряду і державні гарантії. Також не практикується пряма участь у галузях, які дуже сильно регулюються.
  • Більшість китайських інвестицій створюють незначну додану вартість. Існує «мало нових проєктів, які створюють робочі місця і приносять користь ланцюжкам доданої вартості» – так оцінюють китайські інвестиції в «Центрі економічної стартегії». Найбільші китайські активи в Україні були створені іншими компаніями, а потім куплені або отримані як застава.
  • Багато оголошених проєктів і угод так і не були реалізовані: або через мінливість умов для бізнесу в Україні, або через те, що Україна та Китай не змогли погодитися щодо умов співпраці.
  • Китай часто намагається включити у контракт пункт про передачу інтелектуальної власності, а якщо цього немає – орієнтується на копіювання потрібного обладнання, намагається провести «зворотню розробку», забезпечити перенесення важливого виробництва до Китаю тощо.
  • Китай виставляє більші відсотки, ніж західні донори, але натомість не вимагає проведення реформ.

Про цей чинник, який робить китайські гроші «легкими» на перший погляд, згадує у своїй колонці на «УП» депутатка від «Голосу»​ Соломія Бобровська:

Китай не цікавлять розвиток і реформи, прозорість і моніторинг використання коштів. І тим паче його не цікавить, чи зможе країна повернути позичене
Соломія Бобровська

«Китай, на відміну від ЄС, США, МВФ, Світового банку, не виставляє абсолютно ніяких умов для отримання грошей. Його не цікавлять розвиток і реформи, прозорість і моніторинг використання коштів, екологічні та інші стандарти. І тим паче його не цікавить, чи зможе країна повернути позичене. Навіть навпаки: якщо не поверне – то й добре. Наступний крок – вимагати передачі критичної інфраструктури держави-боржниці Китаю або ж розміщення в країні власної стратегічної інфраструктури. Цей стиль ведення зовнішніх зносин називають debt trap diplomacy – боргова дипломатія», каже опозиційна депутатка.

Дослідник китайських впливів, координатор Free Hong Kong Center в Україні Артур Харитонов говорить про кілька особливостей китайських іноземних інвестицій, які можуть, на його думку, спричинити серйозні проблеми для країни-отримувача коштів.

Проблема китайських інвестицій: суспільству невідомо, що вимагається натомість. Це можуть бути певні політичні гарантії
Артур Харитонов

«Ці інвестиції відрізняються від західних. Вони непрозорі, вони всі йдуть за вказівками компартії Китаю. Вони часто будуються на корупції та на «договорняках». Таким чином Пекін впливає на нерозвинені демократії, такі як Україна, – наголошує дослідник китайських впливів. – Проблема китайських інвестицій в тому, що суспільству невідомо, що вимагається натомість. Це можуть бути певні політичні гарантії – а отже це питання державного суверенітету. Ситуація влітку 2021 року (відкликання Україною свого підпису на захист уйгурів) показала, що Україна готова йти на такі компроміси. А це ризик для євроатлантичного вектора розвитку».

За словами Артура Харитонова, якщо Захід відкрито публікує умови надання коштів (інвестицій чи кредитів) та зазвичай вимагає реформ, то Китай не оприлюднює деталей таких угод. При цьому вони можуть з'являтися на інформаційних ресурсах КНР китайською мовою – суто для внутрішньої аудиторії.

Які основні ризики від притоку китайських інвестицій виділяють експерти?

Юані в українській економіці: чим ризикує Київ?

  • Китайці надають перевагу кредитним інструментам: і за, на перший погляд, привабливою ціною можуть стояти інші умови. Як-от придбання товарів за завищеними цінами, додатковий захист прав кредитора, зауважує Дмитро Горюнов.
  • Непрозорість, а також спроби втручатися в місцеве регулювання конкретної галузі – такими, на думку Дмитра Горюнова, Артура Харитонова та Юрія Пойти, є особливості вкладання коштів Китаю в країни, що розвиваються.
  • Китайські інвестиції можуть створювати умови для посилення корупції в Україні.​
  • Поглиблення залежності України від китайських джерел фінансування, технологій та обладнання, що може бути використано для реалізації зовнішньополітичних завдань КНР – визнають Юрій Пойта та Артур Харитонов.

«Поглиблення залежності України від китайських джерел фінансування та обладнання можуть використати для реалізації політичних завдань КНР: тиску на Україну з метою зміни її міжнародної позиції, досягнення згоди щодо інших питань, наприклад купівлі українських стратегічних підприємств», – уточнює Юрій Пойта.

  • Геополітичні ризики (спричинені протистоянням Китаю та Заходу) фахівці оцінюють неоднозначно. Володимир Омелян вбачає їх лише у випадках, якщо КНР інвестуватиме в оборонні виробництва або виробництва «подвійного призначення», або йтиметься про співпрацю в сфері телекомунікаційних технологій. Для протидії цьому дипломат та ексміністр закликає ухвалити законодавство про скринінг (перевірку) іноземних інвестицій. Про це говорить також експерт Юрій Пойта. Дмитро Горюнов вважає цей ризик «точковим», оскільки він виявився лише у випадку купівлі китайцями акцій компанії «Мотор Січ». Зі свого боку, Артур Харитонов та президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Михайло Гончар називають геополітичний ризик від співпраці з Китаєм найбільшою загрозою.
  • Посилюючи економічну присутність в країні, Китай може дедалі активніше впливати на її політику. Один з елементів такого впливу дослідило Радіо Свобода, коли Пекін натиснув на Київ, погрожуючи припиненням торгівлі та постачання вакцин від коронавірусу.
  • Уповільнення реформ, які передбачає інтеграція України до до ЄС, альтернативні джерела фінансування з Китаю не вимагають проведення політичних та економічних реформ.
  • Застосування альтернативних підходів, яких немає в Євросоюзі, але які потребують трансформації українського законодавства відповідно до норм та підходів китайського законодавства. Мета: отримати і реалізувати кредити від Китаю, пояснює Юрій Пойта.
  • Присутність окремих китайських компаній та торговельних місій в окупованому Криму – чинник, на який офіційний Київ має жорстко реагувати, зокрема і обговорюючи майбутні інвестиції, вважає Володимир Омелян.​
  • Проблема якості: якщо йдеться про будівництво об'єктів китайським коштом і китайськими підрядниками, то можуть потерпати і якість робіт, і термін виконання, вважає колишній міністр інфраструктури України Володимир Омелян:

«Щодо будівництва інфраструктури: Китай зазвичай дуже якісно будує її на своїй території. Але часто досить погано веде будівництво за кордоном. Приклади неякісної роботи – об'єкти, які робили китайці в Житомирській та у Хмельницькій області, а також в інших країнах – у Польщі та в Чорногорії».

  • Китай активно співпрацює з Росією та Угорщиною, зокрема – створена спільна компанія для залізничних перевезень, визнає Артур Харитонов. Це може стосуватися й інфраструктурних проєктів КНР в Україні.

«Китайські проєкти в Україні, як-от розбудова інфраструктури та логістики, можуть бути де-факто частиною-китайсько-російсько-угорських проєктів», – попереджає дослідник.

Однак, на відміну від експертів, не вбачають таких ризиків представники КНР.

Фактор протистояння Китаю та США і низки західних країн не зможе вплинути на інвестиції КНР до України, заявив у розмові з Радіо Свобода посол Китаю в Україні Фань Сяньжун.

«Економічна співпраця обох країн – це суто справа наших двох народів. І те, що сприяє інтересам двох народів – будемо робити всупереч будь-яким перешкодам, якщо вони є. Зокрема, Китай впевнено став найбільшим торговельним партнером України, – зауважив Фань Сяньжун. – Це дуже добре і для України, і для Китаю. А якщо це добре для двох країн – хто насмілиться цьому перешкоджати? І навіщо нам, двом великим народам, боятися цих перешкод?»

Китайський дипломат наголошує, що Україна є важливим учасником китайської ініціативи «Один пояс - один шлях», і свого часу приєдналася до неї однією з перших.

Тим часом країни «Групи семи» розробляють альтернативний проєкт підтримки країн, що розвиваються, для того, щоб зменшити вплив Китаю на них.

Китайські інвестиції: чи є позитив?

Досвід українсько-китайської співпраці має як позитивні так і негативні приклади; тому для того, щоб іноземні інвестиції (зокрема й китайські) приносили користь Україні – потрібно змінити законодавство та врахувати ще деякі нюанси, вважає Юрій Пойта.

«Слід провести вивчення можливостей та ризиків по кожному конкретному проєкту; окреслити сфери, співробітництво в яких недоцільне. Наприклад, щодо чутливих технологій військового призначення та подвійного використання, доступу до елементів критичної інфраструктури. Забезпечити прозору та підзвітну суспільству роботу уряду на усіх етапах залучення інвестицій: від умов контракту, його конкурентності порівняно з інвесторами інших країн, до оцінки економічних вигод та виконання екологічних норм. Активізувати роботу щодо ухвалення Закону про скринінг іноземних інвестицій для захисту інтересів національної безпеки, який розроблений урядом, але досі не прийнятий парламентом».

Володимир Омелян, зі свого боку, вважає, що в китайських інвестиціях «немає трагедії», за умови, що Україна не співпрацюватиме з Пекіном у сфері чутливих технологій, та якщо зберігатиметься баланс між обсягом китайського капіталу і капіталів основних західних партнерів України.

«Перспективи є великими, як для України, так і для Китаю. Україна має угоду про вільну торгівлю з ЄС. Тоді як багато китайських товарів там обкладаються митом. Якби ці товари були вироблені в Україні, або принаймні складені з китайських комплектуючих – вони були б дешевшими, і Китай міг би збільшити їхній продаж», – пояснює Володимир Омелян.

Він припускає, що в перспективі можна говорити про таке виробництво в Україні китайських електромобілів та акумуляторів до них, що здешевило б цю продукцію майже на третину і спростило її логістику до ЄС. Розміщення низки виробництв китайської та європейської продукції в Україні спростило б її постачання як на Захід, так і в Китай, а для української економіки – стало б додатковим стимулом, вважає експосадовець.

Для залучення іноземних інвестицій потрібна системна робота уряду, оскільки «просто ухвалити закон про те, що інвестиційною нянею де-факто стає Коломойський – недостатньо», іронізує Володимир Омелян.

Якщо говорити суто про прямі іноземні інвестиції з боку Китаю, а не про позики та участь китайських підрядників, то ризики є мінімальними, вважає Дмитро Горюнов. Проте він додає, що наразі головним фінансовим інструментом КНР є саме проєкти, пов'язані з китайськими кредитами, а в цих випадках ризики є більшими.

Як «поводяться» китайські гроші в інших країнах

На відміну від України, низка країн Європи та Азії пішла значно далі у процесі залучення китайського капіталу. В багатьох випадках це спричинило фінансові проблеми.

Про це згадує Артур Харитонов: «Є дещо спільне: сьогодні всі країни, які брали участь в ініціативі «Один пояс – один шлях» – мають багатомільярдні борги. І ці країни не можуть самостійно з ними впоратися».

Цей досвід Україні варто враховувати, закликає народна депутатка від «Голосу», секретар парламентського комітету з зовнішньої політики Соломія Бобровська.

Вона наводить кілька прикладів:

Австралія. Австралійці досить успішно вели справи з китайцями, доки не віддали в оренду Китаю один зі своїх портів.

«Декларувалося, що порт використовується суто для комерційних цілей. Насправді, він має надважливе військово-стратегічне розташування – на межі Тихого та Індійського океанів. А після того, як Австралія почала вимагати розслідування причин виникнення COVID-19, Китай у відповідь почав впроваджувати мито на австралійські товари, і спробував затягнути кілька менш розвинених штатів Австралії в ініціативу «Один пояс – один шлях», – пояснює Бобровська.

Чорногорія – отримала кредит у розмірі 944 мільйонів доларів на будівництво автошляху. Через низку причин дорога досі не побудована, термін повернення боргу наближається, а через пандемію доходів Чорногорії від туризму недостатньо для цього.

Шрі-Ланка. На місцеве «велике будівництво» влада країни не могла знайти кредитора. Погодився лише Китай, який перший транш кредиту надав під 1-2% річних, а другий – під понад 6% річних. Порт, який будували в кредит, став збитковим. Шрі-Ланка повернути кредит не могла – Китай отримав порт в оренду на 99 років.
Бангладеш. Китайська компанія China Harbor намагалась підкупити міністра інфраструктури для отримання преференцій за своїми інфраструктурними проєктами.

У схожі ситуації потрапляли Греція, Киргизстан, Пакистан, Філіппіни та країни Африки, стверджують експерти та низка західних медіа.

Україна нарощує економічне співробітництво з Китаєм на тлі погіршення стосунків між КНР та США і низкою країн Заходу. Вашингтон звинувачує Пекін у створенні загроз для країн Тихоокеанського регіону, у викраденні технологій та в порушенні прав людини.

Також низка країн Заходу об’єднали зусилля для протидії китайському проєкту «Один пояс – один шлях», який вони оцінюють як економічну експансію.

І США, і Китай є стратегічними партнерами України.

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.
XS
SM
MD
LG