Українська активістка з Ялти Лариса Китайська залишила Крим після кримінального переслідування і замаху. Вперше співробітники ФСБ Росії затримали її 18 липня 2016 року, а 12 серпня їй вручили підозру у вчиненні злочину і підписку про невиїзд.
Підконтрольна Росії прокуратура порушила кримінальну справу, звинувативши кримчанку в «поширенні в інтернеті русофобських ідей». Китайську засудили за частиною 1 статті 282-ї Кримінального кодексу Росії – «розпалювання ненависті або ворожнечі, а також приниження людської гідності» – на два роки позбавлення волі умовно, а потім скоротили вирок на два місяці.
Українська активістка з Ялти Лариса Китайська розповідає, як припинилося її переслідування з боку російських силовиків у Криму.
– 23 січня мене викликали в суд для зміни запобіжного заходу. У мене 17 грудня помер чоловік, і я не подивилася ні на що й поїхала попрощатися з ним – він помер у Києві. Коли я повернулася в Ялту, коли я вже прийшла ознайомитися з матеріалами справи, мені сказали, що її закриватимуть. Закривали цю справу дуже тихо, відкривали дуже голосно. Про це було написано у всіх газетах, всюди, а закрили за 45 хвилин перед судом. Вони не зняли звинувачення, просто декриміналізували статтю. Я вважаюся не судимою, тобто за законами Росії ніби нічого не було, але мені не повернули ні комп'ютер, нічого. Я не стала наполягати, тому що після того, як комп'ютер побував у них у руках, я не думаю, що він може представляти якусь цінність. До слова, публікація, яку визнали екстремістською, була не моєю – скоріше за все, зламали аккаунт, і на сторінці раптом опинилися вірші з нецензурними словами.
Лариса Китайська пов'язує інтерес із боку російських силовиків зі своєю проукраїнською позицією.
– Справа в тому, що я була однією з тих, хто організовував проукраїнські акції саме в Ялті, про це знало все місто. Оскільки в Ялті потрібно було провести якусь показову справу, я думаю, що моє переслідування було пов'язано саме з цим. Щоб отримати показання свідків, фактично їм довелося засвітити всю ялтинську «самооборону». Показання були написані під копірку: «Особисто я Китайську не знаю, але те, що тут написано, характерно для її поглядів, характерно для неї». Ось це і стало доказом! У справі навіть не було IP-адреси.
Російський адвокат Марк Фейгін пояснює, як стало можливим припинення кримінального переслідування Лариси Китайської.
– Практика за цією статтею була велика, людей направо-наліво судили. Більш того, вона весь час розширювалася, справ було багато десятків. Протягом 2018 року стало питання про декриміналізацію, грубо кажучи, щодо тих, хто вперше був притягнутий за цією статтею за репост, за лайк. Уже були перші рішення Європейського суду з прав людини, і їх декриміналізували – але як? Була змінена позиція першої частини статті 282-ї, де йдеться про ЗМІ і інтернет, що якщо ви вперше робите подібного роду діяння, то вас судять за адміністративною статтею. Суд може винести вам від 10 до 20 тисяч штрафу, призначити громадські роботи або 15 діб адміністративного арешту. А вже якщо протягом року ви повторно зробите подібне діяння, то вас судитимуть уже за 282-ю. Ось така декриміналізація.
Марк Фейгін підкреслює, що насправді в Росії йде розширення і адміністративних, і кримінальних правопорушень.
– Всі ці статті направлені на те, щоб обмежити свободу слова, що є антиконституційним. Основний закон подібним складам злочину і кримінальних покарань суперечить. Тобто зараз це пішло в адміністративну площину за цим первинним рішенням, але це абсолютно не означає, що збільшення відповідальності не буде.
Координатор Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник бачить дві можливі причини переслідування Лариси Китайської.
– В принципі, окупаційна влада в рамках того судилища, яке було, сама неодноразово вказала за те, що Ларису в першу чергу переслідували саме за її відкриту проукраїнську позицію. Ми з нею познайомилися під час Євромайдану в Ялті – вона виходила зі своїми плакатами, ми зі своїми, і про це під час судових засідань говорили так звані свідки звинувачення. Вони не вказували не на характер постів, за які нібито повинна нести відповідальність Лариса, а на те, що знають її саме як українську активістку, яка підтримувала Майдан. Зазвичай є дві тенденції. Перша – користуючись тим, що Крим окупований, і своїм становищем, люди чинять розправу над тими, хто їм не подобається, з ким вони не згодні. Друга – це більш кремлівська спрямованість, із тим щоб усувати людей, які були лідерами думок.
Ольга Скрипник вважає, що російська влада в Криму переслідує тих, хто здатний об'єднати навколо себе інших і вивести людей на акції протесту.
– Ми бачимо, що Росія почала розганяти проросійські акції в 2016-2017 роках. Я думаю, точково на активістів у містах почали організовувати тиск, щоб змусити їх виїхати або навіть брали під варту, щоб вони в певний час не могли зібрати навколо себе людей. І також важливо, що такі люди, як Лариса, зберігають у Криму присутність української ідентичності. Вона вкрай невигідна для політики Росії щодо усунення будь-яких проявів українськості в широкому сенсі.
На думку Лариси Китайської, в анексованому Криму склалася атмосфера страху.
– Люди почали боятися, з'явився так званий «липкий» страх. Люди бояться що-небудь сказати. Я розмовляла з однією кримськотатарською сім'єю – вони не знали, хто я, але попросили мене помовчати, щоб я їх не провокувала – це в приватній бесіді. Як за радянських часів, усі бесіди перемістилися на кухню. Хоча я хочу сказати, що іноді проривається: коли заарештували українських моряків, двері в мене не закривалися, ми зібрали 11 тисяч за 40 хвилин... Коли я приїхала наприкінці травня, ті, хто боявся зайти до мене в будинок, приходили. Люди втомилися, дуже мало так званих колорадських стрічечок на машинах, тобто всі все розуміють. Мало хто впирається і каже, що все стало добре.
(Текст підготував Владислав Ленцев)
