Безпека Чорного моря: що пропонують США для союзників у регіоні

Євген Комаров

Після кримських подій 2014 року Чорне море остаточно набуло репутації гарячої точки. Дедалі активніша й мілітаризація Кримського півострова, тривала військова присутність Росії в невизнаних Абхазії та Придністров'ї, військова блокада Азовського моря та регулярні інциденти із судноплавством стали тлом для візитів міністра оборони США Ллойда Остіна до Грузії, України та Румунії.

Про те, що стоїть за скупими рядками інформаційних повідомлень на сайті міністерства оборони, розповіла Лора Купер, помічниця міністра з питань міжнародної безпеки, відповідальна за політику щодо Євразії (зокрема Росії, України, Білорусі, Грузії, Молдови) та балканських країн.

Зустріч із нею організував 28 жовтня Центр стратегічних та міжнародних досліджень при Джорджтаунському університеті.

Під час усіх трьох візитів Ллойд Остін зустрічався не лише з міністрами оборони, а й із президентами України та Румунії, прем'єр-міністром Грузії. «Наскрізною темою була безпека Чорного моря, – коментує Лора Купер. – Загроза з боку Росії, безумовно, виглядає значною, і сьогодні ми говоримо про нову концепцію комплексного стримування: стримування та оборони».

Відповідаючи на запитання про експансію Китаю в регіоні, Лора Купер зауважила, що «картина, яку ми спостерігаємо в чорноморському регіоні, схожа на те, що має місце в інших частинах Європи. Формально йдеться про свого роду інвестиції Китаю, які, як виявляється потім, мають елемент своєрідного примусу. Технології можуть стати певною мірою пасткою: я говорю про 5G, а також про так звану «вакцинну дипломатію».

«Проблема кіберстійкості також постає і в цьому регіоні, – додає Лора Купер. – Вона впливає на критично важливу інфраструктуру в усіх цих країнах та потребує координації цивільних та військових елементів. Ми працюємо над цим у Вашингтоні й підтримуємо наші посольства на місцях та уряди країн-союзників, щоб вони могли вирішити цю проблему».

Основне місце у розмові, звичайно, посіли відносини з Україною. Як нагадала Лора Купер, з 2014 року США виділили понад US$ 2.5 млрд на допомогу Україні у сфері безпеки, зокрема понад 400 млн у 2021 році. Додатково схвалений пакет 60 млн під час візиту президента України до США.

«Ми хотіли б, – наголосила помічниця міністра, – щоб усі союзники скасували свої обмеження на постачання летальних оборонних озброєнь Україні. США надали протитанкові комплекси Javelin, які також отримала і Грузія, і це помітно вплинуло на ситуацію на краще. Але низка союзників ще зберігають обмеження на таке постачання. Ми вважаємо, що Україна повинна мати змогу отримати все необхідне для свого захисту».

Відповідаючи на запитання стосовно допомоги у зміцненні українського ВМФ, Лора Купер нагадала про виділення США семи патрульних катерів. У військово-морських програмах допомоги та у перепідготовці моряків беруть активну участь партнери з НАТО: Великобританія, Данія, Канада та Швеція, а в сухопутній підготовці – також Польща, Литва.

Проте озброєннями співпраця не обмежується. Наприклад, військові США, як нагадала Лора Купер, допомагають в Україні з організацією догляду за пораненими військовослужбовцями: «по суті, ця робота еквівалентна місії з підтримки ветеранів. Це шляхетна місія. Думаю, є й інші країни, які б з гордістю підтримали Україну в цьому».

Переговори міністра Ллойда Остіна в Грузії були великою мірою присвячені реформі грузинської армії, що триває. «Ми докладаємо активних зусиль щодо консультування, допомагаючи їм працювати над своїми оборонними реформами, щоб Грузія, як і Україна, могла створити інститути, сумісні з НАТО: прозорі та ефективні, – каже Лора Купер. – Декілька років тому ми запустили першу для нас навчальну програму, орієнтовану на розвиток оборонного потенціалу Грузії, вона завершується наприкінці цього року, і для нас дуже важливо намітити новий курс, який продовжить нарощування потенціалу та виведе Грузію на новий рівень».

Міністр оборони США ще раз висловився за підтримку суверенітету і територіальної цілісності Грузії та скористався можливістю подякувати Грузії за активну участь в операції в Афганістані. «Грузія, як ви, можливо, знаєте, була найбільшим військовим учасником операції в Афганістані, якщо мати на увазі співвідношення чисельності контингенту до власного населення, – нагадує Лора Купер. – 32 грузинських військових загинули та 293 поранені. Ми хочемо висловити вдячність грузинському народу за жертви».

«Обидві країни – і Україна, і Грузія дуже стурбовані зусиллями Росії щодо дестабілізації в регіоні. І ми хотіли запевнити ці країни у вірності США своїм зобов'язанням щодо допомоги у сфері безпеки», – підсумовує помічник міністра.

На відміну від України та Грузії Румунія вже є членом НАТО. Вона також спрямовувала військовий контингент до Афганістану: 27 людей загинуло та 200 були поранені. «Для Румунії діє десятирічна «дорожня карта», розроблена раніше, і процес інтеграції збройних сил іде правильно, – каже Лора Купер. – Поїздка загалом надала чудову нагоду знову підтвердити свої зобов'язання у наших партнерських відносинах та відвідати американський ротаційний контингент на базі ВПС Когелнічану на чорноморському узбережжі».

Найдавнішим членом НАТО на Чорному морі є Туреччина. Відповідаючи на запитання про заборону на постачання в Туреччину винищувачів F-35, яка з'явилася після закупівлі Туреччиною російських комплексів ППО С-400, Лора Купер констатувала: «Зараз існують певні труднощі у відносинах США та Туреччини, і хоча ми досить активно співпрацюємо в Чорному морі – наприклад, Туреччина брала участь у недавньому рейді стратегічних бомбардувальників у регіоні – але є й проблеми, у подробиці яких мені не хотілося б вдаватися. Так, F-35 виключені з програми, але вони з 1980-х років мають F-16, і вони їх зараз модернізують... Сьогодні тривають активні консультації між США та Туреччиною, ми дуже сподіваємося на позитивне майбутнє нашої співпраці й цінуємо Туреччину як союзника. Незважаючи на розбіжності, ми не ставимо під сумнів здатність Туреччини виконувати свої зобов'язання в НАТО. Але я не хочу вдаватися у подробиці до завершення переговорів».