У Південному окружному військовому суді в російському Ростові-на-Дону державний обвинувач оголосив терміни, які прокуратура пропонує для фігурантів «справи кримських мусульман» із «другої сімферопольської групи». Про це повідомили у громадянському об’єднанні «Кримська солідарність».
Для журналіста Ремзі Бекірова прокурор Євген Колпиков просить 18 років, для правозахисника Різи Ізетова – 18,5 років, для активістів Шабана Умерова – 18,5 років, Раїма Айвазова – 18 років і 3 місяці, Фархода Базарова – 16 років.
За словами кореспондента «Кримської солідарності», звинувачення запросило для всіх фігурантів суворий режим і від року до півтора обмеження волі після звільнення.
Зазначається, що у своїх дебатах прокурор посилався на Конституцію Росії, яка «регламентує свободу віросповідання одночасно зі світським характером російської держави».
«Незважаючи на невизнання вини підсудних, які неодноразово висловлювали невдоволення політикою та спецслужбами російської держави, їхня провина була доведена у судовому процесі», – заявив Колпиков.
Далі, 18 і 19 січня, з дебатами в суді виступатимуть адвокати за згодою та підсудні з останнім словом.
Співробітники ФСБ, МВС Росії та Росгвардії 27 березня 2019 року провели у Криму обшуки в будинках кримськотатарських активістів, у тому числі представників громадського об'єднання «Кримська солідарність». Загалом було затримано 24 особи. 27 і 28 березня 2019 року російський райсуд Сімферополя заарештував усіх затриманих.
Представник ОБСЄ зі свободи ЗМІ Арлем Дезір засудив арешт активістів. Він закликав до їх негайного звільнення із СІЗО. У Міністерстві закордонних справ Росії заявили, що ці заклики представника ОБСЄ викликають «здивування».
Правозахисний центр «Меморіал» визнав політв'язнями 24 кримськотатарських активістів, затримані 27 березня в Криму.
Кримські «справи Хізб ут-Тахрір»
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об'єднань, названих «терористичними».
Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.
