Доступність посилання

ТОП новини

Світові ЗМІ: Російські найманці – ключове знаряддя стратегії «гібридної війни


Пожежі на Луганщині, в перебігу і під час ліквідації яких загинули 11 і постраждали 18 людей, іще 150 осіб евакуювали, жовтень 2020 року

Американський часопис The New York Times звертає увагу на проблему лісових пожеж у зоні збройного конфлікту на сході України. На думку видання, ця ситуація погіршується через міни і снаряди, які вибухають під дією вогню. Аргентинський щоденник Clarín розглядає роль російських військових найманців в Україні й у світі крізь призму кремлівської стратегії «гібридної війни». Іспанське видання Europa Press пише про нові рекордно високі показники зараження населення коронавірусом, які оприлюднили Україна, Польща і Чехія.

Американський часопис The New York Times публікує статтю «У боротьбі з лісовими пожежами і пандемією Україна постає перед новим ворогом – це міни». У підзаголовку додається, що лісові пожежі на Луганщині спричиняють вибухи мін і снарядів, які розкидані у зоні збройного конфлікту на сході України, і це перешкоджає й так небезпечним завданням пожежників та евакуації населення. Щоденник пояснює, що йдеться про лісові пожежі, які вийшли з-під контролю у зоні конфлікту. Наслідком цього лиха на Луганщині стала детонація великої кількості мін у буферній зоні між українськими урядовими силами і підтримуваними Росією сепаратистами. Видання наводить слова співробітника Станично-Луганської РДА Михайла Шевченка, який каже, що пожежники не можуть дістатися до цієї зони через міни, а пожежну авіацію не можуть залучити через війну.

Американський часопис зазначає, що припинення вогню, оголошеного у липні, сторони більш-менш дотримуються, проте цю територію за роки збройного конфлікту засмітили міни, невибухлі снаряди, покинуті патрони й інші вибухонебезпечні предмети.

The New York Times пише, що місцеві жителі свого часу повідомили українську владу, що артилерійський обстріл сухого лісу спричинив щонайменше одну лісову пожежу, проте президент України Володимир Зеленський заявив, що причини пожежі ще не встановлено. Газета додає, що якою б не була причина лісових пожеж на Луганщині, гарячий сухий вітер ще більше роздмухав їхнє полум’я.

Крім цього, пише видання, ще й коронавірус перешкоджає роботі пожежників і евакуації населення. Евакуйовані із зони стихійного лиха постали перед ризиком зараження хворобою у переповнених притулках.

Насамкінець нью-йоркський щоденник пише, що кількість лісових пожеж в Україні впродовж першої половини цього року зросла втричі, випаливши територію у 40 разів більшу за ту, яка була вражена пожежами торік за той самий проміжок часу.

«Ми не можемо дістатися туди через міни, і ми не можемо залучити авіацію через війну», – сказав один місцевий посадовець. Пожежна авіація може стати ціллю систем протиповітряної оборони поблизу лінії фронту.

Провідне періодичне видання Аргентини Clarín публікує матеріал «У 30 країнах, від Венесуели до України, ведеться таємна діяльність російських найманців на службі у Володимира Путіна». Підзаголовок промовляє: «У руках наближених до Кремля олігархів ці найманці стали ключовим знаряддям стратегії «гібридної війни», яку Росія втілює принаймні в 30 країнах».

Приватні військові компанії на кшталт «групи Вагнера» останніми роками стали для Росії життєво важливим інструментом розширення її впливу у світі і захисту її інтересів. Нині, як зазначає аргентинський часопис, російські найманці діють принаймні в 30 країнах на чотирьох континентах, що демонструє поширення цього явища відтоді, як його вперше випробували в конфлікті в Україні 2014 року.

Загалом, як зазначає аргентинський щоденник, найманці для Москви є більш «витратним матеріалом», і використання їх менш ризиковане, ніж регулярних російських військ, солдати яких можуть гинути в бою чи на навчаннях. Члени цих військових компаній також перетворились на інструмент збирання розвідувальної інформації для Кремля на додаток до виконання таємних операцій, написали про них у недавньому звіті «Центру стратегічних і міжнародних досліджень».

Вишкіл контрактників таких компаній перед тим, як їх перекидають за кордон, здійснюється, в тому числі, на базах російського війська і з імовірною армії і розвідувальних служб. Зокрема, у звіті згадується, що бійці «групи Вагнера» проходять підготовку у двох таборах неподалік бази ГРУ у Молкіні у Краснодарському краї Росії.

Із іншого боку, як цитує видання з Буенос-Айреса згаданий звіт, російські найманці за кордоном також дають російській владі можливість розширювати свій торговельний та економічний вплив у країнах, що розвиваються, і вибудовувати нові фінансові потоки, особливо у царині видобування нафти, газу й корисних копалин, із тим, щоб зменшити негативний вплив міжнародних санкцій проти Москви.

Clarín підкреслює, що Україна стала найпершою країною світу, де з’явились російські найманці. Перед тим, як відіграти центральну роль у конфлікті на Донбасі, що триває досі, вони діяли під час російської анексії Криму 2014 року. Аргентинський часопис, продовжуючи цитувати звіт, зазначає, що в розпал конфлікту між сепаратистами і українськими військами на Донбасі там налічувалось від 2 з половиною до 5 тисяч російських найманців, зокрема і з «групи Вагнера». Їхня роль полягала в дестабілізації в Україні і посиленні контролю Росії над Кримом і Донбасом, що б змушувало Київ і його західних союзників робити дипломатичні поступки Москві, а водночас Кремль заперечував будь-яке офіційне втручання з боку Росії, наголошують автори згаданого звіту.

Після випробування стратегії використання найманців в Україні Кремль розширив географію їхнього застосування на Сирію, Лівію, Венесуелу, Центральноафриканську Республіку й Мозамбік. Часопис, втім, вказує, що не всюди діяльність російських найманців відбувалась згідно з планом. Зокрема, вона зазнала провалу в Мозамбіку, де вони мали допомагати урядові в бойових діях проти місцевих джихадистів: російські найманці, мовиться у звіті, не мали досвіду бойових дій у лісах і погано координували свої дії з місцевими силами, і через пів року їх замінили на найманців із Південної Африки.

Іспанське видання Europa Press публікує статтю «Польща і Україна реєструють рекордні показники зараження за останні години». Дані в ній наведені станом на час підготовки статті, яка вийшла 3 жовтня. У матеріалі повідомляється, що Польща, Чехія й Україна повідомили того дня про рекордно високі показники зараження населення коронавірусом, що було оприлюднено в заявах відповідних органів цих країн. Все це, за словами іспанського видання, є ознакою початку другої хвилі поширення захворювання COVID-19 у цих країнах. Зокрема, як вказує видання, Польща того дня повідомила про 2367 нових інфікованих коронавірусом за день, що стало рекордно високим показником. У Чехії того ж дня додалося 3793 нові позитивні результати тестів за день, що стало радикальним збільшенням.

Europa Press далі повідомляє, що Україна, зі свого боку, дала приріст у 4661 випадок нової коронавірусної інфекції за 24 години. Ці дані, за словами іспанського видання з посиланням на Раду національної безпеки та оборони України, стали 3 жовтня новим максимумом із часу початку пандемії.

Насамкінець із посиланням на інформацію, оприлюднену міністром охорони здоров’я України Максимом Степановим, видання зазначає, що серед заражених коронавірусом в Україні на той час було 228 дітей і 246 працівників закладів охорони здоров’я.

  • 16x9 Image

    Олесь Ковач

    Кореспондент Радіо Свобода у Великій Британії з 2014 року. Упродовж багатьох років працював на BBC та в цілій низці великих міжнародних телерадіомовників, друкувався у провідних виданнях Європи, Північної і Південної Америки та Австралії. Здобував освіту у Київському та Лідському (Велика Британія) університетах.

XS
SM
MD
LG