Доступність посилання

ТОП новини

«Є можливість покарати особисто Путіна»: перспективи міжнародного суду за злочини Росії в Криму й на Донбасі


Під час протестної акції в Києві, 8 грудня 2019 року

Прокурорка Міжнародного кримінального суду (МКС) у Гаазі Фату Бенсуда на початку грудня відзвітувала про завершення попереднього вивчення ситуації в Україні в контексті анексії Криму та війни на Донбасі. Зокрема, прокурорка вказала на ознаки військових злочинів Росії на півострові «в умовах міждержавного конфлікту України з Росією».

Фату Бенсуда вказала на такі порушення статуту МКС у Криму, як жорстоке поводження, примусовий призов до збройних сил Росії, порушення права на судочинство, переміщення населення Росії до Криму, захоплення громадського майна, утиск і залякування кримських татар, зокрема, заборона Меджлісу. Попереднє розслідування у справі «Ситуація в Україні» почалося ще у квітні 2014 року. Російська влада відкидає юрисдикцію міжнародних інстанцій у цих питаннях.

Про те, чи вдасться притягнути до відповідальності винуватців військових злочинів та російських топчиновників, йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Заяву Міжнародного кримінального суду привітали в Міністерстві закордонних справ України: там зазначили, що «незалежно від посад на лаві підсудних мають опинитися всі особи, які здійснювали та здійснюють страшні злочини проти України й українського народу». Прокурор Автономної Республіки Крим Ігор Поночовний назвав рішення МКС «історичною подією для України».

Українська юристка-міжнародниця, директор Ukrainian Legal Advisory Group Надія Волкова висловила Крим.Реалії думку, що робити однозначні висновки про успіх України в Міжнародному кримінальному суді поки передчасно, адже ця інстанція ще не ухвалила рішення про розслідування військових злочинів.

Термінів, коли має розпочатися саме розслідування, немає. Перехід на цю стадію може тривати до шести місяців
Надія Волкова

‒ Я можу зрозуміти оптимістичну реакцію прокуратури АРК і МЗС, але насправді звіт Офісу прокурора в Гаазі був просто наступним логічним кроком у розвитку подій щодо претензій України в Міжнародному кримінальному суді. З одного боку, це позитивна новина. З іншого боку, той же Офіс прокурора в Гаазі вивчав злочини, які були нібито скоєні Великою Британією в Іраку у 2003-2004 роках, але після попередньої стадії до розслідування так і не перейшов. Тобто сценарії бувають різні. Повний звіт щодо України мають опублікувати ввечері 14 грудня, і з нього буде зрозуміліше, до яких саме висновків дійшов Офіс прокурора. Термінів, коли має розпочатися саме розслідування, немає. Перехід на цю стадію може тривати до шести місяців.

Надія Волкова
Надія Волкова

Росія не ратифікувала Римський статут, за яким працює Міжнародний кримінальний суд у Гаазі. Навіть більше, у 2016 році країна вийшла з угоди щодо МКС, а у грудні 2020 року президент Росії Володимир Путін підписав закон про пріоритет російської Конституції над міжнародними угодами та рішеннями міждержавних органів.

Надія Волкова стверджує, що все це не має значення для Міжнародного кримінального суду, коли йдеться про Крим та Донбас.

У разі виїзду підозрюваного на територію будь-якої з них він автоматично потрапляє під арешт. Після цього його доставлять у Гаагу
Надія Волкова

‒ У нього є юрисдикція на території України, відповідно, і повне право проводити подальше розслідування та розгляд цих справ, навіть відносно громадян Росії. Те, що президент Росії ухвалює всередині своєї країни, поширюється тільки на національні суди та інші органи. Єдина проблема пов'язана з тими випадками, коли під час розслідування буде необхідна співпраця Росії з Міжнародним кримінальним судом: з такими законами Москва не піде на це. За великим рахунком, вся доказова база перебуває на території України, і питання в її зборі. З арештами теж будуть труднощі, але цей суд ‒ колективний орган 123 країн-учасниць, які можуть заарештувати рахунки, а в разі виїзду підозрюваного на територію будь-якої з них він автоматично потрапляє під арешт. Після цього його доставлять до Гааги.

Надія Волкова підкреслює, що ратифікація того ж Римського статуту Україною не обов'язкова, оскільки Міжнародний кримінальний суд вже має юрисдикцію на її території.

У свою чергу, журналістка проєкту Радіо Донбас.Реалії Тетяна Якубович вказує на те, що ця інстанція судить не держави, а окремих громадян.

Можливі покарання командирів, російських міністрів, заступників міністрів і навіть особисто Володимира Путіна
Тетяна Якубович

‒ Його специфіка в тому, що він розслідує діяння фізичних осіб ‒ конкретні військові злочини проти людяності, масові злочини. В цьому випадку ті пакети доказів, які передав Офіс генпрокурора України в Гаагу, стосуються дій конкретних людей. Зокрема, там містяться свідчення колишніх полонених про тортури та знущання бойовиків угруповань «ДНР» і «ЛНР». Окрім того, це і відомості щодо Іловайська, коли українських військовослужбовців розстрілювали в «зеленому коридорі»: у справі фігурують громадяни Російської Федерації, які віддавали накази. Проте в контексті розслідувань Міжнародного кримінального суду можливі покарання командирів, російських міністрів, заступників міністрів і навіть особисто Володимира Путіна ‒ щоправда, останнє вже теоретично. У нього є імунітет доти, поки він не залишить свою посаду.

Тетяна Якубович
Тетяна Якубович

Постійний представник президента України в Автономній Республіці Крим Антон Кориневич висловлює надію, що у найближчі роки Міжнародний кримінальний суд ухвалить рішення про арешт підозрюваних у військових злочинах у Криму й на Донбасі.

Цей орган може стати одним з тих, які допоможуть здійснитися правосуддю щодо осіб, які вчинили найтяжчі злочини
Антон Кориневич

‒ Я вірю, що цей орган може стати одним з тих, які допоможуть здійснитися правосуддю щодо осіб, які вчинили найтяжчі злочини. На жаль, для України вони зараз недоступні. Звичайно, на процедури міжнародного правосуддя потрібна значна кількість часу: тільки попереднє вивчення тривало з кінця квітня 2014 року до грудня 2020 року. Але нас цікавить саме результат, і дуже важливо, щоб під час другого етапу ‒ розслідування Міжнародного кримінального суду ‒ були видані ордери на арешти громадян Росії і, можливо, України, які здійснювали військові злочини на території тимчасово окупованого Криму та окремих районів Донецької та Луганської областей.

Антон Кориневич
Антон Кориневич

Тим часом російський політолог Ігор Ейдман, який живе в Берліні, переконаний, що повністю уникнути відповідальності за дії на території України в разі обвинувального вироку Міжнародного кримінального суду російській владі не вдасться.

У Кремлі напружено стежать за ситуацією в Гаазі й бояться її розвитку в неприємну для себе сторону
Ігор Ейдман

‒ Це не означає, що вони одразу поїдуть до Гааги, про що багато хто мріє ‒ однак проблеми і неприємності у цих людей однозначно будуть. Тому вони не будуть визнавати будь-які рішення суду, але на міжнародну громадську думку, на позицію різних країн ці рішення, безумовно, вплинуть. Вони ускладнять будь-яку міжнародну, серед іншого й зовнішньоекономічну діяльність російської влади, а також відкриють можливості для різного роду санкцій. Так що я думаю, що в Кремлі напружено стежать за ситуацією в Гаазі й бояться її розвитку в неприємну для себе сторону. Видно, що російська влада вирішила остаточно відмовитися від виконання своїх міжнародних зобов'язань, але все не так просто: вони ж не припиняють контакти з лідерами західних країн, тому будуть змушені враховувати думку зовнішнього світу.

Ігор Ейдман
Ігор Ейдман

Ігор Ейдман нагадує, що навіть Радянський Союз у брежнєвську епоху був змушений відпускати політв'язнів під тиском Заходу. На думку політолога, нинішня Росія також не може повністю ізолювати себе від зовнішнього світу, зокрема й у сфері міжнародного правосуддя.

(Текст підготував Владислав Ленцев)

Анексія Криму Росією

У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.

16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.

Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

  • 16x9 Image

    Олена Ремовська

    Ведуча програм Радіо Крим.Реалії з 2018 року. До цього – кореспондент, редактор і ведуча на Радіо Свобода. Зокрема, брала участь у запуску проекту Радіо Донбасс.Реалії. Автор книги «Говорить Радіо Свобода: iсторія української редакції» (2014). Закінчила Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

XS
SM
MD
LG