Доступність посилання

ТОП новини

«Правозахисник у смартфоні»: мобільний додаток для захисту прав кримчан


Організація юристів-міжнародників Global Rights Compliance створила мобільний додаток «Основні стандарти розслідування». Цей методичний посібник для правозахисників, які документують порушення прав людини.

За допомогою цієї програми можна, зокрема, фіксувати порушення міжнародного гуманітарного та кримінального права, щоб потім передавати цю інформацію до Міжнародного кримінального суду. Додаток безкоштовний, з версіями для користувачів мобільних телефонів на операційних системах Android і Apple, і може працювати без з'єднання з інтернетом. Англомовна версія вийшла у травні 2019 року, тепер доступна російськомовна. Про виклики та методи правозахисної роботи в 21-м столітті йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Юрист-консультант Global Rights Compliance Ганна Микитенко розповіла Крим.Реалії, як і для кого була створена програма.

Додатком може користуватися будь-хто, хто документує порушення прав людини
Ганна Микитенко

‒ Сама ідея створення програми виникла в Україні ще в 2016 році. Її зараз використовують правозахисники в усьому світі: вона охоплює як українців, так і працівників в Ємені, Сирії та інших країнах. Російська мова була обрана, тому що це офіційна мова ООН, і ми починали переклад з цього списку. Розрахунок був такий, що додатком будуть користуватися люди на всіх пострадянських територіях, не тільки правозахисники, а й слідчі, прокурори ‒ особливо в українському контексті, де правозахисні аспекти спочатку не входили в навчання юристів. У принципі, додатком може користуватися будь-хто, хто документує порушення прав людини. Єдине застереження для кримчан: він не захищений, будь-хто, хто отримає доступ до телефону, може відкрити його і побачити. Тобто користуватися потрібно з обережністю.

Ганна Микитенко зазначає, що через цей додаток можна надіслати юристу Global Rights Compliance запитання про будь-який аспект захисту прав людини або порушення міжнародного гуманітарного та кримінального права.

Додаток поширює функцію правозахисту на будь-яку людину, яка зацікавлена в цьому.
Ганна Микитенко

‒ Найважливіше, що додаток поширює функцію правозахисту не тільки на тих, хто займається нею професійно, а й на будь-яку людину, яка зацікавлена в цьому. Наразі це, радше, збірка правил, але її величезний плюс у тому, що вони пояснені простою, доступною мовою та зібрані в одному місці. Але я б все ж рекомендувала постраждалим від порушень прав людини в Криму зв'язатися з правозахисниками, які працюють на континентальній частині України. Я думаю, що в подальшому ми будемо рухатися в напрямку електронних засобів правозахисту, а не паперових. Тим же постраждалим кримчанам, свідкам простіше звернутися до правозахисних організацій, які забезпечують анонімність, ніж піти до слідчих органів, показувати документи й писати офіційну заяву.

Кримська правозахисниця Лутфіє Зудієва пояснює, як зараз правозахисники працюють на півострові.

В Криму соцмережі стали єдиною можливістю доносити світу точку зору, альтернативну російським пропагандистським медіа
Лутфіє Зудієва

‒ В умовах тотальної відсутності незалежної журналістики в Криму соцмережі стали єдиною можливістю доносити світу точку зору, альтернативну російським пропагандистським медіа. Ті, хто хоче повідомити про обшук у своєму будинку або про якісь порушення прав людини, як правило, використовують свої особисті акаунти в фейсбуці. Точно так же кримські адвокати надають правозахисну допомогу населенню. Щоб оперативно навчати людей тому, як поводити себе, якщо в будинок прийшли з обшуком, вони записують відеоуроки й поширюють їх через різні правозахисні майданчики. Таким чином вдається підвищувати юридичну грамотність населення. Єдиний спосіб захисту людей на цих територіях ‒ інформаційна робота, коли ми висвітлюємо обшуки, і юридична підтримка, коли щось вже відбулося.

Юрист, координатор «КримSOS» Денис Савченко вказує на важливість цифрових технологій в умовах, коли правозахисник на материковій частині країни не може безпосередньо поспілкуватися з постраждалим.

Намагаємося повернути фокус до проблем Криму за допомогою спецпроєктів на цифрових платформах
Денис Савченко

‒ Для нас дуже важливо підтримувати зв'язок з жителями тимчасово окупованих територій. «КримSOS» спочатку був створений як сторінка у фейсбуці, і це було одне з небагатьох джерел інформації про те, як блокувалися військові бази у Криму, про пересування Збройних сил Росії і так званих представників кримської самооборони. Соціальні мережі дуже важливі. У більшості випадків ми не можемо фізично поспілкуватися з нашими заявниками, і тут використовуються всі види месенджерів як засобу комунікації та збору первинної інформації, плюс працює «гаряча лінія». Ми також намагаємося презентувати нашу діяльність і повернути фокус до проблем Криму за допомогою спецпроєктів на цифрових платформах. Наприклад, це інтерактивні карти порушень прав людини на півострові або благодійний проєкт з листівками «Чекаємо вдома».

Денис Савченко наголошує, що мультимедійні платформи допомагають не тільки організовувати краудфандінг для вирішення конкретних завдань, але і просто об'єднувати людей.

‒ Саме за допомогою таких платформ ми можемо, по-перше, до всіх достукатися, по-друге, відчути атмосферу єднання. Це дуже важливо. Точно так само можна показати однодумцям, що не одні вони хвилюються через окупацію Криму і про долю людей, що стали жертвами порушень прав людини. Звичайно, нам потрібно враховувати, що Росія веде цілеспрямовану політику для роботи в інформаційному полі, в Інтернеті, який влада намагається контролювати. Ми намагаємося стежити за тим, щоб чутлива інформація не передавалася в каналах зв'язку, які зовсім легко перехопити ‒ наприклад, месенджери та поштові скриньки з серверами на території Росії. Ми намагаємося не передавати в електронному вигляді інформацію, яка може стати причиною підвищеного інтересу силовиків до конкретної людини.

Влітку 2019 року в Україні презентували оновлену версію мобільного застосунку «Твоє право», розробленого громадськими організаціями в партнерстві зі структурами ООН. Спеціаліст програми розвитку ООН з питань верховенства права та доступу до правосуддя Іван Гончарук вважає, що цей додаток також може бути корисним для кримчан.

‒ Ми працюємо як з правозахисними організаціями, так і з державною системою безоплатної правової допомоги. Проте не всі люди можуть отримати правову інформацію, і ми вирішили, що ефективніше було б дати людині постійний доступ до неї. Причому важливо, щоб ця інформація була викладена не юридичною мовою, а більш доступною, більш зрозумілою. Так ми прийшли до ідеї мобільного додатка. Ми показували його партнерам, суддям, і відгуки були непогані. У додатку відображені питання реалізації прав внутрішньо переміщених осіб як з Донецької та Луганської областей, так і з Криму. Так що закликаю кримчан скачати і подивитися.

(Текст підготував Владислав Ленцев)

Анексія Криму Росією

У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.

16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.

Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

XS
SM
MD
LG