«Порушення систематичні й тривають»: Моніторингова місія ООН про права людини в Криму

Олександр Лащенко

27 вересень 2021, 11:11

Репресії проти тих, хто висловлює критичні або незалежні погляди, мають припинитися, а основні свободи необхідно поважати, ‒ це наголосила голова Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні Матильда Богнер, говорячи зокрема про ситуацію на контрольованому Росією півострові.

У Києві 24 вересня голова місії оприлюднила нову доповідь щодо ситуації в Україні, де велика увага була приділена дотриманню прав людини в Криму. За словами Богнер, «в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, окупованих Росією, як і раніше, фіксуються порушення міжнародного права, прав людини й міжнародного гуманітарного права». Представники російської влади традиційно відкидають подібні претензії міжнародних організацій, посилаючись на те, що до Криму фізично не приїжджають моніторингові місії, а лише збирають інформацію дистанційно. Річ у тім, що співробітники ООН не можуть піти на узгодження подібних візитів з російським Міністерством закордонних справ, як того вимагає Москва, оскільки таким чином опосередковано визнають Крим у російській юрисдикції.

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.

Про нову доповідь ООН та її значення йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Спеціаліст з прав людини Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні Віталій Хилько розповів Крим.Реалії про основні порушення прав людини на півострові, зафіксовані в новій доповіді.

У документі міститься лише частина всіх порушень, зафіксованих нашими співробітниками

Віталій Хилько

‒ Це вже 32-а доповідь нашої організації, і вона фіксує порушення, задокументовані в період між 1 лютого та 31 липня 2021 року. У документі міститься лише частина всіх порушень, зафіксованих нашими співробітниками, ‒ найяскравіші у справі або тренди у сфері порушення прав людини. Серед них ‒ порушення прав на свободу мирних зібрань, на свободу й особисту недоторканність, на справедливий судовий розгляд. Щодо кожного з цих розділів представлені по декілька прикладів: зокрема притягнення до адміністративної відповідальності матерів засуджених у справах «Хізб ут-Тахрір» кримських татар. Три жінки вийшли на одиночні пікети з плакатами, на яких було написано: «Мій син не терорист». Однак російські силовики назвали це одним недозволеним зібранням та оштрафували їх.

Віталій Хилько, експерт з прав людини Моніторингової місії ООН в Україні

Віталій Хилько виділяє як обурливий випадок порушення прав людини затримання журналіста Крим.Реалії Владислава Єсипенка за звинуваченням у незаконному зберіганні вибухових речовин і застосування тортур щодо нього.

Ті прецеденти, що мали місце ще починаючи з 2014 року, на жаль, не припиняються ‒ наприклад, ті ж тортури

Віталій Хилько

‒ Ми також зафіксували застосування тортур до колишнього викладача університету в Криму, який був затриманий ще в травні 2014 року. На нього надягали протигаз, били, душили. Згодом його звинуватили в участі в терористичній діяльності й засудили до семи років ув'язнення. Окрім того, серед обурливих випадків ми виділяємо ухвалення вироку 1 червня 2021 року голові Меджлісу Рефату Чубарову за організацію масових заворушень 26 лютого 2014 року. Місія зазначила, що в цьому конкретному випадку російське законодавство застосовувалося в ретроактивному порядку, в порушення принципів міжнародного права. Загалом порушення прав людини в Криму мають систематичний характер і тривають. Ті прецеденти, що мали місце ще починаючи з 2014 року, на жаль, не припиняються ‒ наприклад, ті ж тортури.

Не тільки обшуки: фотосвідчення порушень прав людини в Криму в 2020 році (фотогалерея)

24 листопада. Севастопольців відправляють до Ростова-на-Дону на службу в російській армії. На цьому фото, опублікованому Міністерством оборони Росії, показані лише п'ятеро з них, однак того дня із Севастополя до Росії відправили близько тридцяти призовників. В ООН неодноразово наполягали на тому, щоб Росія припинила призов жителів Криму до своїх збройних сил.<br />
<br />
Як стверджують у «Кримській правозахисній групі», проводячи призов кримчан до своєї армію, Росія порушує Женевську Конвенцію про захист цивільного населення під час війни. При цьому українські правозахисники ще й регулярно фіксують кримінальні справи, які підконтрольні Кремлю відомства на півострові заводять на кримчан за ухилення від служби в російських збройних силах: за їхніми словами, тільки в листопаді було як мінімум три нові кримінальні справи і два вироки у таких справах — 1/8 24 листопада. Севастопольців відправляють до Ростова-на-Дону на службу в російській армії. На цьому фото, опублікованому Міністерством оборони Росії, показані лише п'ятеро з них, однак того дня із Севастополя до Росії відправили близько тридцяти призовників. В ООН неодноразово наполягали на тому, щоб Росія припинила призов жителів Криму до своїх збройних сил.

Як стверджують у «Кримській правозахисній групі», проводячи призов кримчан до своєї армію, Росія порушує Женевську Конвенцію про захист цивільного населення під час війни. При цьому українські правозахисники ще й регулярно фіксують кримінальні справи, які підконтрольні Кремлю відомства на півострові заводять на кримчан за ухилення від служби в російських збройних силах: за їхніми словами, тільки в листопаді було як мінімум три нові кримінальні справи і два вироки у таких справах

31 жовтня. Російський поліцейський зупиняє одиночний пікет Зуре Емірусеїнової – матері фігуранта красногвардійської «справи Хізб ут-Тахрір».<br />
 <br />
Загальна декларація прав людини та низка інших міжнародних документів гарантують кожному право на свободу зібрань, у тому числі з метою мирного протесту. Тоді жінка вийшла на одиночний пікет із плакатом «Мій син – не терорист». У жінки вилучили плакат і склали на неї протокол, визнавши її пікет «мітингом».<br />
 <br />
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але відкидають терористичні методи досягнення цього. Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Ця організація заборонена і визнана терористичною в Росії, але не в Україні — 2/8 31 жовтня. Російський поліцейський зупиняє одиночний пікет Зуре Емірусеїнової – матері фігуранта красногвардійської «справи Хізб ут-Тахрір».

Загальна декларація прав людини та низка інших міжнародних документів гарантують кожному право на свободу зібрань, у тому числі з метою мирного протесту. Тоді жінка вийшла на одиночний пікет із плакатом «Мій син – не терорист». У жінки вилучили плакат і склали на неї протокол, визнавши її пікет «мітингом».

Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але відкидають терористичні методи досягнення цього. Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Ця організація заборонена і визнана терористичною в Росії, але не в Україні

7 липня. Співробітники російських силових структур у Криму проводять обшуки в будинках кримських татар за підозрою в участі в організації «Хізб ут-Тахрір».<br />
<br />
Тоді співробітники ФСБ Росії провели обшуки в будинках <strong>Олександра Сизикова, Аліма Суф'янова, Сейрана Хайретдінова, Еміля Зіядінова, Ісмета Ібрагімова, Вадима Бектемірова, Зекір'і Муратова </strong>і<strong> Ділявера Меметова</strong>. Затримали всіх, крім останнього. У ФСБ Росії стверджували, що Сизиков і решта затриманих «поширювали серед жителів Криму терористичну ідеологію, вербували до своїх лав кримських мусульман».<br />
<br />
У 2020 році День прав людини присвятили питанню дотримання цих прав під час пандемії COVID-19. У жовтні фігурантів цієї кримської «справи Хізб ут-Тахрір» відправили на примусову психіатричну експертизу до психоневрологічної лікарні у Сімферополі. Під час їх перебування в установі зафіксували масове зараження коронавірусом — 3/8 7 липня. Співробітники російських силових структур у Криму проводять обшуки в будинках кримських татар за підозрою в участі в організації «Хізб ут-Тахрір».

Тоді співробітники ФСБ Росії провели обшуки в будинках Олександра Сизикова, Аліма Суф'янова, Сейрана Хайретдінова, Еміля Зіядінова, Ісмета Ібрагімова, Вадима Бектемірова, Зекір'і Муратова і **Ділявера Меметова**. Затримали всіх, крім останнього. У ФСБ Росії стверджували, що Сизиков і решта затриманих «поширювали серед жителів Криму терористичну ідеологію, вербували до своїх лав кримських мусульман».

У 2020 році День прав людини присвятили питанню дотримання цих прав під час пандемії COVID-19. У жовтні фігурантів цієї кримської «справи Хізб ут-Тахрір» відправили на примусову психіатричну експертизу до психоневрологічної лікарні у Сімферополі. Під час їх перебування в установі зафіксували масове зараження коронавірусом

1 жовтня, Ялта. Кримські школярі беруть участь в акції «Вахта пам'яті поколінь». Вони одягнені в російську військову форму і тримають у руках зброю. Як повідомляв кореспондент <strong>Крим.Реалії</strong>, одна з учасниць втратила свідомість під час акції. Суть заходу полягала в тому, що діти урочисто заступали на «почесну варту» біля «Вічного вогню». В акції брали участь учні кадетських класів, члени клубу ДОСААФ і руху «Юнармія».<br />
<br />
Правозахисники розглядають сам факт існування таких класів і організацій, а також пропаганду війни та зброї серед дітей як мілітаризацію освіти в анексованому Криму. Вони називають це порушенням гуманітарного права і одним з елементів військового злочину Росії на півострові — 4/8 1 жовтня, Ялта. Кримські школярі беруть участь в акції «Вахта пам'яті поколінь». Вони одягнені в російську військову форму і тримають у руках зброю. Як повідомляв кореспондент **Крим.Реалії**, одна з учасниць втратила свідомість під час акції. Суть заходу полягала в тому, що діти урочисто заступали на «почесну варту» біля «Вічного вогню». В акції брали участь учні кадетських класів, члени клубу ДОСААФ і руху «Юнармія».

Правозахисники розглядають сам факт існування таких класів і організацій, а також пропаганду війни та зброї серед дітей як мілітаризацію освіти в анексованому Криму. Вони називають це порушенням гуманітарного права і одним з елементів військового злочину Росії на півострові

23 лютого, Сімферополь. Люди в російській військовій формі показують дітям зброю та дають її їм у руки.<br />
 <br />
Правозахисники вказують на те, що мілітаризація освіти і дитинства, пропаганда війни серед дітей – це порушення Конвенції про права дитини, що зобов'язує виховувати дітей у повазі до норм міжнародного гуманітарного права — 5/8 23 лютого, Сімферополь. Люди в російській військовій формі показують дітям зброю та дають її їм у руки.

Правозахисники вказують на те, що мілітаризація освіти і дитинства, пропаганда війни серед дітей – це порушення Конвенції про права дитини, що зобов'язує виховувати дітей у повазі до норм міжнародного гуманітарного права

20 червня, Севастополь. Члени російської військово-патріотичної організації для школярів «Юнармія» беруть участь у репетиції параду, присвяченого 75-річчю закінчення Другої світової війни. При цьому правил захисту від вірусної інфекції не дотримуються, хоча на той момент у Криму і Севастополі вже були зафіксовані випадки смерті, викликані коронавірусом або ускладненнями від нього.<br />
<br />
Правозахисники стурбовані не тільки самим фактом мілітаризації дитинства в Криму, але й тим, що вона триває під час пандемії COVID-19. За словами експерта «Кримської правозахисної групи» <strong>Ірини Сєдової</strong>, той факт, що на півострові продовжують «організовувати масові пропагандистські збори за участі дітей, яких одягають у форму «Юнармії», і змушують пропагувати службу в російській армії», порушує права дітей на захист їхнього здоров'я і життя, зазначені в Конвенції про права дитини — 6/8 20 червня, Севастополь. Члени російської військово-патріотичної організації для школярів «Юнармія» беруть участь у репетиції параду, присвяченого 75-річчю закінчення Другої світової війни. При цьому правил захисту від вірусної інфекції не дотримуються, хоча на той момент у Криму і Севастополі вже були зафіксовані випадки смерті, викликані коронавірусом або ускладненнями від нього.

Правозахисники стурбовані не тільки самим фактом мілітаризації дитинства в Криму, але й тим, що вона триває під час пандемії COVID-19. За словами експерта «Кримської правозахисної групи» **Ірини Сєдової**, той факт, що на півострові продовжують «організовувати масові пропагандистські збори за участі дітей, яких одягають у форму «Юнармії», і змушують пропагувати службу в російській армії», порушує права дітей на захист їхнього здоров'я і життя, зазначені в Конвенції про права дитини

2 листопада. Сотні кримських татар, які тоді виїхали з Криму до Ростова-на-Дону на оголошення вироку фігурантам красногвардійської «справи Хізб ут-Тахрір», затримали співробітники російської ДПС на Керченському мосту.<br />
 <br />
За словами адвоката <strong>Миколи Полозова</strong>, в діях російських силовиків – «цілий букет порушень»: наприклад, статті 13 Загальної декларації прав людини (що гарантує право на вільне пересування, в тому числі між країнами), статті 14 Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод, а також 5 статті Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації<br /> — 7/8 2 листопада. Сотні кримських татар, які тоді виїхали з Криму до Ростова-на-Дону на оголошення вироку фігурантам красногвардійської «справи Хізб ут-Тахрір», затримали співробітники російської ДПС на Керченському мосту.

За словами адвоката **Миколи Полозова**, в діях російських силовиків – «цілий букет порушень»: наприклад, статті 13 Загальної декларації прав людини (що гарантує право на вільне пересування, в тому числі між країнами), статті 14 Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод, а також 5 статті Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації

3 листопада, Сімферополь. Співробітники російської поліції в Криму затримують кореспондентів «Кримської солідарності» та інтернет-видання «Грани.ру».<br />
<br />
<strong>Вілен Темер'янов, Абляміт Зіядінов</strong>, а також активіст <strong>Ерфан Бекіров</strong> були біля будівлі суду в Сімферополі, коли там проходило засідання у красногвардійські «справі Хізб ут-Тахрір». У чоловіків було редакційне завдання, вони стежили за оголошенням вироку фігурантам цієї «справи».<br />
<br />
Російські силовики звинуватили їх у порушенні порядку організації масових заходів та невиконанні правил поведінки під час «режиму підвищеної готовності».<br />
<br />
Низка міжнародних документів гарантують усім людям право повсюдно і безперешкодно збирати, передавати і публікувати інформаційні відомості. Правозахисники наполягають на тому, що російська влада Криму часто використовує пандемію для обмеження прав людини на півострові — 8/8 3 листопада, Сімферополь. Співробітники російської поліції в Криму затримують кореспондентів «Кримської солідарності» та інтернет-видання «Грани.ру».

**Вілен Темер'янов, Абляміт Зіядінов**, а також активіст **Ерфан Бекіров** були біля будівлі суду в Сімферополі, коли там проходило засідання у красногвардійські «справі Хізб ут-Тахрір». У чоловіків було редакційне завдання, вони стежили за оголошенням вироку фігурантам цієї «справи».

Російські силовики звинуватили їх у порушенні порядку організації масових заходів та невиконанні правил поведінки під час «режиму підвищеної готовності».

Низка міжнародних документів гарантують усім людям право повсюдно і безперешкодно збирати, передавати і публікувати інформаційні відомості. Правозахисники наполягають на тому, що російська влада Криму часто використовує пандемію для обмеження прав людини на півострові

Російський політтехнолог, колишній аналітик партії «Единая Россия» Леонід Власюк, який живе в Ізраїлі, вважає, що російська влада пригнічує інакомислення в Криму особливо запекло.

У Криму порушень більше, ніж у самій Росії, оскільки там вона поводиться як окупант і намагається придушити внутрішній спротив

Леонід Власюк

‒ Росія переслідує кримських татар, заарештовує журналістів. У Криму порушень більше, ніж у самій Росії, оскільки там вона поводиться як окупант і намагається придушити внутрішній спротив. Навіть якщо його немає, вона намагається знайти внутрішніх ворогів. Такими призначили кримських татар, і зараз, по суті, відбувається етнічний геноцид. Людей безпосередньо не вбивають, але дають гігантські терміни, чинять величезний тиск ‒ це ФСБшний тероризм за допомогою вигаданих звинувачень і куплених судів. Щодо значення доповідей про порушення прав людини ‒ зараз група лобістів протягла через конгрес США пакет законів про корупцію, серед іншого і в Росії, і там містяться санкції проти 35 осіб, причетних до безпосередньої діяльності Володимира Путіна. Все це було б неможливим без фактів, які висвітлюють міжнародні організації.

Леонід Власюк, російський політтехнолог, колишній аналітик партії «Единая Россия»

У свою чергу, Віталій Хилько висловлює надію, що інформація з доповідей ООН послужить низці міжнародних процесів з реальними результатами в доступному для огляду майбутньому.

На доповіді нашої місії часто спираються в ЄСПЛ, у міждержавній справі Україна проти Росії

Віталій Хилько

‒ Ми віримо в те, що робота, яку ми робимо, безумовно, призведе до притягнення винних осіб до відповідальності за кожне з цих порушень. Хотів би нагадати, що ця доповідь не просто фіксує порушення, а й може згодом використовуватися в різних судових органах, інстанціях, зокрема в Європейському суді з прав людини або Комітеті з прав людини ООН. На доповіді нашої місії часто спираються в ЄСПЛ, у міждержавній справі Україна проти Росії.

«Вірність собі – не злочин»: фотовиставка про російське переслідування кримських татар (фотогалерея)

Фотографія старшої дочки <strong>Раїма Айвазова</strong>, фігуранта другої сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір» у Криму.<br />
<br />
Перший заступник міністра закордонних справ України й автор проєкту Еміне Джеппар наголосила, що особливість фотовиставки в тому, що через дітей розповідаються історії їхніх батьків – кримських активістів, які намагалися донести правду про анексований Крим — 1/10 Фотографія старшої дочки **Раїма Айвазова**, фігуранта другої сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір» у Криму.

Перший заступник міністра закордонних справ України й автор проєкту Еміне Джеппар наголосила, що особливість фотовиставки в тому, що через дітей розповідаються історії їхніх батьків – кримських активістів, які намагалися донести правду про анексований Крим

Перший заступник міністра закордонних справ України Еміне Джеппар розмовляє з лідером кримськотатарського народу <strong>Мустафою Джемілєвим</strong> — 2/10 Перший заступник міністра закордонних справ України Еміне Джеппар розмовляє з лідером кримськотатарського народу **Мустафою Джемілєвим**

3/10 На виставці в МЗС України були представлені фотографії дев'яти дітей кримськотатарських активістів, які зараз перебувають у колоніях або СІЗО в сусідній Росії. Всього в Криму 191 дитина залишилася без батька

Голова Меджлісу кримськотатарського народу <strong>Рефат Чубаров</strong> під час відкриття виставки.<br />
<br />
Виставка в МЗС України триватиме місяць, пізніше вона буде показана ще на кількох майданчиках в Україні та в інших країнах — 4/10 Голова Меджлісу кримськотатарського народу **Рефат Чубаров** під час відкриття виставки.

Виставка в МЗС України триватиме місяць, пізніше вона буде показана ще на кількох майданчиках в Україні та в інших країнах

5/10 Фотографії дітей кримських мусульман на виставці

Координатор «Кримського дитинства» <strong>Муміне Салієва </strong>і лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв.<br />
<br />
Муміне Салієва звернула увагу на те, що у кожної дитини, в будинку якої проходили обшуки, є своя травма. «На тлі стресу у 27 дітей розвинулися важкі медичні діагнози, 12 дітей ніколи не бачили своїх батьків», – сказала Салієва — 6/10 Координатор «Кримського дитинства» **Муміне Салієва** і лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв.

Муміне Салієва звернула увагу на те, що у кожної дитини, в будинку якої проходили обшуки, є своя травма. «На тлі стресу у 27 дітей розвинулися важкі медичні діагнози, 12 дітей ніколи не бачили своїх батьків», – сказала Салієва

Директор «Кримського дому» <strong>Ахтем Сеітаблаєв</strong> на виставці в МЗС — 7/10 Директор «Кримського дому» **Ахтем Сеітаблаєв** на виставці в МЗС

Ідея фотографій полягає в тому, щоб зібрати обличчя дітей з однієї сім'ї в єдиний колаж. Наприклад, на цій фотографії зібрані фрагменти портретів дітей <strong>Теймура Абдуллаєва</strong> — 8/10 Ідея фотографій полягає в тому, щоб зібрати обличчя дітей з однієї сім'ї в єдиний колаж. Наприклад, на цій фотографії зібрані фрагменти портретів дітей **Теймура Абдуллаєва**

Відкриваючи виставку, міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба зазначив, що 2021 рік – «особливий у боротьбі України за повернення Криму», оскільки зараз триває робота над реалізацією ініціативи президента України <strong>Володимира Зеленського</strong> із запуску міжнародного формату «Кримська платформа» та проведення її установчого саміту в серпні цьогоріч.<br />
<br />
«У МЗС усі як один працюють на успіх цієї ініціативи та щодня роблять свій внесок для практичного втілення гасла «Крим – це Україна». Все це робиться, в тому числі й заради цих дітей, яких російська окупаційна влада залишила без батьків», – зазначив він — 9/10 Відкриваючи виставку, міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба зазначив, що 2021 рік – «особливий у боротьбі України за повернення Криму», оскільки зараз триває робота над реалізацією ініціативи президента України **Володимира Зеленського** із запуску міжнародного формату «Кримська платформа» та проведення її установчого саміту в серпні цьогоріч.

«У МЗС усі як один працюють на успіх цієї ініціативи та щодня роблять свій внесок для практичного втілення гасла «Крим – це Україна». Все це робиться, в тому числі й заради цих дітей, яких російська окупаційна влада залишила без батьків», – зазначив він

Тим часом російський уповноважений з прав людини в Криму Лариса Опанасюк в інтерв'ю «Вести Крым» у травні 2021 року так описала ситуацію в цій сфері на півострові:

Лариса Опанасюк, російський уповноважений з прав людини в Криму

«У нас органи влади роблять усе можливе, виконують вимоги Конституції для дотримання прав людини. Звичайно, порушення є, і ми з цим працюємо дуже щільно. Я можу навести приклад: у Сакському районі жінка ще у 1967 році отримала квартиру, працюючи в лісництві. І коли передали це приміщення до новоствореного органу підприємства, вони поставили питання про виселення. Було звернення до суду. Ми дуже довго вели з ними листувалися й сьогодні знайшли шляхи вирішення цього питання так, щоб і законодавство було дотримане, і права людини не були порушені».

За словами Опанасюк, на її адресу найчастіше надходять звернення щодо соціальних прав: пенсійне забезпечення, медичне обслуговування, захист прав на навколишнє середовище. Міжнародні ж доповіді про ситуацію в Криму вона називає упередженими:

«Ми постійно моніторимо, що говорять про дотримання прав людини ‒ причому абсолютно без доказів ‒ про дотримання свободи совісті, права на мирні зібрання, на віросповідання. У нас немає таких порушень. Якщо й були якісь порушення прав людини, то це, напасмперед, закриття каналу, після якого виникли величезні проблеми з водою. Але це ж не від нашої влади і не від влади держави. Ми будемо готувати спеціальні доповіді саме з тих питань, з яких нам висувають необґрунтовані претензії».

Нові справи проти кримських мусульман: як обирали запобіжний захід затриманим після обшуків кримчанам (фотогалерея)

1/20 За інформацією «Кримської солідарності», увечері біля будівлі Київського районного суду Сімферополя зібралося понад 300 осіб

2/20 Активісти пригощали всіх гарячим чаєм і кавою

4/20 Незважаючи на сильний мороз у Сімферополі -11...-13°, люди продовжували приїжджати під будівлю суду з різних міст Криму

У задній двір суду заїхали дві ГАЗелі. На вулиці чергував КАМАЗ Росгвардії, машина ДПС і кілька службових легкових машин поліції<br /> — 7/20 У задній двір суду заїхали дві ГАЗелі. На вулиці чергував КАМАЗ Росгвардії, машина ДПС і кілька службових легкових машин поліції

9/20 Силовики чергують біля будівлі суду. Незважаючи на те, що засідання проходило у відкритому режимі, родичів фігурантів до залу суду не пустили

<strong>Ернест Ібрагімов</strong> показує «сердечко» в об'єктив камери. За підсумками судового засідання, його заарештували на два місяці і 28 днів — 10/20 **Ернест Ібрагімов** показує «сердечко» в об'єктив камери. За підсумками судового засідання, його заарештували на два місяці і 28 днів

<p>Як громадський активіст Азамат Еюпов упевнений, що стосовно нього ведеться політичне переслідування</p> — 15/20
Як громадський активіст Азамат Еюпов упевнений, що стосовно нього ведеться політичне переслідування

Суд у Сімферополі заарештував усіх затриманих під час ранкових обшуків кримчан<br /> — 20/20 Суд у Сімферополі заарештував усіх затриманих під час ранкових обшуків кримчан

Лариса Опанасюк має на увазі припинення постачання води Північно-Кримським каналом у 2014 році. Позиція української влади полягає в тому, оскільки він не є природною річкою, то на нього не поширюються міжнародні норми про доступ до водних об'єктів, і врешті-решт офіційний Київ вважає за можливе відновити подачу води на півострів тільки після його деокупації.

Експерт Кримської правозахисної групи Володимир Чекригін переконаний, що російська влада подібними заявами прагне лише відвернути увагу від реальних проблем у правозахисній сфері.

Ці документи ООН ‒ джерело надійної інформації про те, що відбувається в Криму, яким довіряють, на відміну від повідомлень російської влади

Володимир Чекригін

‒ Щороку ми констатуємо тільки постійне погіршення ситуації з правами людини, і це спостереження і наші, і всіх наших колег-правозахисників, а також міжнародних організацій. Росія, як і раніше, перешкоджає доступу міжнародних місій та українських організацій на територію окупованого Криму. Звичайно, в таких умовах ситуація з правами людини не може покращуватися. На жаль, ефект від подібних доповідей не може бути миттєвим, він накопичувальний. Ці документи ООН ‒ джерело надійної інформації про те, що відбувається в Криму, яким довіряють, на відміну від повідомлень російської влади і, зокрема, так званої уповноваженої з прав людини в Криму. Вона надає викривлену інформацію, і замість того, щоб захищати права людини, шукає винних в особі України та західної спільноти.

Володимир Чекригін, експерт Кримської правозахисної групи

Володимир Чекригін зазначає, що у зв'язку з цим звернути більше міжнародної уваги на порушення прав людини в Криму, окрім доповідей ООН, здатна українська ініціатива «Кримська платформа», яка націлена не тільки на деокупацію півострова, але й саме і на захист прав кримчан.

«Руки геть від Qirimli». Акція під посольством Росії в Києві на підтримку затриманих у Криму кримських татар (фотогалерея)

<p>На акції були присутні приблизно 70 осіб. Активісти тримали плакати, зокрема, зі зверненнями до міжнародної спільноти з вимогами реакції на затримання на півострові</p>

<figure> </figure> — 1/15
На акції були присутні приблизно 70 осіб. Активісти тримали плакати, зокрема, зі зверненнями до міжнародної спільноти з вимогами реакції на затримання на півострові

2/15 Напис на плакаті: «Руки геть від Qirimli»

На фото – кримськотатарський активіст <strong>Ісмаїл Рамазанов</strong>, раніше обвинувачений російськими силовиками в екстремістських висловлюваннях через інтернет-рацію <strong>Zello</strong>.<br />
<br />
Рамазанов був затриманий 23 січня 2018 року, того дня у нього вдома в селі Новий світ пройшов обшук.<br />
<br />
Кримінальну справу проти Ісмаїла Рамазанова припинили 16 січня 2019 року. Пізніше дані Рамазанова видалили з російського «Переліку терористів і екстремістів» — 3/15 На фото – кримськотатарський активіст **Ісмаїл Рамазанов**, раніше обвинувачений російськими силовиками в екстремістських висловлюваннях через інтернет-рацію **Zello**.

Рамазанов був затриманий 23 січня 2018 року, того дня у нього вдома в селі Новий світ пройшов обшук.

Кримінальну справу проти Ісмаїла Рамазанова припинили 16 січня 2019 року. Пізніше дані Рамазанова видалили з російського «Переліку терористів і екстремістів»

«Ми бачимо, як у Криму фабрикується нова кримінальна справа. Кримінальну справу за фактом диверсій, які самі окупанти, швидше за все, і зробили. Не виключаю, що репресії триватимуть, і ми побачимо новий виток репресій уже щодо представників Меджлісу кримськотатарського народу, з поданням їх у ролі «диверсантів». Вчора правозахисники підписали спільну заяву з приводу викрадення Нарімана Джеляла та інших кримських татар. Нам дуже важливо, щоб міжнародні представники також приєдналися до цієї заяви», – звернулася до присутніх голова Кримської правозахисної групи <strong>Ольга Скрипник</strong> — 4/15 «Ми бачимо, як у Криму фабрикується нова кримінальна справа. Кримінальну справу за фактом диверсій, які самі окупанти, швидше за все, і зробили. Не виключаю, що репресії триватимуть, і ми побачимо новий виток репресій уже щодо представників Меджлісу кримськотатарського народу, з поданням їх у ролі «диверсантів». Вчора правозахисники підписали спільну заяву з приводу викрадення Нарімана Джеляла та інших кримських татар. Нам дуже важливо, щоб міжнародні представники також приєдналися до цієї заяви», – звернулася до присутніх голова Кримської правозахисної групи **Ольга Скрипник**

5/15 За словами Чубарова, адвокатам сьогодні вдалося потрапити до двох затриманих: Нарімана Джеляла та Ельдара Одаманова. До Азіза Ахтемова, Асана Ахтемова і Шевкета Усеїнова незалежні адвокати досі не були допущені

6/15 Учасники акції в Києві тримали в руках фото ув'язнених в анексованому Криму кримських татар, а також українську і кримськотатарську символіку

8/15 Акція під посольством Росії в Києві через затримання в Криму кримських татар

На фото – заступник генерального директора Українського інституту <strong>Алім Алієв</strong> (ліворуч) і син кримського політв'язня <strong>Емір-Усеїна Куку</strong> –<strong> Бекір Куку</strong> (праворуч).<br />
<br />
Емір-Усеїн Куку – кримськотатарський правозахисник і активіст. 12 листопада 2019 року Військовий суд Південного округу Росії засудив його на 12 років позбавлення волі, звинувативши в «організації діяльності терористичної організації». <strong>Amnesty International</strong> вважає Куку в'язнем совісті. Правозахисний центр <strong>«Меморіал»</strong> також визнав його політв'язнем — 9/15 На фото – заступник генерального директора Українського інституту **Алім Алієв** (ліворуч) і син кримського політв'язня **Емір-Усеїна Куку** – **Бекір Куку** (праворуч).

Емір-Усеїн Куку – кримськотатарський правозахисник і активіст. 12 листопада 2019 року Військовий суд Південного округу Росії засудив його на 12 років позбавлення волі, звинувативши в «організації діяльності терористичної організації». **Amnesty International** вважає Куку в'язнем совісті. Правозахисний центр **«Меморіал»** також визнав його політв'язнем

11/15 «FREE CRIMEAN TATARS»: учасники акції закликають звільнити затриманих російськими силовиками в Криму кримських татар

12/15 Напис на плакаті: «У Криму, як в 37-му?»

Заступник Меджлісу кримськотатарського народу <strong>Ільмі Умеров</strong> (зліва) і громадський активіст <strong>Олександр Кольченко</strong> (праворуч) на акції під посольством Росії в Києві — 13/15 Заступник Меджлісу кримськотатарського народу **Ільмі Умеров** (зліва) і громадський активіст **Олександр Кольченко** (праворуч) на акції під посольством Росії в Києві

На фото – заступник міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України <strong>Снавер Сейтхалілєв</strong> (на фото – крайній зліва).<br />
<br />
Троє чоловіків справа: координатор Комітету із захисту прав кримськотатарського народу <strong>Сінавер Кадиров</strong> (із прапором), громадські активісти з Криму <strong>Ерфан Кудусов</strong> (у центрі) і <strong>Вельдар Шукурджієв</strong> (зліва) — 14/15 На фото – заступник міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України **Снавер Сейтхалілєв** (на фото – крайній зліва).

Троє чоловіків справа: координатор Комітету із захисту прав кримськотатарського народу **Сінавер Кадиров** (із прапором), громадські активісти з Криму **Ерфан Кудусов** (у центрі) і **Вельдар Шукурджієв** (зліва)

<p>Нагадаємо, в селі Первомайське Сімферопольського району Криму 4 вересня відбувся обшук у кримськотатарського активіста <strong>Нарімана Джеляла</strong>, після чого його відвезли на синьому мікроавтобусі <strong>Volkswagen</strong>. Пізніше Рефат Чубаров написав у фейсбуці, що Наріман Джелял перебуває в будівлі ФСБ Росії у Криму і Севастополі</p>

<figure data-lbox-gallery="true" data-lbox-gallery-url="/a/photo-gallery-chym-vidomyy-zatrymanyy-v-krymu-nariman-dzhelyal/31443571.html"> </figure>

<figure data-lbox-gallery="true" data-lbox-gallery-url="/a/photo-gallery-nariman-dzhelyal/31443320.html"> </figure> — 15/15
Нагадаємо, в селі Первомайське Сімферопольського району Криму 4 вересня відбувся обшук у кримськотатарського активіста **Нарімана Джеляла**, після чого його відвезли на синьому мікроавтобусі **Volkswagen**. Пізніше Рефат Чубаров написав у фейсбуці, що Наріман Джелял перебуває в будівлі ФСБ Росії у Криму і Севастополі

(Текст підготував Владислав Ленцев)

Анексія Криму Росією

У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.

16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.

Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

Обшуки у кримських активістів і журналістів

Після російської анексії Криму навесні 2014 року на півострові регулярно проходять обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв'язках із забороненою в Росії організацією «Хізб ут-Тахрір».

Олександр Лащенко

На Радіо Свобода – з березня 2005 року. До цього працював три роки на «Громадському радіо». Народився в 1969 році в Києві. Закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

Доступність посилання

ДОЛУЧАЙСЯ!