Національний лідер кримськотатарського народу, народний депутат України Мустафа Джемілєв уже три десятиліття залишається впливовим українським політиком. Його оцінки політичних процесів є важливими для розуміння того, що відбувається в Україні та світі. В інтерв'ю Крим.Реалії Мустафа Джемілєв висловив думку про рівень міжнародної підтримки України після початку повномасштабного вторгнення російських військ та про політику деяких країн щодо України і Росії.
Народний депутат України Мустафа Джемілєв в інтерв'ю Крим.Реалії висловив думку, що рівень підтримки України зараз надзвичайно високий. За його словами, це не просто єдність НАТО, Євросоюзу та країн Заходу, а й об'єднання правлячих та опозиційних партій цих країн.
Угорщина: «слабка ланка» Євросоюзу
Проте, на думку Джемілєва, в ЄС є «слабка ланка» – це Угорщина, оскільки багато політиків у цій країні неодноразово наголошували на тому, що зацікавлені у співпраці з Росією у різних сферах.
За словами Мустафи Джемілєва, навіть ті факти, які в низці країн світу назвали воєнними злочинами Росії в Україні, зокрема в Київській області та в Краматорську, досі не є очевидними для нинішнього керівництва країни. Таку позицію Джемілєв називає «огидною». Він не відкидає, що політичні сили Угорщини можуть створювати Україні проблеми і в майбутньому.
Може, якщо так триватиме, треба ставити питання про перебування Угорщини в ЄС
«Ультранаціоналістична партія «Йоббік» набирає голоси. Орбан (прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан – ред.) змагається з ними і намагається бути так само націоналістом. Звідси – якщо не ворожість, то така холодність до України. І особисті зв'язки – підтримка Володимиром Путіним самого Орбана на виборах. Може, якщо так триватиме, треба ставити питання про перебування Угорщини в ЄС. Хоча Угорщина всі рішення щодо санкцій начебто виконує. Але в цій ситуації, звичайно, позиція керівництва Угорщини досить огидна», – сказав Мустафа Джемілєв в інтерв'ю Крим.Реалії.
«Недалекоглядна» політика Індії та мовчання Китаю
Що стосується Індії та Китаю, то їхня позиція щодо війни Росії проти України і запровадження санкцій проти Російської Федерації, на думку Мустафи Джемілєва, м'яко кажучи, не тішить.
Нагадаємо, МЗС Китаю закликало сторони воєнного конфлікту в Україні виявити холоднокровність і сприяти врегулюванню шляхом мирних переговорів. Водночас Китай офіційно виступив проти санкцій щодо Росії, заявив і про повагу до територіальної цілісності України, утримався під час голосування в ООН при ухваленні резолюції, що засуджує російську агресію в Україні.
Щодо Індії, ця країна, заохочена значними знижками після західних санкцій проти російських компаній, купила не менше 13 мільйонів барелів російської сирої нафти з моменту вторгнення в Україну наприкінці лютого.
Така егоїстична, недалекоглядна політика
«Погано, що такі країни як Індія, яка називає себе найбільшою демократичною країною, користуючись моментом, за непрямими цінами купують нафту в Росії, коли всі намагаються закрити торгівлю з цією країною. Така егоїстична, недалекоглядна політика. Я не говорю вже про Китай. Це особлива країна, яка, будучи членом Ради безпеки (ООН – ред.), з таких життєво важливих питань для всієї планети утримується. Як ти можеш утримуватися, коли ти – одна з п'яти країн, яка визначає: яким має бути розвиток людства?» – зазначає Джемілєв.
Туреччина: «Політика – одне, а економіка – інше»
Мустафа Джемілєв зазначає, що в Туреччині Україну підтримує не лише правляча партія та чинний президент Реджеп Тайїп Ердоган, а й лідери опозиційних сил, з більшістю лідер кримських татар зустрічався особисто. Джемілєв нагадав, що в Туреччині – велика й активна кримськотатарська діаспора, і на це не можуть не зважати політики. Інформація у місцевих ЗМІ про ситуацію в Україні, за його словами, здебільшого максимально докладно відображає те, що відбувається. А позиція Туреччини щодо Криму незмінна: це частина України.
Але питання відносин із Росією у сфері економіки не може бути вирішене в одну мить, вважає Мустафа Джемілєв, оскільки для Ердогана політика – це одне, а торгівля – інше.
Принцип Ердогана: політика – одне, а економіка – інше
«У Туреччини з Росією значний товарообіг. Здається, 35-40 млрд доларів. Якщо, скажімо, вони запровадять санкції – припинять діяльність із Росією у багатьох галузях, для економіки Туреччини це просто колапс. Щоправда, вони намагаються зменшити залежність газу: колись там було 60-70%, а зараз до 30 відсотків. Це процес довгий. Не одразу виходить. Втім, принцип Ердогана: політика – одне, а економіка – інше».
Європа: економічні інтереси чи демократичні цінності?
Народний депутат України Мустафа Джемілєв в інтерв'ю Крим.Реалії розмірковує: що обере цивілізований світ – максимальну підтримку України чи свої економічні інтереси?
Поки на чолі Росії стоїть воєнний злочинець, жодних відносин із цією країною не буде
«Для демократичних країн дуже важлива громадська думка. Хоч би які економічні проблеми були. Особливо після драматичних подій у Бучі, Ірпені, Бородянці… Це має величезне значення. Нам (Україні – ред.) дуже важливо давати точну інформацію про те, що тут відбувається. У мене склалося враження, причому про це заявляють лідери західних країн, що дороги назад немає. Поки на чолі Росії стоїть воєнний злочинець, жодних відносин із цією країною не буде. Коли йде воєнний злочинець – і навіть якщо замість нього приходить така сама мерзота, то для того, щоб хоч якось покращити становище Росії, показати своє обличчя, він буде змушений зважати на норми міжнародного права. Тобто вивести свої війська з нашої території. Це для нас головне», – зазначив Мустафа Джемілєв.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://d2t7ory48mfwe5.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
