Доступність посилання

ТОП новини

«Чарівний процес народження нової сім'ї». Артбук про весільні традиції кримських татар


Книга «Toy. Sevgi arfesi» («Весілля. Переддень кохання», «Wedding. The origination of love»)

Спеціально для Крим.Реалії

Книга «Toy. Sevgi arfesi» («Весілля. Переддень кохання», «Wedding. The origination of love») ‒ не звичайна в усіх відношеннях. За жанром це артбук, особливий вид мистецтва, присвячений традиціям кримськотатарського народу у довесільних стосунках молоді, їхніх батьків та родичів, а також традиціям весілля та перших років життя сім'ї.

Автор проєкту ‒ відомий кримський підприємець Діляра Якубова, дизайнер Феріде Куртмамедова, координатор творчого процесу Леньяра Абібулаєва, унікальні фотозйомки виконали відомі кримські фотохудожники Смаїл Тантана, Решат Алієв, Ахтем Усеїнов, Гірей Якубов, Леньяри Абібулаєва. Книга видана чотирма мовами ‒ кримськотатарською, українською, російською, англійською ‒ київським видавництвом «Веселка», видрукувана у супервисокій поліграфічній якості з друком на крейдяному папері, на плівці, на кальці, із застосуванням рельєфного друку для збагачення тактильних відчуттів у Харкові ТОВ «Тріада-ПАК».

Колектив творців книги «Toy. Sevgi arfesi»
Колектив творців книги «Toy. Sevgi arfesi»
Артбук показує чарівний процес, «коли народжувалася нова сім'я, в якій складалися та шліфувалися стосунки, виникала й розквітала любов


Книга сама собою ‒ високохудожнє видання. Вона в майстерних фотографіях і друці зображає не тільки традиції народу (про це трохи далі), все це відтворене на тлі унікальної кримської природи. Знімки також відображають практично всі напрямки народного мистецтва: вишивка, зокрема й шиття золотом, філігрань, художні вироби зі срібла, різьблення по дереву, карбування, килимарство, кулінарія та народна кухня, побутові утилітарні вироби та використання їх у народному побуті.

Артбук показує чарівний процес, «коли народжувалася нова сім'я, в якій складалися та шліфувалися стосунки, виникала й розквітала любов. Вона виявлялася у безумовній вірності, підтримці, відданості один одному до самої смерті. Сім'ї були великими, дружними, працьовитими. Разом вони обробляли свої сади та поля, розвивали побут і нескінченно любили свій дім ‒ Крим», ‒ так пишуть про це самі автори книги.

У книзі красиво й поетично у віршах та фотографіях показана традиція спілкування і знайомства молодих кримських татар


Книга складається з трьох великих частин, які ілюструють процес створення молодої кримськотатарської сім'ї. Кожен етап цих відносин ілюструється розповіддю в тексті та фотознімками класичних народних традицій. У книзі красиво й поетично у віршах та фотографіях показана традиція спілкування і знайомства молодих кримських татар біля фонтанів і річок під час набору води для дому.

Книга підкреслює делікатність стосунків у сім'ях кримських татар. Наприклад, якщо молодий хлопець відчуває, що він готовий створити сім'ю, але батьки ще не готові до сватання, син не міг безпосередньо підказувати батькам, але він мав у запасі народний спосіб натякнути батькам про своє бажання ‒ вночі він вкладав у взуття батька кукурудзяний качан, і батьки добре розуміли цей сигнал.

Ілюстрація з книги «Toy. Sevgi arfesi»
Ілюстрація з книги «Toy. Sevgi arfesi»
Переважно батьки обирали пару своїм дітям не свавільно, а обов'язково враховуючи думку, згоду чи незгоду дітей


Книга також розвінчує довільні твердження критиків народних традицій про підневільність жінки у кримськотатарському мусульманському суспільстві. Переважно батьки обирали пару своїм дітям не свавільно, а обов'язково враховуючи думку, згоду чи незгоду дітей на той чи інший шлюб. Наприклад, дівчині, яка подобалася, хлопець дарував білу нову хустку, і, якщо дівчина повертала її вишитою, значить вона була згодна продовжувати стосунки та вести подальше знайомство. А якщо до неї рука дівчини з голкою не доторкнулася і хустка поверталася чистою, то це означало відмову дівчини, і ніхто її не змушував. В обох випадках рішення було за самою дівчиною.

І навіть на етапі сватання, коли «розвідники» вже в будинку нареченої вмовляли батька дівчини віддати її за того чи іншого молодого чоловіка, останнє слово було все одно не за батьком, а за самою дівчиною. Вона стояла за шторою і слухала сватів, і в разі своєї згоди вийти заміж за цього хлопця, вона показувала батькові через фіранки край подолу своєї сукні, але якщо вона не була згодна, стояла мовчки і на слова сватів не реагувала, то батько не міг не врахувати думки своєї дочки.

У розділі про традиції сватання автори розповідають про правила формування приданого, про обряд нікях, тобто мусульманський обряд одруження, про дівич-вечір у будинку нареченої напередодні весілля, та про парубочий – у будинку нареченого.

Книга також розповідає про традиції післявесільних стосунків у сім'ях молодих та їхніх батьків. Зокрема, книга описує обряд «носіння віника» сім'єю нареченої в будинок нареченого, де після весілля залишилася наречена. Через кілька днів після весілля подруги тепер уже дружини приносили їй в будинок чоловіка прикрашений квітами та стрічками віник. Цей ритуал називався «сипиртки алып бармак» (або «сипиртки той»), він символізував охайність молодої господині, яка увійшла в нову сім'ю. Тільки після цього вона мала право виконувати домашні обов'язки в новому будинку.

Ілюстрація з книги «Toy. Sevgi arfesi»
Ілюстрація з книги «Toy. Sevgi arfesi»

Над книгою працювали понад сто фахівців і знавців народної творчості, народних майстрів, колективи багатьох приватних музеїв, активісти громадських організацій, культурно-етнографічних центрів, навіть кінних клубів, зберігачі та колекціонери предметів народної творчості. Сцени із зображенням народних обрядів і традицій виконали перед об'єктивами камер талановиті народні актори.

Увесь творчий колектив проєкту пам'ятав слова, які постійно повторює Діляра Якубова: «З каменів минулого будуються щаблі в майбутнє», що і пояснює таке трепетне ставлення творців цієї книги як до минулого, так і до майбутнього народу.

Книга «Toy. Sevgi arfesi» ‒ велика удача творчого колективу проєкту. Вона викликає широким інтерес серед молодих людей. Наприклад, навряд чи можна вигадати важливіший подарунок молодій сім'ї на день весілля.

Ми запрошуємо вас до витоків найтаємничіших сакральних моментів весільного обряду, дбайливо збережених і переданих нам із далекого минулого, з кінця дев'ятнадцятого століття
Діляра Якубова


Діляра Якубова розповідає: «Ви тримаєте в руках книгу, створенням якої рухала Мрія. Мрія повернутися в минуле, щоб з упевненістю дивитися в майбутнє. Працюючи над нею, ми провели трепетну, хвилючу та захопливу подорож у світ традицій та обрядів нашого народу... Ми запрошуємо вас до витоків найтаємничіших сакральних моментів весільного обряду, дбайливо збережених і переданих нам із далекого минулого, з кінця дев'ятнадцятого століття. Це час для нас вже майже казковий. Час глибоко щирий за своєю суттю: коли погляди дівчат з-під опущених вій були соромливі та скромні, коли мужні юнаки залишали білу хустку біля вікна коханої з боязкою надією отримати згоду, коли авторитет старшого покоління був незаперечним, а демократичність поглядів молодих ‒ шанована...

Ми сподіваємося, що зафіксовані на знімках цікаві обличчя, яскраві побутові сцени, одяг, святкові столи з національними стравами, чудова природа допоможуть вам глибше і повніше пізнати нашу землю, характер народу, історія якого сягає корінням у сиву старовину. Гортаючи сторінки цієї книги, люди старшого покоління зможуть подумки повернутися до ожилих картин минулого.

Люди зрілого віку знайдуть у книзі силу коренів, які живлять нас. Молодим же ми хочемо дати напуття: придивіться, перейміться, відродіть і продовжіть наші традиції...».

Микола Семена, кримський журналіст, оглядач Крим.Реалії

Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції

  • 16x9 Image

    Микола Семена

    Кримський журналіст, оглядач Крим.Реалії. Закінчив факультет журналістики Київського університету ім. Шевченка в 1976 році, в українській журналістиці – понад 50 років. Працював у ЗМІ Чернігівської, Запорізької областей, більше ніж 30 років – журналістом у Криму. Співпрацював з журналами «Известия» (радянський період), «Дзеркало Тижня», «День», багатьма журналами. Автор книги про Мустафу Джемілєва «Людина, яка перемогла сталінізм». З квітня 2014 року до квітня 2016 року – оглядач Крим.Реалії. Зазнавав переслідувань з боку ФСБ Росії. У 2017 році був засуджений російським кримським судом до 2,5 років позбавлення волі умовно із забороною публічної діяльності на 2 роки. Європарламент, органи влади України, російські правозахисні організації «Меморіал», «Агора» і тридцять правозахисних організацій у Європі визнали «справу Семени» політично мотивованою. Автор книги «Кримський репортаж. Хроніки окупації Криму в 2014-2016 рр.», перекладеної в 2018 році англійською мовою. Член НСЖУ з 1988 року, Заслужений журналіст України, член Українського пен-центру, лауреат Національної премії імені Івана Лубченка, лауреат премії імені Павла Шеремета Форуму громадянського суспільства країн Східного партнерства. Нагороджений орденом «За мужність» премії «За журналістику як вчинок» Фонду ім. Сахарова (Росія), відзнаками Верховної Ради України, Президента України. У лютому 2020 виїхав з окупованого Криму і відновив співпрацю з Крим.Реалії.

XS
SM
MD
LG