Доступність посилання

ТОП новини

Нафта відмовляється «дружити» з Кремлем


Спеціально для Крим.Реалії

Екстрені переговори країн-членів ОПЕК із Росією (ОПЕК+) про можливе скорочення видобутку нафти через катастрофічне падіння ціни на біржах, які мали відбутися 6 квітня, як повідомили ТАСС, а за ними і Дмитро Пєсков, перенесені на четвер 9 квітня. Путін, який не виконав раніше рішення ОПЕК+ про зниження видобутку, але звинуватив у цьому Саудівську Аравію, сподівається, що на той час країнам ОПЕК, Росії, а також США, участь яких ще не гарантована, але на це дуже сподівається Росія, вдасться залагодити суперечності, що дуже сумнівно.

Нафтові інтриги Кремля

Сподіваючись на успіх переговорів, Володимир Путін провів нараду з нафтовиками, на якій відступився і вже висловив згоду на скорочення видобутку навіть до 10 млн барелів на день. Однак, президент США Дональд Трамп оголосив, що він відмовляється скорочувати видобуток і може ввести мита на імпорт російської нафти. Невідома поки й позиція інших країн-членів ОПЕК, але, безсумнівно, вони розуміють, що винуватець ситуації ніхто інший, як сама Росія, а тому поступатися їй, швидше за все, не входить в їх плани.

Росія на світовому ринку нафти зіткнулася з абсолютно новою для неї ситуацією

Таким чином, Росія на світовому ринку нафти зіткнулася з абсолютно новою для неї ситуацією. Ні для кого у світі не залишилося секретом, що, можливо, головним винуватцем ударів дронами у найбільший нафтокомплекс Абкайк Саудівської Аравії були зовсім не терористи з Ємену, які взяли на себе відповідальність за теракт, а Росія, оскільки дрони наводилися на об'єкти за допомогою російської супутникової системи навігації. Таким чином Росія, певно, прагнула підкинути Близькому Сходу новий конфлікт, але Іран та Саудівська Аравія зрозуміли, що до чого.

Нафта підскочила у ціні приблизно на 20%, але втрати експорту швидко заповнили США та Росія, і ціни повернулися до колишніх показників. Війна не почалася, як очікували у Москві, але в помсту Саудівська Аравія замість скорочення видобутку стала відверто демпінгувати, пропонуючи знижку на свою нафту по 10 доларів із бареля. Ціни впали на нафту марки Brent до 30,9 долара за барель, а російська нафта Urals була оцінена у 10,5 доларів за барель і стала збитковою, оскільки її собівартість для постачальників становить 25 доларів.

Фактично почався «економіко-фінансовий примус Росії до миру»

І тепер ні країни ОПЕК, ні США не мають наміру поступатися інтересам Кремля та пропозиціям про зниження видобутку. Таким чином, фактично почався «економіко-фінансовий примус Росії до миру», про необхідність якого говорять експерти Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» у книзі «Гібресія Росії». Мета його ‒ скоротити фінансові надходження до бюджету Росії від продажу нафти настільки, щоб примусити Кремль відмовитися від фінансування гонки озброєнь та військових операцій в Україні, у Сирії та у всьому світі.

Тому таке зниження ціни нафти відверто зриває плани Кремля мати гроші для подальших озброєнь і ведення війни. Росія закладала у бюджет 2020 року ціну нафти у 42,4 долара, але падіння ціни тільки у березні скоротило надходження на 22 мільярди рублів, а в розрахунку на рік скорочення надходжень могло досягти 3-4 трильйонів рублів. Перед Москвою постало питання ‒ чим воювати? Це і змусило президента Росії Володимира Путіна вести переговори з Саудівською Аравією та телефонувати Дональду Трампу.

Як нафта «воює» з Путіним

Путін весь час наривається на «війну» нафти проти нього, і це результат його експансіоністської політики

Росія ‒ це країна, повністю залежна від експорту нафти, газу та іншої сировини. Вона не може припинити експортувати нафту та газ, бо їй не буде за що жити. І незважаючи на періодичні намагання уряду не вдається позбутися цієї залежності, хоча у ХХI столітті вже навіть Китай перестав так катастрофічно залежати від вивезення сировини та експортує все більше високотехнологічної продукції. Водночас у Росії Путін весь час наривається на «війну» нафти проти нього, і це результат його експансіоністської політики.

Так, незабаром після анексії Криму, у червні-грудні 2014 року відбулося падіння ціни на нафту марки Brent зі 112,6 долара за барель до 49,7 долара. Це період активного нарощування експорту сланцевої нафти з боку США. Вони швидко випередили Росію та Саудівську Аравію, наростивши добовий видобуток до 13 млн барелів. На початку 2016 року ціна нафти знову впала до 34 доларів за барель, але до вересня 2018 року повільно піднялася до 83 доларів, проте замість очікуваного зростання знову почала знижуватися.

Щоб зупинити подальше падіння своїх виторгів Кремль домігся укладення угоди з країнами ОПЕК про квотування видобутку, та обмеження постачання нафти на експорт. Це формування й отримало назву ОПЕК+. Але тепер і воно практично луснуло. І Росія знову втягнута в цінову війну, яку сама ж, по суті, і розпочала, але тепер вже з дуже примарними перспективами на успіх. Немає сумніву, якщо Трамп та ОПЕК і пожаліють Кремль, то це перемир'я триватиме не довго, і тенденція до падіння ціни нафти все одно залишиться ще на тривалий час.

Постраждають росіяни та жителі Криму

Як вважають експерти Рейтингового агентства АКРА, а також економісти Альфа-банку, цього разу реальні прибутки росіян впадуть сильніше, ніж після 2014 року. За їхніми підрахунками, падіння реальних прибутків громадян, а значить, і кримчан, перевищить 5% і погіршення їхнього стану буде відчутним вже у травні. Рецесія в економіці, пов'язана з падінням цін на нафту, а головне з втратами від боротьби з коронавірусом, на думку АКРА, викличе стагнацію заробітної плати в поєднанні зі зростанням споживчих цін.

Головний спад спостерігатиметься за підсумками другого і третього кварталів, основний удар приймуть зарплати та прибутки від підприємницької діяльності

Скоротяться і номінальні прибутки через зростання безробіття, скорочення зарплат, неоплачувані відпустки та простої. На думку головного аналітика «БКС Прем'єр» Антона Покатовича, головний спад спостерігатиметься за підсумками другого і третього кварталів, основний удар приймуть зарплати та прибутки від підприємницької діяльності. Безробіття до кінця року буде вище ніж 10%. Вже сьогодні приблизно 20% компаній, за підсумками березневого опитування, повідомили про намір скоротити зарплати співробітникам.

«Росіяни до таких змін не готові, пише «The bell», як показало дослідження НТЦ «Перспектива» на замовлення «Росдержстрах Життя» і банку «Відкриття», більшість росіян (63,5%) не мають жодних накопичень на випадок кризи, а накопичення більшості тих, у кого вони є, дозволять прожити не більше ніж пів року».

Рецесія сильно вдарить Росію, але Кремль навряд чи відмовиться від своїх намірів підтримувати свої війська та своїх сателітів у так званих «ДНР» і «ЛНР», оскільки саме на них зараз зосереджені його експансіоністські плани щодо України. Не має намірів, судячи з усього, він відмовлятися і від розробки нових видів зброї, адже це б спричинило ще більше відставання його силового блоку від США та країн НАТО.

У Криму вже готуються до скорочення фінансування багатьох проєктів у ФЦП, хоча і мовчатимуть про це

Натомість Крим, видно з усього, Росія вже вважає «відрізаним шматком» від України, тому допомоги йому можна буде й почекати. У Криму вже готуються до скорочення фінансування багатьох проєктів у ФЦП, хоча і мовчатимуть про це, навіть більше, стануть переконувати кримчан через телебачення у нових успіхах. Падіння курсу рубля, як вважають, до 85-90 рублів за долар, а, можливо й подолання психологічної межі у 100 рублів, вже спричинило зростання цін на споживчому ринку, і це зростання триває.

Звісно, кримський уряд говоритиме про боротьбу з ростом цін, проте ще жодного разу так не було, щоб йому хоч раз вдалося зупинити зростання вартості товарів. Тому нові маневри Кремля на нафтовому ринку в поєднанні з втратами від коронавірусу спричинять закриття компаній дрібного та середнього бізнесу, скорочення зарплат, розширення безробіття та знецінення і без того малих пенсій. Жити в Криму стане ще важче.

Для виправдання своєї провини, як завжди, пропаганда шукатиме зовнішнього ворога. Знайдуть його в образі США та України. Можливо, на той час президент Зеленський або прем'єр-міністр, або який-небудь депутат щось не те скаже, і тут же хтось із записних кримських агітаторів-пропагандистів на всіх каналах почне переконувати кримчан, що це Україна винна в їхній бідності та всіх нещастях. Але чи повірять у це кримчани цього разу, дуже сумнівно.

Микола Семена, кримський журналіст, оглядач Крим.Реалії

Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ



XS
SM
MD
LG