Доступність посилання

ТОП новини

Новини та окупація Криму. Як підвищити правдивість інформації?


Декілька тенденцій сьогоднішнього дня. Перша: легкість публікації своєї думки в Інтернеті зробила входження у світ інформації доступним для багатьох. Друга: ця ж легкість і доступність розкрила нові можливості як для добросовісної роботи з інформацією, так і для різноманітних маніпуляцій. Третя: разом із цим відкрилися нові можливості для інформаційної війни. Четверта: світ без спеціальних вітрил і керма просто потонув в океані інформації. Питання: як знайти спосіб врятуватися кораблю зі споживачами інформації, зробивши її коректною та корисною?

Уже в кожній країні є ціле законодавство про діяльність у світі інформації. Розроблені стандарти діяльності ЗМІ: достовірність, повнота, точність, відокремлення фактів від оцінок, суджень і припущень, недискримінація, неприпустимість розповсюдження ненависті та ворожнечі, повага до прав меншин. Розроблені статути творчих спілок, засновані на міжнародному праві в галузі інформації. Діють кодекси честі для працівників у галузі інформації. І всього цього недостатньо. Світ ледве вигрібає під вагою фейків, свідомого обману, введення в оману, свідомої дискримінації, неправдивих відомостей, інформаційних атак.

Особливо гострою є інформація про результати окупації Криму та окремих районів Донецької та Луганської областей (ОРДЛО). Читаючи її, одні люди вірять усьому, читають усе підряд. Інші ж – не вірять нічому, схильні в кожній інформації бачити фейк. І тільки мало хто вміє відрізнити правду від навмисної дезінформації.

Українські регіональні медіа

Що робити? Частково відповісти на це запитання взялася Кримська правозахисна група, представники якої упродовж 11 місяців на базі українських регіональних медіа, кримських медіа, медіа окупованого Донбасу оцінювали ситуацію та виробляли рекомендації. Дослідження «Новини та окупація Криму. Новинна журналістика локальних онлайн-медіа в умовах збройного конфлікту Росії та України» наприкінці 2019-го і початку 2020 року проводили керівник групи Ірина Сєдова, експерти Тетяна Курманова та Віта Володовська.

Книга «Новини і окупація Криму. Новинна журналістика локальних онлайн-медіа в умовах збройного конфлікту Росії та України»
Книга «Новини і окупація Криму. Новинна журналістика локальних онлайн-медіа в умовах збройного конфлікту Росії та України»

Окупантами встановлений жорсткий контроль за роботою журналістів, поширення правдивої інформації переслідується у кримінальному порядку

Серед експертів у галузі засобів масової інформації вважається загальноприйнятою точка зору, згідно з якою останнім часом значно зменшується кількість інформації з окупованих регіонів України. Це пов'язано з тим, що в них відсутня свобода слова, окупантами встановлений жорсткий контроль за роботою журналістів, на півострів обмежений допуск незалежних журналістів, а поширення правдивої інформації про умови окупації переслідується у кримінальному порядку. Зокрема, за новими правками до закону про екстремізм, громадяни за поширення твердження, що Крим анексований і відповідно до міжнародного права належить Україні, згідно з новою статтею 280.2 Кримінального кодексу Росії можуть каратися від 6 до 10 років позбавлення волі.

Під час дослідження був проведений моніторинг 48 українських регіональних медіа з сумарною аудиторією в 17,5 мільйона відвідувачів на місяць, 8 регіональних кримських медіа з аудиторією від 78 до 925 тисяч відвідувачів на місяць, 7 медіа на окупованій території Донбасу.

Що стосується українських регіональних медіа, то тенденції тут такі. Найменше новин з основними словами «Крим», «кримчани», «біженці» і «переселенці» пошуковик Google індексує на сайтах «ІВ Полтавщина» (Полтава) та «Рівне 1» (Рівне). За досліджуваний рік ці сайти опублікували всього по три новини з цими словами. Найбільше новин про Крим, кримчан і переселенців пошуковик Google знаходить на миколаївському сайті «Преступности.Нет» ‒ 648 новин за рік. Понад 400 новин за рік із цими основними словами пошуковик виявив також на сайтах «Знамя Индустрии» (Краматорськ) та «Zaxid.net» (Львів). Усього за методологією дослідження на всіх досліджуваних сайтах було вибрано для аналізу 3557 новин. З них у 231 новині були виявлені невідповідності стандартам журналістки, що становить всього 6,5% від загальної кількості.

Експерти дослідження зазначають, що вони не можуть назвати це порушеннями, оскільки свобода слова залишає авторам право на вільний виклад матеріалу. Однак, в нинішніх умовах межа між блогерством і професійною журналістикою в інтернет-просторі постійно розмивається. Однак варто врахувати, що всі досліджені публікації були розташовані в новинних рубриках на сайтах, які позиціонують себе як інформаційні видання. Тому автори навряд чи мали великий простір для власних думок.

І частіше або рідше, але це вводить в оману читача, який отримує під виглядом регіональних новин, створених професійними журналістами, контент, присмачений чиїмись особистими думками. Досягнення: на 17-ти сайтах зі списку всі вибрані для аналізу новини відповідають стандартам новинної журналістики. У досліджених матеріалах також не виявлені ознаки прихованої політичної реклами. Але це не означає, що в інших матеріалах цих видань усі стандарти були дотримані.

Хороший приклад роботи регіонального медіа показав сайт Zaxid.net. Він має одну з найбільших аудиторій серед досліджених сайтів

Експерти вважають, що хороший приклад роботи регіонального медіа показав сайт Zaxid.net. Він має одну з найбільших аудиторій серед досліджених сайтів (понад 1 мільйон унікальних відвідувачів на місяць). При цьому за період моніторингу пошуковик Google знайшов на цьому сайті 451 новину, пов'язану з Кримом, переселенцями та біженцями. З них тільки в чотирьох публікаціях (0,8% від загальної кількості) виявлені деякі невідповідності стандартам журналістики. Загалом сайт працює відповідно до журналістських стандартів, і його можна назвати професійним джерелом новинної інформації про Крим, переселенців і біженців.

Протилежна ситуація на сайті «Погляд» (Чернівці). При аудиторії 262 тисячі унікальних відвідувачів на місяць пошуковик знайшов на ньому тільки 27 новин про Крим за рік. З них як мінімум 10 новин (тобто 37%) написані без дотримання стандартів. Наприклад, у новині про біженців є твердження, що у 2018 році найпопулярнішими країнами для міграції серед українців стали Польща, Чехія та Німеччина, але воно взяте «зі стелі» і не підтверджене посиланнями.

А ось новина під заголовком «АРР Store заблокував російський додаток через роботу в анексованому Криму» цілком збудована на цитаті анонімного спікера, який у матеріалі поданий як «співрозмовник агентства». При цьому назва агентства не вказана. Сама новина скопійована з сайту 24 каналу, який внизу статті поданий як джерело інформації, проте вказаний лінк веде не на новину, а лише на головну сторінку 24 телеканалу. На цьому сайті дійсно можна знайти таку ж новину, але в ній вже є посилання на російський «Интерфакс». А новина на «Интерфакс» цілком збудована на цитаті анонімного джерела цього інформагентства.

До того ж, у матеріалі є твердження, що «Крим увійшов до складу Росії після регіонального референдуму в березні 2014 року». Виходячи з цього, виникають серйозні сумніви в правдивості усієї новини, адже вона має всього-на-всього одне першоджерело ‒ анонімного співрозмовника російського агентства «Интерфакс».

Часто нехтують стандартами на сайті «Думская» (Одеса). Невідповідність стандартам на цьому сайті зафіксовані у 35% новин (у 14 новинах з 40).

Проблеми з дотриманням стандарту правдивості зафіксовані на 20 сайтах із 48

Загалом, проблеми з дотриманням стандарту правдивості зафіксовані на 20 сайтах із 48. Найбільше таких випадків у новинній стрічці «Винницких реалий» ‒ 25% від загальної кількості досліджених новин (14 із 46).

Експерти виявили, що нехтування достовірністю в деяких новинах цього сайту комбінується з узагальненнями, серед іншого і в заголовках, змішуванням фактів і оцінок. Наприклад, у повідомленні «Ватажок «ДНР» поїхав до Криму» зовсім не вказані джерела інформації. Матеріал містить узагальнення, цитати, приписувані не персоніфікованим «жителям Донецька». Ніяких доказів твердження, винесеного в назву, у тексті немає. Примітно, що текст опублікований у новинній стрічці в рубриці «Події».

На сайті «Знамя индустрии» новина з цитатою Генсека НАТО видається за авторський матеріал. Жодних посилань на першоджерела інформації та фото видання не дає

Стандарт повноти в деяких новинах ігнорують 16 сайтів із 48. На сайті «Знамя индустрии» новина з цитатою Генсека НАТО видається за авторський матеріал. Жодних посилань на першоджерела інформації та фото видання не дає. Хоча текст цієї новини майже повністю збігається з аналогічним повідомленням сайту «РБК Украина», опублікованим раніше за новинний матеріал краматорського ресурсу. На цьому ж сайті уривки з інтерв'ю Джамали цитуються без точної вказівки авторів інтерв'ю. Замість цього сказано: «В інтерв'ю журналістам співачка сказала...». Ще один приклад нехтування джерелами ‒ новина під назвою «У Харківській області реалізують 13 програм для переселенців». Першоджерело інформації не вказане, хоча цей матеріал цілком скопійований із сайту «Донецкие новости», де таку ж новину опублікували на день раніше.

Експерти виявили недобрий спосіб ігнорування джерел інформації ‒ цитування виступів політиків на заходах, де журналісти видання не були присутні. На сайті «Винницкие реалии» є декілька таких публікацій, пов'язаних із темою Криму. Переважно це виступи закордонних лідерів, які відбувалися в інших країнах. На сайті матеріали подаються так, ніби журналіст видання сам був присутній на цих зустрічах. У деяких випадках джерела, з яких журналіст отримав цю інформацію, вказані неточно. Наприклад, фраза Пєскова про позицію щодо Криму супроводжується такою підводкою: «У прессекретаря Путіна Дмитра Пєскова поцікавилися, чого можна чекати від його шефа». При цьому в тексті новини не вказано, хто, коли і де саме ставив ці запитання Пєскову.

На деяких сайтах публікуються повідомлення, засновані тільки на цитатах неверифікованих акаунтів соцмереж

Сайт «Новости Краматорска» дослівно цитує повідомлення сайту «ОстроВ», опубліковане на декілька годин раніше, без вказівки джерела інформації. Ілюстрований цей матеріал фотографією пресслужби президента України, також без посилання на автора.

На деяких сайтах публікуються повідомлення, засновані тільки на цитатах неверифікованих акаунтів соцмереж. Наприклад, публікація на сайті «Типичный Херсон» написана лише на витягах з одного аккаунта в Twitter під ніком «Крымский бандеровец». У назві та тексті новини є узагальнення: «кримчани повідомили», «у мережі все частіше й частіше з'являються повідомлення», «скаржаться місцеві жителі», але немає жодних доказів того, що користувач «Крымский бандеровец» використовує у своєму блозі висловлювання реальних кримчан. Водночас текст сповнений мови ворожнечі щодо кримчан, один із яких названий «кримським ватником».

Журналісти далеко не завжди дотримуються принципу відокремлення фактів від оцінок, суджень і припущень

У доповіді дослідники пишуть, що журналісти далеко не завжди дотримуються принципу відокремлення фактів від оцінок, суджень і припущень. Його ігнорують автори 21 сайту. Наприклад, у новини під назвою «Снігові лавини в Криму заблокували сотні автівок» немає доказів сходження снігових лавин. Матеріал заснований на фото та відео з соцмереж, які не підтверджують сходження лавин, на них зображені лише снігові замети на гірській дорозі. Винесене в заголовок твердження про «сотні автівок» теж нічим не підкріплене, окрім слів одного з невстановлених користувачів соцмереж. При цьому на фотографії в тексті повідомлення, автор якого невідомий, видно лише декілька автівок на засніженій дорозі.

У новині «Росія злякалася, що Кримський міст завалиться» текст не відповідає заголовку. У самій публікації сказано, що перед кримським мостом встановили сканери для визначення маси вагонів. Припущення про те, що «Росія злякалася», журналісти зробили самостійно. Примітно, що ця новина слово в слово передрукована з сайту «Facenews», який зі свого боку створив її на підставі сюжету блогера Розумовського, опублікованого раніше в YouTube.

Іноді журналісти засновують свою інформацію взагалі на емоціях користувачів мереж, при цьому оцінні судження в заголовку можуть суперечити самому тексту новини.

Кримські регіональні медіа

Онлайн-медіа, які працюють у Криму, у новинах використовують тенденційну російську риторику та російські джерела. Окупацію Криму називають «приєднанням». Ці медіа проводять інтенсивні кампанії з інформаційної легалізації окупації, називаючи її проведенням «чесного референдуму» та «вільним волевиявленням громадян».

При цьому в повідомленнях на цих сайтах відзначена велика кількість повідомлень, які не мають нічого спільного зі стандартами журналістики.

На сайті «Forpost» опубліковані цитати, які нібито належать бойовику з позивним «Техас», першоджерело цієї новини ‒ російське «Федеральне агентство новин»

Новинні стрічки на деяких сайтах ґрунтуються на коротких цитатах різних публічних осіб (зокрема й політиків), узятих з інших медіа.

На деяких сайтах підбір спікерів досить різноманітний, що саме і сприяє плюралізму та об'єктивному висвітленню ситуації. Але є сайти, де, навпаки, у новинних стрічках використовуються цитати одних і тих же людей. Іноді такі цитати ‒ прихована політична реклама деяких лідерів. Багато новин на таких сайтах містять ознаки агресивної антиукраїнської пропаганди. У частині новин виявлені факти пропаганди війни. Наприклад, на сайті «Forpost» опубліковані цитати, які нібито належать бойовику з позивним «Техас», першоджерело цієї новини ‒ російське «Федеральне агентство новин».

Найчастіший тренд для новин на кримських сайтах ‒ маніпуляції у заголовках

На сайтах, досліджених експертами проєкту, зафіксовано в середньому 19% новин, написаних не за стандартами. Всього було проаналізовано 1 956 новин. А на сайті «Крымские новости» за основними словами було знайдено 925 публікацій. З них новин не за стандартами ‒ 127 (13,3%). У відсотковому співвідношенні новини не за стандартами найчастіше публікував севастопольський сайт «Forpost». На цьому сайті 54,4% новин (74 зі 136) були написані не за стандартами.

Найчастіший тренд для новин на кримських сайтах ‒ маніпуляції у заголовках. Наприклад, на сайті «Forpost» опублікована стаття під назвою «В Києві вважають, що Крим треба було втопити у крові». Новина заснована на цитатах колишнього міністра МВС Криму Анатолія Могильова. Але у висловлюваннях Могильова немає тверджень про те, що «Крим потрібно було втопити у крові». У коментарях під цією новиною користувач сайту використовував жорстку мову ворожнечі щодо українців. Ці коментарів не видалені модератором.

На севастопольському сайті «Sevas.сом» опублікована новина під назвою «Екіпаж Норду повернувся до Росії». Насправді екіпаж судна повернувся до Криму, який згідно з міжнародними нормами і резолюціям є тимчасово окупованою територією України. У самій новині на цьому сайті також містяться неправдиві твердження. У тексті написано, що український суд зняв із моряків звинувачення, хоча насправді суд оглосив рішення про штраф для цих людей.

Новинні агрегатори, які позиціонують себе як регіональні медіа, часто цитують російські пропагандистські ресурси, що поширюють агресивну антиукраїнську пропаганду та дезінформацію

Експерти наголошують, що новинні агрегатори, які позиціонують себе як регіональні медіа, часто цитують російські пропагандистські ресурси, що поширюють агресивну антиукраїнську пропаганду та дезінформацію. Наприклад, на сайті «Forpost» опублікована новина під назвою «Командування 24-ї бригади ЗСУ хаотично мінує поля, щоб не допустити дезертирства бойовиків на Донбасі». Бойовиками називають українських військових. Першоджерело повідомлення ‒ «Народна міліція ДНР». У тексті немає жодного підтвердження цієї інформації, окрім висловлювання бойовика не визнаних Україною окупаційних структур. При цьому пропагандистські меседжі, поширювані проросійськими політиками, публікуються як самостійні новини.

Погані справи і з достовірністю інформації. Загалом, проблеми з дотриманням стандарту правдивості зафіксовані на семи сайтах. Найчастіше ними нехтували на сайтах «Крымские новости» (29 разів) та «Аргументы недели Крым» (21 разів). У деяких повідомленнях єдине джерело новин – окупаційні органи влади та силові структури, зокрема, ФСБ Криму.

Використання мови ворожнечі

Як вказують автори доповіді, мова ворожнечі ‒ не просто проблема дискредитованих меншин. Це інструмент, що спотворює реальні проблеми і породжує агресію. Ксенофобські коментарі, розташовані на одній сторінці з новиною, сприймаються частиною аудиторії як єдиний матеріал. Тому, вважають експерти, модерація коментарів, що містять мову ворожнечі, має стати частиною редакційної політики ЗМІ. Цитування ксенофобських висловлювань без осуду або ігнорування таких читацьких коментарів неприпустимі, бо мова ворожнечі в інформаційному просторі безпосередньо впливає на рівень агресії в суспільстві.

У шести з досліджених українських регіональних медіа використання мови ненависті зафіксоване в коментарях під новинними повідомленнями як мінімум у 30-ти публікаціях, у кримських ‒ у 20 випадках. Коментарі читачів містять різні форми мови ворожнечі, серед них і жорсткі.

Кримські медіа роблять популярними сайти окупованих територій Донбасу для жителів Криму, що створює додаткові загрози подальшої ескалації конфлікту

Жорстка мова ворожнечі зафіксована у двох випадках. Наприклад, на сайті «Мукачево.Нет» у коментарях під новиною опубліковані висловлювання, що розпалюють ненависть і до росіян, і до українців, і до євреїв, не вилучені модератором. Так, на сайті «Forpost» є приклад пропаганди війни, коли користувач у коментарях пропонує російській армії вдарити по Херсону «з бастіонів і панцирів».

У доповіді наголошується, що ситуація з розпалюванням ненависті і пропагандою війни у кримських медіа ускладнюється тим, що вони для новинних повідомлень використовують інформацію з видань, що виходять у «ЛНР» та «ДНР». Аналіз контенту декількох сайтів, показав, що на цих новинних ресурсах у коментарях до новин про збройний конфлікт стійко розпалюється ненависть, зокрема і в жорсткій формі. Таким чином, кримські медіа роблять популярними сайти окупованих територій Донбасу для жителів Криму, що створює додаткові загрози подальшої ескалації конфлікту.

Книга з аналізом новин про окупацію Криму та Донбасу містить багато інших відомостей і висновків, які будуть корисні і державним службовцям, і журналістам, і студентам факультетів журналістики, і вченим, які займаються не тільки проблемами ЗМІ, але й проблемами психології, боротьбою з фейками і порушеннями стандартів журналістики.

Микола Семена, кримський журналіст, оглядач Крим.Реалії

Думки, висловлені в рубриці «Блоги», передають погляди самих авторів і не обов'язково відображають позицію редакції

  • 16x9 Image

    Микола Семена

    Кримський журналіст, оглядач Крим.Реалії. Закінчив факультет журналістики Київського університету ім. Шевченка в 1976 році, в українській журналістиці – понад 50 років. Працював у ЗМІ Чернігівської, Запорізької областей, більше ніж 30 років – журналістом у Криму. Співпрацював з журналами «Известия» (радянський період), «Дзеркало Тижня», «День», багатьма журналами. Автор книги про Мустафу Джемілєва «Людина, яка перемогла сталінізм». З квітня 2014 року до квітня 2016 року – оглядач Крим.Реалії. Зазнавав переслідувань з боку ФСБ Росії. У 2017 році був засуджений російським кримським судом до 2,5 років позбавлення волі умовно із забороною публічної діяльності на 2 роки. Європарламент, органи влади України, російські правозахисні організації «Меморіал», «Агора» і тридцять правозахисних організацій у Європі визнали «справу Семени» політично мотивованою. Автор книги «Кримський репортаж. Хроніки окупації Криму в 2014-2016 рр.», перекладеної в 2018 році англійською мовою. Член НСЖУ з 1988 року, Заслужений журналіст України, член Українського пен-центру, лауреат Національної премії імені Івана Лубченка, лауреат премії імені Павла Шеремета Форуму громадянського суспільства країн Східного партнерства. Нагороджений орденом «За мужність» премії «За журналістику як вчинок» Фонду ім. Сахарова (Росія), відзнаками Верховної Ради України, Президента України. У лютому 2020 виїхав з окупованого Криму і відновив співпрацю з Крим.Реалії.

XS
SM
MD
LG