Доступність посилання

ТОП новини

Улюблена російська гра ‒ імітування тероризму


Спеціально для Крим.Реалії

Як повідомив «Интерфакс» із посиланням на Центр громадських зв'язків ФСБ 10 червня 2020 року, «Федеральна служба безпеки запобігла терористичному акту в Сімферополі Республіки Крим. У результаті проведених заходів затримано п'ять громадян Російської Федерації». Про це йдеться в повідомленні місцевого агентства. За інформацією ЦГЗ, затримані готувалися до підриву саморобного вибухового пристрою на одному з ринків Сімферополя, а також займалися пропагандою в інтернеті ідеології тероризму та екстремізму. У затриманих вилучені вибухові пристрої, боєприпаси, холодна зброя, засоби зв'язку, на яких виявлена інформація про «підготовлювані злочини, а також зв'язки з представниками радикальних українських формувань, які воюють на південному сході України».

Затриманим інкримінували вчинення злочину за частиною 1 статті 30, частини 1 статті 205 Кримінального кодексу Росії (підготовка до здійснення терористичного акту) і частини 1 статті 205.2 Кримінального кодексу Росії (публічні заклики до здійснення терористичної діяльності).

Трохи пізніше пресслужба управління ФСБ у Криму та Севастополі оприлюднила відеозапис затримання групи осіб. Як йдеться у повідомленні, на початку запису показано, як співробітники ФСБ проводять обшук у будинках затриманих. На відео, зокрема, зафіксовано, як правоохоронці під час обшуку виявляють у будинку одного із затриманих пістолет ТТ та набої до нього. Там же виявлені та вилучені газові балончики та кулі до пневматичної зброї. Зазначається, що, найімовірніше, кулі використовувалися як елементи ураження в саморобній бомбі, корпус якої зроблений із термоса. «На сторінці в соціальній мережі «Вконтакте» поширює матеріали екстремістського характеру, що містять заклик до порушення територіальної цілісності РФ», ‒ повідомив один із правоохоронців під час обшуку.

Потім показані кадри слідчих заходів у домоволодінні іншого підозрюваного, який чинив спротив співробітникам ФСБ. Під час обшуку виявлений ще один вибуховий пристрій, для підриву якого мав нібито використовуватися вогнепровідний шнур. «Засіб ініціювання (підриву)», ‒ пояснив співробітник ФСБ, потім відкусив шматок шнура і підпалив. Мабуть, щоб довести, що це дійсно бікфордів шнур, а не провід.

Імітація обшуку

Це звичайна картинка для необізнаних, наприклад, домогосподарок, покликана переконати їх у тому, що затримані дійсно готували те, що їм ставиться у провину. Насправді, ця інформація і картинка ні в чому не переконує.

По-перше, ні в інформації, ні у відеосюжеті не названі імена та прізвища затриманих. Мені можуть заперечити, посилаючись на презумпцію невинуватості. Але презумпція невинності стосується тільки одного ‒ називання людини злочинцем до рішення суду. А якщо справді все було так, як показано в інформації і сюжеті, то приховувати нема чого ‒ не називайте людину злочинцем, називайте затриманим, навіть додайте, що провину його доводитимуть пізніше в суді, і покажіть ‒ де саме знайдені ті чи інші предмети, чи дійсно вони належать затриманим, а не підкинуті, дайте слово самим затриманим, їхнім родичам і близьким для пояснень і заперечень. Нарешті ‒ дайте слово свідкам, нехай вони підтвердять, що все було саме так. Повторюю ‒ якщо все дійсно так, то немає причини приховувати ні прізвища, ні факти. У відеосюжеті нічого цього немає.

По-друге, картинка не повна і тому, що не доведена приналежність предметів затриманим, ‒ чи є на них відбитки їхніх пальців, де вони зберігалися, де й коли придбані або отримані, тим більше, що в кадрі з ними поводяться так, що очевидно: ніхто ніяких відбитків пальців знімати і не збирається, сліди їхні тут же стираються неохайним використанням.

До того ж не виключений і спеціальний метод, як у справі з групою «Мережі» або «Нової величі». Може, у групу був впроваджений провокатор, який і готував всі ці докази ‒ пістолет, термос, кулі, вибухівку (до речі, де вона в сюжеті?), і в потрібний момент дав сигнал для обшуку? Яким же чином і ким діставалися і готувалися знайдені предмети ‒ відповіді на це запитання також немає в інформації.

А без усього цього і виходить порушення презумпції невинуватості. Коли людині свідомо без заперечень ставиться в провину недоведене діяння, воно ж показується громадськості у вигляді безапеляційного повідомлення ЗМІ і відеосюжету на доказ вже вчиненого злочину. Без суду, без розслідування і без розгляду. І одна справа, якщо все це, припустимо, буде доведене в суді, причин для чого поки немає, адже за минулі шість років суспільство бачило масу фальсифікацій як під час слідства, так і в судах. Інша справа, якщо все це не буде, припустимо, доведене в суді. І що тоді? Група затримання та обшуку, слідчі вибачаться і виправдають підсудних?

Таким чином, у показаному сюжеті ми бачили не обшук, а імітацію обшуку.

З суті тієї інформації, яку поширили агентства, видно, що акція готувалася російськими правоохоронцями заздалегідь і за повною обвинувальною програмою, щоб уже показати і саме діяння, і пропаганду цього виду злочину. Зверніть увагу, в повідомленні йдеться: «Затримані готувалися до підриву саморобного вибухового пристрою на одному з ринків Сімферополя, а також займалися пропагандою в інтернеті ідеології тероризму та екстремізму». Це дві непоєднуваних дії, так ніхто не робить. Треба думати, затримані не діти, вони ж мали б розуміти, що готувати теракт треба потай, не розмовляючи про це ніде. Вони ж мали розуміти, що «пропаганда ідеології тероризму та екстремізму», яку їм закидають, тим більше в інтернеті, який контролюється російськими правоохоронними органами, відразу ж розкриває їхні задуми і привертає до них увагу. Звідси ще один варіант ‒ можливо, ці люди просто базікали в інтернеті про щось, що зараз називають «тероризмом та екстремізмом», а органи це побачили й розкрутили з ними підготовку терористичного акту. Щоб усе в комплексі...

Коментатори показали, звідки вуха ростуть

У повідомленні йдеться: «У затриманих вилучені... засоби зв'язку, на яких виявлена інформація про підготовлювані злочини, а також зв'язки з представниками радикальних українських формувань, які воюють на південному сході України». Звідки відомо у той же день, що виявлене на засобах зв'язку? У кадрі не видно, як з них знімається інформація, та й не робиться це під час обшуку. І яким чином виявлено, що це зв'язок саме з «представниками радикальних українських формувань, які воюють на південному сході України»? Припустимо, у телефоні є якийсь дзвінок в ОРДЛО. Але звідки відразу видно, що це «представник радикальних українських формувань, які воюють на південному сході України»?

До речі про термінологію. На сході з російськими підрозділами з боку України воюють не «радикальні українські формування», а цілком легальні державні силові структури.

Колишній представник президента України в Криму Борис Бабін написав у Facebook із цього приводу: «Основна тривожна «новина» прилетіла з Криму. З нею склався пазл, якого не вистачало для картинки ескалації агресії ворога з півдня. Російські каральні органи сьогодні оголосили про нібито попередження ними теракту (вибуху на ринку Сімферополя) і про затримання осіб, нібито пов'язаних із «представниками радикальних українських формувань, які воюють на південному сході України». Всім зрозуміло, як робляться такі провокації і навіщо вони ворогом робляться саме зараз. Треба реагувати, але часу на розкачку вже немає. Для Херсонщини гаряче літо починається за відомими всім лекалами агресора».

Інший користувач Facebook додав: «На Радио Крым повідомили про затримання росіян-радикалів...». Тому коментар російського глави Криму Сергія Аксенова виглядає двозначним і тим самим розкриває мету провокації. Він сказав: «Тероризм після державного перевороту 2014 року став стилем і невід'ємною частиною державної політики України незалежно від персоналій. Територія сусідньої країни є для російського Криму постійним джерелом терористичної загрози, яка в різний час виявлялася в різних формах ‒ від спроб диверсій до водної блокади». Але при чому тут материкова Україна, якщо затримали росіян? А якщо так, то й мета у них була зовсім іншою ‒ вони не за Україну, виходить, що вони протестували проти Росії!

Депутатка Держдуми Росії Наталія Поклонська виступила з викривальним коментарем. Факт затримання вона сприйняла як «пропаганду, яка посилює ненависть між народами»: «Хотілося б звернути увагу на інформаційну пропаганду, яка сьогодні продовжує вестися. Посилюється ненависть між народами. Невідомо, що може прийти в голови з несформованою психікою після перегляду телевізора та читання інтернету». На її думку, підготовленими такою пропагандою на «ґрунті ненависті між Росією та Україною» можуть скористатися «наставники», яким вигідний злочин. «Вважаю, що треба закінчувати з такою інформаційною пропагандою. Вмикаєш телевізор, відкриєш інтернет, нічого окрім страху, жаху та ненависті там не побачиш», ‒ додала депутат. Звісно, колишній прокурор Криму дивиться російське телебачення, читає російські газети, повідомлення російських інформагентств. Про них і говорить.

Микола Семена, кримський журналіст, оглядач Крим.Реалії

Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції

  • 16x9 Image

    Микола Семена

    Кримський журналіст, оглядач Крим.Реалії. Закінчив факультет журналістики Київського університету ім. Шевченка в 1976 році, в українській журналістиці – понад 50 років. Працював у ЗМІ Чернігівської, Запорізької областей, більше ніж 30 років – журналістом у Криму. Співпрацював з журналами «Известия» (радянський період), «Дзеркало Тижня», «День», багатьма журналами. Автор книги про Мустафу Джемілєва «Людина, яка перемогла сталінізм». З квітня 2014 року до квітня 2016 року – оглядач Крим.Реалії. Зазнавав переслідувань з боку ФСБ Росії. У 2017 році був засуджений російським кримським судом до 2,5 років позбавлення волі умовно із забороною публічної діяльності на 2 роки. Європарламент, органи влади України, російські правозахисні організації «Меморіал», «Агора» і тридцять правозахисних організацій у Європі визнали «справу Семени» політично мотивованою. Автор книги «Кримський репортаж. Хроніки окупації Криму в 2014-2016 рр.», перекладеної в 2018 році англійською мовою. Член НСЖУ з 1988 року, Заслужений журналіст України, член Українського пен-центру, лауреат Національної премії імені Ігоря Лубченка, лауреат премії імені Павла Шеремета Форуму громадянського суспільства країн Східного партнерства. Нагороджений орденом «За мужність» премії «За журналістику як вчинок» Фонду ім. Сахарова (Росія), відзнаками Верховної Ради України, Президента України. У лютому 2020 виїхав з окупованого Криму і відновив співпрацю з Крим.Реалії.

XS
SM
MD
LG