Спеціально для Крим.Реалії
Очевидно, що мета будь-якої незаконної анексії – військово-економічне освоєння території та захоплених ресурсів собі на користь. Напевно, тому російське керівництво все, що вдалося захопити в Криму, вважає своїми трофеями. І не тільки промисловість, сільське господарство, море, природу, історію, культуру, повітря і надра, а в першу чергу, мабуть, свідомість і пам'ять людей. Окупантові, я впевнений, легко здійснити свої наміри, якщо захоплена земля буде населена не свідомими громадянами, а людьми, позбавленими орієнтації в історії та в політиці. Тому російська влада намагається всіма способами витравити з кримчан все, що пов'язано з Україною, навіть стиль роботи, пам'ять і життєві звички.
Один з напрямків «засмоктування» Криму Росією полягає в тому, що вона не просто поширює свою ідеологію і політику на Крим, але все глибше втягує Крим у російські не тільки політичні, але навіть соціально-психологічні процеси. Справа не тільки в тому, що за допомогою так званої Південно-Російської парламентської асамблеї (ЮРПА) вона навіть на населення Криму поширила свою назву – «южанє», але шляхом залучення до своєї орбіти кримських депутатів поширює на них контроль за всіма парламентськими процесами – підготовкою «законодавства», роботою в округах, пріоритетами.
Днями в Ростові-на-Дону відбулося святкування 20-річчя ЮРПА. Нагадаю, що в липні 2016 року президент Росії Володимир Путін приєднав Крим і Севастополь до Південного федерального округу, тим самим позбавивши їх статусу таких округів. Він повністю задіяв захоплені українські території та їх населення в усі процеси на півдні Росії. І тепер твердження «у жителів півдня і проблеми схожі, і погляди» подається як істина, незважаючи на всі відмінності Криму від Росії.
Від Криму в святкуванні річниці ЮРПА брали участь спікер кримського парламенту Володимир Константинов і голова Комітету з будівництва, транспорту і паливно-енергетичного комплексу Леонід Бабашов. Кримчани відвідали військово-історичний музейний комплекс «Самбекскіє висоти». Константинов пообіцяв побудувати такий же і в Криму, розповів про музей на місці концтабору «Красний». Він запропонував наступне засідання ЮРПА провести в Криму. Щоб привезти побільше російського досвіду і замістити ним український.
У процес «засмоктування» Криму включено не тільки Південний федеральний округ, а й шляхом шефства і «поріднення» майже вся Росія. Наприклад, для «поріднення» Бахчисарая і міста Гусєва з Калінінградської області використано такий привід, що «наші землі територіально відірвані від матінки-Росії, навколо нас сьогодні багато ворогів. Але, можливо, саме таке географічне положення народжує в наших громадянах глибоке почуття патріотизму».
До найдрібніших подробиць Крим втягнутий не тільки в російські реальності, але в російську державну психологію
І вже тому – всупереч «ворогам» – їхні делегації їздять один до одного за тисячі кілометрів, і заступник голови Калінінградської обласної думи Олександр Богданов, який приїхав з делегацією до Криму, і віцеспікер російського кримського парламенту Алла Пономаренко, яка зустрічає їх, діляться досвідом інвестування, облаштування ЖКГ, муніципального управління. До найдрібніших подробиць Крим втягнутий не тільки в російські реалії, але в російську державну психологію. І межі цьому не буде – один з калінінградців сказав, що «Росія – країна велика: вчитися один в одного можна нескінченно!»
У самому Криму російська ідеологія вкладається в молоді голови мало не з молоком матері, «засмоктує» в свою орбіту молодь, роблячи її бранцями помилкових уявлень про історію і відносини держав. Днями віцеспікер Володимир Бобков провів у Сімферопольській академічній гімназії семінар-практикум «Ми цій пам'яті вірні». Допомагав йому «Кримський юридичний інститут» (філія) Університету Прокуратури Росії. Однак у програмі «семінару» не тільки історична реконструкція фрагментів Нюрнберзького процесу, що базувалася нібито на протоколах, але тільки про людське око, а насправді – на фрагментарних, хибних підставах, а й репетиція «Безсмертного полку», й історичні провокації.
Ведучий семінару, наприклад, будував історичні паралелі між подіями Другої світової війни і сучасністю, мовляв «подивіться в очі дитині з Горлівки, в школу якої потрапив снаряд». При цьому він не розповів дітям, що війну на Донбас принесли російські диверсанти і російська армія, і снаряд, що прилетів на школу в Горлівці – російський.
Після цього він задається питанням: «як могла виникнути ідеологія, яка заохочувала вбивство людей» і малює картину, де по один бік російська армія в ролі доблесних переможців, а по інший – Україна і нацисти, засуджені в Нюрнберзькому трибуналі.
Концтабір «Красний», який гірше Бухенвальда, був створений ще до війни в системі НКВС як табір для утримання дітей
Володимир Бобков закликав дітей не забувати сторінки історії, пов'язані з діяльністю концентраційних таборів на території півострова, і як приклад навів «висловлювання одного з в'язнів, доля якого склалася так, що спочатку він був у концтаборі «Красний», а потім його відправили в Бухенвальд». У таку фантастичну версію складно повірити. Але вона подається як правда. І в'язень нібито заявив, що «в Бухенвальді для мене було краще». І при цьому ні слова про те, що концтабір «Красний», який гірше Бухенвальда, був створений ще до війни в системі НКВС як табір для утримання дітей з так званих «членів сімей зрадників Батьківщини». І перші могили в «Красному» – це їхні могили.
Зброя для найменших: як у Криму дітей привчають до війни (фотогалерея)
У Криму виявляються втягнутими в ці провокації не тільки дорослі, але навіть діти, яких змушують грати у війну
Ось де паралелі були б і правдивими, і жахливими. І весь жах полягає не в тому, що «це може повторитися в будь-яку хвилину», а в тому, що це вже повторюється. Адже ініціатори війни на Донбасі навіть в дитячих головах намагаються неправдивою інформацією затьмарити правду і перекласти відповідальність на жертв своєї агресії. У Криму виявляються втягнутими в ці провокації не тільки дорослі, але навіть діти, яких змушують грати у війну, привчати до зброї, вірити в історичну брехню Росії. Російські пропагандисти усіма методами домагаються того, щоб кримчани стали мислити і сповідувати переконання як пропутінська частина росіян, яка вважає Україну своїм ворогом.
Микола Семена, кримський журналіст, оглядач Крим.Реалії
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не обов'язково відображають позицію редакції
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
