Доступність посилання

ТОП новини

«Такого снаряда ще не бачив». На Донбасі фіксують використання нового російського озброєння


Нові докази постачання Росією озброєння на Донбас

Найчастіше докази участі Росії у війні на Донбасі вдавалося збирати під час масштабних протистоянь – таких, як в Іловайську або Дебальцеві. Але і зараз, незважаючи на відносне затишшя на передовій, російське озброєння і техніку продовжують використовувати на лінії фронту, як встановили українські військові. Останній подібний випадок, кажуть вони, – зафіксований у лютому цього року. Як видала себе Російська Федерація і чому мішенню став нічим не примітний житловий будинок невеликого селища? Про це – у матеріалі журналістів спеціального проекту Радіо Свобода «Донбас.Реалії».

​Світлодарська дуга – одна з найгарячіших ділянок на Донбасі. Тут, практично на лінії фронту, розташоване невелике селище Новолуганське.

Місцевий житель Віктор Фролов показує купу уламків цегли і дощок, які ще донедавна були його будинком.

«Мене приліпило до стінки – і все почало сипатися. У мене стоїть камін і плита, і я якось потрапив дивом під цей куточок», – пригадує як рятувався Віктор Миколайович.

Купа уламків цегли і дощок, які ще донедавна були будинком
Купа уламків цегли і дощок, які ще донедавна були будинком

Житло 70-річного пенсіонера потрапило під артилерійський обстріл, як встановили українські військові. Як стверджує господар будинку, сюди влетів всього один снаряд.

«Це – якийсь снаряд не той. Я все бачив. Я був на війні. Але такого снаряда ще не бачив», – розповідає Віктор Фролов.

Віктор Фролов, власник будинку (в центрі)
Віктор Фролов, власник будинку (в центрі)

У штабі ООС підтверджують: снаряд, що зруйнував житловий будинок на околиці Новолуганського, дійсно незвичайний. Українські військові встановили: стріляли російським керованим артилерійським боєприпасом «Краснополь».

«Було проведено аналіз саме цього боєприпасу, зібрані всі осколки. Сам боєприпас «Краснополь» має особливості – це і система наведення, це і бойова частина, стабілізаційна частина, ті ж самі хвостові наконечники, що дозволяють здійснювати коригування траєкторії польоту вже на підльоті до цілі», – зазначив спікер Головного управління розвідки Міноборони України Вадим Скібіцький.

Що ж це за боєприпас? І чому українські військові вважають цей інцидент ще одним доказом участі Росії у війні на Донбасі?

Керований артилерійський снаряд «Краснополь»: калібр – 152 міліметри, вага снаряду – 50 кілограмів. Осколково-фугасна бойова частина дозволяє вражати бронетехніку та укріплені військові об’єкти на відстані до 20 кілометрів. Наводиться боєприпас за допомогою лазерного променя, що входить до складу комплексу.

Цей далекомір є у складі штатних підрозділів регулярних Збройних сил
Віктор Шидлюх

«Для того, щоб використовувати цей боєприпас, потрібен лазерний цілевказівник-далекомір, що підсвічує ціль, а вже на відбитий лазерний промінь летить цей снаряд і влучає. Цей далекомір є у складі штатних підрозділів регулярних Збройних сил», – каже заступник начальника науково-дослідного управління Генштабу ЗСУ Віктор Шидлюх.

Російські провладні ЗМІ неодноразово показували, як армія Російської Федерації використовує боєприпас «Краснополь». Кадри телеканалу «Россия-24» річної давності – артилеристи під Санкт-Петербургом вчаться стріляти керованим снарядом. Вогонь ведуть із самохідних гаубиць «Мста-С».

«Від запуску до цілі – максимум 15 секунд. Снаряд, аналогів якому в світі більше немає, «Краснополь». Розробка тульського конструкторського бюро», – мовиться у сюжеті.

Кремлівські медіа активно хвалять російську розробку: «Роботу «Краснополя» можна порівняти з ювелірною хірургічною операцією. Військові так і називають його – «скальпель».

Боєприпас є на озброєнні тільки трьох країн: Російської Федерації, Китаю та Індії. І хоча розробляти його почали ще наприкінці 1970-х, в українські частини, за даними Генштабу, «Краснополь» не надходив.

«На момент проголошення незалежності України цей боєприпас був новий і розроблений нещодавно. Він не встиг надійти на територію України і потрапити до нас на склади. Ніколи його не купували, він не надходив до нас на озброєння – це достовірна інформація», – стверджує Віктор Шидлюх.

Віктор Шидлюх
Віктор Шидлюх
Дійсно було влучення в житловий будинок, але це була помилка операторів
Вадим Скібіцький

У відкритих джерелах вартість одного російського керованого снаряду оцінюють у десятки тисяч доларів. Навіщо ж знадобилося стріляти ним по об’єкту, який не має жодного військового значення? В української розвідки є своя версія.

«За нашими оцінками, це дійсно було влучення в житловий будинок, але це була помилка операторів при наведенні цього високоточного снаряда», – зазначає Скібіцький.

Вадим Скібіцький
Вадим Скібіцький

В ГУР вважають, що помилка сталася через відсутність досвіду у екіпажу. Вогонь, за інформацією розвідки, вели в навчальних цілях.

Відбувається навчання екіпажів, бойових розрахунків, офіцерів і навіть курсантів Збройних сил Російської Федерації на нашій території
Вадим Скібіцький

«Відбувається навчання екіпажів, бойових розрахунків, офіцерів і навіть курсантів Збройних сил Російської Федерації на нашій території. Бойовому застосуванню цих боєприпасів у бойових умовах. А це відповідний бойовий досвід. Ми фіксували прибуття не тільки курсантів, а й викладачів Санкт-Петербурзької артилерійської академії, інших інструкторів, які здійснюють підготовку військовослужбовців Збройних сил Російської Федерації на території Росії», – наголошує Вадим Скібіцький.

У штабі ООС заявляють про три підтверджені випадки використання боєприпасу «Краснополь» на Донбасі в 2018-2019 роках.

Уламки боєприпасу «Краснополь», які знайшли в Україні
Уламки боєприпасу «Краснополь», які знайшли в Україні

Російські військові також не приховують: ці снаряди застосовувались у конфліктах поза територією Росії. Приміром, кадри, зняті в Сирії в січні минулого року і опубліковані телеканалом Міноборони Російської Федерації «Звезда». Керований снаряд нібито знищує сирійських бойовиків, які напали на авіабазу «Хмеймім».

В Україні є власний боєприпас, що за словами розробників, не поступається «Краснополю» своїми високоточними характеристиками. Керований 152-міліметровий снаряд «Квітник» роблять на оборонному підприємстві «Прогрес».

Снаряд «Квітник»
Снаряд «Квітник»

«Якщо цим боєприпасом ціль вражається з першого пострілу, можливо, з другого, то некерованих боєприпасів може знадобитися сотня», – каже заступник головного конструктора держпідприємства «НВК «Прогрес» Владислав Дзюба.

Розробники пояснюють: високоточний боєприпас також впливає на безпеку українських військових.

«Завдання виконується дуже швидко і розрахунок може змінити свою позицію, і противник при цьому не зможе вразити цей екіпаж», – додає Владислав Дзюба.

Владислав Дзюба
Владислав Дзюба

Артилерійський снаряд «Квітник» прийняли на озброєння ЗСУ ще до війни на Донбасі, але, за інформацією державного концерну «Укроборонпром», куди входить підприємство-розробник, до війська він так і не потрапив.

Високоточний «Квітник» був прийнятий на озброєння Збройних сил України ще 2012 року, проте з того часу замовлень на нього не було

«Високоточний «Квітник» був прийнятий на озброєння Збройних сил України ще 2012 року, проте з того часу замовлень на нього не було... Зараз у ДП «Науково-виробничий комплекс «Прогрес» повністю готові до проведення необхідних попередніх і державних випробувань «Квітника», серійного виробництва та чекають замовлень з боку Міністерства оборони України», – йдеться на сайті «Укроборонпрому».​

Впродовж війни учасники міжнародної волонтерської спільноти «Інформнапалм» зібрали докази присутності на Донбасі 48 сучасних російських типів озброєння та техніки.

XS
SM
MD
LG