Фільм про Голодомор, про розстріляного українського художника Михайла Бойчука та про Femen. Поки що це тільки проєкти, але невдовзі вони можуть стати повноцінними стрічками. Український культурний фонд (УКФ) виділив цьогоріч близько 70 мільйонів гривень на підготовку сценаріїв та препродакшен кінофільмів. Завдяки цій програмі кіношники могли ретельно підготуватися до зйомок майбутнього повного метру: підібрати акторів, випробувати техніку, відібрати локації, поексперементувати з зображенням, відзняти тизер. Та найголовніше ‒ заглибитися в матеріал. Це те, чого не вистачає сучасному кіновиробництву, яке через дороговизну робиться переважно «з коліс». Також у авторів з'явився повноцінний презентаційний пакет їхніх робіт, – це спрощуватиме в подальшому пошук фінансування.

Більшість опитаних Радіо Свобода працівників кіноіндустрії жалкують, що в новому році УКФ більше не фінансуватиме подібні речі. Держава запланувала сконцентрувати все кінофінансування у Держкіно. Підтримка кінопроєктів УКФ зменшилася з 400 до 150 мільйонів гривень, натомість збільшився загальний бюджет фонду. У 2020 році він складатиме близько 700 мільйонів гривень. Радіо Свобода відібрало 25 перспективних кінопроєктів від УКФ і запитало у їхніх авторів, коли очікувати на повнометражні фільми.

ХУДОЖНІ ФІЛЬМИ​

• Три місяці до Зими

Режисер Станіслав Гуренко

Драма про дисидентський рух в Україні. Після повернення з таборів колишній боєць УПА намагається почати життя звичайного радянського українця. Але привиди минулого, зустрічі з однодумцями та окупація радянськими військами Чехословаччини повертають його до боротьби. Головний герой фільму ‒ це збірний образ українських дисидентів.

Наразі команда фільму шукає фінансування для зйомок повнометражного фільму. Сподіваються, що у 2021-2021 знайдуть кошти для повної реалізації проєкту.

• Яків

Режисер та сценарист Вікторія Трофіменко

В основі фільму ‒ реальна історія голови колгоспу на Черкащині Якова Дробота, який під час Голодомору врятував близько трьох тисяч людей.

Держава вже декілька раз відмовила режисерці фільму Вікторії Трофіменко у фінансуванні цієї картини. У серпні 2019 року «Яків» переміг у пітчингу Держкіно і мав отримати фінансування. Однак новий міністр культури Володимиром Бородянський переглянув результати конкурсу і фінансування забрали. За його словами, Держкіно розподілило більше грошей, ніж повинно було. Тоді фінансування втратили ще близько 50 фільмів.

Режисерка Трофіменко ще раз подасть «Якова» до Держкіно – це буде остання спроба. Адже за умовами конкурсу, один проєкт не можна подавати більше трьох разів.

Якщо Держкіно таки підтримає фільм, його планують представити до 90-х роковин Голодомору, у 2023 році.

• Місцями туман

Режисер та сценарист Олександр Стеколенко

«Містичний неонуар та екзистенційна драма, яка включає елементи політичного детективу», ‒ розповідає про свій новий проєкт режисер кіно, реклами та кліпмейкер Олександр Стеколенко.

Місце дії – одна з країн на сході Континенту, що живе передчуттям вторгнення військ тоталітарної держави. Майор Олексій Лущик випадково збиває насмерть перехожого. Схилившись над мертвим, Лущик бачить свого двійника. Ця подія повністю змінює його життя. Лущик відчайдушно тікає з поліційного відділку і розпочинає власне розслідування.

Команда проєкту збирається подавати фільм на наступний конкурс Держкіно.

• ДЖЕРЯ. А завтра була воля

Режисер Ірина Правило, сценарій Ірина Правило, Олександр Мещеряков

Проєкт за мотивами повісті Івана Нечуя-Левицького «Микола Джеря». Творці майбутнього фільму обіцяють нове та сучасне кінопрочитання української літературної класики. Фільм хочуть зробити без пафосних лозунгів та штучних діалогів. Щоб пройти шляхом Миколи Джері, команда проєкту об'їхала Черкаську, Вінницьку та Одеську області.

«Ми рішуче налаштовані на пошуки ресурсів для нашого фільму: участь у конкурсах Держкіно, пошуки грантів, приватних інвестицій, проведення компаній спільнокоштів», ‒ повідомила у коментарі Радіо Свобода команда фільму.

• Бабин Яр

Режисер Сергій Лозниця

Цей фільм режисер Сергій Лозниця називає справою всього свого життя. «Бабин Яр» ‒ має стати експериментальним чорно-білим фільмом, у якому унікальна архівна хроніка буде поєднана із відзнятим матеріалом. Всі зйомки планують провести в Україні.

«Я спробую створити ілюзію того, що фільм – це саме та хроніка, яку знайшли. Це буде ігрова картина, створена так, щоб емоції глядача були дуже глибокими. Хочу, щоб люди пережили той жах, який стався тут, у нашому місті», ‒ розповідає режисер стрічки Сергій Лозниця.

УКФ виділило близько двох мільйонів гривень на тестування нових візуальних технологій та пошук локацій. На зйомки самої стрічки українське Держкіно пообіцяло виділити близько 50 мільйонів гривень. Загальний бюджет стрічки, яка створюється у копродукції Німеччини, Франції та України становить близько 130 мільйонів.

• Пожежа Саніри

Режисер Олександр Кірієнко, сценаристи: Ед Данилюк, Денис Замрій

Детективна історія про дорослішання, яка розгортається близько п’яти з половиною тисяч років тому на Трипіллі.

«Складний» підліток з Троєщини грабує музей. Йому потрапляє в руки потужний артефакт, який викидає його в минуле. Щоб повернутися в свій час, йому доведеться розгадати трипільську таємницю.

Сценарій майбутнього фільму написаний за однойменним твором Еда Данилюка.

Тизер та сам проєкт фільму команда планує презентувати на найближчому кінофестивалі в Берліні, щоб знайти інвесторів. Також «Пожежу Саніри» подадуть на конкурс Держкіно для створення повнометражного фільму.

• Вінценз

Режисер Ян Кідава-Блонський, сценарій: Наталія Ворожбит, Макс Курочкін

Проєкт біографічного фільму про Станіслава Вінценза ‒ польського письменника, автора трьохтомної епопеї про Гуцульщину «На високій полонині».

У центрі сюжету любовний трикутник: Станіслав Вінценз та його дві дружини: колишня та теперішня. Історія розгортається на Гуцульщині, під час її окупації Радянськими військами.

Комуністи кидають Вінценза до в’язниці. Йому та всій його родині загрожує депортація. Дивом звільнившись, Вінценз готує втечу через Карпати. Разом з собою бере колишню та нинішню дружину та трьох дітей.

Наразі творці фільму в пошуках фінансування.

• У справу втручається Остап Гуляй

Режисер Максим Лукашов

«Авантюрна комедія про нестандартні методи боротьби із сепаратизмом та супергероя мимоволі», – так описує проєкт фільму режисер Максим Лукашов.

В Україні війна. 30-річний Остап випадково потрапляє до спецоперації СБУ. Йому доведеться проїхати від Києва до Одеси з карколомними пригодами, запобігти заколоту, викривши сепаратистів.

Творці фільму хочуть за допомогою комедії розповісти про серйозні речі. Зараз команда проєкту розглядає різні варіанти фінансування. Сподіваються зробити фільм у 2020-2021 роках.

• Бойчукісти

Режисер Олександра Степашко, сценаристи: Олександра Степашко, Марія Вайно

Фільм-байопік про культового українського художника Михайла Бойчука. Він створив модерний художній стиль та мистецьку школу «бойчукістів», з якої пізніше чекісти зробили «злісну контрреволюційну організацію». У 1937 році Михайла Бойчука разом з учнями та дружиною розстріляли. Згадувати про них заборонили. Більшість творів «бойчукістів» знищили.

Творці фільму продовжують роботу в архівах та будуть доопрацьовувати сценарій фільму. «Зараз підключаються нові експерти, ми знаходимо нові документи, щоденники, листи», ‒ говорить в коментарі Радіо Свобода режисерка фільму Олександра Степашко.

Після створення фінальної версії сценарію, команда збирається шукати фінансування. Коли почнеться робота над повнометражним фільмом ще невідомо.

СЕРІАЛИ

• Кава з Кардамоном

Сценарист Ольга Кржечевська

8-серійна історична драма про заборонене кохання у Львові середини XIX століття. Історія одруженого польського шляхтича Адама та юної української сироти Анни. Події розгортається на тлі революційних подій у Європі, яку називають «Весною народів», що зачепила також і Галичину.

Сценарій серіалу створено на основі роману української письменниці Наталії Гурницької «Мелодія кави у тональності кардамону», над яким вона працювала понад 10 років.

Серіал планують знімати вже навесні наступного року.

• Часова Варта

Режисер Роман Сінчук, автори адаптованого сценарію Максим Курочкін та Оксана Савченко

Фентезі-серіал про подорожі в часі. Часова Варта ‒ секретна урядова організація в Києві, яка охороняє час від злих намірів змінити хід історії. Співробітники Часової Варти переміщуючись з однієї історичної епохи в іншу, протидіють порушникам, розплутуючи різноманітні головоломки української історії.

Автори проєкту хочуть створити динамічний сюжет і таким чином привернути увагу до драматичних подій української історії.

Наразі готовий сценарій 4 пілотних серій та демо-тизер, в якому головну роль зіграв Олексій Горбунов.

Якщо команда «Часової варти» знайде фінансування, серіал можна буде побачити восени 2020 року.

«Часова Варта» ‒ це адаптація відомого іспанського проєкту «Міністерство часу». Перші два сезони пройшли з великим успіхом на іспанському телебаченні. Третій ‒ створювався спільно з «Netflix».

• Плеяда

Режисер Тарас Дронь, сценаристи Наталя Уварова, Аліса Ліндеман

Серіал з 10 епізодів, присвячений окремим постатям української історії: Лесі Українці, Ользі Кобилянській, Михайлу Драгоманову, Олені Пчілці, Михайлу Старицькому, Івану Франку, Миколі Лисенку, Михайлу Коцюбинському.

Творці серіалу запевняють, що «видатні діячі культури і мистецтв, які завжди були далекими пам’ятниками, канонізованими геніями, постануть на екрані яскравими, живими, вразливими і неідеальними людьми, такими, як і ми з вами».

Проект «Плеяда» планує подаватися на пітчинг Держкіно і за оптимістичним планом серіал можна очікувати на екранах в лютому 2021 року, на 150-ту річницю народження Лесі Українки, – говорить команда проекту.

АВТОРСЬКЕ КІНО

• La Palisiada

Режисер та сценарист Філіп Сотниченко

Київ, 1996 рік. 5 місяців до заборони смертної кари. В озері знаходять вбитого міліціонера. Правоохоронці поспішають завершити справу до введення мораторію на страту. Олександр – шанований судовий психіатр, якого лише півроку відділяють від спокійного виходу на пенсію. Він мусить зіграти ключову роль у розслідуванні заплутаної справи і вирішити вмерти чи жити підозрюваним.

Під час зйомки тизеру команда проєкту тестувала різну знімальну техніку 90-тих років ‒ хотіли реалістично передати дух епохи. У тизері знімалися виключно непрофесійні актори.

Фільм поки не отримав фінансування. Команда очікує оголошення пітчингу від Держкіно, та подає проєкт на міжнародні програми.

• Замок

Режисер Анна Акулевич, сценарист Анна Гаршина

Драма про травми війни, боротьбу із ними та тиск суспільства.

Двоє найкращих друзів повернулися з АТО. Петро – тепер пересувається на візку, Андрій – на межі психологічної кризи, яку ретельно приховує. Молоді ветерани намагаються повернутись до мирного життя. Петро заводить стосунки з дівчиною в інтернеті, Андрій – вперше відкрито протистоїть авторитарному батьку.

«Історія з подальшим фінансуванням буде зрозуміла пізніше», ‒ розповіла Радіо Свобода режисер проєкту Анна Акулевич​

• Стоп-Земля

Автор фільму Катерина Горностай

Фільм про сучасних підлітків та їх проблеми: перший досвід дружби, кохання, відповідальності. Місце дії ‒ звичайна київська школа, головні герої ‒ 16-річна Маша та її друзі у найтривожніші моменти дорослішання.

Щоб показати реальне життя сучасних підлітків, режисерка фільму Катерина Горностай зібрала для фільму клас із звичайних старшокласників. Для них провели спеціальну акторську лабораторію. Імена головних героїв не розголошуються до закінчення виробництва фільму у 2021 році.

«Стоп-Земля» ‒ ігровий дебют режисерки Катерини Горностай, яка неодноразова перемагала із своїми короткометражками на українських кінофестивалях. Держкіно профінансувало стрічку на 70 %, (20,5 мільйонів гривень).

• Редакція

Режисер Роман Бондарчук, сценарій: Алла Тютюнник за участі Романа Бондарчука та Дар’ї Аверченко

Головний герой Юра, молодий співробітник природничого музею, вирушає в експедицію на пошуки рідкісного тхора, але стає свідком підпалу лісу. Він приносить фото підпалювачів у редакцію місцевої газети і за збігом обставин лишається в ній працювати. Юра починає власне розслідування, кому вигідні підпали і чому горять ліси.

Щоб написати правдивий сценарій, команда стрічки побувала в експедиції Херсонщиною, в якій дослідила життя та роботу провінційних медіа.

«Ми візьмемо участь у новому конкурсі Держкіно. В цьому разі фільм можна буде очікувати навесні 2021-го року», ‒ розповів у коментарі Радіо Свобода режисер Роман Бондарчук.

Документальні та художні фільми Бондарчука неодноразово перемагали на міжнародних та українських фестивалях. Саме Херсонщина, її люди та побут, ‒ ставали водночас тлом і головних героєм його стрічок. «Редакція» ‒ стане другим ігровим фільмом режисера. У 2019 році Роман Бондарчук став лауреатом Шевченківської премії за свій повнометражний художній дебют «Вулкан».

• АЗС

Режисер Юлія Гонтарук

Молодий хлопець Влад йде добровольцем на війну. Там він дорослішає, бачить смерть друзів та зустрічає перше кохання. Під впливом інформаційного хаосу, в якому знаходиться усе суспільство, кохана штовхає Влада на небезпечний крок. Він хоче встановити справедливість та догодити дівчині, але не помічає, що руйнує себе.

Автори планують в 2020 році продовжити пошук фінансування для зйомок повної версії стрічки.

• Вєра

автор проєкту Марина Степанська

«Вєра» ‒ історія 40 років життя однієї жінки, що починається в радянській Україні в часи застою (1980-ті) і завершується на зламі, в незалежній Україні 2020 року.

Над проєктом працює українська режисерка Марина Степанська, яка відома своєю дебютною драмою «Стрімголов» (2017).

Інформації про дату запуску зйомок повного метра стрічки у команди проєкту поки немає.

• Наші груди – наша зброя: Історія Femen

Режисер Дар'я Жук, сценаристка Наталя Блок

Ігровий фільм про історію жіночого рух Femen, який утворився в Україні. Його учасниці відомі протестами, в яких зазвичай оголюють груди.

Автор ідеї фільму ‒ білоруська режисерка Дар’я Жук, яка у 2018 році отримала гран-прі Одеського кінофестивалю за фільм «Кришталь».

Фільм є копродукцією України та Франції. Творці стрічки вже відзняли за кошти УКФ тизер фільму. Зараз шукають фінансування на повний фільм. Дата зйомок і виходу стрічки поки не відома, повідомили Радіо Свобода продюсери стрічки.

ДОКУМЕНТАЛЬНІ ФІЛЬМИ

• Залізні метелики

Режисер Роман Любий, сценаристка Богоміла Жлуктенко

Документальний фільм про трагедію збитого у небі над Донбасом пасажирського авіалайнера MH-17. Багато уламків ракети, яка влучила в літак мали форму метеликів, звідси і походить назва фільму, говорять творці стрічки.

Команда фільму надала Радіо Свобода ексклюзивні кадри із тизеру, який презентують у 2020 році.

Хоча частина фільму й буде присвячена розслідуванню цього злочину, але головна мета стрічки у його осмислені. «В першу чергу це художня рефлексія. Що ця трагедія означає для світу? Для країни? Для нас? Для мене?», ‒ стверджує у коментарі Радіо Свобода режисер стрічки Роман Любий.

«Залізні метелики» ‒ це фільм-гибрид. Саме так визначають жанр його творці. «Наш фільм складається і з документальних та ігрових сцен, ‒ розповідає Роман Любий, ‒ А також відеоарту з архівних кадрів та навіть анімації. Ігрові сцени здебільшого вирішені на межі пластичного та хореографічного перформансу, і відштовхуються від документальних подій».

У 2019 році «Залізні метелики» отримали підтримку від Держкіно (стрічку профінсували на 53 % у сумі 2 мільйони 305 тисяч гривень). Зараз відбуваються активні зйомки фільму. Повністю стрічку презентують орієнтовно у першій половині 2021 року.​

• Український Флот. Столітня Традиція

Режисер та сценарист Костянтин Кляцкін

Автори фільму хочуть розповісти про заснування та становлення українського флоту в часи Української революції 1917-1921 років і аж до анексії Криму та його сучасного стану у війні з Росією.

«Ми маємо унікальну можливість фільмувати реформування та докорінні зміни наших Військово-Морських Сил України, їх поступову перебудову та постійну кожноденну працю, в умовах зростаючої загрози в басейнах обох наших морів», ‒ розповідають творці стрічки.

Команда фільму шукає зараз фінансування. Створення повнометражної стрічки «це питання кількох років», ‒ розповіли Радіо Свобода.

• Месія, або півтора міста

Автор проєкту Андрій Загданський

Проєкт документального фільму про одного із видатних письменників початку ХХ століття Бруно Шульца, який жив та загинув у Дрогобичі. В майбутньому фільмі режисер Андрій Загданський прагне простежити, яких змін зазнало місто з часів Бруно Шульца і як змінювалося уявлення про самого письменника серед його жителів. Більшість євреїв Дрогобича, як і самий Шульц, загинули від рук нацистів під час Другої світової війни. Письменника прямо на вулиці міста вбив офіцер СС.

«Здається, ніде і ніколи я так гостро не відчував, що таке Катастрофа. ‒ розповідає режисер Андрій Загданський, ‒ У рідному Києві все єврейство ніколи повністю не зникало ‒ всі знали про Бабин Яр. Київ залишався містом з істотним єврейським населенням, навіть синагога в радянські часи діяла. У Дрогобичі – порожнеча. І майбутній фільм, звичайно, про Бруно Шульца, про нього і його Дрогобич, але й про привиди тих, кого вже немає в місті. І ніколи не буде».

В майбутньому фільмі Загданський хоче використати спогади очевидців, які знали Бруно Шульца, кадри кінохроніки, фото та малюнки письменника. Також український живописець абхазького походження Ахра Аджинджал має створити ілюстрації до текстів Шульца, які в подальшому будуть анімовані. Творці фільму представили вже тестовий варіант такої анімації. Малюнки Шульца анімувати не будуть.

Команда фільму планує закінчити фільм у березні 2021 року, якщо знайде для цього фінансування повідомив Радіо Свобода режисер фільму.

• Випчина. Село одного дня

Режисер Ігор Лещук

Майбутній документальний фільм про найвище село Гуцульщини ‒ Випчину. Його жителі давно розійшлися по долішніх селах. Але раз у році, на храмове свято, вони підіймаються до місця батьківських осель, до церкви та цвинтаря, щоб пом’янути своїх предків, вшанувати свою минувшину.

За підтримки Українського культурного фонду команда проєкту здійснила експедиції в гори, написала сценарій майбутнього фільму, відзняла храмове свято у Випчині та змонтувала тизери.

Зараз шукають фінансування, щоб продовжити зйомки. Фільм планують завершити за два роки.

• Олесь Гончар. Записки із полону

Режисер Андрій Михайлик, сценарист Сергій Тримбач

У проєкті фільму творці хочуть розповісти без банальностей і шаблонів про творчість і життя одного із найвідоміших українських письменників. Дехто вважає Гончара стовпом радянськості в українській культурі, інші ‒ рішучим борцем із режимом. На основі щоденників письменника, архівних документів, кінохроніки й розповідей його рідних, друзів та недругів автори фільму прагнуть показати справжнього Гончара.

Стрічку планують побудувати з окремих сюжетно завершених новел-епізодів та розповісти про невідомі події біографії Гончара, зокрема, німецький полон.

Проєкт «Олесь Гончар. Записки з полону» подавався на пітчинг від Держкіно, проте не переміг. Чи буде створений фільм ‒ невідомо, говорить команда стрічки.

• ХЗВ — двадцять років в адекваті

Режисер Дмитро Тяжлов

Музичний документальний фільм про життя та творчість культового гурту Хамерман Знищує Віруси. У фільмі планують розповісти про те, як події в країні та особисте життя двох незмінних учасників гурту Альберта Цукренка та Володимира Пахолюка впливали на творчість гурту. А також осмислити феномен гурту.

Продюсер стрічки Елла Штика у коментарі Радіо Свобода розповіла, що зараз займається пошуком фінансування для завершенням роботи над фільмом й що фільм «очікувати потрібно».

Український культурний фонд ‒ державна бюджетна установа, створена у 2017 році, яка на конкурсних засадах надає фінансування для створення різноманітних культурних проєктів. Першою головою УКФ у 2018 році стала дружина п'ятого президента України Петра Порошенка – Марина Порошенко. Обставини її призначення розслідував проєкт Радіо Свобода «Схеми».

На початку грудня 2019 року новий міністр культури Володимир Бородянський звернувся до Наглядової ради УКФ з проханням розглянути питання про припинення повноважень Марини Порошенко на посаді голови наглядової ради. Причиною свого рішення назвав «заполітизованість позиції голови наглядової ради». Вже 16 грудня 2019 року Марина Порошенко написала заяву про дострокове припинення своїх повноважень. Вона вважає, що єдина претензія до неї ‒ її прізвище. «Прізвище міняти не збираюсь. І боротися за посаду – також не буду. Я маю честь!» – наголосила Марина Порошенко. Нового голову УКФ оберуть на засіданні наглядової ради у січні 2020 року. Бюджет фонду у 2020 році становитиме близько 700 мільйонів гривень повідомили Радіо Свобода у пресслужбі УКФ.