Доступність посилання

ТОП новини

«Відновити довіру у переговорах» із Росією і «не стукати у зачинені двері» ЄС та НАТО. Що це означає?


Президент України Володимир Зеленський і президент Росії Володимир Путін

Звільнення українських моряків та політичних «в’язнів Кремля» під час оголошеного президентом Росії Володимиром Путіним «масштабного обміну» поставило питання про те, якими можуть бути неоголошені умови цього «обміну» та звільнення всіх незаконно утримуваних Росією і проросійськими бойовиками «ДНР» та «ЛНР» громадян України. Саме цим деякі оглядачі пояснюють загострену увагу до тез, які озвучують представники команди президента України Володимира Зеленського. Радіо Свобода запитало експертів, що саме можуть означати широко обговорювані у соціальних мережах тези щодо співпраці з НАТО та євроінтеграції.

На тлі заяв президента США Дональда Трампа про можливість повернення Росії до G8, а також цілої низки зустрічей керівництва Росії з представниками Євросоюзу, після «масштабного обміну», коли до України, після телефонних розмов Володимира Зеленського з Володимиром Путіним, повернулися 35 моряків і «в’язнів Кремля», від деяких представників нової української влади прозвучали тези, що викликали активне обговорення.

Це фрази Богдана Яременка про «відновлення довіри у переговорах» із Росією і «виведення американських інструкторів з України», а також слова Дмитра Кулеби про те, що Україна «не повинна стукати у зачинені двері» ЄС і НАТО й благати «візьміть нас».

Що конкретно було сказано?

Голова парламентського комітету із зовнішньої політики, народний депутат фракції «Слуга народу», дипломат Богдан Яременко в інтерв’ю ТСН від 9 вересня 2019 року, яке вийшло під заголовком «Україна не отримає запрошення до ЄС наступні 5-10 років», зокрема, сказав таке:

Богдан Яременко, Київ, 30 грудня 2016 року
Богдан Яременко, Київ, 30 грудня 2016 року

«Оскільки нам треба повертати своїх полонених, нам треба думати, яким чином створити ситуацію, коли не будуть літати снаряди, все рівно про це треба говорити. Отже, якусь довіру за столом переговорів відновлювати потрібно. Відновлюється вона дуже просто: шляхом реалізації якихось конкретних невеликих кроків, які реалізовані успішно. І, звичайно, ті, які в процесі реалізації (один з таких прикладів – Станиця Луганська), але з чогось починати потрібно. Розведення в одному місці, ремонт одного мосту, не дасть миру, але можливо воно створить досвід успішного вирішення маленького питання, маленького пазлика в контексті дуже великої і складної задачі.

Говорю про відновлення довіри шляхом переговорів, реалізації якихось конкретних маленьких дій, повернення полонених. Є питання виведення іноземних військ з України

Я ж і говорю про відновлення довіри шляхом переговорів, реалізації якихось конкретних маленьких дій, повернення полонених. Звичайно, це покращить атмосферу за столом переговорів – коли воно буде зроблено, воно дозволить перейти до якогось наступного питання.

Не обов’язково про зміну української Конституції чи амністію, бо ще є маса гуманітарних питань на лінії розмежування, є питання виведення іноземних військ з території України.

Так, росіяни скажуть, що йдеться про американських інструкторів з території України, ми скажемо, що російських нерегулярних військових формувань з окупованих територій. Але до цієї дискусії все рівно потрібно дійти. Вона ще не починалась.

Ситуація у світі розвивається таким чином, що загального примирення або загального рішення конфлікту не буде».

Віцепрем'єр-міністр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба, відповідаючи на запитання журналістів 10 вересня у Брюсселі, куди він прибув для свого першого візиту на цій посаді у штаб-квартиру НАТО, зокрема, сказав таке:

Дмитро Кулеба. Київ, 23 липня 2015 року
Дмитро Кулеба. Київ, 23 липня 2015 року

«Я особисто сповідую дуже прагматичний підхід – я вважаю, що і у відносинах з НАТО і ЄС потрібно досягати того рівня, коли ми самі станемо для них незамінними. Ми не повинні стояти біля дверей і стукати в закриті двері і благати «візьміть нас». Ми повинні працювати таким чином, щоб вони зрозуміли, що без нас вони слабкіші, ніж з нами». «Саме такий підхід просуватиме на цій посаді», але зауважив, що докладатиме зусиль, щоб співпраця України і НАТО була «максимально повноформатною» і «без будь-яких просідань».

Кулеба також повідомив, що обговорив із НАТО роботу спільної робочої групи з оборонної реформи в Україні.

«Це – основний формат нашої взаємодії з альянсом», – сказав віцепрем’єр-міністр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції.

Як відреагували соціальні мережі й самі спікери

Ці висловлювання представників нової команди президента Зеленського викликали жваве обговорення у соціальних мережах.

Частина дописів у Facеbook зводилися до запитань:

  • Чи не означають озвучені тези, що «нова українська влада готова піти на поступки перед Росією» – відмовитися від співпраці з НАТО й курсу на входження до ЄС?
  • Чи не означає це, що Володимир Зеленський погодиться виконати «політичну частину» Мінських домовленостей, не чекаючи поки Росія забере своїх військових та зброю із утримуваної проросійськими бойовиками частини Донбасу?
  • Чи не означає це, що США та ЄС хочуть швидше закінчити конфлікт, пішовши на поступки Росії і знявши санкції без повернення Криму та відновлення територіальної цілісності України?

«В Україні так традиційно склалося, що коли в зовнішній політиці починають говорити про «прагматизм», це закінчується «позаблоковим статусом». Якщо українська влада відмовиться від активного і наполегливого публічного і непублічного тиску, щоб добитися від НАТО більшого, ніж просто обіцянки «відкритих дверей», то увесь прагматизм зведеться до беззахисної залежності від обставин», – написав дипломат Данило Лубківський.

А ось реакція одного із комбатів ЗСУ (редакція не називає співрозмовника), який тісно співпрацює із натовськими інструкторами:

«Українській армії необхідна підтримка НАТО, дуже необхідна. Я не уявляю, як ми переведемо військо на стандарти НАТО без підтримки альянсу.

Згортання співробітництва неприпустиме! Самостійно Україна не зможе протистояти Російській Федерації. Тільки з підтримкою НАТО ми зможемо зберегти Незалежність.

Ми пройшли дуже корисні вишколи з управління підрозділами, згідно зі стандартами НАТО

Натовські інструктори, навчання на полігонах, спільні військові навчання – це все необхідно, щоб співпраця з НАТО була можлива. Ми пройшли дуже корисні вишколи з управління підрозділами, згідно зі стандартами НАТО. Це – і принципи управління, і документообіг, і ведення бойових дій. Ми сформували штат управління за натовськими стандартами. Зараз очікуємо на нові Статути.

На мій погляд, вкрай необхідно запровадити в ЗСУ два головні принципи, на яких тримається обороноздатність НАТО: довіру і децентралізацію».

Американські інструктори під час навчань Rapid Trident. Україна, 6 вересня 2018 року
Американські інструктори під час навчань Rapid Trident. Україна, 6 вересня 2018 року

Віцепрем’єр-міністр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба після завершення візиту до Брюсселя 11 вересня відкинув подібні твердження як безпідставні, наголосивши, що «Євроатлантичний курс України залишається незмінним».

«Летиш в НАТО одразу через 10 днів після призначення. Домовляєшся про:

  • активізацію роботи основної спільної робочої групи Україна-НАТО щодо військової реформи;
  • врахування пропозицій України під час розробки програми НАТО «Одна країна – один план»;
  • збільшення участі України в одній з операцій НАТО;
  • продовження підтримки альянсом стажування українських моряків на кораблях країн НАТО і взагалі спільної військової підготовки;
  • консультації з НАТО щодо проєкту Стратегії національної безпеки (ми не зобов’язані консультуватися, але добровільно хочемо це зробити).

Приїжджаєш до Києва і дізнаєшся, що ти заявив, що Україна більше не прагнутиме в НАТО, ти зрадник і навіть говорять, що вже з трибуни Верховної Ради мене розкритикували», – написав Кулеба,

А коли видання «Європейська правда» подало слова Богдана Яременка під заголовком «В «Слузі народу» готові говорити про виведення іноземних інструкторів при деокупації Донбасу», голова комітету Верховної Ради з питань зовнішньої політики написав, що «заголовок на «Європейській правді» і в багатьох інших виданнях є огидною маніпуляцією, яка не відображає суті сказаного мною».

Яременко пояснив, що «йдеться про те, що на шляху мінського процесу є маса прихованих підводних каменів, які утруднюватимуть Мінські домовленості».

Що кажуть експерти?

Проте експерти кажуть, що такі досвідчені дипломати, як Богдан Яременко і Дмитро Кулеба, просто так слів не зронюють.

Віталій Мартинюк, виконавчий директор Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» :​

Віталій Мартинюк, виконавчий директор Центру глобалістики «Стратегія ХХІ», Київ, 2018 рік
Віталій Мартинюк, виконавчий директор Центру глобалістики «Стратегія ХХІ», Київ, 2018 рік


«Швидше за все, йдеться про певне тестування українського суспільства, щоб побачити, як воно відреагує», – вважають оглядачі.

Тут є привід для хвилювання. Це не може бути просто збігом, що ці тези прозвучали одна за одною і все це збіглося із початком роботи парламенту й уряду.

На мій погляд, це такі сигнали, що нова влада готова до компромісів. Президент і його команда прагнуть показати, що здатні дуже швидко досягати результатів. Але не завжди швидкий успіх – це добре.

Звісно, це дуже добре, що 35 українських громадян повернулися додому. Але ж усім очевидно, що в основі цього обміну лежить компроміс – і щодо Цемаха, і щодо українських моряків, які і так мали бути звільнені Росією без усіляких умов за рішенням Міжнародного трибуналу з морського права.

З одного боку, бажання продовжити обмін примушує українську владу посилати сигнали про готовність до компромісу, але з іншого боку, треба думати, як на ці сигнали можуть відреагувати партнери України і громадяни України.

Команда Зеленського не може не розуміти, що в тих 75% багато тих, хто голосував не за Зеленського, а проти Порошенка

Команда Зеленського не може не розуміти, що в тих 75% підтримки дуже велика частина активних і вмотивованих людей, які голосували не за Зеленського, а проти Порошенка.

Нова влада не може не пам'ятати, до чого призвела три роки тому спроба проголосувати за особливий статус Донбасу. Тоді було кровопролиття під Верховною Радою.

Щодо позиції Заходу, то не забувайте, що Німеччина виступила проти повернення Росії до «Групи семи». А от президент Франції Макрон є, звісно, більш поступливим. Він запросив Путіна до себе, а його два міністри – міністр закордонних справ і міністр оборони літали до Москви. Тобто, цілком очевидно, що Франція хоче швидко врегулювати конфлікт, зняти санкції і повернутися до бізнесу з Росією.

Важливо, щоб не припустилися помилки і не пішли на великі компроміси, що можуть бути сприйняті Кремлем як стимуляція подальших агресивних дій
Віталій Мартинюк

Що стосується США, то хоч Дональд Трамп і заявляв, що він хотів би повернути Росію до G8, все ж Трамп є собі таким «політиком-маятником». Спочатку була заява, що «безпекову допомогу» Україні «заморозили», тепер вже цю заборону зняли.

До того ж, загалом керівництво США є великим противником «Північного потоку-2». Із Державного департаменту, із Конгресу, із Сенату лунають чіткі заяви щодо готовності запровадити санкції щодо «Північного потоку-2», щоб не допустити посилення впливу Росії на Європу.

Думаю, що нестабільна Україна не в інтересах ні ЄС, ні США. Важливо, щоб не припустилися помилки і не пішли на великі компроміси, що можуть бути сприйняті Кремлем як стимуляція подальших агресивних дій.

А певна небезпека є. Що може бути? Можуть у рамках переговорів «нормандського формату» спробувати запустити так звану «формулу Штайнмаєра».

Тому я думаю, що будуть ще заяви від українського керівництва щодо формулювання позиції України на переговорах у «нормандському форматі».

Тут дуже багато залежить від реакції всередині України. Громадян. Якщо реакція буде чітка, що не можна іти на компроміси, які є здачею національних інтересів України, то влада на них не піде».

Тимчасовий повірений у справах США в Україні Вільям Тейлор в інтерв'ю «Голосу Америки» зазначив, що на його думку, «статус американсько-української співпраці у військовій сфері дуже високий: є міцна підтримка в навчанні, у наданні обладнання, зброї».

Вільям Тейлор, 10 вересня 2019 року
Вільям Тейлор, 10 вересня 2019 року

Щодо Донбасу, Вільям Тейлор сказав: «Ціна Донбасу та Криму для росіян, на додачу до ціни санкцій, навертають мене до думки, що вони хотіли б забратися з Донбасу. Отож якщо ми продовжимо санкції і будемо говорити з ними – у якому завгодно форматі... Бо діалог начебто йде добре між президентами Зеленським і Путіним. Якщо цей формат спрацює, то це чудовий формат! Бо ми маємо двох людей, які повинні дійти згоди. Про те, щоб росіяни залишили Донбас. І про те, щоб вони кінець кінцем залишили Крим».

  • У квітні 2019 року Володимир Зеленський під час передвиборчої кампанії заявляв, що не збирається «міняти курс євроінтеграції» і що він як громадянин підтримує співпрацю з НАТО, але питання членства України в альянсі має вирішуватися «обов’язково через референдум».
  • 4 червня 2019 року Володимир Зеленський зустрічався із генсекретарем НАТО Єнсом Столтенбергом у Брюсселі і підтвердив курс України на членство в НАТО і Євросоюзі, що прописано в Конституції.
  • 21 лютого 2019 року набули чинності зміни до Конституції щодо стратегічного курсу України на набуття повноправного членства в НАТО та ЄС.
  • 7 лютого 2019 року ухвалила закон «Про внесення змін до Конституції України (щодо стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському союзі та в Організації Північноатлантичного договору)». За відповідне рішення проголосували 334 народних депутати.

  • У лютому Верховна Рада звернулася до держав-членів НАТО із закликом підтримати наміри України отримати членство в альянсі і на саміті НАТО в Лондоні в грудні 2019 року розпочати формальний діалог про надання ПДЧ.

XS
SM
MD
LG