Доступність посилання

ТОП новини

НАТО готується до саміту: Росія викликає занепокоєння, та Німеччина Україні зброї не надасть


Під час онлайн-наради Північноатлантичної ради в штаб-квартирі НАТО в Брюсселі, 1 червня 2021 року

Північноатлантичний союз провів 1 червня віртуальні зустрічі міністрів закордонних справ і оборони країн-членів напередодні саміту НАТО, що має відбутися в Брюсселі 14 червня. Серед головних питань були виклики, які кидають світові такі авторитарні режими, як Росія, а також Китай. Тим часом голова МЗС Німеччини Гайко Маас відхилив заклик до його країни президента України Володимира Зеленського надати Києву зброю, щоб краще протистояти Росії.

Для союзу НАТО, для колективної безпеки його країн-членів нині настав переломний момент, заявляє його генеральний секретар Єнс Столтенберґ. Північноатлантичному союзові необхідно ухвалювати амбіційні й спрямовані в майбутнє рішення, далі зміцнювати свою трансатлантичну єдність, заявив він.

Анонсуючи напередодні, 31 травня, теми зустрічей міністрів, Столтенберг повідомив, що обговорювати мають широке коло питань – від Афганістану, звідки країни НАТО виводять свої війська, до становища в Україні й Білорусі.

Втім, 1 червня, виступаючи на двох пресконференціях, він уже не промовив слова «Україна». «Міністри обговорили низку питань, зокрема Афганістан, Білорусь, Росію й Китай, і загалом необхідність для НАТО пристосуватися до нової доби дедалі більшої глобальної конкуренції», – заявив Столтенберґ.

Ідеться про концепцію «НАТО 2030», яку розробляють нині і яка має визначити шляхи розвитку Північноатлантичного союзу на наступне десятиліття. «НАТО 2030» підвищить нашу роль у міжнародному порядку, базованому на правилах, якому кидають виклики авторитарні режими – такі, як Росія і Китай», – сказав генсекретар.

Виклик із боку Росії реальний?

І такий виклик із боку Росії, зазначають фахівці, – зовсім близький від кордонів більшості членів НАТО, розташованих у Європі. Москва категорично відкидає ідею міжнародного порядку, базованого на загальноприйнятих правилах – бо ж вона ці правила не приймає. Про це знову нагадав 1 червня міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров.

Адже те, що в більшій частині світу визнають за загальноприйняті правила, в Москві називають «західними цінностями», які неприйнятні для авторитарної Росії. Згадана ідея порядку, заснованого на правилах, – це «так звані цінності, які Захід сповідує і яких не поділяють багато інших країн», і їх «Захід хоче насаджувати як абсолютно невід’ємний критерій усім іншим», заявив Лавров на пресконференції в Москві. Натомість Росія просуває власну ідею, яку вона називає «багатосторонністю», наполягаючи на своєму праві не дотримуватися загальноприйнятих у більшій частині світу правил.

Лавров також стверджував, що союз НАТО «наближається до кордонів Росії», хоча з 2004 року в Північноатлантичний союз не прийняли жодної країни біля російських кордонів: 2009 року це були Албанія і Хорватія, 2017-го Чорногорія (вступ якої Росія, за даними чорногорської прокуратури, намагалася зірвати спробою державного перевороту в цій країні, Москва ці звинувачення заперечила) і 2020-го Північна Македонія.

А з цього наближення, заявив Лавров, «висновок зараз дуже простий: значить, вони мають якісь зловмисні плани щодо Росії».

Чиї ж плани «зловмисні»?

Заявляючи про такі нібито плани з боку оборонного союзу НАТО, Росія тим часом сама здійснює все нове нарощування своєї військової присутності на своїх західних теренах. Про черговий елемент цього нарощування заявив міністр оборони Росії Сергій Шойгу 31 травня: в російському Західному військовому окрузі сформують близько 20 нових з’єднань і військових частин, а в війська округу передадуть близько 2 тисяч нових одиниць озброєнь. Бо ж, як твердить Москва, на західному (з погляду Росії) стратегічному напрямку продовжує «зростати військова загроза з боку НАТО».

У НАТО ж звертають увагу, що активізація військових навчань цього військово-політичного союзу останнім часом є не загрозою для Росії, а, навпаки, відповіддю на її дії – воєнне втручання в Україні і значне нарощування російської військової присутності, зокрема, в балтійському і чорноморському регіонах.

«Це й є одна з головних причин того, чому НАТО протягом останніх років збільшує готовність наших сил і чому ми розмістили бойові групи у східній частині альянсу», – вкотре наголосив Столтенберґ.

Ключ до кращих відносин, очевидно, в руках Москви
Гайко Маас

Але така ситуація змушує не всіх членів НАТО ставати на твердіші позиції. Міністр закордонних справ Німеччини Гайко Маас, виступаючи в Берліні перед журналістами перед початком онлайн-наради 1 червня, заявив, що Північноатлантичний союз готовий до діалогу з Москвою – тільки що, сказав він, усе залежить від Росії.

«Наш сигнал залишається чітким: ми готові до діалогу, і ми вже зробили пропозиції – але ключ до кращих відносин, очевидно, в руках Москви», – сказав він.

Німецької зброї Україні не буде?

Офіційно політика НАТО щодо Росії передбачає подвійний підхід: стримування і діалог. Але всю практичну співпрацю з Москвою Північноатлантичний союз припинив іще в квітні 2004 року, коли Росія анексувала український Крим.

Маас також прокоментував оприлюднений раніше заклик до Німеччини президента України Володимира Зеленського надати Києву озброєння для протистояння Росії. Він нагадав, що Україні була надана значна допомога для цивільного сектору, і наголосив: «Водночас я переконаний, що конфлікт (бойові дії на сході України – ред.) можна вирішити тільки політичними засобами».

«Це й залишиться орієнтиром нашої взаємодії з Україною, і ніякої зміни не буде – постачання озброєнь не допоможуть», – відкинув Маас заяву Зеленського.

31 травня в німецькому щоденнику Frankfurter Allgemeine Zeitung було оприлюднене взяте напередодні інтерв’ю з українським президентом під заголовком «Німеччина могла б допомогти нам у військовому плані». У ньому Зеленський, серед іншого, заявив (цитуємо за сайтом Банкової): «Німеччина не надала нам з початку війни ніякої зброї, ніякої військової допомоги. А вона може – у Німеччини є потужні кораблі, ракетні катери, патрульні катери… Є штурмові гвинтівки, радіотехніка, військова техніка – багато всього».

Зеленський у тому інтерв’ю, крім того, згадав, що в перебігу його недавньої зустрічі з лідером німецької Партії «зелених» Робертом Габеком (а його партія має, згідно з опитуваннями, дуже добрі шанси на осінніх парламентських виборах у Німеччині і майже напевно буде у складі майбутнього німецького уряду) той «зрозумів» позицію Києва, який хотів би отримати від Німеччини озброєння.

Так він відповів на слова журналіста, що Габек запропонував як перший лідер впливової партії в Німеччині допомогти Україні оборонною зброєю – хоча уряд Німеччини тоді ж негайно відкинув цю ідею.

Політика відчинених дверей НАТО залишається – Столтенберґ

У цьому ж інтерв’ю Зеленський, серед іншого, поскаржився, що в НАТО, за його словами, «всі бояться» визнати Росію стороною воєнного конфлікту на частині Донбасу. Відповідаючи на запитання газети з приводу того, що зовнішньополітичний радник канцлера Німеччини прямо не визнав Росію стороною конфлікту, президент України сказав: «Вони не змогли прямо відповісти на це запитання. Я вважаю, що це проблема».

Та все ж у НАТО знову підтвердили, що політика відчинених дверей, серед того й для України, продовжує діяти. «Ми співпрацюємо з країнами, які прагнуть вступу, такими, як Грузія, як Україна. Наш сигнал їм – що треба зосередитися на реформах, щоб модернізувати оборонну галузь та інституції безпеки, бо ми вважаємо, що це найкращий спосіб просунутися далі до євроатлантичної інтеграції», – наголосив Столтенберґ на пресконференції в Брюсселі 1 червня.

А тим часом, пообіцяв він, НАТО продовжить співпрацювати з Україною, як і з Грузією, зокрема, в чорноморському басейні, в галузі безпеки мореплавства.

Чи пом’якшувала Туреччина заяву НАТО щодо Білорусі?

Іще один момент пресконференції генсекретаря НАТО стосувався Білорусі – щодо якої, як сказав Столтенберґ, Північноатлантичний союз «рішуче засудив серйозне порушення Білоруссю норм міжнародної цивільної авіації і засадничого права на свободу слова», коли Мінськ примусово посадив пасажирський літак, щоб захопити й арештувати двох його пасажирів – опозиційного білоруського блогера Романа Протасевича і його подругу Софію Сапегу, яка має російське громадянство.

Запитання журналістів стосувалося заяви міністра закордонних справ Білорусі Володимира Макея в інтерв’ю попередніми днями, що, мовляв, Туреччина вплинула на зміст тексту заяви НАТО щодо цього захоплення літака. Раніше деякі засоби інформації повідомляли, що Туреччина домоглася пом’якшення тієї заяви.

«За нашою інформацією, дійсно, Туреччина виступила проти ухвалення такої (первісної різкішої – ред.) заяви. Якщо це так, то ми вдячні Туреччині за таку позицію й підходи», – заявив Макей.

Столтенберґ, відповідаючи на пресконференції на запитання про це, не став згадувати про ймовірні дії Туреччини. «Північноатлантична рада минулого тижня узгодила різку заяву з рішучим засудженням примусової посади цивільного літака, який летів зі столиці однієї країни-члена НАТО Афін до столиці іншої Вільнюсу… Це чіткий сигнал, спільний сигнал НАТО з цього питання», – сказав генсекретар.

XS
SM
MD
LG