Під будівлею Офісу президента України в Києві 3 листопада відбулася акція на підтримку кримських татар-фігурантів красногвардійської «справи Хізб ут-Тахрір», яким сьогодні суд у Росії виніс обвинувальний вирок. Кримчанам дали 42 роки на трьох. Під час акції учасники закликали владу не забувати про українців у російському ув'язненні.
Як повідомляє кореспондент Крим.Реалії, для того щоб висловити солідарність із заарештованими та їхніми сім'ями, в центрі Києва зібралися правозахисники, активісти і представники ЗМІ.
«Основне завдання цих обшуків і арештів у Криму – це зробити півострів німим і заляканим. Вони намагаються залякати кримських татар і українців, які перебувають у тимчасово окупованому Криму, і які декларують іншу позицію від офіційної окупаційної влади», – сказав під час акції менеджер з міжнародної адвокації центру прав людини «ZMINA» Роман Громик.
Учасники заходу тримали в руках плакати з написами: «Солідарні із сім'ями кримських політв'язнів», «Тероризму в Криму не було до появи Росії», «Пів століття в'язниці на трьох за релігію» та інші.
«Ми повинні боротися за кожну людину, яка зараз у в'язниці. Тому що люди – найцінніше, що є. Ми сьогодні зібралися під адміністрацією президента, і я хочу звернутися до української влади, саме тому що важливо не забувати, що зараз у російських в'язницях перебуває багато наших українських громадян і їм потрібна допомога», – сказала медіакоординаторка «Кримської правозахисної групи» Ірина Сєдова.
У вівторок, 3 листопада, суд у Ростові-на-Дону виніс обвинувальний вирок фігурантам згаданої справи. Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова вважає цей вирок «незаконним і політично мотивованим».
Раніше повідомлялося про те, що близько 200 кримських татар прийшли під будівлю суду в Криму підтримати фігурантів красногвардійської «справи Хізб ут-Тахрір», яким у суді Роства-на-Дону 3 листопада винесли обвинувальний вирок. Кримчан засудили на 42 роки на трьох.
Тим часом у Сімферополі відбулись затримання активістів, які прийшли під будівлю суду, де перебували адвокати засуджених кримчан і включалися через відеозв'язок на засідання суду в Ростові-на-Дону.
З вечора 2 листопада сотні кримських татар, які виїхали з Криму до Ростова-на-Дону на оголошення вироку фігурантам красногвардійської «справи Хізб ут-Тахрір», блокували співробітники російської ДПС на Керченському мосту. Після десятигодинного очікування люди повернулися до Криму. Адвокат Микола Полозов зазначив, що російські силовики «порушили право на свободу пересування» щодо кримськотатарських активістів.
Російські правоохоронні органи офіційно ситуацію не коментували.
Південний окружний військовий суд Ростова-на-Дону (Росія) 29 січня почав розгляд справи фігурантів красногвардійської «справи Хізб ут-Тахрір» по суті.
У лютому 2019 року в будинках кримських татар у селищі Октябрське Красногвардійського району Криму російські силовики провели обшуки. Пізніше до управління ФСБ Росії в Сімферополі відвезли Ескендера Абдулганієва, Арсена Абхаїрова і Рустема Емірусеїнова.
ФСБ Росії стверджує, що затримані жителі Красногвардійського району причетні до діяльності забороненої в Росії та на території анексованого нею Криму організації «Хізб ут-Тахрір».
Кримські «справи Хізб ут-Тахрір»
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об'єднань, названих «терористичними».
Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.
