У неділю 18 квітня в Москві й Санкт-Петербурзі активісти провели одиночні пікети на підтримку переслідуваних у Росії кримських татар.
Зокрема, за інформацією ініціативи «Стратегія 18», традиційна щомісячна акція «на підтримку кримських татар проти анексії Криму та репресій» відбулася на Невському проспекті в Санкт-Петербурзі, під час якої затримали одного з учасників – Асана Мумджі.
«Формальним приводом для затримання стала «коронавірусна» постанова уряду Санкт-Петербурга №121, що обмежує проведення будь-яких публічних заходів до ступеня фактичної заборони. Однак ми вважаємо, що справжньою причиною став текст плаката, який обрав Асан. Цей плакат викликає надмірно нервову реакцію, починаючи з 2017 року, коли він вперше з'явився на пікетах, присвячених річниці анексії», – повідомляють активісти.
За їхньою інформацією, Асана Мумджі доставили до 78 відділу поліції, де на нього був складений протокол про адміністративне правопорушення за статтею 8.6.1 КоАП СПб. Повідомляється, що затриманого відпустили з відділу поліції близько 22:00, а плакат вилучили.
«Після затримання акція продовжилася, інші учасники ставали в пікети на Невському, але поліція, погрожуючи затриманнями, наполегливо вимагала припинити «незаконні дії», чим блокувала будь-які спроби спілкування з перехожими... Таким чином, вона фактично перешкодила подальшому проведенню акції», – зазначили учасники заходу.
Офіційна інформація представників силових відомств Санкт-Петербурга щодо цього затримання відсутня.
Також повідомляється про проведення пікетів 18 квітня в Москві на Арбаті. «Перехожі сьогодні реагували бурхливо... І лайки, і відкрита агресія... І сльози вдячності з теплими словами за підтримку... Було багато зацікавлених людей. Підходили, детально розпитували...», – повідомляють активісти.
Російські активісти із Санкт-Петербурга й Москви об'єдналися в безстрокову акцію під назвою «Стратегія-18» у пам'ять про день депортації кримських татар – 18 травня 1944 року. Щомісяця 18 числа активісти виходять на вулиці з пікетами, їхня мета – розповісти про ситуацію в анексованому Криму, інформувати російське суспільство про факти порушення прав і свобод людини.
Кримські «справи Хізб ут-Тахрір»
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об'єднань, названих «терористичними».
Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.
