Адвокат Ліля Гемеджи відвідала в СІЗО Сімферополя фігуранта другої сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір» Руслана Сулейманова, якого раніше етапували з російського Ростова-на-Дону до Криму для проведення слідчих дій. Про це 7 квітня вона розповіла «Кримській солідарності».
«Сьогодні, 7 квітня 2020 року, я відвідала в ФКУ СІЗО-1 Сімферополя свого підзахисного Сулейманова Руслана. Його етапували транзитом через місто Краснодар разом із Сейраном Муртазою та Ерфаном Османовим 26 березня 2020 року для проведення слідчих дій у кримінальній справі «другої сімферопольської групи». Більшість фігурантів привезли значно раніше, частину з них вже повторно етапували в Ростов-на-Дону, частина з них ще залишається тут. Ми поспілкувалися з Русланом про умови утримання, як в ізоляторі Ростова, у Краснодарі, так і в СІЗО міста Сімферополя», – розповіла Гемеджи.
За її словами, перше, що необхідно було б зазначити, умови, які були у Сулейманова під час транзиту в місті Краснодарі.
«Він перебував у камері «двушці» – це напівспецблок. Перебував там один протягом 3-х днів. Каналізація, як і у випадку із Сервером Мустафаєвим, не працювала. Після того як він викликав співробітника і в камері прочистили каналізацію, в камері стояв задушливий, смердючий запах. Їжа, яку давали в Краснодарі, вона огидна і абсолютно неїстівна, із зіпсованих продуктів. Руслан голодував там, бо передачі йому в цей момент зробити ніхто не міг. Камера в Краснодарському СІЗО – це зразок антисанітарії з тарганами, мокрицями», – прокоментувала адвокат.
З її слів, через три дні Руслана доправили в сімферопольський ізолятор.
«Сам етап він переніс дуже важко. Всю дорогу практично він перебував в автозаку в напівзігнутому стані. У нього постійно був блювотний рефлекс, враховуючи, що можливості харчуватися не було, рвав він або жовчю, або незрозумілою рідиною якоюсь зі шлунка. Співробітникам конвойної служби доводилося кілька разів зупиняти автомобіль, щоб привести Руслана до тями. По прибутті його оглядав співробітник медсанчастини СІЗО. Огляд полягав лише у вимірі температури тіла. Незважаючи на ознаки ГРВІ, жодних аналізів у Руслана не брали і медичний огляд належним чином не проводили. Ніяких засобів захисту, антисептиків не видавали. В умовах реального ризику інфікування коронавірусною інфекцією такі заходи не можна назвати достатніми», – йдеться у повідомленні.
Гемеджи розповіла, що на сьогодні Руслан перебуває у так званій «карантинній камері» СІЗО міста Сімферополя.
«Це невелика камера на 6 осіб. Також цілковита антисанітарія. Із засобів захисту нічого не видали, обробка проводиться формально: тільки віконце роздачі у дверях, через яке передають їжу людям у камері. Є холодна вода, санвузол абсолютно непридатний для користування. Зараз там вже перебуває 3 людини, і вони продовжують перебувати в таких умовах, які абсолютно непридатні для перебування здорових осіб», – повідомила вона.
Раніше суди в Росії та анексованому Криму продовжили термін тримання під вартою 18-тьом фігурантам другої сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір».
Так, згідно з рішенням Ростовського обласного суду, Руслан Сулейманов, Асан Яников, Сейран Муртаза, Іззет Абдуллаєв, Ерфан Османов, Сеїтвелі Сейтабдієв, Алім Карімов і Акім Бекіров перебуватимуть у слідчому ізоляторі до 14 червня.
Руслан Сулейманов під час засідання заявив, що арешт – прямий наслідок його активістської діяльності.
27 березня 2019 року російські силовики провели в Криму обшуки в будинках кримськотатарських активістів, у тому числі активістів громадського об'єднання «Кримська солідарність». Загалом було затримано 24 активісти за звинуваченням в участі в забороненій у Росії та анексованому Криму організації «Хізб ут-Тахрір». Едем Яячиков – зник, його місцеперебування невідоме з 27 березня. Пізніше затримали ще одного підозрюваного Раїма Айвазова.
Кримські «справи Хізб ут-Тахрір»
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об'єднань, названих «терористичними».
Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.
