Південний окружний військовий суд в російському Ростові-на-Дону продовжив арешт фігурантів алуштинської «справи Хізб ут-Тахрір», передає громадське об’єднання «Кримська солідарність» з посиланням на адвоката Айдера Азаматова.
Повідомляється, що Ленур Халілов, Руслан Нагаєв, Руслан Месут і Ельдар Кантіміров, які брали участь у засіданні онлайн із СІЗО-1 Сімферополя, залишаться під вартою до жовтня 2020 року.
За даними сторони захисту, судове засідання з розгляду справи по суті призначене на 8 травня.
Захист фігурантів алуштинської «справи Хізб ут Тахрір» на попередньому засіданні 27 квітня заявив низку клопотань, в тому числі про припинення кримінальної справи через «відсутність складу злочину».
«Суддя відмовив в усіх клопотаннях захисту, в тому числі відмовив у праві скористатися послугами перекладача», – прозповів адвокат Айдер Азаматов.
Кримчан затримали російські силовики після обшуків 10 червня 2019 року. ФСБ Росії заявила, що слідчі заходи відбуваються в рамках кримінальної справи про «організацію або участь в діяльності терористичної організації» і стосуються релігійної організації «Хізб ут-Тахрір», що заборонена в Росії і на анексованій нею території Криму.
Кримські «справи Хізб ут-Тахрір»
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об'єднань, названих «терористичними».
Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.
